Рішення № 13657344, 18.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.11 Справа № 5/129

За позовом Виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНА», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АльТранс», сел. Ювілейне Луганської області

про стягнення 2000 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., адвокат, довіреність № б/н від 06.12.2010;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: Виробничо-комерційна фірма товариство з обмеженою відповідальністю «ТАНА» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу по договору-заявці від 23.09.2010 за надані позивачем послуги з перевезення вантажу у сумі 2000 грн.

У судовому засіданні 18.01.2011 представник позивача за супровідним листом від 18.01.2011 б/н надав докази часткового погашення відповідачем суми заборгованості, заявленої до стягнення за даним позовом, а саме довідку про рух коштів по рахунку позивача за 26.11.2010, з якої вбачається, що 26.11.2010 відповідач сплатив на користь позивача 500 грн.

Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності , суд

в с т а н о в и в:

23 вересня 2010 року сторони у справі підписали разовий договір-заявку б/н на надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу (нитка ткацька) за маршрутом м. Київ с. Мотусівка м. Лисичанськ Луганської області автомобілем МАН ВВ 3879 ВІ, п/п НОМЕР_1, водій ОСОБА_2.

Відповідно до умов договору-заявки дата подачі транспорту під завантаження 24.09.2010, адреса завантаження м. Київ с. Мотусівка, склад «Келтик»; місце вивантаження м. Лисичанськ, вул.. Текстильна, буд. 1.

У відповідності із даним договором - заявкою, скріпленим підписами повноважних представників сторін та печатками обох товариств позивачем було здійснене перевезення вантажу за визначеним маршрутом.

Факт перевезення підтверджується товарно-транспортною накладною № 750 від 24.09.2010, яка містить відмітку водія-експедитора ОСОБА_2. про прийняття визначеного товару до перевезення та відмітку зазначеного відповідачем в ТТН одержувача про одержання вантажу (а.с.15), подорожнім листом № 219635 від 22.09.2010 та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 79, який підписаний повноважними представниками сторін без зауважень і заперечень та скріплений печатками.

За умовами договору-заявки вартість наданих позивачем транспортних послуг складає 5400 грн. і відповідач зобов'язаний здійснити оплату наданих послуг перевозки протягом 5 банківських дня після надання перевізником оригіналів документів.

28.09.2010р. позивачем відповідачу надісланий визначений пакет документів, а саме рахунок-фактура №79 від 27.09.2010, оригінал ТТН № 750 від 24.09.2010, акт виконаних робіт №79 від 27.09.2010 та податкова накладна №79 від 27.09.2010, що підтверджується фіскальним чеком №1796 від 28.09.2010, випискою з журналу вихідної кореспонденції позивача та листом українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта»Луганської дирекції ЦПЗ №14 від 20.12.2010 №242 про вручення даного листа уповноваженому представнику відповідача 30.09.2010.

Проте відповідач взяті на себе зобовязання виконав не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 2000 грн., яка і заявлена позивачем до стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену ціну.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачеві послуг з перевезення вантажу та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи, фактичними обставинами і не спростований відповідачем суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Втім, оскільки під час розгляду справи, відповідачем в добровільному порядку сплачено 500 грн., що підтверджується копією виписки з рахунку за 26.11.2010, стягненню підлягає лише 1500 грн. основного боргу. В частині стягнення 500 грн. боргу провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

За таких обставин, враховуючи, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її фактичними обставинами, а також те, що зобовязання повинні ґрунтуватися на принципах справедливості, добросовісності та розумності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, з покладенням в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судових витрат у справі на відповідача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АльТранс», сел. Ювілейне Луганської області, кв. Корольова, буд. 9, кв. 28, код ЄДРПОУ 32690934 на користь Виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНА», пров. Ломоносова, 9-а, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, код ЄДРПОУ 14338636 заборгованість у сумі 1500 грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення 500 грн. 00 коп. боргу припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.В. Васильченко

Дата підписання рішення 20.01.2011.