Рішення № 136583757, 24.04.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/11806/25

№ провадження 2/646/1335/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

головуючої судді Іщенко О. В.,

секретар судового засідання Петренко А. О.,

учасники справи:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» Балашов В. В.,

відповідачка ОСОБА_1 ,

розглянувши відповідно до приписів частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у порядку заочного розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» в особі представника Балашова Віталія Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» в особі представника Балашова В. В. з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 54 172,02 гривень.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28 грудня 2020 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розархунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 97206183000.

За умовами вказаного вище договору кредит надається на таких умовах: ліміт кредитування - 28 000,00 гривень, який може збільшуватись до 100 000,00 гривень; строк дії ліміту кредитування - з дати укладення договору по 05 січня 2023 року; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки - 55,00 % річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями - 55,00 % річних; пільговий період для погашення заборгованості - до 56 днів.

Як зазначає позивач, випискою по банківському рахунку відповідачки підтверджується, що останній було встановлено кредитний ліміт у розмірі 28 000,00 гривень, термін дії ліміту був змінений - до 05 січня 2025 року.

28 грудня 2020 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 97206183000.

Згідно із умовами вказаної вище додаткової угоди в межах ліміту кредитування, встановленого пунктом 2.1. договору-анкети банк надає клієнту кредит у сумі 22 910,00 гривень.

25 червня 2024 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» було укладено договір факторингу № 227, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором.

04 липня 2024 року Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» надіслало ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги заборгованості за кредитним договором № 97206183000 від 28 грудня 2020 року.

11 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» направило ОСОБА_1 вимогу про необхідність сплати заборгованості по кредиту у розмірі 54 172,02 гривень протягом 30 календарних днів.

Однак, відповідачка свої зобов`язання за договором № 97206183000 від 28 грудня 2020 року не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 54 172,02 гривень, з яких: 26 206,50 гривень - прострочена заборгованість за основним боргом, 27 965,52 гривень - прострочена заборгованість за відсотками, яку позивач, керуючись статтями 2, 3, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1049 та 1054 Цивільного кодексу України, просив суд стягнути з відповідачки на свою користь.

Окрім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у відкритому судовому засіданні.

У судові засідання, представник позивача не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином; засобами системи «Електронний суд» надав заяву, у якій просив розглянути справу без його участі та зазначив, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення у справі.

Відповідачка у судові засідання не з`явилась, про дату та час їх проведення повідомлялась належним чином, заяв/клопотань на адресу суду від неї не надходило. Відзив на позовну заяву не надходив.

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку із неодноразовою неявкою відповідачки у судові засідання та не повідомлення нею про причини такої неявки, не подання відзиву на позовну заяву та ураховуючи згоду позивача на ухвалення заочного рішення по справі постановив розглядати справу у порядку заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв`язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

28 грудня 2020 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 97206183000.

Відповідно до пункту 1.1. договору-анкети банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів України відкриває клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану «КАРТКА З ЛІМІТОМ «Шоппінг 55 % Grace», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку, поточний рахунок, який обслуговується згідно із цим договором-анкетою та правилами споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових (поточних) рахунків, опублікованих в газеті «Урядовий кур`єр» № 105 від 09.06.2017 та розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.com та/або на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку, а саме - поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті.

Згідно із пунктом 2.1. договору-анкети ліміт кредитування встановлюється у розмірі 28 000,00 гривень. Строк дії ліміту кредитування - з дати укладення договору по 05.01.2023.

Умови обслуговування ліміту кредитування: процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки - 55 % річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, протягом пільгового періоду - 55 % річних; пільговий період погашення заборгованості - до 56 днів.

Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) № 97206183000 підписано ОСОБА_1 власноручно.

У той же день між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) № 97206183000.

Відповідно до пункту 1. додаткової угоди сторони домовились, що в межах ліміту кредитування, встановленого згідно умов пункту 2.1 договору банк надає кредит у сумі 22 910,00 гривень.

Згідно із пунктом 2. додаткової угоди кредит клієнту надається для особистих потреб у сумі 22 420,00 гривень на придбання товару: Ноутбук: Aser Aspire 7 A715-75G-749E, шляхом оплати банком з позичкового рахунку клієнта платіжних документів ОСОБА_3 .

Процентна ставка за користування кредитом становитиме 0,00001 % річних. Комісія за управління кредитом становитиме 2,88 %. Протягом дії пільгового періоду на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями застосовується пільгова комісійна ставка, що складає 0,00 % річних. Строк дії пільгового періоду з 28.12.2020 по 05.10.2021.

У пункті 3.3. сторони додаткової угоди погодили графік платежів та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Додаткова угода до договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 97206183000 підписано 28 грудня 2020 року ОСОБА_1 власноручно.

Також, 28 грудня 2020 року ОСОБА_1 власноручно підписала паспорт споживчого кредиту, у якому, зокрема, наявна інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

На підтвердження умов кредитування позивачем надано також Правила (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк» з можливістю відкриття розрахунково-касового обслуговування карткових (поточних) рахунків.

Часткова інформація про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 наявна у виписках по рахунку, копії яких надано позивачем окремими документами та які направлялись відповідачці Акціонерним товариством «Укрсиббанк».

25 червня 2024 року між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» укладено договір факторингу № 277.

Відповідно до пункту 4.1. договору право власності на права вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта до фактора, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає з моменту підписання акту приймання-передачі права вимоги.

Згідно із пунктом 12.2. договору всі зміни та доповнення до цього договору здійснюються шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди, в тому числі шляхом обміну листами у порядку, визначеному договором, та згідно із вимогами законодавства.

Того ж дня сторони договору факторингу № 277 підписали та скріпили печатками акт-приймання-передачі права вимоги, яким засвідчили, що клієнт передав (відступив) фактору права вимоги, а фактор прийняв права вимоги в обсязі та на умовах, визначених договором та реєстром боржників від 25 червня 2024 року, що є додатком до договору факторингу № 277 від 25 червня 2024 року.

З реєстру боржників до договору факторингу № 277 від 25 червня 2024 року встановлено, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 97206183000 від 28 грудня 2020 року на загальну.

Зі складеного позивачем розрахунку убачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 97206183000 від 28 грудня 2020 року станом на 03 листопада 2025 року становить 54 172,02 гривень та складається з: основного боргу у сумі 26 206,50 гривень та відсотків за кредитом у сумі 27 965,52 гривень.

Отже, як убачається з наведених вище обставин справи, спірні правовідносини виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», яке набуло право вимоги у Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», як кредитодавцем, та фізичною особою ОСОБА_1 - споживачем фінансових послуг.

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються учасниками цивільної справи.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із частиною першою статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Судом встановлено, що між позивачем та Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» 25 червня 2024 року було укладено договір факторингу № 277.

Право безпосередньої грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 97206183000 від 28 грудня 2020 року перейшло до позивача на підставі акту приймання-передачі права вимоги.

З реєстру боржників до договору факторингу № 277 від 25 червня 2024 року встановлено, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 97206183000 від 28 грудня 2020 року на загальну суму 54 172,02 гривень.

Отже, суд уважає доведеним факт набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 97206183000 від 28 грудня 2020 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із змістом статей 626 та 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із приписами частин першої та третьої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно із приписами частин першої, четвертої, п`ятої та сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відповідальність сторін за порушення умов договору.

У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно із приписами статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позивач, пред`являючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 97206183000 від 28 грудня 2020 року у розмірі 54 172,02 гривень, обгрунтував право вимоги до відповідачки тим, що між первісним кредитором Акціонерним товариством «Укрсиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», було укладено кредитний договір № 97206183000, за умовами якого відповідачці було встановлено кредитний ліміт у розмірі 28 000,00 гривень.

Підписуючи 28 грудня 2020 року власноручним підписом договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) № 97206183000 та додаткову угоду до нього відповідачка підтвердила, що ознайомлена з умовами кредитування та зобов`язалась неухильно їх виконувати.

Судом встановлено, що вказані вище документи підписані ОСОБА_1 власноручно.

Із наданих позивачем виписок за банківським рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в Акціонерному товаристві «Укрсиббанк» на ім`я відповідачки, встановлено, що у період з 28.12.2020 по 10.01.2024 останній було встановлено кредитний ліміті у розмірі 28 000,00 гривень.

З аналізу руху коштів по рахунку убачається, що відповідачка систематично та активно користувалася наданими кредитними коштами, здійснювала безготівкові розрахунки, проводила фінансові операції та фактично реалізовувала право на використання встановленого банком кредитного ліміту.

Як встановлено з наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 03 листопада 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 97206183000 від 28 грудня 2020 року становить 54 172,02 гривень та складається з: простроченої заборгованості за основним боргом - 26 206,50 гривень та простроченої заборгованості за відсотками - 27 965,52 гривень.

У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2024 року у справі № 559/1622/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Ураховуючи наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують факт надання відповідачці кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту, а також з огляду на те, що відповідачка активно користувалась кредитними коштами, суд дійшов висновку, що вона фактично отримала кредитні кошти, тому, позовна заява в частині стягнення з неї простроченої заборгованості за основним боргом підлягає задоволенню.

Стосовно обґрунтування позивачем наявності заборгованості відповідачки зі сплати відсотків суд зазначає таке.

Як було зазначено вище, відповідно до положень цивільного законодавства та засад змагальності цивільного процесу, саме на позивача покладається обов`язок доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а також надання належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів на підтвердження розміру заявленої до стягнення заборгованості.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження наявності заборгованості за кредитним договором № 97206183000 від 28 грудня 2020 року позивачем надано довідку-розрахунок, відповідно до якої станом на 03 листопада 2025 року загальна заборгованість відповідачки становить 54 172,02 гривень, з яких: 26 206,50 гривень - прострочена заборгованість за основним боргом та 27 965,52 гривень - прострочена заборгованість за відсотками.

Разом з тим, наданий позивачем розрахунок складений у довільній формі, не містить детального та зрозумілого обґрунтування порядку нарахування відсотків, не відображає періодів їх нарахування, розміру процентної ставки у відповідні періоди, залишку заборгованості, на який здійснювалось нарахування, дат виникнення прострочення, а також не містить відомостей щодо здійснених відповідачкою платежів та їх зарахування.

Фактично зазначена довідка лише відтворює підсумкові суми, заявлені у позовних вимогах, без наведення математичного та правового обґрунтування їх формування.

Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру простроченої заборгованості ОСОБА_1 за відсотками у сумі 27 965,52 гривень, а поданий розрахунок не містить необхідних відомостей для перевірки правильності такого нарахування, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог у цій частині.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки простроченої заборгованості за відсотками задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин першої та другої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 569/15311/21 зазначено, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Отже, з урахуванням наведеного, оцінивши надані позивачем докази та встановлені у справі обставини відповідно до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному їх дослідженні, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню: у частині стягнення з відповідачки на користь позивача простроченої заборгованості за основним боргом, а в частині стягнення простроченої заборгованості за відсотками - відмові.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що за результатами розгляду справи позовна заява підлягає частковому задоволенню, суд, керуючись положеннями статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, уважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 171,47 гривень, як частина судових витрат, понесених позивачем при поданні позовної заяви.

Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282, 289, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» прострочену заборгованість за основним боргом за кредитним договором № 97206183000 від 28 грудня 2020 року у розмірі 26 206 (двадцять шість тисяч двісті шість) гривень 50 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» судовий збір у розмірі 1 171 (одна тисяча сто сімдесят одна) гривня 47 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 24 квітня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», ЄДРПОУ: 41904846, місцезнаходження: вулиця Жилянська, будинок 5-Б, офіс 5, місто Київ, 01033; номер телефона: +380970326083, email: Global_split@ukr.net;

Представник позивача: Балашов Віталій Володимирович, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: вулиця Жилянська, будинок 5-Б, офіс 5, місто Київ, 01033; номер телефона: НОМЕР_3 , email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер телефона: НОМЕР_5 .

Суддя О. В. Іщенко