Ухвала суду № 136579576, 18.05.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

18.05.2026

Провадження № 1-кп/337/40/2026

ЄУН №337/4723/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 307 КК України,

встановив:

У судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, з посиланням на те, що ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, заявив клопотання про застосування домашнього арешту, вказавши, що він проживає з племінницею інвалідом 1 групи за однією адресою, у нього є місце проживання, він не ухилявся від суду.

Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію підзахисного, вказав, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, у нього є соціальні зв`язки так як він громадянин України, опікується родичкою яка являється інвалідом. Вважає, що всі підстави для зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши позицію учасників, суд приходить до наступних висновків.

Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст.177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частиною 3 статті 199 КПК України передбачено, що клопотання прокурора повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 307 КК України.

Обрання ОСОБА_4 слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відбулось у зв`язку з підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, вже при наявності у суді на розгляді відносно нього кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України, у якому йому було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, суд виходить із того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи невідворотністю можливого призначення йому покарання, може переховуватись від суду, що ризиком передбаченим п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України

ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинівпов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходів, наразі обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та корисливому злочині проти власності, що дає підстави вважати про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.

Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Щодо клопотання сторони захисту з приводу зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, суд вважає що такий захід не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, ризики, які виправдовують перебування його під вартою не зменшились.

Посилання обвинуваченого і захисника на наявність племінниці - інваліда, яка потребує догляду, на думку суду не є тим фактором який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд не має підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший, більш м`який, крім тримання під вартою, оскільки інші заходи в достатній мірі не забезпечать запобігання ризиків, та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Суду не надано доказів, які б давали можливість припустити, що ризики відпали або зменшились, та вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,5 ч. 1 ст.177 КПК України, які існували при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.12.2023 року, при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, було визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 214720 грн., який слід залишити без змін, оскільки підстав для зміни, визначеного раніше розміру застави, чи для скасування такого заходу судом не вбачається і прокурором не надано.

Керуючись ст. 176, 177, 183, 369-372, 392 КПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартоюна строк до 16 липня 2026 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 214720 грн. (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять), яка у будь-який момент протягом дії ухвали може бути внесена на депозитний рахунок (рахунок UA928201720355289002015001205 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , обов`язки: прибувати до суду у визначений час; не відлучатися за межі м.Запоріжжя без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками даного кримінального провадження.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» - для виконання, прокурору та ОСОБА_4 - для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1