Рішення № 13658048, 27.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.11 Справа № 10/289

Розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Науково –виробниче підприємство »Система», м. Харків

до Приватного підприємства «СТРОЙЗАКАЗ», м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 412963 грн. 20 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

в присутності представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 412 963 грн. 20 коп. за договорами поставки № СМС 389 від 26.11.2008.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42,43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору поставки № СМС 389 від 26.11.2008 (далі за текстом –Договір ), укладеного між сторонами у справі, Постачальник (позивач) зобов’язаний поставити, Покупець (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити товар –навігатори NF 3510 (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 5.3 договору Покупець (відповідач) проводить оплату на протязі 30 днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунок Постачальника ( позивача).

Позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару відповідачу, відповідно до видаткової накладної № РН-467 від 27.11.2008 на суму 412963, 20 грн. ( з ПДВ), яка належним чином підписана сторонами у справі.( а.с.16).

Так, в порушення умов договору поставки № СМС 389 від 26.11.2008 , відповідач за отриманий товар оплату не провів, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 412 963 грн. 20 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

У зв’язку з тим, що відповідач не провів оплату за поставлений товар у повному обсязі, тому позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 412 963 грн. 20 коп.

Оцінивши за матеріалами справи доводи представника позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до умов договору поставки № СМС 389 від 26.11.2008, поставив відповідачу товар, а відповідач отримав вказаний товар, що підтверджено матеріалами справи, а саме видатковою накладною № РН-467 від 27.11.2008 на суму 412 963, 20 грн. ( з ПДВ), яка належним чином підписана сторонами у справі.( а.с.16).

В порушення умов договору відповідач свої зобов’язання не виконав, оплату за поставлений товар провів частково, тому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 412 963 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 5.3 договору Покупець (відповідач) проводить оплату на протязі 30 днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунок Постачальника ( позивача).

Як вбачається з матеріалів справи, на день її розгляду, відповідач оплату заборгованості за поставлений товар не провів.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 412 963 грн. 20 коп., такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, у тому числі актом звірення взаємних розрахунків станом на 30.11.2009, який підписаний сторонами у справі без доповнень та зауважень ( а.с. 17).

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

У судовому засіданні 27.01.2011 оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526,610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 75,.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «СТРОЙЗАКАЗ», вул.. Гагаріна,14, м.Алчевськ Луганської області, код ЕДРПОУ 24386990 на користь Відкритого акціонерного товариства «Науково –виробниче підприємство »Система», вул..Рудика,6, м. Харків, код ЄДРПОУ 32133730, заборгованість за поставлений товар в сумі 412 963 грн. 20 коп., витрати по державному миту в сумі 4129 грн. 63 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено –01.02.2011.

Суддя Г.М.Батюк

Пом.судді Ю.А.Зайцева