Рішення № 13657989, 24.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.11 Справа № 11/285пн

За позовом Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Обласної клінічної лікарні, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “САНА”, м. Луганськ

про звільнення приміщення

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від заявника - Петрова Г.В., посвідчення № 524 від 01.07.2008;

від позивача - Вершиніна О.Л., дов. № 01-07/1141 від 18.11.2010;

від відповідача - Толмачов О.О., дов. б/н від 18.11.2010;

в судовому засіданні 20.01.2011 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 24.01.2011; після перерви в судове засідання прибули представники заявника, позивача та відповідача у справі;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобовязання відповідача звільнити вбудоване нежитлове приміщення площею 35,2 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 14, на другому поверсі будівлі головного корпусу.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю зайняття відповідачем спірного майна нежитлового вбудованого приміщення, після закінчення строку дії укладеного сторонами у справі договору оренди.

Заявник позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Письмовим відзивом від 23.12.2010 (а.с. 93) на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив з таких підстав:

- між позивачем та відповідачем укладений договір оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення площею 35,2 кв. м, розташованого за адресою: м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 14, на другому поверсі будівлі головного корпусу) від 01.09.2005 зі строком дії до 01.07.2010;

- після закінчення строку дії договору оренди на письмову заяву відповідача від 390.07.2010 щодо продовження строку дії договору оренди позивач письмово, а саме листом № 01-06/140 від 02.07.2010, відмовив у продовженні строку договору оренди з підстав необхідності використання приміщення у власних потребах;

- відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «про оренду державного та комунального майна»передбачено, що після закінчення строку договору оренди орендар, що належним чином виконував обовязки по договору, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий строк, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб власника; у випадку, якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен у письмовому вигляді попередити про це орендаря не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії договору;

- в порушення зазначеної норми закону позивач не повідомив відповідача про необхідність використання у власних потребах приміщення, орендованого відповідачем;

- інші приміщення на другому поверсі надаються позивачем в оренду іншим орендарям, що свідчить про відсутність у позивача наміру використовувати майно у власних потребах.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

01.09.2005 між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області (далі за текстом договір) (а.с. 4 9), відповідно до умов пункту 1.1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування індивідуально визначене майно частку вбудованих нежитлових приміщень (вбудоване нежитлове приміщення площею 35,2 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 14, на другому поверсі будівлі головного корпусу).

Відповідно до пункту 10.1 договору договір укладений строком на 11 місяців з 01.09.2005 по 31.07.2006. При цьому пунктом 10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Факт передачі орендованого майна підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачем не оспорюється.

Додатковою угодою № 1 від 18.12.2007 (а.с. 18) до договору його сторони доповнили договір пунктом 10.1, відповідно до якого строк дії договору продовжений до 01.07.2010 включно.

На письмову заяву відповідача № 112 від 30.06.2010 щодо продовження строку дії договору листом № 01-06/140 від 02.07.2010 (а.с. 35) позивач повідомив відповідача про неможливість продовження строку дії укладеного сторонами договору.

З пропозицією щодо укладення додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії на підставі норм ст. 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»відповідач до позивача в порядку ст. 188 Господарського кодексу України не звертався.

Факт знаходження у приміщенні, що є предметом договору, відповідачем у справі не оспорюється. Разом з цим до матеріалів справи позивачем надано акт приймання передачі орендованого майна від відповідача позивачеві з 01.09.2010 (а.с. 77). Пояснень щодо підстав та обставин підписання вказаного акту ані позивач, ані заявник під час судового розгляду справи не надали.

У підтвердження доводів про фактичне знаходження позивача у спірному приміщенні позивачем до матеріалів справи надано незасвідчені копії роздрукованих за допомогою множильної техніки фотознімків (а.с. 71- 92), які, за доводами позивача, підтверджують факт здійснення відповідачем підприємницької діяльності у спірному приміщенні.

Крім того, позивачем надано незасвідчену копію фіскального чека у підтвердження факту здійснення відповідачем розрахункових операції саме в орендованому раніше за договором приміщенні.

В судовому засіданні 24.01.2011 позивачем до матеріалів справи наданий акт від 24.01.2011 спільної перевірки факту знаходження відповідача у спірному приміщенні. Вказаний акт підписаний керівником позивача, а також представниками заявника та сторонньої особи.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані учасниками судового процесу докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма наведена у ст. 759 Цивільного кодексу України.

Як свідчать матеріали справи та її фактичні обставини, між позивачем та відповідачем у справі був укладений договір оренди зі строком дії до 01.07.2010 включно.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у хазяї якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений с трок з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як встановлено ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового звороту.

Після закінчення строку дії договору договір у встановленому законом або цим же договором порядку продовжений не був.

Пропозицію щодо укладення додаткової угоди про продовження строку дії договору, а також відповідну додаткову угоду до договору відповідач позивачеві не надсилав.

Зміна строку дії укладеного позивачем та відповідачем договору шляхом обміну листами ані приписами ст. 654 Цивільного кодексу України, ані ст. 188 Господарського кодексу України, ані ст. 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»не передбачена.

Крім того, з урахуванням умов пункту 10.6 договору підлягає врахуванню думка позивача, викладена у відповідному листі на адресу відповідача, щодо неможливості продовження строку дії договору.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність у відповідача правових підстав для знаходження у нежитловому приміщенні площею 35,2 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 14, на другому поверсі будівлі головного корпусу.

Оцінюючи надані позивачем докази в обґрунтування доводів про фактичне знаходження відповідача у вказаному вище нежитловому приміщенні, суд враховує таке.

Під час судового розгляду справи відповідач не спростовував факту свого знаходження у нежитловому приміщенні, що є предметом договору оренди, а також не посилався на акт приймання-передачі вказаного майна з 01.09.2010. Більше того, відповідач у наданих суду письмових поясненнях обґрунтовує підстави свого знаходження у вказаному приміщенні.

Підстави та обставини підписання зазначеного вище акту приймання-передачі майна з 01.09.2010 ані позивачем, ані відповідачем не визначені, пояснення з цього приводу суду не надані.

З огляду на приписи ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судом не приймаються до уваги надані позивачем копії роздруківок фотознімків та копія фіскального чеку про купівлю медичних товарів, оскільки вказані документи не оформлені належним чином та, крім того, не є належними та допустимими доказами доводів позивача (невідоме місце здійснення фотозйомки та місце видачі фіскального чека, позивачем не доведено, що чек виданий саме позивачем, а не набраний від руки на іншому електронно-касовому апараті).

Разом з цим до уваги судом приймається наданий заявником та позивачем акт обстеження вказаного вище нежитлового приміщення, підписаний керівником позивача Соляник Ф.Т. та представниками заявника як працівниками органу прокуратури, уповноваженого на здійснення такої перевірки Петровою Г.В. та Колесник А.В., а також сторонньою особою фармацевтом аптечного пункту КПЛО «Фармація»ОСОБА_1.

Відповідно до вказаного акту відповідачем станом на 24.01.2011 здійснюється діяльність з торгівлі медичними препаратами у нежитловому приміщенні площею 35,2 кв. м, яке розташоване на другому поверсі будівлі головного корпусу Луганської обласної клінічної лікарні.

З урахуванням усіх обставин справи у їх сукупності, а також того, що відповідачем факт знаходження у вказаному вище нежитловому приміщенні не спростовується, суд доходить висновку про доведеність матеріалами справи, її фактичними обставинами факту знаходження відповідача у вказаному приміщенні.

З урахування викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати стягуються з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки заявник звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Сана», м. Луганськ, вул. Фрунзе, 1а/12, код 20175380, звільнити на користь Луганської обласної клінічної лікарні, м. Луганськ, кв. ім. 50-річчя Оборони Луганська, 14, код 01983789, частку вбудованих нежитлових приміщень - вбудоване нежитлове приміщення площею 35,2 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 14, на другому поверсі будівлі головного корпусу Луганської обласної клінічної лікарні, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «Сана», м. Луганськ, вул. Фрунзе, 1а/12, код 20175380, на користь :

- Державного бюджету України на п/р 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, банк ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили;

- Державного бюджету України на п/р 31211259700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, банк ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 24.01.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення 31.01.2011.

Суддя М.О. Москаленко