Рішення № 136575723, 07.05.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 932/3252/25

Провадження № 2/932/1270/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря - Тимощук К. А.

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: адвокат Єрменко А. Л.

відповідач: ОСОБА_2

третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_6

представник треьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в місті Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство борони України про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в обґрунтування якого вказав, що ОСОБА_1 проживав разом з батьком ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 є батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження видане 18.03.1998 року відділом РАГС виконкому Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис № 269.

ОСОБА_2 є матір`ю позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження видане 18.03.1998 року відділом РАГС виконкому Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис № 269.

Встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні дасть позивачу підстави для реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги, яка призначається та виплачується рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 2 Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Про питання виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», сім`ям загиблих осіб, зазначених у п. 1 цієї постанови. А тому, необхідно встановити факт проживання однією сім`єю та перебування на утриманні свого батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи те, що встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні свого батька необхідне для отримання одноразової грошової допомоги, а законодавство, чинне на момент виникнення такого права у відповідних суб`єктів, передбачає зокрема його виникнення й у інших членів сім`ї, окрім сина ОСОБА_4 , то прийняте рішення по справі може вплинути на права і обов`язки ОСОБА_2 - дружини загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 .

Для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 потрібно підтвердження щодо перебування позивача на утриманні загиблого батька ОСОБА_4 , оскільки позивачу виповнилось 23 роки, що в розумінні статті 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що не дає можливості скористатися правом на отримання одноразової грошової допомоги після смерті батька. За час проживання однією сім`єю, як батька та сина, вели спільне господарство, займалися благоустроєм будинку: робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, крім того весь час вони проводили разом. З дитинства і до часу загибелі батька, позивач мав з ним постійно тісні відносини, як син та батько. Зокрема, вони проводили разом вільний час, будували спільні плани, були в курсі особистих обставин життя один одного, мали теплі, довірливі відносини. Батько постійно дбав за добробут та благополуччя, піклувався про нього під час навчання у школі та інших навчальних закладах, забезпечуючи усім необхідним для навчання. Позивач постійно тримав зв`язок із батьком під час військової служби, планували майбутнє. Оскільки на дату загибелі батька позивач закінчив навчання та не працював, то фактично він перебував на утриманні батька.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, де зазначено, що позивач дійсно є сином загиблого її чоловіка, ОСОБА_4 . Позивач проживав однією сім`єю з батьком за адресою: АДРЕСА_1 по день його загибелі, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 . За період проживання однією сім`єю як батька та сина, вели спільне господарство, син завжди допомогав батькові з ремонтом у будинку, так як будинок вони придбали разом з чоловіком і той потребував ремонту. З настанням поівноліття позивача, батько піклувався за сина, здійснював його утримання шляхом сплати коштів за навчання, здійснював покупки особистих речей, сплачував за лікування після потрапляння у ДТП у травні 2018. Після отриманих травм син потребував довготривалого лікування та відновлення, не дивлячись, що син був повнолітній, він не міг самостійно сплачувати кошти за лікування, оскільки навчався на денній формі. Під час військової служби батьком не припинялося утримання свого сина, він постійно переказував кошти для його утримання. Кошти були спрямовані на покупки особистих речей, для харчвування, лікування, навчання та інших необхідних потреб. Син постійно підтримував зв`язок з батьком, коли той знаходився на військовій службі. Коли батько приїздив у короткотривалі відпустки, вони разом проводили час, будували майбутнє, ходили разом з сином, робили покупки для спільного побуту. Батько постійно надавав кошти сину для його утримання та грошова допомога була постійною щомісячною, оскільки вона працює в бюджетній установі та отримує мінімальну зарплату, у неї не було змоги утримувати сина. Позивач не одружений та не має своїх дітей, проживав однією сім`єю та перебував на утриманні свого батька до дня загибелі.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач до судового засідання не з`явилася, її представник в судовому засіданні підтримала позовну заяву.

Відповідач в судовому засіданні визнала позов.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала свої письмові пояснення, де зазначила, що як вбачається із заяви ОСОБА_1 , він стверджує, що разом з батьком проживали за адресою АДРЕСА_1 . Проте жодних доказів на підтвердження цього до заяви не долучено. Надана заявником довідка № 7218 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 02 листопада 2022 року є тому підтвердженням, адже в ній чітко вказано, що склад сім`ї 2 особи (мати та син), вони є зареєстрованими за даною адресою, а загиблий ОСОБА_4 - співласник житла, але не член сім`ї та незареєстрований за даною адресою. Посилання позивача на акт від 09.08.2024 як підтвердження спільного проживання та перебування на утримані - вважають не допустимим доказом, адже сам акт підписаний невідомими людьми, які проживають за різними адресами (тобто не є сусідами) і хто ці люди не відомо. У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що надав до суду документи, які свідчать про спільні витрати для організації побуту. Вважають такі докази не допустимими, адже фіскальні чеки не містять інформації хто саме здійснював покупку, відсутня печатка. Заявником не надано до суду і платіжних інструкцій чи виписок з банківських карток, які б могли свідчити, що ОСОБА_4 з сином купували разом техніку, меблі, робили ремонт у спільному житлі, разом проводили час. Позивачем не надано до суду жодних фотокарток та інших документів, що могли б свідчити про спільне проживання батька та сина. Не долучено і квитанцій щодо сплати комунальних платежів, здійснення переказів грошових коштів, на які посилається заявник. Посилання позивача на той факт, що батько сплачував за його навчання як підтвердження перебування на утриманні також не можна брати до уваги, адже навчання ОСОБА_1 закінчив ще до загибелі батька та міг працевлаштуватись і забезпечувати себе особисто. Надані позивачем квитанції про погашення ОСОБА_4 кредитної заборгованості жодним чином не підтверджує факту спільного проживання та перебування на утриманні у батька ОСОБА_1 , адже квитанції датовані липнем та серпнем 2020 року (тобто за два роки до смерті батька) та достеменно не відомо з якою метою брався відповідний кредит та для яких цілей. Доводи ОСОБА_1 , що він перебував на утриманні у рідного батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спільно з ним проживав, оскільки є його сином є необґрунтованими, так як позивач до суду належних та допустимих доказів того, що вони з батьком були пов`язані спільним побутом й мали взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання, не надав. Для встановлення факту перебування на утриманні померлого військовослужбовця з метою отримання одноразової грошової допомоги необхідно довести, що надавана допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування. Факт нерегулярної допомоги у вигляді купівлі продуктів харчування, ліків, подарунків та проведення дозвілля, за відсутності доказів щодо розміру такої допомоги та її співвідношення з іншими доходами, не є достатньою підставою для встановлення факту перебування на утриманні. Показання свідків без підтвердження іншими об`єктивними доказами (банківські виписки, документи про доходи тощо) не можуть бути безспірним підтвердженням факту надання матеріальної допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів для існування

Враховуючи викладене, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом завдоволено клопотання позивача про виклик свідків та представника третьої особи про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку.

Інших клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України, учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 14.05.2025 відкрито провадження по справі та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.06.2025. Сторонам встановлено строк на подання заяв по суті справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 18.06.2025, задоволено клопотання представника третьої особи про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 29.08.2025, закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 17.11.2025.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що позивач має місце реєстрації з 14.03.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , є сином відповідача та ОСОБА_4 .

Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.08.2022, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 при захисті Батьківщини, виявивши стійкість та мужність.

Згідно посвідчення від 06.08.2024, яке дійсне до 06.08.2025, позивач має пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Згідно посвідчення від 15.08.2023, (безстрокове), відповідач має пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 02.11.2022, до складу сім`ї/зареєстрованих за адресою (1/2 частини домоволодіння): АДРЕСА_1 входять: позивач та відповідач, зареєстровані з 25.11.2011. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 незареєстрований власник.

Згідно Акту про встановлення факту проживання від 09.08.2024, ОСОБА_1 перебував на утриманні свого батька ОСОБА_4 з дня народження до дня загибелі батька. З досягненням повноліття, разом вели спільне господарство, дбали про спільний побут. Акт підписаний сусідами: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Позивачем укладений Контракт на начання у ПрАТ «ВНЗ Міжрегіональна Академія управління персоналом» від 05.12.2018 та отримано диплом бакалавра 13.06.2022.

Згідно квитанції про оплату Райффайзенбанку, ОСОБА_4 16.07.2021 зробив платіж у сумі 3340,00 грн. на погашення кредитного договору.

Згідно квитанції про оплату Райффайзенбанку, ОСОБА_4 31.07.2020 зробив платіж у сумі 4001,00 грн. за договором 567880.

Згідно квитанції про оплату Райффайзенбанку, ОСОБА_4 31.08.2020 зробив платіж у сумі 4000,00 грн. за договором 567880.

Згідно довідки ТОВ «ФК «Преміум актив» від 02.09.2020, станом на 02.09.2020 ОСОБА_1 не має заборгованості за кредитним договором № 567880.

Згідно квитанції про оплату Райффайзенбанку, ОСОБА_4 05.07.2021 зробив платіж у сумі 5060,00 грн за оплату навчання ОСОБА_1 .

Згідно квитанції про оплату Приватбанку, ОСОБА_1 10.07.2020 зробив платіж у сумі 4999,00 грн. за договором 567880.

Згідно виписки з медичної карти, позивач перебував на лікуванні у стаціонарі з 21.05.2018 по 30.05.2018 з діагнозом: закрита черпно-мозкова травма, струс головного мозку, гострий період. Забій м`яких тканин голови. Забій-перерозтягнення мяшечно-зв`язкового апарату шийного відділу хребта.

Згідно виписки з медичної карти, позивач перебував на лікуванні у стаціонарі з 14.11.2018 по 19.11.2018 з діагнозом: наслідки закритої черпно-мозкової травми, струс головного мозку.

Згідно видаткової накладної від 04.04.2019 ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», позивачем придбані побутова техніка, послуги на загальну суму 16391,00 грн.

Згідно гарантійного талону позивачем 17.11.2021 придбаний товар «HOTA TRADITIONALA».

Згідно гарантійного свідоцтва, позивачем 23.06.2022 придбана варильна поверхня.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що вона є сусідкою, сім`ю знає з 2002 року, її онук та позивач росли разом. ОСОБА_8 оплачував навчангня, харчування, потім оплачував інститут. Після потрапляння позивачу в аварію, батько плачував лікування, вони разом проживали по АДРЕСА_3 . ОСОБА_9 працював у якійсь будівельній бригаді. ОСОБА_8 , коли служив, на карту скидував гроші сину. Позивач був неодружений, у цивільному шлюбі ні з ким не мешкав. Дохід ОСОБА_9 їй невідомий, але він працював.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він разом проходив службу з батьком позивача і знає позивача тільки по розповідям загиблого. ОСОБА_8 постійно розповідав про сина. Коли відпускали у відпустку, ОСОБА_8 їхав до сина, мріяв з сім`єю поїхати у Канаду . У сина була травма спини, на той час він не працював. ОСОБА_8 пересилав гроші дружині, він чув, як питав, чи прийшли гроші.

Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що позивач - це його сусід, знає з 2018 року. З того періоду знає ОСОБА_4 , вони проживали по АДРЕСА_1 , там будинок на 2-х господарів. Батько повністю утримував сина, той вчився, а батько платив за навчання. Був момент, що позивач узяв телевізор у кредит, а батько допомогав його гасити. Батько перераховував гроші матері ОСОБА_12 , останній не працював, йому про це невідомо. Позивач намагався працевлаштуватися після смерті батька. Він бачив, як позивач разом з батьком робили огорожу, ремонтували машину. ОСОБА_12 закінчив навчання у 2022 році, єдиний дохід був від батька.

Свідок Єременко В. В. пояснив суду, що є чоловіком представника позивача - адвоката Єременко А. Л. Позивача знає як сина сослуживця, який ніс службу на війні. ОСОБА_8 казав, що ОСОБА_12 навчається, він пересилає йому гроші. Йому невідомо, щоб ОСОБА_12 працював. Йому невідомо про будь-які доходи ОСОБА_12 .

V. Оцінка суду

Вислухавши учасників справи, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною п`ятою ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сіме.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

У статті 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, яка діяла на час загибелі військовослужбовця) зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Законом України № 3515-IX від 09 грудня 2023 року, зокрема, стаття 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладена у новій редакції.

При цьому, частиною 1 статті 161 вказаного Закону (тут і далі - у редакції Закону України № 3515-IX від 09 грудня 2023 року) встановлено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 п. 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (у редакції, чинній на час смерті батька позивача) сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян РФ або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Статтею 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що при вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються: а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків; б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», або є особами з інвалідністю; в) один з батьків, або чоловік (дружина), або дід, бабуся, брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює; г) дід і бабуся - в разі відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати.

Згідно ст 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого також має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно абз. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Суд вважає, що позивач та загиблий ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, що підтверджується матеріалами справи та показами відповідача і свідків.

Між тим, для встановлення факту перебування на утриманні померлого військовослужбовця необхідно довести, що надавана допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування. Факт нерегулярної допомоги у вигляді купівлі продуктів харчування, ліків, подарунків та проведення дозвілля, за відсутності доказів щодо розміру такої допомоги та її співвідношення з іншими доходами, не є достатньою підставою для встановлення факту перебування на утриманні. Показання свідків без підтвердження іншими об`єктивними доказами (банківські виписки, документи про доходи тощо) не можуть бути безспірним підтвердженням факту надання матеріальної допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів для існування. Жодних документів про доходи позивача та його батька, матеріали справи не містять. Немає також в матеріалах справи банківських виписок щодо перерахування коштів позивачу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині перебування на утриманні загиблого військовослужбовця, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 137, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_6, ЄДРПОУ НОМЕР_3, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_6 про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні - задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією проживання однією сім`єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня серті останнього, а саме до 25.08.2022.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складене 18.05.2026.

Суддя І. В. Петунін