Рішення № 136578273, 14.05.2026, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/182/26

Провадження № 2-а/491/9/26

РІШЕННЯ

іменем України

14 травня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Білоус А.В.,

учасників справи: представника відповідачів - Котуха М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серія ЕНА № 6743999 від 01 березня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою поліцейського роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Устенком А.Ю. його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що 01 березня 2026 року о 09 годині 25 хвилин по дорозі М-05 «Київ-Одеса» 210 км, він керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив пункт 2.1«ґ»ПДР України. Вважає, що дії поліцейського при винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є неправомірними, сама постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки адміністративного правопорушення позивач не вчиняв. У зв`язку з чим, просить скасувати постанову поліцейського Управління патрульної поліції, стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору при зверненні до суду.

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської областівід 19 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с.191-20).

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від30 березня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача - судове засідання відкладено та призначено на 22 квітня 2026 року (а.с.58).

01 квітня 2026 року до Ананьївського районного суду Одеської областізасобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки викладені позивачем доводи не є належним обґрунтуванням адміністративного позову щодо порушення поліцейським норм матеріального чи процесуального права та не спростовують наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Також представник зазначив, що позов звернуто до неналежного відповідача, у зв`язку з чим не може підлягати задоволенню (а.с.62-91).

02 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача надала відповідь на відзив, в якій не погоджується щодо звернення позивачем до неналежного відповідача. Представник вважає, що Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції є належним відповідачем як суб`єкт владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. Оскільки, саме цим органом фактично здійснювались владні функції у спірних правовідносинах, що і стало підставою для виникнення спору. Крім того, додатково до обґрунтувань позову представник зазначила щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу. Вважає, що відповідачем не доведено та не надано доказів щодо причин зупинки транспортного засобу відповідно до положення статті 35 Закону України «Про національну поліцію». Зважаючи на відсутність доказів причини зупинки транспортного засобу та доказів порушення водієм Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними (а.с.95-99).

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської областівід 22 квітня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача - залучено до участі у справі співвідповідача Департамент патрульної поліції (а.с.118-119). У зв`язку із залученням учасника справи розгляд справи відкладено та призначено на 14 травня 2026 року (а.с.117).

05 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник співвідповідача - Департаменту патрульної поліції надав клопотання, в якому заперечує проти позовних вимог та повністю підтримує викладену правову позицію у відзиві на позовну заяву, який поданий від імені відповідача (а.с.126-127).

Представник позивача - адвокат Слободянюк В.О., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВН № 1673470 від 11 березня 2026 року (а.с.7 зворотний), у судове засідання не прибула, причини неприбуття суду невідомі. Про дату, час і місце розгляду справи представник повідомлена у відповідності до вимог статті 268 КАС України шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету (а.с.120). Будь-яких заяв/клопотань щодо поважності причин неприбуття суду не надано.

Представник відповідачів Котух М.В. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з обґрунтувань зазначених у відзиві на позовну заяву. Представник висловив думку про розгляд справи по суті у відсутність належним чином повідомленої сторони позивача та недоцільність дослідження доказів у справі, у зв`язку з їх відомістю йому.

Вирішуючи питання щодо розгляду справи за відсутності сторони позивача, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 205 КАС України визначено, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Особливості повідомлення учасників справи у цій категорії справ визначено статтею 268 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з наведеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення судом під час розгляду цієї справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторони позивача.

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від14 травня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено розгляд справи здійснювати у відсутність сторони позивача.

Суд вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, оцінюючи докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 01 березня 2026 року поліцейським роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Устенком А.Ю. винесено постанову серії ЕНА № 6743999 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 01 березня 2026 року о 09 годині 25 хвилин по дорозі М-05 «Київ-Одеса» 210 км, керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив пункт 2.1«ґ»ПДР України

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Однією із закріплених в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав.

Забезпечення вказаного права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України, в частині другій статті 55 якої закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приписами частини першої статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Завданням адміністративного судочинства в силу норм частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема, накладення стягнення у виді штрафу.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 04 вересня 2019 у справі № 285/1535/15, який на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України, враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

В межах розгляду цієї справи суду належить здійснити перевірку постанови відповідача як рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет його відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов`язок водія мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка») закріплений також в статті 16 Закону України «Про дорожній рух» та у підпункті «ґ» пункту 2.1 ПДР України.

Таким чином, порушення учасником дорожнього руху вимог підпункту «ґ» пункту 2.1 ПДР Українитягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Приписи статті 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами частин першої-третьої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

При цьому, відповідно до абзаців першого-другого частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Так, за змістом оспорюваної постанови позивач порушив підпункт «ґ» пункту 2.1 ПДР Українине пред`явивши на вимогу поліцейського чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»).

В якості доказів законності прийнятої постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення позивачем ПДР України, відповідачем додано оптичний диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з статтею 40 «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Отже, положеннями статтей 31, 40 «Про Національну поліцію» передбачено можливість використання поліцією застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського під час несення останнім служби було зупинено транспортний засіб під керуванням позивача, працівник поліції представився та повідомив позивача про причини зупинки.

Також на вказаному відеозаписі зафіксовано вимогу працівника поліції надати посвідчення водія, реєстраційне посвідчення на транспортний засіб та поліс ОСЦВП.

У зв`язку з непред`явленням позивачем на вимогу поліцейського чинного полісу ОСЦВП, поліцейським повідомлено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, роз`яснено права позивача відповідно до статті 268 КУпАП та статті 63 Конституції України, а також заявляти клопотання та подавати докази, право на адвоката, а також порядок і строки оскарження постанови.

Крім того, на відеозаписі з нагрудної відеокамери поліцейського зафіксовано нецензурні висловлювання позивача на адресу поліцейського, що проводив розгляд справи.

Отже, факт непред`явлення позивачем на вимогу поліцейського чинного полісу ОСЦВП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Таким чином, доводи позивача спростовано наданими відповідачем доказами. Позивач жодних переконливих доказів своєї невинуватості, як на місці вчинення правопорушення, так і під час судового розгляду не надав.

Суд зазначає, що відповідач довів обґрунтованість та законність прийнятої постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення позивачем ПДР України.

Отже, під час розгляду вказаної справи судом безпосередньо досліджено відеозаписи події та встановлено факт керування позивачем транспортним засобом і непред`явлення ним на вимогу поліцейського чинного полісу ОСЦВП.

Крім того, суд звертає увагу на те, що стороною позивача до матеріалів справи не долучено копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»).

Відсутність такого документа під час зупинки транспортного засобу 01 березня 2026 року та його ненадання під час судового розгляду лише підтверджує правомірність дій працівників поліції та законність винесеної постанови.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення розглянута відповідачем у встановленому порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, посадовою особою, уповноваженою розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП, та на законних підставах. Відповідач довів правомірність винесеної ним постанови у справі про адміністративне правопорушення і оскаржувана постанова є обґрунтованою і законною. Вина позивача у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена та підтверджується належними та допустимими доказами, а тому позовна заява задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72, 77, 139, 244 -246, 262, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Згідно частини четвертої статті 286 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляд.

Відомості про сторін у справі на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:

позивач: Представник позивача - адвокат: Пащенко Максим Романович;місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ОСОБА_2 , адреса розташування робочого місця: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 відповідачі:Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції; місцезнаходження: 18029, Черкаська область, Черкаський район, м. Черкаси, вул. Лесі Українки, буд. 21 Департамент патрульної поліції; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03048, Київська область, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646

Копію рішення суду невідкладно вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.

Повний текст рішення складено 18 травня 2026 року.

Суддя О.О. Желясков

Рішення суду набрало законної сили «_____» ___20____ року.

Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах адміністративної справи № 491/182/26 Ананьївського районного суду Одеської області.