Ухвала суду № 136584034, 15.05.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/8111/24

Номер провадження 2/725/1555/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2026 року м. Чернівці

Чернівецький районний суд м. Чернівців у складі:

головуючого судді Федіної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Попової Р.Р.

представника позивача ОСОБА_1 ,

та представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів за оплату житлово-комунальних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_5 в інтересах позивача звернулась до суду з вище вказаним позовом та просила розділити особові рахунки по сплаті комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , на двох співвласників та фактичних користувачів, на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , у рівних частках; стягнути з ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 26680,39 (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят гривень тридцять дев`ять копійок), що складає собою відшкодування половини сплачених ОСОБА_3 коштів за житлово-комунальні послуги за адресою : АДРЕСА_2 ; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В ході судового розгляду вказаного спору представник позивача звернулась до суду з клопотанням про залишення без розгляду позовних вимог в частині поділу особових рахунків, а також збільшила позовні вимоги до ОСОБА_6 про стягнення коштів за житлово-комунальні послуги, просила стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 42195,69 грн.

Ухвалою Чернівецького районного суду м.Чернівців від 23.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_3 до АТ «Чернівцігаз», ТОВ «Укрвторресурси Буковина», ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», КП «Чернівціводоканал» в частині вимог про поділ особових рахунків для сплати комунальних послуг залишено без розгляду, прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення позовних вимов в частині стягнення з ОСОБА_4 коштів за житлово-комунальні послуги в сумі 42195,69 грн.

В подальшому, у травні 2026 року представник позивача подав до суду нову редакцію позовної заяви в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача 52167,30 грн. безпідставно збережених коштів та судові витрати в сумі 1288,80 грн. судового збору та 6000 грн. витрат на правову допомогу.

Вказував на те, що з січня 2022 року по даний час позивач здійснив оплату комунальних послуг та експлуатаційних і супутніх витрат в загальному розмірі 57281,30 грн. з яких 52167,30 грн. за іншого власника, а тому вважає, що дані кошти є неправомірним набуттям (збереженням майна) відповідачкою за рахунок позивача і підлягають стягненню з неї на його користь відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача просив прийняти до розгляду нову редакцію позовної заяви, а представник відповідача вказувала на процесуальні порушення подання такої заяви та просила розглядати первісні позовні вимоги про стягнення коштів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п.4, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому, при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Особа, яка звертається до суду із позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у ст. 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року в справі № 924/1473/15 та у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі № 922/2575/19, від 31.01.2024 року у справі № 201/4160/19.

У заяві про збільшення позовних вимог, яка була прийнята до розгляду ухвалою Чернівецького районного суду м.Чернівці від 23.12.2025 року предметом позову були сплачені позивачем грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за сплату комунальних послуг, якими останній фактично не користувався, адже не проживає за адресою надання таких послуг, а тому вважає, що відповідач як співвласник квартири за адресою АДРЕСА_3 має компенсувати понесені ним витрати.

Натомість, у поданій у травні 2026 року позовній заяві в новій редакції позивачем обрано спосіб захисту порушених прав шляхом стягнення безпідставно збережених грошових коштів в сумі 52167,30 грн. з посиланням на положення ст. 1212 ЦК України, оскільки позивач вважає, що відповідач безпідставно зберегла у себе кошти за оплату комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження 5 Дайджест судової практики ВС майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Натомість, статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).

Отже, компенсація вартості сплачених комунальних послуг та стягнення безпідставно збережених коштів є різними предметами спору.

Заяву про зміну предмета або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 22.07.2021 року у справі №910/18389/20.

Судом встановлено, що в первісній редакції позивач фактично пред`являв регресу вимогу до іншого співвласника квартири за сплачені ним комунальні послуги, натомість у новій редакції позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені нею грошові кошти за оплату комунальних послуг, а тому в даному випадку позивач одночасно змінив і предмет і підставу позову, фактично пред`явивши новий позов до відповідача.

Таким чином, позивачу слід відмовити у прийнятті нової редакції позовної заяви.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 48, 49, 51, 76-89, 91, 92, 175-177, 193, 189-200, 258, 259, 260, 268, 353, 354, 355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_3 , в інтересах якого діє Баршаков О.В, у прийняті нової редакції позовної заяви до ОСОБА_4 про стягнення коштів набутих без достатньої правової підстави.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 18.05.2026 року.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Федіна А. В.