Ухвала суду № 136574350, 14.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29126/25

У Х В А Л А

14 травня 2026 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо поновлення провадження у справі №420/29126/25 за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 , звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській областi Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Олександра Пхіденко від 22 липня 2025 року ВП №78679329 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/29126/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови. Вирішено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), у повному обсязі матеріалів виконавчого провадження № 78679329, у паперовому вигляді, в тому числі інформацію та належним чином завірені копії документів на підтвердження направлення на адресу Військової частини НОМЕР_1 постанови від 22 липня 2025 року ВП №78679329 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн. та докази на підтвердження її отримання. Зупинено провадження по справі №420/29126/25, - до отримання витребуваних судом письмових доказів.

До суду від військової частини НОМЕР_1 надійшли клопотання про збільшення розміру позовних вимог, про звернення з поданням до Верховного суду для розгляду справи як зразкової, а також клопотання Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну неналежного відповідача.

Для розгляду поданих клопотань, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.237 КАС України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, необхідність вирішення судом заявлених позивачем клопотань, суд дійшов висновку щодо необхідності поновлення провадження, відповідно до положень ст.237 КАС України.

Щодо клопотання військової частини про збільшення розміру позовних вимог суд зазначає наступне.

До суду від позивача надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому заявник просить суд: у разі скасування від 22 липня 2025 року ВП № 78679329 зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській областi Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути військовій частині НОМЕР_1 суму виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн.

Дослідивши клопотання представника позивача, а також матеріали справи в частині що стосуються заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі враховано, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 КАС України, котрі міститься в розділі 2 Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ, суд дійшов висновку щодо необхідності розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження та зупинено провадження у справі до отримання витребуваних судом доказів.

З урахуванням ст.7 КАС України щодо застосування аналогії права та аналогії закону та положень ст.ст. 47,258,262 КАС України, реалізувати своє право на зміну предмету або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог шляхом подання письмової заяви позивач мав право не пізніше ніж за п`ять днів до початку розгляду справи по суті.

Таким чином, клопотання представника позивача надійшло у встановлений законом строк.

З урахуванням викладеного суд вважає за можливе прийняти до розгляду клопотання представника позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Щодо клопотання військової частини про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд Верховним Судом справи № 420/29126/25 як зразкової, суд зазначає наступне.

До суду від позивача надійшло клопотання про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд Верховним Судом справи № 420/29126/25 як зразкової, в обґрунтування якого вказано, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду на різних етапах перебуває щонайменше 38 справ з аналогічними позовними вимогами щодо скасування постанов про стягнення виконавчого збору, в яких повністю збігається предмет і підстави позову, проте рішення в даних справах приймаються діаметрально по- різному, що свідчить про відсутність єдиної правозастосовної практики в даній категорії справ.

Ключовим аргументом даних спорів є те, що органи державної виконавчої служби неправильно визначають розмір виконавчого збору, застосовуючи ставку збору як за виконання рішення НЕмайнового характеру, ігноруючи майновий характер спору.

В свою чергу, різні державні органі, зокрема інші військові частини оскаржують неправомірні суми, визначені виконавцем, оскільки у разі звернення до суду з вимогами про скасування рішення відповідача суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновим спором, а оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, які спонукають до вчинення певних дій, не пов`язаних із сплатою коштів, є немайновим спором. Відповідно, у разі якщо рішенням суду зобов`язано, в тому числі, нарахувати і виплатити грошове забезпечення та інші виплати, тобто вчинити дії, безпосереднім наслідком яких буде сплата грошових коштів та зміна майнового складу позивача даний спір є майновим, отже застосування ставки виконавчого збору як для немайнового спору є протиправним.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Порядок і умови ініціювання та вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі наведені у ст.290 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.290 КАС України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Приписами ч.2 ст.290 КАС України визначено, що у поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, в тому числі посилання на типові справи.

Таким чином, звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд конкретної адміністративної справи як зразкової є правом (а не обов`язком) суду, у провадженні якого перебуває певна кількість типових справ.

Так, відповідно до ч.1 ст.4 КАС України типові адміністративні справи це:

- адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги (п.21);

- зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення (п.22).

Отже, інститут зразкової справи запроваджений з метою вирішення Верховним Судом питань застосування норм матеріального права у значній кількості адміністративних справ, які характеризуються аналогічними позовними вимогами та підставами виникнення спору, однаковими нормами, які регулюють спірні відносини, а також відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень.

Лише наявність усіх вищезазначених ознак типових справ та їх значна кількість є підставою для висновку про доцільність звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд справи як зразкової задля забезпечення передбачуваності та єдності правозастосовчої практики у певній категорії спірних відносин та швидкого розгляду великої кількості однотипних справ.

Крім того, незважаючи на виникнення спору з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги, вказані справи не відповідають п.21 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України щодо суб`єктного складу.

Виходячи із наведеного, враховуючи при цьому, що ч. 1 ст. 290 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду на звернення до Верховного Суду про розгляд справи як зразкової, беручи до уваги, що викладеними у клопотанні обґрунтуваннями представником відповідача не доведено існування встановлених вказаною нормою підстав для звернення судом до Верховного Суду з поданням про розгляд справи Верховним Судом як судом першої інстанції, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Щодо клопотання Дніпровського міжрегіонального правління Міністерства юстиції України про заміну неналежного відповідача у справі, суд зазначає наступне.

До суду надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача у справі, в якому заявник просить суд замінити Відповідача у справі з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529) на відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45862901).

Дослідивши подане клопотання, а також матеріали справи в частині що стосуються заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення ( дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі №2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому, виділяються дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №2-а-1710/11, від 14 лютого 2019 року у справі №2-а-2727/11/2209.

Як встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 року №517 Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перейменовано на Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України та утворено юридичну особу публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції України, зокрема Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.

Додатком 1 вказаної постанови КМУ визначено, що повноваження Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України поширюються на Автономну Республіку Крим, Миколаївську, Одеську, Херсонську області, м. Севастополь, а повноваження Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Дніпропетровську, Запорізьку, Кіровоградську області.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.12.2025 року Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 43315529) перейменовано на Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 43315529).

Також згідно з відомостей наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.05.2025 року зареєстровано юридичну особу публічного права Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45832901).

Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45862901), як окрема юридична особа, почало функціонувати з 31.12.2025 року.

До 31.12.2025 року Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) був структурним підрозділом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Наказом Міністерства юстиції України від 19.12.2025 року №3541/5 Про затвердження структури та штатної чисельності затверджено структуру та штатну чисельність Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відтак в структуру Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не входить Управління забезпечення примусового виконання рішень юрисдикція, яких поширюється на Одеську область.

З огляду на те, що з 31.12.2025 року почало функціонувати Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, повноваження якого поширюються, зокрема на Одеську область, суд доходить до висновку, що завдання та функції, що виконував, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529) виконує Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45862901).

Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для заміни відповідача в даній справі.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку (ч.6 ст.48 КАС України).

Також, з метою повного, всебічного, та об`єктивного розгляду справи, дослідження усіх фактичних обставин по суті заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне витребувати від Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Разумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 45862901) у повному обсязі належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №78679329.

Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій, у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розгляд справи, до моменту їх усунення.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі: направлення судового доручення щодо збирання доказів до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.

Отже, положенням означеного припису чинного процесуального законодавства передбачено право суду зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості її розгляду до отримання відповідних письмових доказів.

Згідно з ч.6 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Аналогія закону це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.

На думку суду, витребування судом доказів є подібним до направлення судом до іншого суду доручення щодо збирання доказів, у зв`язку із чим, суд вважає доцільним застосування у даному випадку аналогії закону та зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України.

Так чином, враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків розгляду даної категорії спорів, суд дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі, - до отримання від відповідача витребуваних доказів.

Керуючись п.10 ч.1 ст.4, ч.6 ст.7, ч.1 ст.237, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити провадження у справі №420/29126/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови.

Прийняти до розгляду клопотання представника позивача про збільшення позовних вимог по справі 420/29126/25 за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію ухвали направити учасникам справи та запропонувати відповідачу у разі наявності надати додаткові пояснення.

Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд адміністративної справи як зразкової по справі №420/29126/25.

Замінити у справі №420/29126/25 відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Разумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529) його правонаступником Відділом примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Разумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 45862901).

Розпочати розгляд адміністративної справи №420/29126/25 спочатку з урахуванням ст. 287 КАС України.

Витребувати від Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Разумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 45862901) у повному обсязі належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №78679329.

Зупинити провадження по справі №420/29126/25, - до отримання витребуваних судом письмових доказів.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена, в іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко