Рішення № 136574985, 11.05.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/16406/25

Провадження №2/524/1725/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11.05.2026 м.Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Алексашиної Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Сінельнік В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Мотивує позов тим, що 22.10.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №157892 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Сума кредиту становить 10667 грн.

На виконання умов кредитного договору 22.10.2024 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 17412,72 грн., з яких: заборгованість за кредитом 10667 грн.; заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 6244,72 грн.; комісія - 501 грн.

16.04.2025 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №16042025, згідно якого позивачу відступлено право грошової вимоги до боржника за кредитним договором.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 17412,72 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн. та сплачений судовий збір 2422,40 грн.

Представник позивача за довіреністю в судове засідання не з`явився, заявивши в позовній заяві клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надходили. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався. Судова кореспонденція повернулася без вручення з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі матеріалів наявних у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №157892 від 22.10.2024 року про надання кредиту на суму 10667 грн. /а.с.9-13/

Договір про споживчий кредит №157892 укладено в формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 94137саа, що підтверджується відповідними позначками на індивідуальній частині договору.

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Враховуючи, що кредитний договір підписаний ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.

Відповідно до умов договору п.2.2.1 сума кредиту становить 10667 грн. і надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 8000,25 грн. на № рахунку/ картки позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті, у розмірі 2666,75 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Згідно пункту 2.3 договору проценти за користування кредитом нараховується за ставкою 390 % річних. Тип процентної ставки-фіксована.

Денна процентна ставка становить 0,9955% на день. (п.2.7.1 договору)

Відповідно до п.2.5 договору комісія за надання кредиту складає 2666,75 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту.

Пункт 2.4 договору також передбачає стягнення комісії за управління та обслуговування кредиту, що становить 1 гривню. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п.2.6. загальний строк кредитування за цим Договором складає 84 дні, з 22.10.2024 р. (дата надання кредиту) по 14.01.2025 р.

Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. (пункт 2.6.1 договору)

Факт надання кредитних коштів у вказаній сумі підтверджується довідкою про успішність операції переказу. /а.с.22 на звороті/

Крім того на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «ПУМБ» надав інформацію, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_4 до рахунку № НОМЕР_5 у гривні. В банку за ОСОБА_1 закріплений фінансовий номер телефону НОМЕР_6 , на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 . В анкеті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) вказано номер телефону НОМЕР_6 . В результаті аналізу операцій, здійснених по карті НОМЕР_4 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за 22.10.2024 року виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 8000,25 грн. через сервіс іншого банку.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.

Відповідач порушив умови кредитного договору, покладені на нього обов`язки щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків належним чином не виконував.

За період з 22.10.2024 року до 14.01.2025 року, утворилась заборгованість в сумі 17412,72 грн., з яких 10667 грн. заборгованість за сумою кредиту, 6244,72 грн. заборгованість за процентами, 501 грн. - заборгованість за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку за кредитним договором. /а.с.34/

В подальшому, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) 16.04.2025 року уклав договір факторингу №16042025 з ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (клієнт), на підставі якого фактор отримав право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором. Придбана сума грошової вимоги склала 17412 грн.72 коп. Наведене підтверджується копією договору факторингу, додатком до договору з витягом з реєстру боржників, копією акту приймання-передачі реєстру прав вимог №1, копією платіжної інструкції. /а.с.27-29, 30, 32, 33/

Подібне відступлення права вимоги відповідає положенням чинного цивільного законодавства, зокрема, статті 1077 ЦК України, згідно якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на законних підставах набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Разом з тим, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по комісії за управління та обслуговування кредиту суд виходить з наступного.

Як вже зазначалося стягнення комісії за управління та обслуговування кредиту передбачено п.2.4 кредитного договору.

Згідно термінів та визначень, використаних у договорі про споживчий кредит, комісія за управління та обслуговування кредиту це комісія, яку позичальник сплачує на користь Кредитодавця, що нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів (розрахунковий період) за зниженим тарифом. Якщо позичальник порушив (прострочив) строки сплати чергового платежу згідно Графіку платежів, комісія у наступному розрахунковому періоді нараховуються за стандартним (базовим) тарифом.

10 червня 2017 року набув чинності Закон «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на час укладення кредитного договору) до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Втім, в умовах кредитного договору не наведено послуг щодо обслуговування кредитної заборгованості, за які передбачено плату у вигляді нарахування комісії.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року по справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг з обслуговування заборгованості, за які банком встановлена комісія.

Відтак, суд не знаходить підстав для задоволення заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача комісії за управління та обслуговування кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом підлягають задоволенню частково.

Враховуючи вищевикладене, те, що відповідач в добровільному порядку не погашає заборгованість, розмір заборгованості підтверджено документально, заперечень проти її розміру не надійшло, позов слід задовольнити в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами, що становить 16911 грн. 72 коп.

Втім, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісії за управління та обслуговування кредиту в сумі 501 грн. слід відмовити.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у відповідності до положення ст.141 ЦПК України. Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені частково, в сумі 16911 грн. 72 коп., що складає 97,12% від суми позову, у відповідному відсотковому значенні підлягає стягнення судового збору з відповідача на користь позивача, а саме, в розмірі 2352,63 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн., суд виходить з наступного.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано до позову договір про надання правничої допомоги від 07.04.2025 року, укладений з АБ «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ», додаткову угоду, довіреність видану адвокату, акт прийому-передачі наданих послуг. /а.с.37-38, 39, 40, 41, 42/

З акту прийому-передачі убачається, що вартість складання позовної заяви становить 5000 грн., вартість вивчення матеріалів справи 1000 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації 500 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 500 грн.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не представляє значної складності, є типовим з огляду на вид економічної діяльності позивача та має шаблонний характер. За таких обставин суд доходить висновку про неспівмірність заявленої вартості витрат на правову допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», з 7000 грн. до 2000 грн.

Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 16911 гривень 72 копійки заборгованості за кредитним договором №157892 від 22.10.2024 року, укладеним з ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС».

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» комісії за управління та обслуговування кредиту в розмірі 501 грн., відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2352 грн. 63 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу в сумі 2000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження - місто Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Алексашина Н.С.