Ухвала суду № 136574069, 15.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

15 травня 2026 року 320/20675/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши заяву представника АТ Укрзалізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом АТ Укрзалізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця до Антимонопольного комітету України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю СЦБ-ГРУП про визнання протиправними та скасування рішення,

встановив:

Позивач АТ Укрзалізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю СЦБ-ГРУП про визнання протиправними та скасування рішення, у якому просить суд:

-Визнати протиправним та скасувати рішення №4636-р/пк-пз від 20.04.2026 АМК України Антимонопольного комітету України по процедурі закупівлі №UA 2026-04-01-013479-a.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

15.05.2026 року сторона позивача подала письмову заяву про забезпечення позову, у якій просила суд зупинити дію рішення від 20.04.2026 № 4636-p/пк-пз Антимонопольного комітету України по процедурі закупівлі № UA-2026-04-01-013479-а, "Блок дешифратора БС-ДАМ код ДК 021:2015 - 31220000-4 Елементи електричних схем", яким зобов`язано акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" (код ЄДРПОУ: 40081200) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Блок дешифратора БС-ДАМ код ДК 021:2015 - 31220000-4 Елементи електричних схем", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-04-01-013479-а, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення, до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову зареєстровано у КП «Діловодство спеціалізованого суду» 15.05.2026 року та того ж дня передано судді Вісьтак М. Я. для розгляду.

В обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову Позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням №4636-р/пк-пз від 20.04.2026 Антимонопольний комітет України зобов`язано АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі №UA-2026-04-01-013479-a, що фактично призведе до закупівлі товару, який не відповідає потребам Замовника та не є предметом спірної закупівлі. Позивач вказує, що виконання оскаржуваного рішення до вирішення спору по суті матиме наслідком продовження процедури закупівлі на змінених умовах, участь та можливу перемогу учасника, продукція якого, на думку Позивача, не відповідає технічним потребам Замовника, укладення договору та здійснення оплати за рахунок власних коштів регіональної філії «Одеська залізниця». На переконання Позивача, у разі невжиття заходів забезпечення позову процедура закупівлі буде завершена до ухвалення рішення у справі, договір буде укладено та виконано, що призведе до незворотних наслідків, унеможливить ефективне поновлення порушених прав Позивача та ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо дотримання заявником вимог Кодексу адміністративного судочинства України стосовно змісту та форми заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92270719) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).

У заяві про забезпечення позову Позивач просить суд зупинити дію рішення Антимонопольний комітет України №4636-р/пк-пз від 20.04.2026 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Антимонопольного комітету України №4636-р/пк-пз від 20.04.2026 зобов`язано акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі «Блок дешифратора БС-ДАМ код ДК 021:2015 - 31220000-4 Елементи електричних схем», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2026-04-01-013479-a.

Суд звертає увагу на те, що, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, Позивач фактично посилається на протиправність прийняття Відповідачем спірного рішення, зокрема зазначає про безпідставність висновків органу оскарження, відсутність належного дослідження доказів, а також про те, що виконання рішення призведе до закупівлі товару, який не відповідає потребам Замовника. Разом з тим, наведені доводи підлягають встановленню та оцінці судом виключно під час розгляду справи по суті.

Отже, обґрунтування заяви про забезпечення позову за своїм змістом є тотожним обґрунтуванню позовних вимог, а вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить Позивач, без дослідження всіх фактичних обставин справи та надання їм належної правової оцінки, фактично означатиме надання судом передчасної оцінки правомірності оскаржуваного рішення та матиме наслідком фактичне задоволення позову до вирішення спору по суті.

Суд зазначає, що заява не містить належного та достатнього обґрунтування з приводу необхідності забезпечення позову та не містить доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Суд вважає непереконливими твердження позивача про те, що спірне рішення створює реальні ризики укладання договору з неналежним учасником, оскільки лише сама незгода позивача зі спірним рішенням не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Більше того, суд зауважує, що позивачем не надано суду доказів того, що замовником закупівлі, Господарсько-фінансовим департаментом Секретаріату Кабінету Міністрів України, вчиняються дії щодо укладення за результатами закупівлі договору саме з ТОВ "ІССП Сервіс".

Таким чином, підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, оскільки позивач не навів належних доводів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до частини шостою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Так, заявлений Позивачем захід забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення №4636-р/пк-пз від 20.04.2026 Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольний комітет України фактично матиме наслідком втручання у проведення процедури закупівлі №UA-2026-04-01-013479-a, оскільки унеможливить виконання рішення органу оскарження щодо внесення змін до тендерної документації та подальше продовження процедури закупівлі.

Отже, заявлені вимоги про забезпечення позову суперечать положенням ч. 6 ст. 151 Кодекс адміністративного судочинства України, якою не допускається вжиття заходів забезпечення позову, що полягають у припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення тендера, торгів або інших публічних конкурсних процедур.

З огляду на положення пункту 3 частини 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні обставини для вжиття заходів забезпечення позову, тому подана заява є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні заяви представника АТ Укрзалізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом АТ Укрзалізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця до Антимонопольного комітету України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю СЦБ-ГРУП про визнання протиправними та скасування рішення.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Вісьтак М.Я.