Рішення № 136584076, 18.05.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1476/26

Провадження №2/726/506/26

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18.05.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 726/1476/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 71143739 від 08.09.2025,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», від імені та в інтересах якого діє представник Ткаченко Ю.О., звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 71143739 від 08.09.2025, у якому представниця позивача просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача суму заборгованості за Договором кредиту № 71143739 в розмірі 10 465,00 грн, з яких:

- 3 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 560,00 грн - сума заборгованості за процентами;

- 385,00 грн - сума заборгованості за комісією;

- 6020,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

У позові зазначає, що 08.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання коштів у кредит № 71143739, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 3 500,00 грн строком на 30 днів (з 08.09.2025 до 07.10.2025), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,4 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 525 грн). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 78367, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Також позивач вказує, що 14.10.2025 між ним та відповідачкою, за ініціативою останньої, укладено Додаткову угоду №15981275 до Договору позики №71143739, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 16 днів в результаті чого загальний строк кредитування змінився з 30 днів на 46 днів (до 30.10.2025) та змінити денну процентну ставку (фіксовану) на 1 %.

27.10.2025 укладено Додаткову угоду №16067280 до Договору позики №71143739, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 13 днів в результаті чого загальний строк кредитування змінився на 59 днів (до 12.11.2025) та змінена денна процентна ставка (фіксована) на 1 %.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 71143739 від 08.09.2025 виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 3500,00 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , за посередництвом АТ «ТАСКОМБАНК», однак відповідачка належним чином не виконує зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань, у зв`язку із чим у неї утворилася заборгованість, яку підтверджує відповідним розрахунком та просить стягнути у судовому порядку.

Також позивач вказує про те, що Первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище Договором кредиту, зокрема: ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 71143739 від 08.09.2025 в сумі 10 465,00 грн.

Позивач у позові просить також стягнути із відповідачки понесені судові витрати у справі на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Відзив на позовну заяву від відповідачки ОСОБА_1 до суду не надійшов.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Вказана вище позовна заява сформована та подана через систему «Електронний суд».

Згідно з даними протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 справа передана на розгляд головуючого судді Асташева С.А.

Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 21.04.2025, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки у справі, прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 06.05.2026. Цією ж ухвалою суддя задовольнив клопотання позивача та витребував докази у справі від АТ «Універсал Банк», які надійшли до суду 27.04.2026.

В судове засідання представниця позивача не з`явилася, однак у позові та окремо скерованій заяві від 27.04.2026 просила розгляд справи провести за її відсутності. Позивач не заперечив щодо винесення заочного рішення, у випадку неявки відповідачки.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи за адресою реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Поважних причин неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань від неї не надходило, відзив на позов не скерувала.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи.

Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.

Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд доходить таких висновків.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд встановив, що 08.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71143739, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.

Відповідно до п. 2.2 Договору визначені параметри та умови кредиту, а саме: сума кредиту - 3 500,00 грн; строк кредитування 30 днів (з 08.09.2025 до 07.10.2025); процентна ставка фіксована у розмірі 0,400 % в день.

Комісія за надання кредиту - грошові кошти, які згідно умов Договору Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю за надання та користування Кредитом в якості однієї зі складових загальних витрат за споживчим Кредитом. Комісія складає 15.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 525,00 грн), про що вказано у п. 2.2.4 Договору.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 78367, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Також позивач долучив Заявку-опитувальник Клієнта на отримання фінансового кредиту у якій ОСОБА_1 вказала свої анкетні дані та мету отримання кредиту і номер карти на який такий кредит має бути зарахований - НОМЕР_1 .

14.10.2025 між Позикодавцем та Позичальником/відповідачкою за ініціативою останньої укладено Додаткову угоду № 15981275 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71143739 від 08.09.2025, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 16 днів в результаті чого загальний строк кредитування змінився з 30 днів на 46 днів (до 30.10.2025) та змінити денну процентну ставку (фіксовану) на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 15463, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1).

27.10.2025 між Позикодавцем та Позичальником/відповідачкою за ініціативою останньої укладено Додаткову угоду № 16067280 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71143739 від 08.09.2025, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 13 днів в результаті чого загальний строк кредитування змінився на 59 днів (до 12.11.2025) та змінити денну процентну ставку (фіксовану) на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 70680, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1).

Кредитодавець ідентифікував ОСОБА_1 за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «monobank» за згодою відповідачки персональні данні останньої в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що остання використала/наклала наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 78367 - 08.09.2025 16:53:22, 15463 - 14.10.2025 22:41:38, 70680 - 27.10.2025 20:49:53, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71143739 від 08.09.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 3 500,00 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , за посередництвом АТ «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ - 09806443) в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам №74 від 03 серпня 2020 року.

Наведене вище, підтверджується Довідкою АТ «ТАСКОМБАНК» про успішне проведення платіжної операції №DF74AB9D-BE7B-4E08-912A-CB31917087F3 про переказ коштів в розмірі 3 500,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з даними листа №25/02/26-31170 від 25.02.2026, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідачки на підставі платіжної інструкції № DF74AB9D-BE7B-4E08-912A-CB31917087F3 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору кредиту №71143739.

Згідно із даних розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором №71143739 від 08.09.2025, проведеного ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», первісний кредитор визначив заборгованість за тілом кредиту 3500 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами 560 грн, пеня 6020 грн та 385 грн комісія. Проценти нараховані до 12.11.2025. Також зазначено про часткову сплату платежів у рахунок заборгованості за договором у розмірі 1995 грн. Загальний розмір заборгованості станом на 25.02.2026 - 10465,00 грн.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором позики № 71143739 від 08.09.2025, проведеного ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за період з 24.02.2026 до 26.03.2026 загальна сума заборгованості складає 10465,00 грн. Станом на 26.03.2026 заборгованість за спірним Договором не погашена. Також вказано, що позивач не здійснював додаткових нарахувань.

Також суд встановив і те, що первісний кредитор відступив право вимоги за вказаним вище Договором кредиту.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 71143739 від 08.09.2025 до ОСОБА_1 в сумі 10465,00 грн.

Згідно з п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невідємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 в тому числі до відповідачки в сумі 10 465,00 грн.

Також позивач долучає платіжну інструкцію від 25.02.2026 на підтвердження оплати реєстру прав вимог згідно договору факторингу№ 25/02/26 від 25.02.2026.

Відповідно до наданих на виконання ухвали суду доказів, Акціонерне товариство «Універсал Банк» повідомляє дані щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_2 . Також долучає виписку з рахунку за карткою у період з 08.09.2025 до 11.09.2025, яка підтверджує видачу кредиту та користування кредитними коштами.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов`язанні в тому числі через передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Вирішуючи питання доведеності права вимоги позивача до відповідача за кредитним договором суд враховує те, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Позивач довів факт отримання від первісного кредитора права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором кредиту № 71143739 від 08.09.2025 на підставі Договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026. Також до матеріалів справи позивач долучив докази на підтвердження оплати за договором факторингу, що підтверджує виконання зобов`язань фактором і набуття права вимоги до відповідачки.

Суд наголошує, що після переходу права вимоги жодні додаткові нарахування не здійснювалися. Таким чином позивач, як новий кредитор отримав право вимоги до боржниці ОСОБА_1 , а доказів визнання недійсним вказаного вище Договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 суду не надано. Також у судовому провадженні не заперечено факту правомірності укладення такого договору.

Вирішуючи спір між сторонами щодо стягнення заборгованості за договором кредиту № 71143739 від 08.09.2025, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора, суд враховує таке.

Згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першої статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладений договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану Відповідачкою/Позичальницею електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Кредитодавця), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання відповідачкою особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту технічно неможливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Таким чином, договір правомірно укладається шляхом приєднання клієнта до договору, який наданий для ознайомлення в електронному вигляді на офіційному веб-сайті (веб-сторінці) Товариства.

Під час укладення договору кредиту №71143739 від 08.09.2025 сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та визначили: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Також сторони погодили умови договору в укладених Додаткових угодах №15981275 від 14.10.2025 та №16067280 від 27.10.2025.

Суд погоджується із доводами позивача, що договір укладався в електронній формі у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», а тому прирівнюються до тих, що укладені у письмовій формі.

Відповідачка не надала суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що вона не укладав з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредитний договір № 71143739 від 08.09.2025, а також що не отримувала кредитних коштів на самостійно вказаний нею у заяві поточний рахунок, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Позивач підтвердив належними та допустимими доказами факт перерахування відповідачці суми кредиту за договором.

Долучена до матеріалів справи, отримана на виконання ухвали суду про витребування доказів у справі, інформація від АТ «Універсал Банк» підтверджує належність ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_2 . Також надана виписка з рахунку за карткою у період з 08.09.2025 до 11.09.2025, яка підтверджує видачу кредиту та користування кредитними коштами.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором перед ОСОБА_1 виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, відповідно до умов Договору.

Натомість доказів сплати заборгованості відповідачкою у повному обсязі на рахунок первісного кредитора чи позивача, як нового кредитора, матеріали справи не містять.

Спростування проведеного розрахунку заборгованості, який надав позивач, відповідач не здійснила.

Оскільки позивачем надані достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачкою умов кредитного договору та існування заборгованості, зазначеної в позовній заяві, а також враховуючи позицію відповідачки, яка не оспорила ні суму позову, ні підстав, з яких позов заявлений, суд знаходить правові підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором.

Фактично отримані кредитні кошти у розмірі 3 500 грн не повернуті відповідачкою, проценти у розмірі 560 грн, визначені у межах строку кредитування та за погодженою сторонами відсотковою ставкою. Також у договорі сторони погодили сплату комісії, непогашений розмір якої становить 385 грн.

Більше того, відповідно до долученого розрахунку заборгованості первісного кредитора, відповідачка частково погашала заборгованість за кредитом. Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) де зазначено, що: «не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами».

Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: «часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідачки заборгованості за пенею/неустойкою у розмірі 6020 грн суд зазначає таке.

Відповідно до п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24 лютого 2022 року відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває і наданий час.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення з відповідачки заборгованості за пенею/неустойкою в розмірі 6020,00 грн є необґрунтованою і до задоволення не підлягає.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що відповідачка належним чином не виконує свої грошові зобов`язання, виснує, що позов підлягає до часткового задоволення, а із відповідачки ОСОБА_1 потрібно стягнути на користь позивача суму заборгованості за договором кредиту №71143739 від 08.09.2025 в розмірі 4 445,00 грн, тобто за винятком пені/неустойки у розмірі 6020 грн, у стягненні якої суд відмовляє.

Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв`язку із подачею позову в електронному вигляді (платіжна інструкція №579946426.1 від 17.04.2026).

Оскільки позов задоволено частково на 42,47 % (4 445 х 100 / 10465), тому із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1130,72 грн (2 662,40 х 42,47 %).

Також суд зауважує, що позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 4 500,00 грн.

Між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги №25-08/25ФП від 25.08.2025.

Сторони в п.п. 4.1. Договору визначили, що Клієнт сплачує на користь Адвоката винагороду: за Вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначній справі для формування позовної заяви (500,00 грн) та підготовку/складання позовної заяви до Боржника за договором кредиту у малозначній справі (4 000,00 грн), що разом складає 4 500,00 грн.

Відповідно до витягу з акту №9ФП від 02.03.2026 про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги № 25-08/25ФП від 25.08.2025, вбачається, що адвокатом надано позивачу професійну правничу допомогу, зокрема за вивчення/збір документації (500 грн) та судовий супровід, складання позовної зави, представництво інтересів у суді (4000 грн) - вартість зазначених послуг в загальному складає 4500,00 грн, яка була сплачена ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» в повному обсязі та підтверджується платіжним документом від 25.03.2026.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на юридичну (правничу) допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт понесення таких витрат. Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до суду не надійшло.

Зважаючи на факт часткового задоволення позовних вимог (на 42,47%), проведення судового засідання за відсутності представника, суд вважає за доцільне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500 грн.

На підставі Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст.2, 15, 207, 526, 530, 536, 546, 549, 610- 612, 625, 633-634, 1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-285, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №71143739 від 08.09.2025 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851, заборгованість за Договором кредиту № 71143739 від 08.09.2025 в розмірі 4 445 (чотири тисячі чотириста сорок п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851, понесені судові витрати на оплату судового збору у розмірі 1 130 (одна тисяча сто тридцять) гривень 72 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Київська область.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя С. А. Асташев