Рішення № 136581108, 18.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21332/25

пр. № 2/759/2432/26

18 травня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва, у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «Т.М.М.» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Зміст заявлених позовних вимог

У вересні 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «Т.М.М.» про захист прав споживачів.

Зі змісту позовної заяви (враховуючи уточнення позовних вимог на виконання ухвали суду від 23.09.2025) вбачається, що позов подано щодо рахунку № 2Чаад_кв.095/8.2025 від 04.09.2025, наданого відповідачем ФІРМОЮ «Т.М.М.» із тарифом 15,39 грн/кв.м, який, на переконання позивача, не був письмово погоджений сторонами та суперечить Договору № 95ж/Ч2-13 і Додатковій угоді від 11.06.2014, де узгоджено єдиний тариф 3,50 грн/кв.м.

ОСОБА_1 переконаний, що одностороння зміна тарифу (ціни) відповідачем в рахунку відбулася без його письмового погодження, що є прямим порушенням Договору та Додаткової угоди, вимог законодавства та його прав як споживача.

11 червня 2014 року сторони за домовленістю сторін підписали єдину Додаткову угоду №1, де письмово погодили та встановили тариф - 3,50 грн/кв.м. Усі інші умови договору залишено без змін. ОСОБА_1 стверджує, що на дату подання позову за домовленістю сторін діє єдина додаткову угода від 11 червня 2024 року з письмово погодженим сторонами тарифом - 3,50 грн/кв.м., а рахунок № 2Чаад_кв.095/8.2025 від 04.09.2025 відповідачем надано з іншим, не погодженим сторонами тарифом та без жодної письмової додаткової угоди, що є порушенням п.п. 3.5, 7.6 Договору №95ж/Ч2-13, Додаткової угоди від 11 червня 2014 року, ч. 2 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуг», ст.ст. 627, 651 ЦК України та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

На підставі викладеного позивач просить суд:

1) Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «Т.М.М.» протиправними та незаконними, що виявились у наданні Рахунку № 2Чаад_кв.095/8.2025 від 04.09.2025 у якому зазначено непогоджений сторонами тариф (ціна), замість єдиного за домовленістю сторін письмово погодженого тарифу 3,50 грн/кв.м, що суперечить і є порушенням: п.п. 3.5, 7.5, 7.6 договору № 95ж/Ч2-13 від 14.02.2014, додатковій угоді №1 від 11.06.2014, ч. 2 ст. 10 Закону «Про житлово-комунальні послуги», ч. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»;

2) Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА «Т.М.М.» надати Рахунок № 2Чаад_кв.095/8.2025 від 04.09.2025: відповідно до додаткової угоди №1 від 11.06.2014 з єдиним за домовленістю сторін письмово погодженим тарифом (ціна) - 3,50 грн/кв.м відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»;

3) Визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «Т.М.М.», що полягають у зазначенні в Рахунку № 2Чаад_кв.095/8.2025 від 04.09.2025 у графах «Борг на початок поточного періоду» (136 024,43 грн.) та «Борг на кінець періоду» (138 442,96 грн.) сум «заборгованості», сформованих на підставі непогодженого тарифу (ціни);

4) Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА «Т.М.М.» внести зміни до рахунку № 2Чаад_кв.095/8.2025 від 04.09.2025 шляхом вилучення (виключення) з нього неправомірно сформованих сум «боргу», неправомірно нарахованих за непогодженим сторонами тарифом, зазначених у графах «Борг на початок поточного періоду» (136 024,43 грн.) та «Борг на кінець періоду» (138 442,96 грн.).

Рух справи у суді

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція учасників справи

21.10.2025 від ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач наполіг на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові, та вказав, що згідно з офіційним листом Держпродспоживслужби № 06.4/2/690 від 05.03.2025, під час державного контролю встановлено, що ТОВ «Фірма Т.М.М.» не здійснює діяльність за своєю офіційною адресою (м. Київ, вул. Провіантська, 3), що ставить під сумнів добросовісність та прозорість діяльності підприємства та може свідчити про ознаки недобросовісної практики у відносинах зі споживачами. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

30.10.2025, 11.11.2025 та 24.11.2025 від ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач просив взяти до уваги судові рішення у аналогічних правовідносинах та задовольнити позовні вимоги.

27.11.2025 від представника відповідача - Соколової О.П. надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що відповідач вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вказала, що власник зобов`язаний утримувати належне йому майно, забезпечувати його схоронність, вживати всіх необхідних заходів по утриманню та експлуатації свого майна, сплачувати отримані ним послуги у повному обсязі. Крім того, зазначила, що відповідно до положень п. 1.2 Договору про надання житлово-комунальних та інших послуг №95ж/Ч2-13 від 14.02.2014 - Виконавець надає житлово-комунальні послуги відповідно до переліку, зазначеному у додатку №1 до цього договору, за тарифами, які розраховуються на підставі фактичних затрат на утримання житлового будинку. Так, відповідно до фактичних витрат, що відповідають положенням пунктів 1.2, 3.3 Договору №95ж/Ч2-13 від 14.02.2014, Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ було нараховано позивачу вартість послуг, наданих на підставі Договору за період з 01.08.2025 по 31.08.2025, які позивачем, відповідно, були отримані та спожиті. Представник також вказала, що свої пропозиції та заперечення щодо вартості послуг та з інших питань позивач мав та має змогу висловити шляхом письмового звернення до Фірми «Т.М.М.» - ТОВ, проте свої зауваження стосовно вартості послуг позивач на адресу відповідача не направляв. Також звернула увагу, що постановою Київського апеляційного суду від 03.07.2025 рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28.03.2025 у справі №759/3139/25 було змінено лише у мотивувальній частині, в іншій - залишено без змін, тобто позивачу було відмовлено у задоволенні позовної заяви про захист прав споживачів, яке набрало законної сили. Представник відповідача заперечила щодо невідповідності рахунку положенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Зазначила, що питання здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері правильності розрахунків за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не відноситься до компетенції органів Антимонопольного комітету України. Представником відповідача також наголошено, що вартість послуг розраховано на підставі фактичних витрат, що повністю відповідає п. 3.5 Договору №95ж/Ч2-13, оскільки вартість тарифу у бік його збільшення у розмірі 15,39 грн за 1 кв.м. було спричинено змінами чинного законодавства України.

Наголосила, що позивач взагалі не оплачує спожиті послуги ні за яким тарифом, що є грубим порушенням чинного законодавства України. Натомість численними позовними заявами намагається уникнути відповідальності за порушення строків та порядку оплати за отримані послуги, надані Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ.

З огляду на вищезазначене, сторона відповідача вважає рахунок, наданий позивачу для оплати, таким, що відповідає вимогам закону та умовам Договору №95ж/Ч2-13, тому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

16.12.2025 та 22.12.2025 від ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач просив взяти до уваги судові рішення у аналогічних правовідносинах та задовольнити позовні вимоги.

29.12.2025 від ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшло клопотання про залишення без розгляду та не врахування при вирішенні справи всіх процесуальних документів, поданих від імені ТОВ Фірми «Т.М.М.» та підписаних Соколовою О.П. чи будь-яких іншим представником на підставі довіреності.

05.01.2026 від ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач у разі задоволення позову просив вирішити питання судових витрат та стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір за подання декількох немайнових позовних вимог.

16.02.2026 від ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів.

23.02.2026, 25.03.2026 та 06.04.2026 від ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач повторно наполіг на задоволенні позовних вимог та просив врахувати судові рішення у аналогічних правовідносинах.

13.04.2026 від ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів того, що 09.04.2026 жителями будинку зареєстровано ОСББ «ЧИЖЕВСЬКОГО 2» (код 46345755).

15.05.2026 від ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач просив врахувати судові рішення у аналогічних правовідносинах.

Мотивувальна частина

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасники справи у судове засідання не викликалися.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду та не врахування при вирішенні справи всіх процесуальних документів, поданих від імені ТОВ Фірми «Т.М.М.» та підписаних Соколовою О.П. чи будь-яких іншим представником на підставі довіреності.

Як на підставу свого клопотання позивач посилався на те, що у Соколової О.П. відсутнє право на представництво у немалозначній справі.

Із зазначеними твердженнями суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом позову в цій справі є визнання дій відповідача протиправними та незаконними щодо надання рахунку, у якому зазначено непогоджений сторонами тариф (ціна).

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ураховуючи наведене, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 01 квітня 2026 року у справі №759/16175/25 (провадження №61-4144ск26).

Частиною 2 статті 60 ЦПК України передбачено, що під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

На підтвердження своїх повноважень представляти Фірму «Т.М.М.» - ТОВ Соколова О.П. долучила до пояснень по справі, що надійшли до суду 27.11.2025, довіреність від 12 листопада 2025 року з якої встановлено, що Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю в особі Генерального директора Толмачова М.Г., який діє на підставі Статуту, уповноважило Соколову О.П. вчиняти дії від імені Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю, зокрема, у судових органах.

Зважаючи на те, що дана справа є справою незначної складності, а відтак малозначною, в матеріалах справи наявні належні докази повноважень Соколової О.П. представляти інтереси Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання позивача.

Встановлені судом обставини

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» займається комплексним обслуговуванням об`єктів (основний вид економічної діяльності), що вбачається із Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

14.02.2014 між Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю, в особі Директора департаменту управління нерухомістю Тищенко Г.С. (Виконавець), та ОСОБА_1. (Споживач), власником житлового приміщення №95, укладено Договір про надання житлово-комунальних та інших послуг №95ж/Ч2-13 щодо обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 .

За умовами вищезазначеного Договору, виконань надає житлово-комунальні послуги відповідно до переліку, зазначеному у додатку №1 до цього договору, за тарифами, які розраховуються на підставі фактичних затрат на утримання житлового будинку. Інші послуги, що надаються за цим Договором, розраховуються виходячи з обсягів наданих послуг за розцінками, затвердженими Виконавцем (п. 1.2 Договору).

Виконавець зобов`язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п. 1.3 Договору).

Пунктами 1.4, 1.5 Договору встановлено, що розмір щомісячної плати за послуги з утримання житлового будинку і прибудинкової території (експлуатаційні послуги) на дату укладення цього договору погоджено між Сторонами і визначено в додатку №2 до даного Договору. Розмір щомісячної плати за додаткові послуги на дату укладення цього договору погоджено між Сторонами і визначено в додатку №2 до даного Договору.

Розцінки та тарифи на послуги, що надаються Виконавцем, перелік яких вказаний у додатку до цього договору, розраховується на підставі фактичних затрат на утримання житлового будинку (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору вартість Послуг може бути змінена Сторонами із врахуванням положень законодавства, що регулюють порядок формування тарифів та інших послуг обумовлених даним договором, у випадку зміни таких тарифі у бік збільшення / зменшення.

Пунктами 7.5, 7.6 Договору встановлено, що умови договору можуть бути змінені за згодою Сторін, що оформлюється додатковою угодою до Договору. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки є невід`ємною частиною договору та мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими на те представниками та скріплені їх печатками (за умови наявності).

Додатком №1 до Договору про надання житлово-комунальних та інших послуг №95ж/Ч2-13 від 14.02.2014 є Перелік послуг з утримання будинку та прибудинкової території, комунальних та інших послуг по АДРЕСА_1 , в якому викладений детальний перелік: послуг з утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні послуги), комунальних послуг та додаткових послуг.

Додатком №2 до Договору про надання житлово-комунальних та інших послуг №95ж/Ч2-13 від 14.02.2014 є Перелік щомісячних платежів за договором, в якому встановлені тарифи на відповідні послуги. Зокрема, встановлено, що тариф за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (Експлуатаційні послуги) становить 5,53 грн. за 1 кв.м. за 1 місяць (з ПДВ - 20%).

11.06.2014 між Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю, в особі Директора департаменту управління нерухомістю Тищенко Г.С. (Виконавець), та ОСОБА_1 (Споживач), власником житлового приміщення №95, укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання житлово-комунальних та інших послуг №95ж/Ч2-13 від 14.02.2014, яким сторони вирішили пункт 1 Додатку №2 до Договору викласти у новій редакції, встановивши, що тариф за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (Експлуатаційні послуги) становить 3,50 грн. за 1 кв.м. за 1 місяць (з ПДВ - 20%).

04.09.2025 Фірма «Т.М.М.» - ТОВ виставила ОСОБА_1 рахунок №2Чаад_кв.095/8.2025, в якому розрахунок заборгованості за експлуатаційні послуги за період з 01.08.2025 по 31.08.2025 здійснено за тарифом 15,39 грн.

Крім того, визначено, що сума боргу на початок поточного періоду становить 136 024,43 грн., а борг на кінець періоду становить 138 442,96 грн.

ОСОБА_1 вважає, що збільшення вартості тарифу на експлуатаційні послуги здійснено без належного погодження та без дотримання вимог Договору № 95ж/Ч2-13 та Додаткової угоди від 11.06.2014, де узгоджено єдиний тариф 3,50 грн/кв.м.

Щодо вказаних дій Фірми «Т.М.М.» - ТОВ позивач неодноразово звертався до Антимонопольного комітету України та Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені відповіді вищезазначених органів.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовні норми права

У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Спірні правовідносини в цій справі виникли за період, коли був чинним як Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875-IV) так і Закон України від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги», який уведений в дію з 01 травня 2019 року (далі - Закон № 2189-VІІІ).

Відповідно частини 1 статті 13 Закону № 1875-IV до житлово-комунальних послуг відносяться комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, опалення, вивезення побутових відходів) та послуги із утримання будинків і прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Частиною другою статті 14 Закону № 1875-IV визначено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

З огляду на положення частини 3 статті 20 Закону № 1875-IV споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 32 Закону № 1875-IV плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Невід`ємною частиною договору є копія рішення (розпорядження), яким встановлено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій із зазначенням структури тарифу, періодичності та строків надання послуг.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 6 статті 32 Закону № 1875-IV у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.

Пунктом 2 статті 31 Закону № 1875-IV передбачено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Аналогічні положення містять пункт 1 статті 5 та частина 1 статті 9 Закону № 2189-VІІІ (чинний з 01 травня 2019 року), згідно з якими до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга з управління багатоквартирним будинком. А оплату за спожиті житлово-комунальні послуги споживач здійснює щомісяця та не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону № 2189-VІІІ, чинного на час звернення позивача до суду, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону № 2189-VІІІ).

Споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач (пункт 13 частини 1 статті 1 Закону № 2189-VІІІ).

Статтею 10 Закону № 2189-VІІІ визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Якщо управитель визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.

Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором.

Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов`язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території.

На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих послуг з управління, їхню вартість, а також галузева звітність.

У разі якщо прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо такого багатоквартирного будинку можуть бути включені до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (у тому числі при визначенні управителя на конкурсних засадах) виключно за згодою споживачів із визначенням на договірних засадах та погодженням з органом місцевого самоврядування меж та площі території, яку співвласники згодні утримувати.

Інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих комунальних послуг, їхню вартість, а також галузева звітність.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.

Згідно з пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01.08.2017 №932 «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим» було внесено зміни до тарифів. Розмір тарифу за адресою: АДРЕСА_1 встановлено у розмірі 7,17 грн.

Крім того, про внесення змін до тарифів (Розпорядження №932) було розміщено оголошення в газеті Хрещатик від 16.08.2017 №88 (5001).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01.06.2018 №937 «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим» було внесено зміни до тарифів. Розмір тарифу за адресою: АДРЕСА_1 встановлено у розмірі 8,88 грн.

Про внесення змін до тарифів (Розпорядження №937) було розміщено оголошення в газеті Хрещатик від 08.06.2018 №61 (5112).

Згідно з Правилами надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712:

Інформацію, пов`язану з виконанням договору управління, управитель доводить до відома співвласників у порядку та спосіб, що визначені таким договором. Під час розміщення інформаційних матеріалів можуть використовуватися такі способи: загального повідомлення: на дошках (стендах) оголошень у під`їздах будинку; на Інтернет-сторінці управителя; персонального повідомлення: через персональний електронний кабінет співвласника (у разі його створення) на Інтернет-сторінці управителя; на звороті платіжних документів, що надаються управителем співвласникам; у друкованих матеріалах, що поширюються управителем через поштові скриньки кожного співвласника; у друкованих матеріалах, що вручаються управителем співвласникові особисто (під розписку); у листах, інших видах поштових відправлень, у тому числі рекомендованих та цінних; на електронну адресу співвласника, якщо така адреса надана співвласником.

Так, відповідно до вимог чинного законодавства та укладеного договору про зміну тарифу у розмірі 15,39 грн за 1 кв.м. відповідачем було розміщено відповідне оголошення на дошці оголошень у під`їзді будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та на рахунках, в тому числі і по квартирі АДРЕСА_2 .

Отже, слід дійти висновку, що зазначені тарифи були затвердженні органом місцевого самоврядування та є правомірними та належними для нарахування оплати за житлово-комунальні послуги, які надавались Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ за адресою: АДРЕСА_1 , де і розташована квартира позивача.

Надалі вартість послуг розраховувалась на підставі фактичних витрат, що відповідає п. 3.5 договору про надання житлово-комунальних послуг №95ж/Ч2-13 від 14 лютого 2014 року, що було встановлено Київський апеляційним судом у Постанові від 16 червня 2022 року у справі №759/23336/21, за умовами якого вартість послуг може бути змінена сторонами із врахуванням положень законодавства, що регулюють порядок формування тарифів та інших послуг, обумовлених даним договором, у випадку таких тарифів у бік збільшення/зменшення.

Відповідно до положень п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 №8, за змістом частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007). Відповідно до п.п. 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії», п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Отже, факти, які були встановлені судом, зазначені у відповідному рішенні суду не можуть піддаватися сумніву та не потребують доказуванню. Тобто, Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ було вірно застосовано тарифи при розрахунку вартості послуг з утримання будинку та прилеглої території у будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970: обсяг фактично наданих послуг та виконаних робіт, пов`язаних з їх наданням, повинен бути підтверджений відповідною первинною документацією, що зберігається у виконавця, зокрема актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій тощо.

Так, на підтвердження фактичних затрат за період 01.08.2025 по 31.08.2025 Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ надано договори та акти виконаних робіт/наданих послуг, що були укладені з підрядними організаціями для належного утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , в якому безпосередньо знаходиться квартира позивача.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що дії Фірми «Т.М.М.» - ТОВ, що виявились у наданні ОСОБА_1 рахунку № 2Чаад_кв.095/8.2025 від 04.09.2025, у якому зазначено змінений тариф у розмірі 15,39 грн. за 1 кв.м. не можна вважати неправомірними.

ОСОБА_1 , який є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає відповідач за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язуваний здійснювати оплату таких послуг у визначений законом строк.

Висновки за результати розгляду справи

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення (п.п.113,114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України» № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, за результатами оцінки викладених у заявах по суті справи аргументів і наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, зважаючи на те, що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору за подачу даної позовної заяви.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а відповідач не заявляв вимоги про компенсацію судових витрат, судові витрати із сплати судового збору за подачу даної позовної заяви слід залишити на рахунок держави.

Керуючись: ст. 4, 7, 10, 13, 76-81, 141, 223, 247, 259, 263-266, 274 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «Т.М.М.» про захист прав споживачів - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 травня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко