Ухвала суду № 136579245, 18.05.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1404/26

Єдиний унікальний № 750/2890/26

У Х В А Л А

18 травня 2026 рокум. Чернігів

Суддя Чернігівського районного суду Чернігівської області Костюкова Т.В. перевіривши відповідність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

вимогам ст.ст.27-30 ЦПК України,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Новіков Ігор Андрійович, діючи на підставі довіреності №2402/26-01 від 24.02.2026 та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 12 березня 2026 року, в системі «Електронний суд», звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №09.02.2024-100003493 від 09.02.2024 у розмірі 5940 грн та понесені судові витрати.

08 травня 2026 року справа надійшла до Чернігівського районного суду Чернігівської області відповідно до ухвали Деснянського районного суду міста Черніговавід 21 квітня 2026 року, для розгляду за підсудністю.

Однією з умов реалізації права особи на пред`явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.

Відповідно до ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно інформації наданої 18.03.2026 року Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Чернігівській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є зареєстрованим по

АДРЕСА_1 , внаслідок адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Менського району, увійшли до адміністративно територіальної одиниці Чернігівського району Чернігівської області на підставі Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-ІХ.

Згідно ч.3-1 Прикінцевих та перехідних положень Розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX.

За таких обставин, справа не підсудна Чернігівському районному суду Чернігівської області.

Право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність (рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви №29458/04 та №29465/04, § 24), у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява №7360/76, §68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, §64).

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Порушення судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов`язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної її юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин, враховуючи, що ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 21 квітня 2026 року, помилково визначено підсудність справи за Чернігівським районним судом Чернігівської області, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно передати на розгляд Менського районного суду Чернігівської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

На підставі викладеного, керуючись ст.27, ч. 9 ст.187 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передати до Менського районного суду Чернігівської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Т.В.Костюкова