Рішення № 136573533, 23.04.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/12075/25

Провадження № 2/361/4551/25

23.04.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Гізатуліної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Охріменко Є.І.

представника позивача Щиголя В.В.

розглянувши цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

УСТАНОВИВ:

Представник Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області адвокат Щиголь В.В. звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позов мотивував тим, що 18 жовтня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. У шлюбі народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Діти зареєстровані та проживали разом із батьками за адресою: АДРЕСА_1 .

06 грудня 2022 року до служби у справах дітей Броварської міської ради Київської області надійшла інформація від Броварського РУП ГУ НП в Київській області про те, що в ніч з 05 на 06 грудня 2022 року в родині ОСОБА_5 стався повторний випадок домашнього насилля з боку батька по відношенню до старшого сина ОСОБА_6 . Працівниками поліції встановлено, що обоє батьків перебували в стані сильного алкогольного сп`яніння.

Оцінивши всі ризики для дітей, спеціалістами Служби, фахівцями центру соціальних служб Броварської міської ради Броварського району Київської області (далі Центр) та працівниками Броварського РУП ГУ НП в Київській області складено акти оцінки рівня безпеки дитини від 06 грудня 2022 року № 22/9.05-07, № 23/9.05-07, № 24/9.05-07 та прийнято рішення тимчасово влаштувати дітей до Центру «Дитяча лікарня» КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» територіальних громад Броварського району Київської області.

15 грудня 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_3 тимчасово влаштовано до Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків», а ОСОБА_4 влаштована до КЗ КОР «Великополовецька спеціальна школа І-ІІ ступенів» на повне державне утримання.

З27 грудня 2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувають на первинному обліку дітей, які залишені без батьківського піклування, дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, служби у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області.

З 01 вересня 2024 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 тимчасово влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_7 .

Рішеннями виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 26 листопада 2024 року № 1191, № 1192 та № l193 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування у зв`язку з тим, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2024 року (справа №361/401/23), діти були відібрані від батьків, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , без позбавлення їх батьківських прав.

ОСОБА_3 з 11 грудня 2024 року влаштований на повне державне утримання до Комунального закладу професійної (професійно-технічної освіти) «Київський професійний коледж автотранспортних технологій». Проживає в гуртожитку навчального закладу.

Розпорядженням Броварської районної військової адміністрації Київської області від 27 лютого 2025 року № 42/вс ОСОБА_4 та ОСОБА_3 влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу на базі родини ОСОБА_8 .

Станом на 09 липня 2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не зверталися до Броварського міськрайонного суду Київської області про повернення їм дітей, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на виховання та проживання з моменту прийняття судом рішення про відібрання в них дітей без позбавлення їх батьківських прав.

До Центру неодноразово надходили повідомлення про вчинення фізичного, психологічного та економічного насильства в родині відносно дітей. Батьки, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , після вживання алкогольних напоїв, вчиняли між собою сварки. Внаслідок чергового конфлікту матір пішла з дому, залишивши дітей з батьком, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, цим самим наразивши їх на небезпеку. Батько неодноразово провокував конфлікти з іншими родичами, які проживають в одному будинку з сім`єю ОСОБА_5 , вчиняв фізичне та психологічне насильство над старшим сином ОСОБА_3 .

У результаті вказаних подій працівниками Броварського РУП ГУ НП в Київській області щодо ОСОБА_10 було складено з протоколи про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 було також складено 3 протоколи про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 184 КУпАП та 1 протокол про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 173-2 КУпАП.

З 15 червня 2022 року було прийнято рішення про надання сім`ї ОСОБА_5 соціальної послуги соціального супроводу. Після відібрання дітей від їх батьків, працівниками Центру проводився комплекс заходів з метою виправлення батьків та подальшого повернення дітей в сім`ю, проводилися профілактично-роз`яснювальні бесіди з приводу підвищення їхнього батьківського потенціалу, відповідального ставлення до їхніх батьківських обов`язків та забезпечення належних умов проживання для дітей, недопущення зловживання алкогольними та наркотичними речовинами.

З кінця травня 2024 року ОСОБА_10 та ОСОБА_1 перестали відповідати на телефонні дзвінки фахівця Центру, були відсутні за місцем проживання під час візитів фахівця Центру, не виконували надані їм рекомендації, їх місце перебування було невідоме.

Оскільки ОСОБА_10 та ОСОБА_1 не йшли на співпрацю, сім`ї ОСОБА_5 припинено надання соціальної послуги соціального супроводу.

Станом на 09 липня 2025 року ОСОБА_10 та ОСОБА_1 до фахівців Центру з приводу надання їм соціальних послуг не зверталися, життям та здоров`ям дітей не цікавилися та жодних дій, спрямованих на повернення дітей в сім`ю, не вчиняли, місце їхнього перебування залишається невідомим, у зв`язку з чим надавати сім`ї ОСОБА_5 соціальні послуги та провести оцінку потреб не представляється можливим.

Враховуючи, викладене просив суд позбавити батьківських прав, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29 січня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті 23 квітня 2026 року о 15 год. 30 хв.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та просив їх задовольнити.

Заслухана думка дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які пояснили, що ні батько ні мати ними не піклувались, вчиняли насильство, вживали алкогольні напої. З батьками спілкуються по телефону дуже рідко. ОСОБА_11 пояснив, що батьків не пам`ятає. Старший син ОСОБА_12 , на даний час навчається та проживає в гуртожитку м. Києва, з батьками не спілкується та підтверджує обставини побиття його батьком. Поведінка їх батьків не змінилась.

Відповідачі, у судове засідання не з`явилися, про час, місце та дату розгляду справи повідомлялися належним чином про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. Причини неявки суду не відомо.

В установлений судом строк відповідачі відзив на позовну заяву не надали, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, думку дітей, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 10, 12, 14).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 26 червня 2021 року, виданого повторно Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), між ОСОБА_1 та ОСОБА_13 18 жовтня 2008 року зареєстровано шлюб, актовий запис № 740. Прізвище дружини після одруження « ОСОБА_5 » (а. с. 19).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2024 року у справі № 361/401/23 позов Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів на дітей задоволено.

Відібрано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_1 без позбавлення їх батьківських прав.

Стягнуто з ОСОБА_1 на особисті рахунки дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 12 січня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 , на особисті рахунки дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 12 січня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття (а. с. 20 24).

Рішеннями виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 26 листопада 2024 року № 1191, № 1192 та № 1193 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування у зв`язку з тим, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2024 року у справі № 361/401/23 діти були відібрані від батьків без позбавлення їх батьківських прав (а. с. 25, 26, 27).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 10 грудня 2024 року № 1233 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитину позбавлену батьківського піклування, з 11 грудня 2024 року влаштовано до Київського професійного коледжу автотранспортних технологій на повне державне забезпечення до закінчення терміну навчання (а. с. 28).

Згідно з довідкою директора Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж автотранспортних технологій» Гоменюка Д. ОСОБА_3 навчається у даному закладі з 01 вересня 2024 року до 30 червня 2027 року за професією «Секретар керівника (організації, підприємства, установи), обліковець з реєстрації бухгалтерських даних» державна, денна форма навчання та знаходиться на повному державному утриманні (а. с. 30).

Розпорядженням Броварської районної військової адміністрації Київської області від 27 лютого 2025 року № 42/вс ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , влаштовані з 28 лютого 2025 року на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_8 (а. с. 29).

Відповідно до характеристики Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж автотранспортних технологій», ОСОБА_3 за період навчання проявив себе як дисциплінований та відповідальний учень. На заняття з`являється своєчасно, пропусків без поважних причин немає. Має позитивні оцінки з усіх предметів, але може навчатися краще. До виконання доручень ставиться сумлінно. ОСОБА_6 за характером стриманий, врівноважений, ввічливий, тактовний. Вживання алкогольних чи наркотичних речовин за ним не зафіксовано (а. с. 31).

Згідно з психолого-педагогічною характеристикою від 29 травня 2025 року № 309, наданою опорним закладом освіти «Баришівський ліцей» Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, ОСОБА_4 , 02 грудня 2009 року, навчається у 8-Б класі. Дівчинка позитивна й товариська. Правил поведінки в класі дотримується, володіє навичками самообслуговування, але потребує нагадування дорослого у слідкуванні за зовнішнім виглядом. Мама-вихователь приділяє належну увагу вихованню та розвитку дитини, підтримує контакт з навчальним закладом (а. с. 32-33).

Відповідно до характеристики навчальних досягнень від 06 серпня 2025 року № 486, наданої опорним закладом освіти «Баришівський ліцей» Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, ОСОБА_3 , 2016 року народження, закінчив 1-Б клас. Учень в силу життєвих обставин програмовий матеріал 1 класу вже вивчає третій рік. З дитячим колективом співпрацює, має імпульсивний характер, може без причин ображати дітей, але на зауваження вчителя реагує. Потребує мотивації в навчанні. Навчається на середньому рівні. (а. с. 34, 35).

Згідно з відповіді на лист Служби у справах дітей Броварської міської ради № 9.02-09.1/9/11694 від 26 червня 2025 року рішенням виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 04 липня 2025 року № 273.1 прийнято рішення «Про надання дозволу ОСОБА_3 на спілкування (зустрічі) з сестрою ОСОБА_4 та братом ОСОБА_3 (а. с. 36, 37).

З листа служби у справах дітей та сім`ї Баришівської селищної ради Броварського району Київської області від 22 липня 2025 року № 375/01-29, вбачається, що звернень від батьків, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , щодо дозволу на спілкування з дітьми, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , не надходило. З пояснювальної записки ОСОБА_8 від 22 липня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 іноді спілкуються в телефонному режим зі своїми батьками (раз у два тижні) (а. с. 43, 44).

Відповідно до листа Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України від 18 липня 2025 року № 26469/16-2025 станом на 16 липня 2025 року за даними інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.

Станом на 16 липня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є особою, яку:

17 грудня 1991 року засуджено Броварським міським судом Київської області за частиною третьою статті 81, частиною третьою статті 222, статтею 42 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі статті 46-1 Кримінального кодексу України відстрочено виконання вироку на 2 роки. Вирок набрав законної сили 25 грудня 1991 року;

14 травня 1996 року засуджено Броварським міським судом Київської області за частиною другою статті 140, частиною п`ятою статті 19, частиною другою статті 140, частиною другою статті 17, частиною другою статті 140, статтею 208, статтею 42 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією майна. Вирок набрав законної сили 19 червня 1996 року. Звільнено 25 грудня 1998 року умовно-достроково на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 грудня 1998 року;

29 березня 2000 року засуджено Ватутінським районним судом м. Києва за статтею 17, частиною третьою статті 81, статтею 43 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців з конфіскацією майна. На підставі статті 43 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Броварського міського суду Київської області від 14 травня 1996 року. Загалом до відбуття покарання - 5 років 6 місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 11 травня 2000 року;

23 вересня 2015 року засуджено Броварським міським судом Київської області за частиною другою статті 310 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки. Вирок набрав законної сили 23 жовтня 2015 року. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2017 року на підставі статті 78 Кримінального кодексу України звільнено від покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку. Рішення набрало законної сили 13 жовтня 2017 року (а. с. 46, 47).

Відповідно до листа Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області від 22 липня 2025 року № 160003-2025, вбачається, що згідно інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 5 разів притягалась до адміністративної відповідальності, а саме: за частиною першою статті 178 КУпАП, за частиною першою статті 182 КУпАП, за статтею 183 КУпАП, за частиною першою та другою статті 184 КУпАП. Також згідно даних ІКС ІНІ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності неодноразово притягувався, а саме: за частиною першою та другою статті 173-2 КУПАП, за частиною першою статті 175-1 КУпАП, за частиною першою статті 178 КУпАП -двічі, за статтею 183 КУпАП, за частиною другою статті 184 КУпАП - двічі, за частиною першою статті 184 КУпАП (а. с. 48, 49).

Рішенням Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 26 серпня 2025 року № 764 надано до Броварського міськрайонного суду Київської області висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по відношенню до дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 54 63).

Як вбачається із висновку органу опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської області станом на 09 липня 2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не зверталися до Броварського міськрайонного суду Київської області про повернення їм дітей, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на виховання та проживання з моменту прийняття судом рішення про відібрання в них дітей без позбавлення їх батьківських прав.

До Центру неодноразово надходили повідомлення про вчинення фізичного, психологічного та економічного насильства в родині відносно дітей. Батьки, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , після вживання алкогольних напоїв, вчиняли між собою сварки. Внаслідок чергового конфлікту матір пішла з дому, залишивши дітей з батьком, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, цим самим наразивши їх на небезпеку. Батько неодноразово провокував конфлікти з іншими родичами, які проживають в одному будинку з сім`єю ОСОБА_5 , вчиняв фізичне та психологічне насильство над старшим сином ОСОБА_3 .

З 15 червня 2022 року було прийнято рішення про надання сім`ї ОСОБА_5 соціальної послуги соціального супроводу. Після відібрання дітей від їх батьків, працівниками Центру проводився комплекс заходів з метою виправлення батьків та подальшого повернення дітей в сім`ю, проводилися профілактично-роз`яснювальні бесіди з приводу підвищення їхнього батьківського потенціалу, відповідального ставлення до їхніх батьківських обов`язків та забезпечення належних умов проживання для дітей, недопущення зловживання алкогольними та наркотичними речовинами.

З кінця травня 2024 року ОСОБА_10 та ОСОБА_1 перестали відповідати на телефонні дзвінки фахівця Центру, були відсутні за місцем проживання під час візитів фахівця Центру, не виконували надані їм рекомендації, їх місце перебування було невідоме.

Оскільки ОСОБА_10 та ОСОБА_1 не йшли на співпрацю, сім`ї ОСОБА_5 припинено надання соціальної послуги соціального супроводу.

Станом на 09 липня 2025 року ОСОБА_10 та ОСОБА_1 до фахівців Центру з приводу надання їм соціальних послуг не зверталися, життям та здоров`ям дітей не цікавилися та жодних дій, спрямованих на повернення дітей в сім`ю, не вчиняли, місце їхнього перебування залишається невідомим, у зв`язку з чим надавати сім`ї ОСОБА_5 соціальні послуги та провести оцінку потреб не представляється можливим.

24 червня 2025 року спеціалістом Служби було проведено бесіду з неповнолітнім ОСОБА_14 , у ході якої він повідомив, що його батьки спосіб життя не змінили, не допомагають йому матеріально. Його дохід складається лише із стипендії. Він зауважив, що не заперечує щодо позбавлення його батьків батьківських прав та подав відповідну заяву.

Враховуючи, що протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дітей від батьків не усунені причини, які перешкоджали їх належному вихованню, зважаючи, що батьки свідомо ухиляються від виконання батьківських обов`язків та нехтують ним, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, не цікавляться їх життям, не спілкуються з дітьми в обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не забезпечують належного медичного догляду, лікування, не виявляють інтересу до внутрішнього світу дітей, що негативно впливає на їх розвиток органу опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської областівважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по відношенню до дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Статтею 51 Конституції України, ч. 2, 3 ст. 5 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст. 141 СК України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 СК України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. ч. 910 ст. 7 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21.

Повторна та тривала нездатність виконувати батьківські обов`язки, нехтування ними, призводить до того, що дитина залишається без батьківського піклування, контролю чи допомоги, необхідних для її фізичного чи психічного благополуччя, а умови та причини нездатності виконувати батьківські обов`язки чи їх нехтування неможливо усунути. На підтвердження цього заявником мають бути надані належні, достовірні та достатні докази.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідно зробити все можливе, щоб зберегти особисті стосунки та, якщо це доречно, відновити сімейні стосунки.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

За загальним правилом, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Враховуючи викладене, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані у справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, установивши, що протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дітей від батьків не усунені причини, які перешкоджали їх належному вихованню, зважаючи, що батьки свідомо ухиляються від виконання батьківських обов`язків та нехтують ним, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, не цікавляться їх життям, не спілкуються з дітьми в обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не забезпечують належного медичного догляду, лікування, не піклуються про фізичний, духовний і моральний розвиток, з урахуванням думки дітей, суд дійшов висновку про доцільність позбавлення їх батьківських прав, оскільки це буде відповідати інтересам дітей.

Щодо розподілу судових витрат

Частина 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Підпунктом 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.

Згідно з п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України, суб`єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, оскільки позивач відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що судовий збір, який би мав понести позивач у сумі 6 056,00 грн підлягає стягненню з відповідачів на користь держави в розмірі 3 028,00 грн з кожного.

Керуючись ст. ст. 150, 164-169, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. ст. 2, 4, 6-13, 19, 81, 89, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень з кожного.

Роз`яснити відповідачам, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Героїв України, 15, код ЄДРПОУ 04054932.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Н.М. Гізатуліна