Рішення № 13657858, 27.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.11                                                                                 Справа № 26/1/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго”, м.Луганськ

до Публічного акціонерного товариства „Трест Луганськшахтопроходка”, м.Луганськ

про стягнення 14955 грн. 31 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –ведучий юрисконсульт Гонцул І.О., довіреність №4-д від 11.01.2011;

від відповідача –економіст Ляшенко Г.М., довіреність №13/1632 від 08.12.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 14312 грн. 91 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 87 грн. 26 коп., 3% річних у сумі 555 грн. 14 коп.

Відповідач відзивом №13/75 від 17.01.2011 вимоги позову визнав частково у сумі боргу 14312 грн. 91 коп., в іншій частині просить відмовити, оскільки у відношенні відповідача порушено справу про банкрутство №20/129б та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

09.02.2009 між позивачем - Луганським міським комунальним підприємством “Теплокомуненерго” (постачальник, позивач) та відповідачем –Публічним акціонерним товариством „Трест Луганськшахтопроходка” (споживач, відповідач) було укладено договір №328 з додатковими угодами до нього (далі договір), за умовами якого постачальник зобов’язався здійснювати поставку теплової енергії в приміщення, які перераховані в Додатку №1 до договору, а споживач своєчасно оплачувати поставлену теплову енергію в строки та на умовах, які встановлені договором.

Згідно п.3.1 договору поставка теплової енергії здійснюється в період опалювального сезону. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду визначається виконавчим комітетом Луганської міської ради, виходячи з погодних умов.

Відповідно до п.3.2 договору подача теплової енергії здійснюється при наявності актів готовності систем опалення до роботи в осінньо-зимовий період, підписаних теплозабезпечуючим підприємством.

Згідно п.7.2 договору споживач здійснює оплату за надані послуги з поставки теплової енергії в 5-ти денний строк з дня отримання рахунку.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за який здійснено нарахування оплати за спожиту теплову енергію (п.7.4 договору).

Згідно з ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” № 1875-IV від 24.06.2004, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради №188 від 24.06.2008 встановлений тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та пари, який визначений у вищевказаному договорі.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в України” рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Зазначена норма стосується порядку набрання сили рішенням виконавчого комітету ради.

Позивачем у даній справі доведено виконання своїх зобов’язань по договору належним чином, направлення рахунків відповідачу, що останнім не оспорюється.

За період з травня по жовтень 2009 у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором в частині оплати отриманих послуг за ним утворилась заборгованість в сумі 14312 грн. 91 коп., за стягненням якої позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Матеріалами справи підтверджено обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення боргу і ці вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Тобто, позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних в сумі 555 грн. 14 коп. за період з 16.06.2009 по 14.11.2009 та інфляційні нарахування за період з 17.09.2009 по 14.11.2009 в сумі 87 грн. 26 коп.

Доводи відповідача в частині того, що інфляційні і річні як санкції, не можуть бути застосовані до нього, оскільки господарським судом відносно відповідача порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій, а відповідно п.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію не нараховується неустойка та інші санкції за неналежне виконання грошових зобов’язань господарським судом не приймаються до уваги, враховуючи наступне.

За приписами ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних входять до складу грошових зобов’язань, у зв’язку з чим дія мораторію відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на них не розповсюджується.

За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 27.01.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Трест Луганськшахтопроходка”, м.Луганськ, вул.Новоселова, 2а, код 00181668 на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго”, м.Луганськ, вул.Куракіна, 23-а, код 24047779 заборгованість у сумі 14312 грн. 91 коп., інфляційні збитки у розмірі 87 грн. 26 коп., 3% річних у сумі 555 грн. 14 коп., державне мито в сумі 149 грн. 55 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 28.01.2011.

Суддя                                                             С.С. Єжова