Рішення № 13657483, 24.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.11                                                                                 Справа № 9/312

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

до ДП "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Перевальський ремонтно-механічний завод", м. Перевальськ Луганської області

про стягнення 14 782 грн. 28 коп.

в присутності представників:

від позивача – ОСОБА_2, дов. № 1754 від 11.03.08,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем, підприємцем ОСОБА_1, заявлена вимога про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 14782,28 грн. за поставлений товар, крім того, судових витрат.

Відповідач, ДП "Луганськвугілля", відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив. тому суд, на підставі положення ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач, підприємцем ОСОБА_1, посилається на факт поставки товару за відповідними накладними за період з 30 травня по 17 червня 2009 року на загальну суму 29948,08 грн., який був оплачений відповідачем частково в сумі 15165,80 грн.

Оскільки сума боргу за поставлений товар складає 14782,28 грн., 6 квітня 2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату товару у повному обсязі, однак вимога на час звернення з цим позовом не виконана.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес позивача, підприємця ОСОБА_1, полягає у стягненні з відповідача грошової суми у розмірі 14782,28 грн. за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив поставку товару на адресу відповідача за період з 30 травня по 17 червня 2009 року на загальну суму 29948,08 грн., що підтверджується відповідними накладними та довіреностями на отримання товару повноважною особою (а.с. 9 –20) який був оплачений відповідачем частково в сумі 15165,80 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 21 –25).

6 квітня 2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату товару у повному обсязі, однак вимога на час звернення з цим позовом не виконана.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він відповідає вимогам статті 207 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

В разі недодержання сторонами письмової форми правочину, для з’ясування факту його вчинення та змісту застосовується за аналогією частина друга статті 205 ЦК України. Поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, може доводитись письмовими та іншими доказами.

Судом встановлено, що між сторонами письмовий договір шляхом укладення єдиного письмового документу не підписувався, однак вказані вище накладні містять найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість за кожною накладною та реквізити сторін.

Таким чином, позивач довів належними доказами факт отримання відповідачем товару за спірними накладними на загальну суму 14782,28 грн.

В силу не укладення письмового договору між сторонами, строк виконання грошового зобов'язання щодо оплати відповідачем товару не встановлювався, тому, за правилом ч. 2 ст. 530 ЦК України, кредитор (позивач) має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник (відповідач) повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні надав до матеріалів справи копію вимоги на адресу відповідача про сплату боргу та докази її направлення супровідним листом 6 квітня 2010 року (а.с. 5).

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Оскільки відповідач не виконав своє господарське (грошове) зобов'язання, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність заявленого боргу відповідача у розмірі 14782,28 грн., натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ДП "Луганськвугілля", 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, код 32473323, в особі відокремленого підрозділу "Перевальський РМЗ", 94300, Луганська обл., м. Перевальськ, вул. Дзержинського, 25, код 26411479, на користь позивача, підприємця ОСОБА_1, 91034, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, грошові кошти у розмірі 14782,28 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –147,82 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 25.01.11.

Суддя                                                             Ворожцов А.Г.