Ухвала суду № 136583579, 12.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9644/26

Провадження № 1-кс/643/3842/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026220000000047 від 13.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малинівки, Харківської області, громадянина України , обіймаючого посаду завідувача сектору державного геодезичного нагляду Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, неодруженого, маючого вищу освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 12.05.2026 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні №42026220000000047, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2026 зач. 3 ст. 368 КК України.

Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст.177 КПК України, та обґрунтованою підозрою, що підтверджується долученими копіями матеріалів кримінального провадження, відповідно до яких ОСОБА_4 , обіймаючи посаду завідувача сектору державного геодезичного нагляду ГУ Держгеокадастру у Харківській області, діючи з корисливих мотивів та використовуючи службове становище, вимагав та одержав від директора ТОВ «Агрома» ОСОБА_6 неправомірну вигоду у загальній сумі 300 000 грн за формальне проведення перевірки без виявлення порушень. 13.04.2026 ОСОБА_4 одержав першу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 грн, а 11.05.2026 другу частину у сумі 200 000 грн, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Додатково зазначив, що заздалегідь ідентифіковані грошові кошти на даний час відшукані та вилучені не в повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що з повідомленою йому підозрою не згоден. Пояснив, що грошові кошти, залишені на лавці, він не брав та жодного відношення до них не має.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вказував на міцні соціальні зв`язки підозрюваного, стан його здоров`я, а також на те, що він утримує 91-річну бабусю та здійснює догляд за матір`ю, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив наступне.

Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026220000000047 від 13.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 11.10.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Поняття «обґрунтована підозра», з огляду на викладені в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» висновки означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

При цьому судом враховується, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Під час розгляду даного клопотання стороною обвинувачення обґрунтовано та доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, на переконання слідчого судді, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також реальність призначення покарання у разі доведення вини, може з високою ймовірністю вчинити дії, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності.

Наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, на які посилається сторона захисту, не є безумовною гарантією його належної процесуальної поведінки та не спростовує існування зазначеного ризику з огляду на тяжкість можливого покарання, характер та спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Також, на переконання слідчого судді, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину та реальність призначення покарання, може вчиняти дії, спрямовані на схиляння свідків до надання показань на його користь або відмови від раніше наданих показань. При цьому слід враховувати, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду суд отримує та оцінює показання свідків безпосередньо під час судового розгляду, що зумовлює актуальність зазначеного ризику до моменту їх допиту в суді. Крім того, на даний час органом досудового розслідування продовжуються слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення всіх осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, оскільки частина заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, як зазначив прокурор, вилучена у інших осіб, а частина ще не відшукана та не вилучена, у зв`язку з чим не можна виключати можливість впливу підозрюваного на свідків чи інших можливих фігурантів кримінального провадження.

Ризик вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень стороною обвинувачення недоведений.

Вирішуючи питання про обрання стосовно підозрюваного, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вивчав можливість застосування щодо нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу, однак, враховуючи обґрунтованість підозри, доведеність передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків, характер вчиненого кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного не знайшов для цього підстав. На переконання слідчого судді, інший, більш м`який запобіжний захід, не забезпечить належне виконання процесуальних обов`язків підозрюваним.

Даних про неможливість перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою за станом здоров`я не встановлено. При цьому підтверджуючих медичних документів стороною захисту не надано. Однак, слідчий суддя враховує доводи захисника про наявність у підозрюваного епілепсії та вважає за необхідне провести в умовах закладу охорони здоров`я місця несвободи огляд останнього та надання належного лікування, за наявності для цього підстав.

Згідно з вимогами ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту або затримання.

Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваного, як альтернативний запобіжний захід триманню під вартою, слідчий суддя виходить з наступного.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, застава не має компенсаторної функції. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine) від 13.01.2022, зазначається, що при встановленні у «виключних випадках» більшого розміру застави, таке рішення має передбачати ретельний аналіз обставин справи для обґрунтування її «виключного» характеру, а також здійснення ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі спроможність сплатити визначений розмір застави.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має декілька земельних ділянок, про які він самостійно повідомив слідчого суддю. Крім того, на переконання слідчого судді, підозрюваний міг отримувати значний дохід від протиправної діяльності, яка наразі є предметом досудового розслідування. Також слідчим суддею враховано, що заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у розмірі 100 000 грн, які передавалися підозрюваному в межах зазначеного кримінального провадження, органом досудового розслідування не відшукані та не вилучені.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що розмір застави, здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, має становити 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 499 200 гривень. Розмір застави, менший ніж 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде для підозрюваного помірним та несуттєвим і не забезпечить належної процесуальної поведінки, оскільки така сума може бути сприйнята ним як така, що можна втратити задля ухилення від кримінальної відповідальності.

На переконання слідчого судді, визначений розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та в той же час є таким, що відповідає вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи майновий стан підозрюваної особи та його близькими особами.

У разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196, 616 КПК України, слідчій суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб з моменту затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з 14:48 11.05.2026.

Строк дії ухвали до 14:48 09.07.2026.

Визначити суму застави у розмірі 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 12.05.2026 у справі №643/9644/26 (провадження №1-кс/643/3842/26) відносно ОСОБА_4 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку у частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку у частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов`язати відповідальну службову особу Харківської міської медичної частини №27 філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях організувати проведення медичного огляду підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за наявності підстав подальше лікування.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 09:45 годині 18.05.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1