Рішення № 136578858, 14.05.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/530/26

Провадження № 2/950/593/26

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Косолапа В.М.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі судових засідань в м. Лебедині цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

АТ «ТАСКОМБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 20.04.2024 № 4115086-410 в загальному розмірі 81650,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.06.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 4115086-410 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору відповідач просив надати кредит, зазначений у п.п. 1.1 договору, шляхом перерахування на поточний рахунок в АТ «ТАСКОМБАНК».

Кредитні кошти були надані відповідачу, банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Однак відповідач припинив виконувати умови кредитного договору, кредитні кошти не повернув, що призвело до виникнення заборгованості в загальному розмірі 81650,01 грн., в тому числі: 37389,89 грн. заборгованості по тілу кредиту; 3,52 грн. заборгованість по відсоткам; 44256,60 грн. заборгованість по комісії.

Банком здійснювались заходи досудового врегулювання спору (здійснювались телефонні дзвінки; направлено повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості за процентами), однак такі не призвели до бажаного результату у зв`язку із чим АТ «ТАСКОМБАНК» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у вищевказаному розмірі.

Ухвалою від 11.03.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до позовної заяви додав клопотання у якому справу просив розглядати без його участі. Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою реєстрації місця проживання, в тому числі відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 20.06.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4115086-410 (у формі заяви-договору).

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач просив АТ «ТАСКОМБАНК» надати йому споживчий кредит на власні потреби в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Згідно з п. 1.2.2, 1.2.3, 1.2.4, 1.2.6, 1.2.9 договору загальна сума кредиту становить 53450,00 грн., в тому числі 50000,00 грн. кредиту та 3450,00 грн. комісії (6,9 %) за надання кредиту; строк кредиту 24 місяці, процентна ставка 0,01 % річних.

Відповідно до п. 1.4 договору комісія за обслуговування кредиту складає 3688,05 грн. щомісячно від наданої банком суми кредиту та сплачується позичальником щомісячно протягом строку кредиту (а.с. 17-21).

Згідно з розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договором № 4115086-410, станом на 08.01.2026, складає 81650,01 грн., в тому числі: 37389,89 грн. заборгованості по тілу кредиту; 3,52 грн. заборгованість по відсоткам; 44256,60 грн. заборгованість по комісії (а.с. 27-28).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 отримав від АТ «ТАСКОМБАНК» кредит у розмірі 50000,00 грн. на споживчі потреби. Враховуючи те, що відповідач фактично отримав та використовував кошти надані банком, які у добровільному порядку повернуті не були, суд стягує з відповідача суму непогашеного кредиту та нараховані на такий кредит відсотки.

Щодо вимоги в частині стягнення з відповідача суми комісії, суд зазначає наступне.

Так, договором № 4115086-410 встановлено умову про сплату позичальником комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розмір якої становить 6,9 % 3688,05 грн. щомісячно.

Згідно з графіком платежів (додаток № 1 до договору № 4115086-410) загальна сума кредиту за договором (з урахуванням комісії за надання кредиту) становить 53450,00 грн., загальна сума комісії за обслуговування кредитної заборгованості 88513,20 грн. (а.с. 20-21).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (пункти 31.29, 31.33 постанови).

За таких обставин суд вважає, що умови договору № 4115086-410 в частині сплати комісії за обслуговування кредиту є платою за послугу, яка відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» повинна надаватися безоплатно.

Крім того, згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

У договорі № 4115086-410 установлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту в розмірі 6,9 % від суми кредиту, яка в загальному підсумку перевищує розмір отриманого відповідачем кредиту (88513,20 грн. комісії при отриманій сумі кредиту 53450,00 грн.). При цьому позивач не надав вичерпної інформації про те, які саме послуги, пов`язані з обслуговуванням кредиту, надаються банком за відповідну плату.

Встановивши у кредитному договорі положення про сплату комісії за обслуговування кредиту в розмірі 6,9 % від суми кредиту, банк не повідомив, які саме послуги за указану плату надаються позичальнику, а розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що оспорювані умови кредитного договору є несправедливими.

Такі дії банку вносять істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови кредитного договору є несправедливими.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі № 199/7014/20.

Таким чином суд вважає умову договору № 4115086-410 в частині сплати комісії за обслуговування кредиту нікчемною, а тому вимоги в частині стягнення такої комісії з відповідача в загальному розмірі 44256,60 грн. не підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» підлягають частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь банку підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 37393,41 грн., в тому числі: 37389,89 грн. тіла кредиту та 3,52 грн. процентів.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь АТ «ТАСКОМБАНК» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру позовних вимог в сумі 1219,30 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором від 20.04.2024 № 4115086-410 в загальному розмірі 37393,41 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 09806443) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1219,30 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Лебединським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.05.2026.

Суддя Вадим КОСОЛАП