Рішення № 13657945, 27.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.11 Справа № 29/14н/2011

За позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю «Агросоюз»,

м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою

відповідальністю «Луганське

енергетичне обєднання», м. Луганськ

про визнання незаконними дій, визнання

незаконними та скасування акту та

протоколу

Суддя Якушенко Р.Є.;

секретар судового засідання: Скрипник М.С.;

в присутності представників

сторін:

від позивача: ОСОБА_1., адвокат, довіреність

б/н від 24.11.2010;

від відповідача: Мордак І.С., юрисконсульт 1 категорії

юридичного відділу департаменту правової

роботи, довіреність № 43 від 01.01.2011.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросоюз», позивачем у справі, заявлено позов з вимогами:

1. Визнати незаконними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»Луганські міські мережі, відповідача у справі, по складанню акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією від 10.09.2010 та нарахуванню заборгованості за недовраховану електричну енергію у сумі 65848 грн. 02 коп.

2. Визнати незаконними дії відповідача по прийняттю та затвердженню рішення засідання комісії з розгляду акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яке оформлено протоколом від 28.10.2010 № 17.

3. Визнати незаконним та скасувати Акт про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, складений 10.09.2010 представниками відповідача за адресою: м. Луганськ, кв. Гєроєв Брєстской Крєпості, буд.5.

4. Визнати незаконним та скасувати Протокол засідання комісії відповідача, складений 28.10.2010 № 17.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем «Правил користування електричною енергією», які затвердженні Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 22.11.2006 № 1497) (далі - Правила), при складанні 10.09.2010 акту про порушення споживачем Правил та протоколу засідання комісії відповідача від 28.10.2010 № 17.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов від 27.01.2011 б/н.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами за позовом 15.12.2006 укладено договір № 844 на постачання електричної енергії, за умовами пункту 1.1 якого «Постачальник електричної енергії», відповідач у справі, прийняв на себе зобов'язання постачати електроенергію «Споживачеві», позивачу у справі, який у свою чергу зобов'язався вносити відповідачу плату згідно з умовами цього договору.

10.09.2010 відповідачем у справі було проведено перевірку дотримання позивачем Правил та зафіксовано факт порушення позивачем підпункту 10.2.4 Правил, самовільне підключення електричної проводки до електричних мереж, що не є власністю споживача за наявності договору, обминувши розрахункові засоби обліку.

За результатами перевірки складено акт про порушення споживачем Правил № 101450 від 10.09.2010.

Екземпляр вказаного акту, що знаходиться у споживача, копія якого залучена до матеріалів справи, не підписана представником споживача, позивача у справі, відмітка про те, що він відмовився від підпису відсутня.

В екземплярі постачальника електроенергії, відповідача у справі, представником позивача зроблено зауваження до акту та підписано акт директором Гончаровою Є.В.

На підставі цього акту комісією по розгляду актів про порушення споживачем Правил (далі - комісія) прийнято рішення щодо нарахування позивачу вартості обсягу необлікованої електроенергії у сумі 65848 грн. 02 коп., оформлене протоколом засідання комісії від 28.10.2010. У протоколі представник позивача зауважив, що він не згодний з нарахуванням вартості необлікованої електроенергії, оскільки факт порушення ним експлуатації мереж не встановлений.

Позивач вважає, що відповідачем неправомірно здійснено нарахування вказаної суми, оскільки відповідачем акт про порушення позивачем Правил складено з грубими порушеннями цих Правил та ґрунтуються на фактичних обставинах, що і стало підставою для звернення до господарського суду за захистом порушених прав та законних інтересів з викладеними вище позовними вимогами.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов, зокрема послався на дотримання ним Правил під час перевірки та вказав, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду у господарських судах, а тому провадження у справі слід припинити на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Встановивши фактичні обставини, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно статті 41 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Одним з елементів позову є предмет позову. Предмет позову матеріально правова вимога, заявлена позивачем у суд до відповідача відносно усунення допущеного відповідачем порушення права позивача. Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, якими способами захисту цивільних прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме:

- визнання права;

- визнання правочину недійсним;

- припинення дії, яка порушує право;

- відновлення становища, яке існувало до порушення;

- примусове виконання обов'язку в натурі;

- зміна правовідношення;

- припинення правовідношення;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

- визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб;

- суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України також визначено, що способами захисту прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів;

- визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. При цьому захист таких інтересів повинний вчинюватись у спосіб передбачений законодавством, у тому числі процесуальним.

Однак, позивачем заявлено вимоги про визнання незаконними дій відповідача по складанню акту про порушення споживачем Правил від 10.09.2010 та по прийняттю та затвердженню рішення засідання комісії з розгляду акту про порушення споживачем Правил, яке оформлено протоколом від 28.10.2010 № 17.

Проте, відповідач не є органом державної влади, органом влади автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, що є необхідною умовою для визнання його дій незаконними, як того вимагає стаття 16 ЦК України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вищевказані позовні вимога не відповідають жодному способу захисту прав та інтересів, яким здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення прав позивача.

За вказаних обставин у задоволенні зазначених вимог слід відмовити з віднесенням судових витрат в цій частині позову на позивача (державне мито 42 грн. 50 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу) згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначено вище частиною 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Оскаржувані акт про порушення споживачем Правил від 10.09.2010 та протокол засідання комісії з розгляду акта від 10.09.2010 № 101450 про порушення споживачем Правил від 28.10.10 № 17 за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носять характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил.

За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України, тому за вимогами позивача про скасування Акта про порушення споживачем Правил, складеного 10.09.2010 представниками відповідача за адресою: м. Луганськ, кв. Гєроєв Брєстской Крєпості, буд.5 та Протоколу засідання комісії відповідача, складеного 28.10.2010 № 17 провадження у справі слід припинити згідно пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з поверненням державного мита в цій частині позивачу (державне мито 42 грн. 50 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу) згідно статті 47 Господарського процесуального кодексу України.

Під час звернення до господарського суду з даним позовом позивачем за квитанцією від 10.01.2011 № 279254 було сплачено державне мито у розмірі 658 грн. 48 коп., у той час як сплаті підлягало державне мито у розмірі 85 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993 «Про державне мито»у випадку внесення у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, сплачене державне мито підлягає частковому або повному поверненню.

За таких обставин, позивачу слід повернути з Державного бюджету України зайве сплаченого при зверненні з позовом до суду державного мита у розмірі 573 грн. 48 коп.

Керуючись статтями 44, 47, 49, частиною 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз» про визнання незаконними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»Луганські міські мережі по складанню акту про порушення споживачем Правил від 10.09.2010 та по прийняттю і затвердженню рішення засідання комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»Луганські міські мережі з розгляду акту про порушення споживачем Правил, яке оформлено протоколом від 28.10.2010 № 17 відмовити.

2. Припинити провадження у справі за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз» про скасування Акта про порушення споживачем Правил, складеного 10.09.2010 представниками відповідача за адресою: м. Луганськ, кв. Гєроєв Брєстской Крєпості, буд.5 та Протоколу засідання комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»Луганські міські мережі, складеного 28.10.2010 № 17.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросоюз», кв. Гєроєв Брєстской Крєпості, буд.5, м. Луганськ, 91031, ідентифікаційний код 30009636, з Державного бюджету України державне мито у сумі 42 грн. 50 коп., сплаченого за квитанцією від 10.01.2011 № 279254, яке знаходиться у матеріалах справи.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросоюз», кв. Гєроєв Брєстской Крєпості, буд.5, м. Луганськ, 91031, ідентифікаційний код 30009636, з Державного бюджету України зайве сплаченого при зверненні з позовом до суду державного мита у розмірі 573 грн. 48 коп., сплаченого за квитанцією від 10.01.2011 № 279254, яке знаходиться у матеріалах справи.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 31.01.2011.

СуддяР.Є. Якушенко