Рішення № 136579700, 13.05.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 13.05.2026

Справа № 501/4390/25

2/501/1155/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі

головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області

до

відповідача: ОСОБА_1

третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області

предмет та підстави позову: про позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , згідно якої просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та про стягнення аліментів на його утримання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є матір`ю, малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості про батька дитини внесенні на підставі ч.1 ст.135 СК України.

Родина ОСОБА_3 є вперше виявленою, раніше на адресу служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області не надходила інформація щодо малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.09.2025 службою у справах дітей отримано повідомлення сектору ювенальної превенції відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області щодо загрози життю та здоров`ю дітей, що проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Тогож дня КУ «Центр соціальних служб» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області проведена комісійна оцінка рівня безпеки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та обстеження умов проживання дитини.

Умови проживання та виховання дитини виявились незадовільними, орендоване житло потребує ремонту, у приміщенні неприємний запах, брудно, відсутнє місце для сну, занять та відпочинку дітей, немає продуктів харчування. Малолітній ОСОБА_4 виглядав занедбаним, недоглянутим.

Також, за вказаною адресою проживає рідна сестра матері ОСОБА_5 з малолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був вилучений з сім`ї своєї матері в зв`язку з загрозою життю. При вилученні малолітній ОСОБА_7 розповів, що мати разом з тіткою та іншими сторонніми особами постійно вживають алкоголь в присутності дітей, у зв`язку з чим він часто тікав з дому.

За результатами складено акт проведення оцінки безпеки малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісійно прийнято рішення про негайне відібрання дитини у матері ОСОБА_1 .

Розпорядженням Чорноморського міського голови від 05.09.2025 №277 «Про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » малолітній ОСОБА_4 був відібраний у матері та тимчасово влаштований до КНП «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.

10.09.2025 до служби у справах дітей із заявою звернулась бабуся дитини ОСОБА_9 , в якій повідомила, що ОСОБА_1 не займається вихованням та утриманням дітей, зловживає алкогольними напоями, дитина разом з матір`ю не мають місця реєстрації, вони тимчасового проживають в орендованому житлі.

За інформацією КНП «Чорноморський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області за час спостереження ОСОБА_2 відвідував лікаря-педіатра у супроводі матері, яка не виконувала рекомендації лікаря та нехтувала запрошенням на черговий огляд дитини. Під час візитів від матері ОСОБА_1 постійно відчувався запах алкоголю.

За інформацією КУ «Центр соціальних служб» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, на запрошення фахівців центру не з`являється, змінила місце свого проживання, подальшою долею сина не цікавиться.

Станом на 25.09.2025 ОСОБА_1 жодного разу не звернулась до служби у справах дітей, не надала будь-яких заяв щодо повернення дитини, не виявляє зацікавленості у подальшій долі дитини.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не надала.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача надав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив проводити судове засідання без його участі (а.с.70).

Відповідач відзив або заперечення на позов до суду не надав та в судове засідання не з`явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи від 29.09.2025 матеріали справи розподілено на розгляд судді Петрюченко М.І. (а.с.37.

Ухвалою суду від 22.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с.45-46).

Ухвалою суду від 18.12.2025 закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.65).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю, малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.7).

Відомості про батька дитини внесенні на підставі ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану (а.с.8).

Родина ОСОБА_3 є вперше виявленою, раніше на адресу служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області не надходила інформація щодо малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.09.2025 службою у справах дітей отримано повідомлення сектору ювенальної превенції відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області щодо загрози життю та здоров`ю дітей, що проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Того ж дня КУ «Центр соціальних служб» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області проведена комісійна оцінка рівня безпеки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та обстеження умов проживання дитини.

Умови проживання та виховання дитини виявились незадовільними, орендоване житло потребує ремонту, у приміщенні неприємний запах, брудно, відсутнє місце для сну, занять та відпочинку дітей, немає продуктів харчування. Малолітній ОСОБА_4 виглядав занедбаним, недоглянутим.

Також, за вказаною адресою проживає рідна сестра матері ОСОБА_5 з малолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був вилучений з сім`ї своєї матері в зв`язку з загрозою життю. При вилученні малолітній ОСОБА_7 розповів, що мати разом з тіткою та іншими сторонніми особами постійно вживають алкоголь в присутності дітей, у зв`язку з чим він часто тікав з дому.

За результатами складено акт проведення оцінки безпеки малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісійно прийнято рішення про негайне відібрання дитини у матері ОСОБА_1 (а.с.14-22, 23-24).

Розпорядженням Чорноморського міського голови від 05.09.2025 №277 «Про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » малолітній ОСОБА_4 був відібраний у матері та тимчасово влаштований до КНП «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (а.с.25).

Наказом служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області №33 від 09.09.2025 малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 поставлено на облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (а.с.26).

10.09.2025 до служби у справах дітей із заявою звернулась бабуся дитини ОСОБА_9 , в якій повідомила, що ОСОБА_1 не займається вихованням та утриманням дітей, зловживає алкогольними напоями, дитина разом з матір`ю не мають місця реєстрації, вони тимчасового проживають в орендованому житлі (а.с.33).

За інформацією КНП «Чорноморський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області за час спостереження ОСОБА_2 відвідував лікаря-педіатра у супроводі матері, яка не виконувала рекомендації лікаря та нехтувала запрошенням на черговий огляд дитини. Під час візитів від матері ОСОБА_1 постійно відчувався запах алкоголю (а.с.30).

За інформацією КУ «Центр соціальних служб» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, на запрошення фахівців центру не з`являється, змінила місце свого проживання, подальшою долею сина не цікавиться (а.с.35).

ОСОБА_1 жодного разу не звернулась до служби у справах дітей, не надала будь-яких заяв щодо повернення дитини, не виявляє зацікавленості у подальші долі дитини.

V. Оцінка Суду.

Щодо позбавлення батьківських прав.

В даній ситуації Суд звертає увагу, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сімейне життя - це особисті майнові та немайнові відносини між подружжям, іншими членами сім`ї, яке здійснюється на засадах, визначених у СК України: кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя (частина четверта статті 4); ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України (частина п`ята статті 5); регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя (частина четверта статті 7) та інше.

Неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (див. пункт 3.1 рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України).

Для Суду є безспірним, що в даних правовідносинах при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідачів відбувається втручання в їх право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітніх дітей не розлучатися з батьками і врахування при цьому «якнайкращих інтересів дитини» (статті 1, 9 Конвенції).

Досліджуючи правомірність втручання в право відповідача на сімейне життя, Суд розуміючи місце Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року в сфері стандартів прав людини, вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в статті 29 Декларації, згідно із якими:

Кожна людина має обов`язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Отже, в даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК України (статті 164-167).

Зокрема, відповідно до статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей (пункт 2 частини першої).

Тому, для Суду є беззаперечним те, що втручання у право відповідача має законні підстави, які є чинними протягом періоду, який розглядається.

Так само, суд знаходить, що втручання у право відповідача спрямоване на захист «прав і свобод» дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто, в даному випадку при втручанні у право відповідачів вимоги статті 29 Декларації щодо законності та мети втручання дотримані.

Судом за обставинами справи встановлено, що відповідач життям дитини не цікавиться, участі у вихованні не приймає, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини, як складову виховання; не спілкується з дитиною, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання дитиною належного виховання, що свідчить про ухилення нею від виконання своїх батьківських обов`язків. Вказані обставини, виходячи із положень статей 164-167 СК України, є підставою для позбавлення батьківських прав.

Проте, в цій ситуації Суду залишається дослідити найважливіше і найскладніше питання наскільки позбавлення батьківських прав буде відповідати інтересам дитини і чи не має в даному випадку підстав для попередження відповідача щодо зміни свого відношення до виховання дитини без позбавлення батьківських прав (пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Отже, згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.

Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (наприклад див. пункт 100 рішення у справі «Мамчур проти України».

Повертаючись до обставин даної справи та оцінюючи проблему забезпечення як найкращих інтересів дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Суд підкреслює, що з огляду на те, що розлучення з батьками надає тяжкий вплив на дитину, таке розлучення повинно проводитися лише в крайньому випадку, наприклад коли існує небезпека неминучого заподіяння дитині шкоди або в інших необхідних випадках; розлучення не повинно проводитися, якщо дитина може бути огороджена від розлучення за допомогою менш радикальних заходів. Перш ніж вдатися до розлучення, держава повинна надати батькам сприяння у виконанні ними своїх батьківських обов`язків і відновити або зміцнити здатність сім`ї піклуватися про свою дитину, за винятком тих випадків, коли розлучення необхідне в інтересах захисту дитини. Матеріальна скрута не можуть служити виправданням для розлучення дітей зі своїми батьками.

В ситуації, що розглядається розлучення відповідача з дитиною відбулося за ініціативи відповідача, яка жодним чином не продемонструвала Суду свого бажання в поновленні сімейних стосунків з дитиною. За таких обставин, без бажання відповідача, держава позбавлена можливості посприяти їм у виконанні нею своїх батьківських обов`язків.

Також, важливим для Суду є те, що при позбавленні батьківських прав відповідача, відносини, які склались між нею і дитиною не зміняться, тому що вони разом не проживають.

Так само, позбавлення батьківських прав змінить ситуацію в бік поліпшення піклування про дитину, що як наслідок буде сприяти захисту інших прав дитини.

Отже, Суд зауважує, що в даних правовідносинах позбавлення батьківських прав буде сприяти інтересам дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і в подальшому зможе гарантувати повну та ефективну реалізацію прав дитини.

Окремо Суд наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим і відповідачі мають право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому СК України (стаття 169).

В даних правовідносинах Судом були створені передумови для дотримання процедури вирішення питання про втручання в право відповідача в їх сімейне життя та при визначенні «якнайкращих інтересів дитини».

Зокрема, враховуючи складність питання, що розглядається було призначено підготовче судове засідання, в яке були викликані всі сторони, була забезпечена участь в розгляді справи органів служби у справах дітей, які мали можливість перевірити умови проживання дитини, питання вирішувалось з наданням можливості відповідачу, як висловити свою думку, так змінити своє відношення до виховання дитини.

Разом з тим, ОСОБА_1 жодного разу не звернулась ні до служби у справах дітей, ні до суду та не надала будь-яких заяв щодо повернення дитини, не виявляє зацікавленості у подальшій долі дитини.

Отже, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, Суд розцінює як ухилення від виховання дитини відповідачем, свідомого нехтування нею своїми обов`язками і не бажанням виконувати їх, що є підставою для позбавлення батьківських прав.

Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідача може бути позбавлено батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції і в такому випадку Судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дітей», оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даних осіб.

Б. Щодо стягнення аліментів.

Згідно із частиною другою статті 166 СК особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Статтею 180 СК передбачений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У зв`язку із чим, відповідно до статті 182 СК, враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дітей, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, Суд знаходить підстави для стягнення аліментів на утримання дитини, починаючи стягнення з дня звернення до суду з даним позовом, тобто з 29.09.2025 та до повноліття дитини.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, у зв`язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 (третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області) про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь закладу, або осіб, де буде виховуватись дитина аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини з дня подачі позову до суду, тобто з 29.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 1211,20 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним-процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чорноморського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко