Ухвала суду № 136575139, 15.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6114/26

н/п 1-кс/953/2682/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2026 р. слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 дослідивши клопотання дізнавача СД ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42026222010000039 від 05.05.2026 за ч.4 ст.358 КК України про арешт майна,

встановив:

14 травня 2026 року до суду надійшло направлене поштою 12.05.2026 клопотання дізнавача СД ХРУП-1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 , погоджене із прокурором ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42026222010000039 від 05.05.2026 за ч.4 ст.358 КК України про арешт земельної ділянки з кадастровим номером: 6310136300:08:021:0081, площею 1.3га, належній на праві приватної власності Харківській міській раді, ЄДРПОУ 04059243.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання дізнавача дійшла висновку про необхідність повернення клопотання для усунення недоліків з наступних підстав:

У відповідності до ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч.6 ст.170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Таким чином, ч.1 ст.171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Втім, з даним клопотанням до суду звернулась особа, не визначена у якості повноважної положеннями ч.1 ст. 171 КПК України, - дізнавач.

Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Однак, засоби зв`язку власника майна у клопотанні не зазначені і докази неможливості їх з`ясування до клопотання не додані, що з урахуванням стислого строку розгляду клопотання, передбаченого ч.1 ст.172 КПК України, фактично унеможливлює виконання слідчим суддею вимог повідомлення володільця майна про судовий розгляд та розгляду клопотання у встановлений КПК України строк.

Крім того, метою накладення арешту дізнавач зазначила п.4 ч.2 ст.170 КПК України.

Однак, відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Втім, жодній особі підозра у кримінальному провадженні не повідомлена, а розмір шкоди у даному кримінальному провадженні, зареєстрованому у ЄРДР з кваліфікацією за ч.4 ст. 358 КК України, не зазначений.

Визначена органом досудового розслідування кваліфікація за ч.4 ст. 358 КК України з урахуванням положень ч.3 ст. 132 КПК України, яка регламентує загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачає обгрунтування необхідності арешту саме земельної ділянки в межах цього кримінального провадження.

Таким чином, всупереч вимог п.1 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні не визначена конкретна мета забезпечення з якою необхідно арештувати майно, а обирати таку мету на власний розсуд з усіх процитованих дізнавачем наведених у ч.1 ст.170 КПК України підстав, слідчий суддя не має.

Земельна ділянка про арешт якої йдеться у клопотанні розташована на території Слобідському району м. Харкова, втім підстави здійснення досудового розслідування СД ХРУП-1 ГУНП в Харківській області до клопотання не долучені.

До того ж вимоги дізнавача про розгляд клопотання без участі власника майна, за статичного розташування майна, необґрунтовані, а прохання його розгляду у закритому судовому засіданні, як і заборони оприлюднення, за їх невідповідності КПК України, безпідставні.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню для усунення визначених недоліків у строк 72 години.

Керуючись ст. 36, 37, 64-2, 132, 171, 172 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання дізнавача СД ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42026222010000039 від 05.05.2026 за ч.4 ст.358 КК України про арешт майна, - повернути.

Встановити строк сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1