Ухвала суду № 136580895, 07.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23208/26-ц

пр. 2-9006/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Суддя Печерського районного суду міста Києва Ільєва Т.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Ліси України", третя особа: Громадська організація "Проти придурків та ідіотів", про відшкодування моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В :

В провадження судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства "Ліси України", третя особа: Громадська організація "Проти придурків та ідіотів", про відшкодування моральної шкоди (справа № 757/46536/25-ц).

Згідно даних ЄДРСР позивач ОСОБА_1 подав до Печерського районного суду м. Києва чотири позовних заяви до Державного підприємства «Ліси України», третя особа: Громадська організація "Проти придурків та ідіотів», про відшкодування моральної шкоди, а саме:

757/3064/25-ц - 04.03.2025 рішенням Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні позовної заяви (рішення оскаржено);

757/3065/25-ц - 19.05.2025 рішенням Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні позовної заяви (рішення не оскаржено);

757/46575/25-ц - 25.09.2025 рішення Печерського районного суду м. Києва задоволено частково;

757/46536/25-ц - 14.10.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва визнано дії позивача ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами та позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Ліси України", третя особа: Громадська організація "Проти придурків та ідіотів", про відшкодування моральної шкоди повернуто позивачу;

757/23208/26-ц - позовна заява, яка перебуває в провадженні судді Печерського районного суду м. Києва Ільєовї Т.Г.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальнфими правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Згідно з ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Суд бере до уваги практику Верховного Суду щодо вжиття заходів до учасників судового процесу у зв`язку із зловживання процесуальними правами та дії суду для їх запобігання, зокрема шляхом застосування до такого учасника заходу у вигляді штрафу. У тому випадку, якщо дії учасника процесу визнаються зловживанням процесуальними правами вперше, то розмір штрафу може бути мінімальним. Проте якщо зловживання процесуальними правами відбувається систематично, а суд не вперше застосовує до такої особи заходи процесуального примусу, то розмір штрафу може досягати максимального розміру. Вирішення питання щодо розміру штрафу процесуальний закон покладає на суд (суддю), який на власний розсуд оцінює дії (бездіяльність) учасника процесу та за своїм внутрішнім переконанням визначає відповідний розмір штрафу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Ураховуючи викладене вище, суддя дійшов висновку, що дії позивача слід визнати зловживанням процесуальними правами, що є підставою для повернення заяви заявнику (п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК).

З метою запобігання зловживанням процесуальними правами застосувати до позивача ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму.

Керуючись статтями 10, 44, 148, 260, 353 ЦПК України, суддя

В И Р І Ш И В :

Визнати дії позивача ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Ліси України", третя особа: Громадська організація "Проти придурків та ідіотів", про відшкодування моральної шкоди повернути позивачу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 грн.

Дані про боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Дані про стягувача: Державна судова адміністрація України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, реквізити платежу: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА