Рішення № 136581642, 18.05.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/17317/25

Провадження № 2/175/3615/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"18" травня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Русанівський, буд. 8, ЄДРПОУ: 21647131) через свого представника звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 28.04.2023 року приблизно о 19 год. 03 хв. у м. Дніпрі по перехрестю вулиць Моторної та Передової сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Hyundai Getz», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та водія транспортного засобу «FAW B30» державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_2 . Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2023 року у справі №199/3953/23 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.06.2023 року постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по справі №199/3953/23 залишено без змін. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «FAW B30» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №ЕР-214053023). Потерпіла звернулася до МТСБУ з заявою про виплату страхового відшкодування. Загальний розмір витрат МТСБУ склав: 160000 грн. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача в порядку регресу відшкодування у розмірі 160000 грн. та витрати пов`язані зі встановленням розміру збитків на суму 1750 грн.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.10.2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, розгляд справи просив здійснювати без його участі.

Відповідач в судове засідання також не з`явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою його проживання. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.05.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

28.04.2023 року о 19:03 год., у м. Дніпрі на перехресті вулиць Моторної та Передової, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Hyundai Getz» д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя не надала перевагу в русі транспортному засобу «FAW B30» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася по головній дорозі та скоїла з нею зіткнення. Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2023 року у справі №199/3953/23 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.06.2023 року постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по справі №199/3953/23 залишено без змін. Вказане рішення суду набрало законної сили 20.06.2023 року.

Транспортний засіб «FAW B30» д.н.з. НОМЕР_2 , на час ДТП був застрахований за договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом №ЕР-214053023 від 15.04.2023 року.

01.05.2023 року, власник пошкодженого автомобіля «FAW B30» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернулася до МТСБУ з заявою про виплату відшкодування.

Відповідно до звіту №2804231 про оцінку вартості матеріальних збитків завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю «FAW B30» д.н.з. НОМЕР_2 в дорожньо-транспортній пригоді, вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «FAW B30» д.н.з. НОМЕР_2 становить 251644 грн. 84 коп.

Згідно акту виконаних робіт відповідно до листа МТСБУ №92274, на підставі договору 20/016 від 01.01.2020 року ФОП ОСОБА_4 вартість наданих послуг щодо складеного звіту №2804231 становить 1750 грн.

07.06.2023 року МТСБУ здійснило переказ коштів на рахунок ФОП ОСОБА_4 , за надання послуг аваркома (експерта) по справі №92274 у розмірі 1750 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №971851.

Відповідно до платіжної інструкції №973399 від 17.07.2023 року МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ОСОБА_2 у сумі 160000 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди).

Положеннями ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством.

У відповідності до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як передбачено положеннями ст. 980 ЦК України та ст. 4 ЗУ «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.

Відповідно до підпункту «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до позивача, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто право вимоги до відповідача.

Згідно ст. 38 Закону України «Про страхування», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у розмірі виплаченого відшкодування.

Також положеннями ст. 1191 ЦК України, п. 38.2.1 ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди постановою суду про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, яка була залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду. При цьому на момент завдання шкоди цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Hyundai Getz» д.н.з. НОМЕР_1 не була застрахована. Таким чином, МТСБУ, виплативши страхове відшкодування потерпілому, набуло право вимоги до відповідача в порядку регресу.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що заподіяна матеріальна шкода підлягає відшкодуванню саме відповідачем, у зв`язку з чим позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 19, 27, 89, 265, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Русанівський, буд. 8, ЄДРПОУ: 21647131) суму витрат сплаченого відшкодування у розмірі 160000 грн (сто шістдесят тисяч гривень) та витрита пов`язані зі встановленням розміру збитків в розмірі 1750 грн. (одна тисяча сімсот п`ятдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Русанівський, буд. 8, ЄДРПОУ: 21647131) сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т. С. Журавель