Ухвала суду № 136585325, 14.05.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

14 травня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1705/25

За заявою: Черкеса Дмитра Володимировича

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця

Суддя Гнисюк С.Д.

Представники:

- від заявника: Москвічов Андрій Сергійович (в режимі відеоконференції) - представник заявника.

26.12.2025 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ систему "Електронний суд", надійшла заява від представника Черкеса Д. В. , адвоката Москвічова А.С. від 25.12.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця, з додатками.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.12.2025 прийнято до розгляду заяву представника фізичної особи-підприємця Черкеса Д.В., адвоката Москвічова А.С. від 25.12.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця; прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні заяву арбітражного керуючого Городніщевої Є.О. №01-34/297 від 25.12.2025 на участь у справі

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.04.2026 відкладено розгляд заяви представника фізичної особи-підприємця Черкеса Д.В., адвоката Москвічова А.С. від 25.12.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця; відкладено розгляд заяви арбітражного керуючого Городніщевої Є.О. №01-34/297 від 25.12.2025 на участь у справі; призначено підготовче засідання суду на 14.05.2026; зобов`язано Черкеса Д. В. , до дати судового засідання: надати суду належним чином засвідчений витяг з ТОВ "УБКІ"; надати суду всі наявні докази на підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

12.05.2026 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ систему "Електронний суд", від представника заявника надійшло клопотання №12-05/26 від 12.05.2026 про долучення доказів до матеріалів справи, з додатками (витяг з УБКІ).

У підготовчому засіданні 14.05.2026 розглядалась заява Черкеса Д.В. від 25.12.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця.

Представник заявника в засіданні суду 14.05.2026 заяву підтримав та надав усні пояснення. Зазначив, що додаткових доказів немає. Вважає, що витяг з УБКІ доводить наявність підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Вважає, що наявні підстави для відкриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розглянувши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За приписами частини 1 статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця.

Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.

Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Як вбачається з матеріалів справи, Черкес Д.В. звернувся до Господарського суду Житомирської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у відповідності до пунктів 2, 4 частини 2 статті 115 Кодексу про банкрутство.

У своїй заяві Черкес Д.В. зазначає про те, що упродовж останніх восьми місяців припинив погашення кредитів, оскільки не має фінансової можливості виконувати платежі більше 50 відсотків місячних платежів по всім кредитним зобов`язанням. Зазначає, що існують інші обставини, які вказують, що Боржник не зможе відновити погашення своїх кредитів (загроза неплатоспроможності), зокрема: повномасштабне вторгнення збройних сил РФ на територію України і тривале, більше ніж три роки, ведення активних бойових дій, унаслідок чого в Україні оголошено воєнний стан; нестабільна економічна ситуація в державі; скрутне особисте становище Боржника. Враховуючи зазначені обставини, боржник повідомляє суд про те, що у даній справі він звертається із заявою, оскільки, маючи ряд зобов`язань боржника перед його кредиторами станом на день подання цієї заяви загальна сума заборгованості за усіма кредитними зобов`язаннями складає 640 442,78 грн. Боржник з 2015 року і до теперішнього часу перебував і перебуває у кредитних відносинах банківськими та іншими фінансовими установами України (отримував кредити 27 разів, з них: за 24 кредитними договорами заборгованість погашено). Він укладав правочини, за якими отримував послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення власних потреб, для розвитку підприємницької діяльності, непередбачуваних життєвих обставин, а також утримання членів родини, яка складається з 3 осіб. Внаслідок несприятливої економічної ситуації, що сталась в країні в останні роки, в тому числі підсилена спалахом пандемії нової коронавірусної інфекції, що тривав до липня 2023 року, а також початком воєнної агресії з боку РФ на території України з 24.02.2022 року, у Боржника накопичилась критична кількість грошових зобов`язань, які не можуть бути виконані з причин недостатності грошового доходу та відсутності майна, яке може бути реалізоване з метою погашення всієї суми заборгованості. Загальна історія кредитних відносин Боржника відображається у відповідній Кредитній історії станом на 17.11.2025 року. В додаток до інформації, наведеної у Кредитній історії, та з метою отримання актуальної інформації кожному з кредиторів, включаючи вторинних кредиторів, надсилались адвокатські запити (до деяких кредиторів неодноразово). Жоден з кредиторів, незважаючи на неодноразово відправлені представником Боржника належним чином оформлені адвокатські запити, не відповіли на них. Отже, Боржник вважає, що виконав всі можливі і доступні йому заходи для того, щоб отримати потрібну інформацію, проте не отримав її від деяких кредиторів з причин, що не залежали від волі Боржника. Враховуючи викладене, в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства боржник вказує, що у нього є кредиторами банківські та небанківські установи і відповідно існує заборгованість, зазначена в Конкретизованому списку кредиторів боржника, що додається до цієї заяви. В Конкретизованому списку кредиторів боржника викладено всю відому Боржнику актуальну і доступну станом на день звернення до суду інформацію, що спирається як на відомості з Кредитної історії (за кредиторами, що або не надали відповіді взагалі, або письмово відмовили у наданні інформації), так і на матеріали листування представника Боржника з кредиторами, які надали вичерпні відповіді. За даними Кредитної історії Боржника, ним з березня 2025 року повністю припинено погашення кредитів.

Щодо наявності підстави для відкриття провадження у справі, у відповідності до п. 2 ч.2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Боржник зобов`язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, зокрема:

- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);

- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими), тощо).

Заявником у список кредиторів включено наступні фінансові установи (а.с.135 на звороті):

1. АТ «СЕНС БАНК» (2 зобов`язання);

2. АТ «ПУМБ».

Загальна сума заборгованості Черкеса Д.В. (за його розрахунками) перед кредиторами становить - 640 442,78 грн.

При цьому Боржник повідомляє суду, що з загальної суми заборгованості у розмірі 640442,78 грн., сума заборгованості за тілом кредиту складає 629194,02грн., що складає 98,24%, а решта нараховані проценти за користування кредитними коштами.

Детальний розрахунок заборгованості відображений у Конкретизованому списку кредиторів, із зазначенням щодо кожного кредитора окремо загальної суми заборгованості, простроченої заборгованості та суми неустойки (штрафу, пені), який складений на підставі відомостей від ТОВ «УБКІ», розрахунків окремих Кредиторів (листів, довідок) про заборгованість за договорами кредиту (заявами про приєднання до кредитних умов), а також відомостями, отриманими безпосередньо Боржником у банківських та фінансових установах.

Заява про неплатоспроможність від 25.12.2025 надійшла на адресу суду 26.12.2025.

Перевірці підлягає наявність доказів, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.

Для встановлення підстави для відкриття провадження у справі за п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкуртство, дослідженню підлягають:

- підстави виникнення зобов`язання (правочини);

- розмір щомісячного платежу за кожним таким зобов`язанням та строк його сплати (умови правочинів);

- дата останнього платежу або дата прострочення зобов`язання;

- підстави не здійснення відповідних платежів.

При цьому, відповідному дослідженню підлягає кожний кредитор, який зазначений заявником у конкретизованому списку кредиторів.

Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

На підтвердження договірних відносин та заборгованості до заяви заявником додано лише звіт Українського бюро кредитних історій станом на 17.11.2025.

Звіт Українського бюро кредитних історій може визнаватися судом належним доказом заборгованості лише у сукупності з первинними документами (кредитним договором, випискою по рахунку, тощо).

Боржником не надано належних доказів в частині первинних документів, що підтверджують наявність договірних відносин та суми грошових вимог перед даними кредиторами з АТ «СЕНС БАНК» (відповідь від 01.12.2025 на запит - відмовлено; а.с. 134) та АТ «ПУМБ».

Крім того, наявність відповідних обставин, які дають підстави для звернення до суду, повинні бути наявні на день звернення до суду із відповідною заявою та підтверджуватися належними та допустимим доказами, які повинні подаватися разом із заявою, оскільки, метою підготовчого засідання є саме дослідження наданих доказів, а не їх збирання.

Водночас, у разі неможливості отримання тих чи інших доказів особа була вправі звернутися до суду із відповідним клопотанням, яке повинно відповідати вимогам ст. 81 ГПК України.

Черкес Д.В. не звертався до суду з клопотанням про витребування доказів.

З огляду на викладене, судом встановлено, що заявником не надано належних та допустимих доказів щодо припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших та зобов`язань упродовж двох місяців.

Відсутність належних доказів унеможливлює встановлення судом факту наявності договірних відносин та припинення погашення заявником кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність належних доказів, які підтверджують наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо наявності підстави для відкриття у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Суд зазначає про те, що згідно ч. 1 ст. 1 Кодексу про банкрутство, загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов`язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.

Для встановлення підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (п. 4) дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов`язань у відповідний строк.

Станом на день подачі цієї заяви Боржник офіційно не працевлаштований.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у відповідних реєстрах зазначено, що у Боржника наявне нерухоме майно - квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , форма власності приватна, частка 1/5.

Боржник має банківські рахунки: АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»; АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; АТ «АКЦЕНТ БАНК».

Відповідно до інформації, зазначеної в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового страхування державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) та довідок про доходи, Черкес Дмитро Володимирович не працює: у 2022 році - 0,00 грн., у 2023 році - 0,00 грн., у 2024 році - 0,00 грн., у 2025 році - 0,00 грн.

У той же час, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді від 18.08.2025 у 2023 році та у 2025 році було здійснено продаж нерухомого майна (а.с.30,32).

Боржник вказав, що отримує неофіційний дохід у розмірі 15 000,00грн. від надання послуг з перевезення.

Крім того, у відповідності до договору комісії №8914/25/3/004146 від 24.07.2025 заявником здійснено продаж транспортного засобу на суму 22 000,00грн. (а.с. 68).

Як зазначає боржник, він сплачує комунальні платежі, що складає приблизно 3 000,00 грн. Витрати на базові потреби малолітньої дитини приблизно 4 000,00 грн.

Боржник зазначає, що для покращення фінансової ситуації він систематично вживає заходи з пошуку додаткового джерела доходів. Однак попри докладені зусилля щодо пошуку додаткової роботи роботодавці відмовляють у офіційному працевлаштуванні, пропонуючи нетривалу «сезонну роботу» з низьким рівнем оплати «в конверті».

У зв`язку з цим Боржник на даний час не тільки не може планувати відновлення платежів по кредитам, але й вважає, що зазначені вище обставини лише ускладнюють можливість у майбутньому погашення кредиторської заборгованості та призводять лише до щомісячного накопичення (збільшення) боргів перед його кредиторами, що є загрозою виникнення стійкої неплатоспроможності Боржника, відновлення якої можливе не інакше, як через застосування процедур реструктуризації заборгованості та/або банкрутства у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Суд зазначає про те, що посилання на наявність недостатнього доходу суд оцінює критично, дана обставина існувала під час виникнення спірних кредитних зобов`язань (2023, 2024 роки) та не є новою обставиною, яка вплинула на фінансовий стан боржника.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що кредитні зобов`язання приймалися за умов, коли боржнику вже були відомі як рівень власних доходів, так і обсяг постійних витрат.

За таких обставин прийняття на себе кредитних зобов`язань за відсутності об`єктивних змін у матеріальному стані свідчить про усвідомлене прийняття фінансового навантаження.

Суду не надано належних та допустимих доказів:

- щодо проведення заявником дій щодо пошуку шляхів для погашення заборгованості (пошук роботи);

- щодо наявності нових обставин (ознак неплатоспроможності);

- щодо будь - яких дій з боку боржника, щодо відстрочення кредитних зобов`язань, реструктуризації боргу у приватному порядку;

- що після отримання кредитів боржник, з незалежних від нього обставин, потрапив у стан неплатоспроможності.

Суд зазначає про те, що посилання боржника на несприятливу економічну ситуацію в країні, воєнну агресію, відсутність місця працевлаштування, інші загальні обставини, за відсутності належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин, які стосуються особи боржника, не є тими обставинами, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати заявником свої грошові зобов`язання. Військовий стан - загальновідомі факт, що розповсюджуються на усіх громадян України.

Зазначені вище обставини не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором.

Передбачена чинним Кодексом України з процедур банкрутства процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов`язань та на шкоду іншим особам.

Належних доказів, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями - суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності та відповідно підстав для відкриття провадження у справі за п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Згідно п.1 ч.4 ст. 119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказано, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).

До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов`язок повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо.

Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Збирання доказів по справі не є обов`язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Городніщевої Єлизавети Олегівни №01-34/297 від 25.12.2025 на участь у справі.

З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Черкесу Дмитру Володимировичу у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця.

2. Заяву арбітражного керуючого Городніщевої Єлизавети Олегівни №01-34/297 від 25.12.2025 на участь у справі - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали: 18.05.2026.

Суддя Гнисюк С.Д.