Єдиний державний реєстр судових рішень
Березівський районний суд Одеської області
13.05.2026
Справа № 494/138/26
Провадження № 2/494/297/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2026 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря судового засідання Авдєєвої С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №494/138/26 за позовом ОСОБА_1 до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
26.01.2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Справу на підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 26.01.2026 року визначено судді Римарю І.А.
Суд також вважає заначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями, постійними повітряними тривогами на території Одеської області, тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені ЦПК України.
Ухвалою суду від 06.02.2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 31.03.2026 року закрито підготовче провадження по справі, призначено до судового розгляду по суті та витребувано спадкову справу.
Позивач у позовній заяві зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 , після її смерті відкрилась спадщина на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 , інших спадкоємців не має. 15.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса з питання прийняття спадщини, однак нотаріусом роз`яснено, що останній пропустив строк для прийняття спадщини та рекомендувала звернутись до суду щодо надання додаткового строку для прийняття спадщини. Причинами пропуску строку прийняття спадщини є невиліковна хвороба позивача, яка потребує постійної терапії, до нотаріуса звернуся як тільки його стан покращився, пропустив лише 27 календарних днів. У зв`язку з вищевказаним позивач просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_2 .
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 02.08.2026 року.
У судове засідання 13.05.2026 року позивач не з`явився, однак 13.05.2026 року від його представника до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, вказала, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.32).
У судове засідання 13.05.2026 року представник відповідача не з`явився, проте 12.05.2026 року на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що не заперечує проти задоволення позову (а.с.30).
За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Вивчивши матеріали справи, врахувавши думку представника позивача в заяві про розгляд справи за її відсутності, заяву представника відповідача про розгляд справи без його участі, оцінивши і проаналізувавши докази, суд вважає позов таким, що підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть видане Іванівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №200 (а.с.8).
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме: квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5 зворотній бік).
Згідно довідки виданої Великобуяльницькою сільською радою Березівського району Одеської області від 14.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 до моменту смерті проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , разом з нею проживав її онук ОСОБА_1 (а.с.4 зворотній бік).
Згідно зі ст. 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України): «Спадкування здійснюється за заповітом та за законом».
Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1218 ЦК України: «До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті».
Згідно з частини першої статті 1270 ЦК України: «Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини».
За життя спадкодавець ОСОБА_2 склала заповіт на ім`я свого онука ОСОБА_1 від 21.06.2013 року, яким заповіла останньому усе своє майно (а.с.6).
Як встановлено судом, позивач вирішив оформити на своє ім`я майно після смерті бабусі, звернувся до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області, однак нотаріусом роз`яснено, що останній пропустив встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду (а.с.9 зворотній бік).
Згідно листа приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області від 01.05.2026 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (а.с.27).
З пояснень позивача у його позовній заяві вбачається, що після смерті бабусі, у встановлений законом шестимісячний строк, не звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, у зв`язку з хворобою та тривалим лікуванням. У позовній заяві просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено: «За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини».
Згідно п.24 Постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Так, суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 13.03.2020 року (справа № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18), в якій зазначено, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини зокрема є: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено: «Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.
Згідно із п.24 вищевказаної Постанови, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ст.1272 ЦК України, визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Що стосується причини пропуску строку для подання заяви для прийняття спадщини зазначеної позивачем, зокрема з тривалою хворобою, в даному випадку, позивачем взагалі не надано суду жодного належного та допустимого доказу його хвороби.
У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 6 та 7 статті 86 ЦПК України передбачено: доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст.81 ЦПК України- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та жодного доказу хвороби позивача не надано, суд доходить до висновку, що позов є необґрунтованим, у задоволенні якого слід відмовити саме з підстав недоведеності поважності причин пропущеного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ч.3 ст. 1272 ЦК України та ст.ст. 2, 19, 76-81, 89, 229, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області (вул. Євгена Кравця 21, смт Раухівка Березівського району Одеської області, код ЄДРПОУ 22446206).
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.05.2026 року.
Суддя І.А. Римар
Судове рішення № 136578278, Березівський районний суд Одеської області було прийнято 13.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 494/138/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: