Рішення № 136582318, 06.05.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/12302/25

№ 2/183/4093/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суми заборгованості за Договором позики № 71671385 в розмірі 17 049,45 грн, з яких: 11 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 219,45 грн - сума заборгованості за відсотками; 550,00 грн - сума заборгованості за комісією; 5 280,00 грн - сума заборгованості за відсотками, нарахованими за понадстрокове користування,

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (надалі - позивач) звернулось до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 червня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі - Позикодавець, Первісний кредитор, Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, відповідач) укладено Договір позики № 71671385 (надалі - Договір позики, Договір кредиту, Договір), за умовами якого Позикодавець надав відповідачеві грошові кошти у розмірі 11 000,00 грн, строком на 7 днів (з 27 червня 2025 року по 03 липня 2025 року), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.285%, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 5.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 550,00 грн). У разі порушення Позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Кредитодавець на виконання умов Договору № 71671385 від 27 червня 2025 року, передав відповідачеві у власність грошові кошти в розмірі 11 000,00 грн, шляхом їх перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вищевказаним Договором утворилась заборгованість, яка складає 17 049,45 грн, з яких: 11 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 219,45 грн - сума заборгованості за відсотками; 550,00 грн - сума заборгованості за комісією; 5 280,00 грн - сума заборгованості за відсотками, нарахованими за понадстрокове користування.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 16/10/25 від 16 жовтня 2025 року, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за Договором кредиту №71671385 від 27 червня 2025 року. Відповідно до Реєстру прав вимог № 16/10/25-02 від 16 жовтня 2025 року позивач набув право вимоги до відповідача в сумі 17 049,45 грн, з яких 11 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 219,45 грн - сума заборгованості за відсотками, 550,00 грн - сума заборгованості за комісією, 0 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 5 280,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Вказану суму заборгованості, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Постановленою суддею ухвалою від 15 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання. Також ухвалою витребувано докази у справу, отримані судом 03 березня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив та подав окрему заяву, про розгляд справи у відсутність представника, задовольнити позовні вимоги, не заперечував проти ухвалення рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань, відзиву на позов від відповідача не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за відсутності заперечень позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що згідно з довідкою про ідентифікацію 27 червня 2025 року ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_2 та 27 червня 2025 року о 03:15:58 йому направлено одноразовий ідентифікатор 20718 /а.с.16/.

27 червня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит № 71671385. За Договором сума кредиту вказана 11 000,00 грн. Строк кредиту 7 днів. Процентна ставка/день - 0,285% (фіксована). Комісія за надання кредиту - 5,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 550,00 грн). Також п.2.2.4. Договору передбачено, що за понадстрокове користування кредитом (його частиною) Позичальник сплачує 4,00%.

Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором 20718, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно з Законом України «Про електронну комерцію». У п.12 Договору вказано реквізити електронного платіжного засобу Позичальника НОМЕР_1 .

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» належним чином виконало свої зобов`язання за Договором, перерахувавши відповідачеві грошові кошти на банківську карту, номер якої зазначений в Договорі /а.с.16 зворот/. Також, з відповіді АТ «ПУМБ», отриманої на виконання ухвали суду від 15 січня 2026 року встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку випущено платіжну карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). З наданої виписки по рахунку за період з 27 червня 2025 року по 30 червня 2025 року вбачається зарахування 27 червня 2025 року грошових коштів у сумі 11 000,00 грн /а.с.47, 48-49/.

16 жовтня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі - Клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (надалі - Фактор) уклали Договір факторингу № 16/10/25, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб /а.с.17-18 зворот/. 16 жовтня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» підписано реєстр прав вимоги, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги, в тому числі, до відповідача за вищевказаним Договором /а.с.19/. 20 жовтня 2025 року ТОВ «Фінпром Маркет» оплачено грошову вимоги відповідними платіжними інструкціями /а.с.20/.

З наданого суду розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором кредиту №71671385 від 27 червня 2025 року вбачається, що станом на 04 листопада 2025 року заборгованість відповідача складає 17 049,45 грн, з яких: 11 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 219,45 грн - сума заборгованості за відсотками; 550,00 грн - сума заборгованості за комісією; 5 280,00 грн - сума заборгованості за відсотками, нарахованими за понадстрокове користування /а.с.9/.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні можу бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) .

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Матеріали справи свідчать, що Договір позики укладений сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені в ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як установлено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

На час розгляду справи судом сторонами не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості відповідачем за Договором, про причини несвоєчасного погашення заборгованості.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19 наголошено, що доказом переходу прав за зобов`язанням до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов`язанні […], а не документи, що засвідчують права, які передаються. За таких обставин, у ТОВ «ФК«ЄАПБ», як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Також, відповідно до Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 встановлено, що відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За таких обставин, ураховуючи надання позивачем Договору факторингу, умов цього Договору, у ТОВ «Фінпром Маркет», як Нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у Договорі, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним Договором.

Таким чином, суд висновує про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором, оскільки стороною позивача підтверджений факт укладення відповідачем з Первісним кредитором відповідного Договору, видачі коштів у кредит, перехід права вимоги за Договором до позивача, а відповідачем не доведено укладення Договору іншою особою, повного виконання Договору у частині повернення грошових коштів як Первісному кредиторові, так і позивачеві.

Зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, позивач набув внаслідок укладення Договору факторингу право вимоги від Первісного кредитора, суд убачає підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за наданим кредитом та нарахованими відсотками.

При цьому, з огляду на надані суду матеріали, суд висновує, що не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії, виходячи з такого.

Так, положенням п.2.2.4. Договору передбачена сплата Позичальником (відповідачем) комісії за надання позики - 5,00% від суми наданої позики (що у грошовому виразі складає 550,00 грн).

Однак, у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

У цій справі комісійна винагорода за надання кредиту відповідає загальним зобов`язанням кредитної установи та звичайній її діяльності, є обставиною укладення Договору, оскільки без надання кредиту Договір не вважався б укладеним з огляду на ст. 1046 ЦК України. З позовної заяви та наданих до неї документів не вбачається інших сум, включених до складу комісії, ніж за надання кредиту. Відтак положення про комісію є нікчемним.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд висновує про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 16 499,45 грн, з яких: 11 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 219,45 грн - сума заборгованості за відсотками; 5 280,00 грн - сума заборгованості за відсотками, нарахованими за понадстрокове користування. У решті позову належить відмовити.

Крім того, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються, у тому числі, з витрат на правову допомогу, у розмірі 4 500,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За змістом норм ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

При цьому згідно зі статтею 30 згаданого Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Факт надання правової допомоги адвокатом та отримання її клієнтом підтверджується наданими суду доказами, а саме: Договором № 25-08/25ФП про надання правничої допомоги від 25 серпня 2025 року /а.с.20 зворот-21 зворот/, витягом з акту № 8-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 29 жовтня 2025 року за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25ФП від 25 серпня 2025 року /а.с.22 зворот/, ордером серії АХ № 1287257 /а.с.23 зворот/, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с.24/, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579941967.1 від 10 листопада 2025 року на суму 112 500,00 грн з призначенням платежу «оплата згідно акту № 8-ФП приймання наданої правничої допомоги від 29 жовтня 2025 року за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року» /а.с.23 зворот/. Суд вважає, що позивач належними доказами довів понесені ним витрати на професійну правничу допомогу адвоката. Сума, яку позивач просить стягнути з відповідача співмірна зі складністю справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.

При цьому, суд ураховує, що позов задоволено на суму 16 499,45 грн з заявлених до стягнення 17 049,45 грн, що складає 96,77% від ціни позову. Відтак, пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 4 354,65 грн витрат на правову допомогу.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд виснував про задоволення позовних вимог на 96,77%, судовий збір сплачено в розмірі 2 422,40 грн, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 344,15 грн. У решті судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором надання коштів у кредит №71671385 від 27 червня 2025 року, яка утворилась станом на 04 листопада 2025 року, у загальному розмірі 16 499 (шістнадцять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 45 копійок, яка складається з: 11 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 219,45 грн - сума заборгованості за відсотками; 5 280,00 грн - сума заборгованості за відсотками, нарахованими за понадстрокове користування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати в сумі 6 698 (шість тисяч шістсот дев`яносто вісім) гривень 80 копійок, які складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 2 344,15 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 354,65 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення у повному обсязі складене та підписане 18 травня 2026 року після закінчення відпустки головуючого судді.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код в ЄДРПОУ 43311346, р/р НОМЕР_4 , відкритий в АТ «ПУМБ»; місцезнаходження за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; остання відома адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов