Ухвала суду № 136579931, 15.05.2026, Летичівський районний суд Хмельницької області

Справа №678/729/26

Провадження №2-678-440/26

УХВАЛА

15 травня 2026 року селище Летичів

Суддя Летичівського районного суду Хмельницької області Цибульський Д.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Летичів Агро» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановив:

11.05.2026 року на адресу суду надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 від 04.05.2026 року в якій він просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Летичів Агро», код ЄДРПОУ 34978673, на його ОСОБА_1 користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 50725,63 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Летичів Агро», код ЄДРПОУ 34978673, на його ОСОБА_1 користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 28.02.2026 року по день винесення рішення суду (на момент подачі позову за 47 робочих днів сума становить 151700 грн.); зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Летичів Агро», код ЄДРПОУ 34978673 надати суду документи щодо структури його ОСОБА_1 заробітної плати та докази його ознайомлення з ними.

При ознайомленні з позовною заявою встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

А саме в порушення вимог ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися ; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Також до позовної заяви позивачу ОСОБА_1 необхідно додати завірені належним чином копії документів, що підтверджують його особу.

Позивачем не додано до позовної заяви документи, що підтверджують звернення ним до роботодавця, такі як письмова вимога про виплату зарплати, та відповіді роботодавця на заявлену вимогу.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також, при ознайомленні з позовною заявою встановлено, що у позовній заяві позивача ОСОБА_1 міститься 2 (дві) вимоги майнового характеру, відповідно судовий збір має бути сплачений за кожну вимогу майнового характеру.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Щодо позовної вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку суд зазначає наступне.

Згідно з ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв`язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв`язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі №369/10046/18, зроблено висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Схожі правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 (провадження № 12-301гс18): пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

В своїй постанові від 27.04.2021 року у справі №182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.5 ст.97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Із положень приписів ст.ст.94, 116, 117 КЗпП України та ст.ст.1, 2 Закону України від 24.03.1995№108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, при зверненні з вказаним позовом до суду, позивач звільнений від сплати судового збору лише в частині позовної вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, а в іншій частині вимог судовий збір підлягає оплаті.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ставки судового збору визначені ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» станом на 2026 рік.

Отже позивачу ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір ще за 1 (одну) вимогу майнового характеру у розмірі 1331,20 грн., однак при поданні до суду процесуальних документів, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а тому позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Недоліки позовної заяви в частині сплати судового збору мають бути усунені шляхом сплати позивачем всієї суми судового збору згідно заявлених вимог за реквізитами: Отримувач : ГУК у Хмел.обл/Летичів, стг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37971775; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку (МФО) 899998; Рахунок отримувача: UA088999980313121206000022663; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Вказані реквізити також містяться за посиланням: https://lt.km.court.gov.ua/sud2210/gromadyanam/tax/.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

За таких обставин подальший рух позовної заяви неможливий.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Летичів Агро» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, - залишити без руху.

Позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути зазначені у ній недоліки.

У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 15 травня 2026 року.

Суддя: Д.В.Цибульський