Рішення № 13657874, 27.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.11 Справа № 10/295

За позовом Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Антрацит Луганської області

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 19 200 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін:

від позивача Руда Н.М. - юрисконсульт 2 категорії, довіреність № б/н від 04.01.2011;

відповідач - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 19 200 грн. 00 коп. збитків, повязаних з порушенням договірних зобовязань щодо відповідального зберігання.

Відповідач суму боргу у розмірі 19200 грн. 00 коп. визнав в повному обсязі та зобовязується сплатити її у трьох місячний термін. Просить суд розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

29.10.2004 між сторонами укладено договір відповідального зберігання № 3, згідно якого позивач передав відповідачу за актом від 29.10.2004 двигун 160 кВт х1500 вартістю 19200 грн. Договір укладений до 30.11.2004, але в порядку п. 5.2. цього Договору був неодноразово пролонгований і діє на даний час.

В 2007 році на вимогу позивача при поверненні вказаного майна відповідачем, комісією досліджено стан цього майна, і не прийнято вказане майно з відповідального зберігання відповідача. Майно залишилось у відповідача, що підтверджується накладною від 05.09.2007 № 63, та не заперечується відповідачем.

01.10.2010 відповідач на вимогу позивача надав позивачу гарантійний лист про повернення майна до 01.12.2010. Але повернення не здійснено, в звязку з чим позивач 08.12.2010 звернувся з позовом.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між сторонами укладено договір зберігання. Згідно ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

А в силу ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Обов'язок зберігача повернути річ випливає із ст. 949 і ст. 953 ЦК України, а саме: зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Матеріалами справи підтверджено, і відповідачем не заперечено факт неповернення відповідачем майна із зберігання на вимогу позивача.

Відповідно до ст. ст. 950, 951 ЦК України відповідач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Отже, позивач має права вимагати відшкодування збитків в розмірі вартості майна 19200 грн. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи вищевикладене, а також визнання відповідачем позовних вимог відповідно до ст. 22, 78 ГПК України, суд визнає позов таким, що підлягає задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача.

Зайво сплачені платіжним дорученням № 3020 від 03.12.2010 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 79 грн. 00 коп. підлягають поверненню з Державного бюджету України згідно ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» і п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 N 1258.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Антрацит Луганської області, вул. Горноспасательна, 4, ідентифікаційний код 03076618 збитки в сумі 19200 грн. 00 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 192 грн. 00 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

3. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Антрацитівському міському комунальному підприємству "Теплокомуненерго", м. Антрацит Луганської області, вул. Горноспасательна, 4, ідентифікаційний код 03076618 з Державного бюджету України зайво сплачені платіжним дорученням № 3020 від 03.12.2010 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 79 грн. 00 коп. Повернення здійснити на підставі даного рішення, засвідченого печаткою суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано 31.01.2011.

Суддя Т.М.Мінська