Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №760/8732/26
2/760/14206/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Сердюк Н.В., за участю секретаря судового засідання Гержової С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000», в інтересах якого діє представник - адвокат Безсмертний Олександр Олексійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий виклад позицій сторін.
До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000», в інтересах якого діє представник - адвокат Безсмертний Олександр Олексійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 з 07.11.2024 року. Позивач є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 . Позивачем регулярно надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території, надсилаються відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг. Порушення відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг за період з 01.08.2025 по 28.02.2026, які позивач надав відповідачу, обумовило виникнення заборгованості у відповідача в загальному розмірі 13467,24 грн, яка складається з: суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 12983,18 грн, інфляційних втрат - 337,94 грн, 3% річних - 145,96 грн. Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.
13 травня 2026 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про зменшення позовних вимог. Представник позивача зазначив, що після подання позовної заяви до суду відповідачем здійснено оплату основної частини заборгованості за житлово-комунальні послуги. Зазначені дії відповідача свідчать про фактичне визнання ним наявної заборгованості за житлово-комунальні послуги та обґрунтованості вимог позивача. У зв`язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов`язання позивач правомірно заявив вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України. Також, позивач, звертаючись до суду за захистом свого порушеного права, поніс судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3328,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. Відповідно до частини 9 статті 141 ЦПК України суд має право покласти судові витрати на сторону незалежно від результатів вирішення спору, якщо спір виник внаслідок неправильних дій цієї сторони. У даній справі спір виник внаслідок дій відповідача, який систематично ухилявся від належного виконання своїх грошових зобов`язань та не вжив заходів для добровільного врегулювання заборгованості, а сплату здійснив лише у переддень подання позовної заяви. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 484,90 грн, яка складається зі збитків від інфляції - 337,94 грн та 3% річних - 145,96 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3328,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.
ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви сторін
Ухвалою судді 10 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судовий розгляд, про що належним чином повідомлені учасники справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав зачву про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справу був повідомлений належним чином, надав додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що станом на момент подання позовної заяви позивачем він не був належним чином повідомлений про наявність заборгованості, а також про намір звернення до суду. Жодних письмових претензій, вимог або попереджень від позивача не отримував. Про наявність заборгованості йому стало відомо виключно після отримання повідомлення з суду. Одразу після цього, в той самий день, ним було вжито заходів для повного добровільного погашення заборгованості. Вказує, що він діяв добросовісно, не ухилявся від виконання зобов`язань та усунув можливе порушення одразу після отримання інформації про нього. Відповідач вважає, що за відсутності належного досудового врегулювання спору та з огляду на його добросовісну поведінку, покладення на нього судових витрат є безпідставним та несправедливим. Просить суд врахувати зазначені обставини при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.
За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 з 07.11.2024 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
ТОВ «Управляюча Компанія» «ДІМ 9000» експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується Договором № 2/05-02-24 ОК про передачу житлового комплексу або його частини експлуатуючій організації від 05.02.2024 року, Публічним договором-приєднання про надання послуг і Публічним договором-приєднання про компенсацію витрат, що знаходяться у публічному доступі на сайті позивача.
Позивачем регулярно надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а також надсилаються відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату цих послуг.
Відповідач не виконував обов`язки по оплаті витрат на утримання будинку та комунальних послуг, у зв`язку з чим за період з 01 серпня 2025 року по 28 лютого 2026 року утворилась заборгованість. Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість становить 13467,24 грн, яка складається з: суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 12983,18 грн, інфляційних втрат - 337,94 грн, 3% річних - 145,96 грн.
Станом на час розгляду справи відповідачем сплачено суму основного боргу за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 12983,18 грн,, що підтверджуються наявними в матеріалах справи квитанціями.
Невідшкодованими залишилися нараховані позивачем на суму боргу відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 337,94 грн та 3% річних в сумі 145,96 грн.
ІV. Застосовані судом норми права.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Судом встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 з 07.11.2024 року та споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000».
У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язків по оплаті наданих ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» житлово-комунальних послуг за період з 01.08.2025 по 28.02.2026 утворилась заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 12983,18 грн.
Крім того, позивачем в порядку статті 625 ЦК України на суму боргу нараховано інфляційні втрати в сумі 337,94 грн та 3% річних в сумі 145,96 грн.
Станом на час розгляду справи відповідачем сплачено суму основного боргу за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 12983,18 грн,, що підтверджуються наявними в матеріалах справи квитанціями. Проте, інфляційні втрати в сумі 337,94 грн та 3% річних в сумі 145,96 грн. залишаються не відшкодованими.
Суд зауважує, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу є правомірним та відповідає положенням статті 625 ЦК України, в якій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема висловленою у постанові Великої Палати від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, приписи статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення.
Таким чином, заборгованість за житлово-комунальні послуги є грошовим зобов`язанням, на яке правомірно нараховуються передбачені законом санкції за прострочення.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2025 року у справі № 758/5318/23, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
Щодо аргументів відповідача про відсутність попередніх претензій, суд зазначає, що за змістом частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статті 530 ЦК України, обов`язок оплати послуг виникає щомісяця.
Згідно сталої правової позиції Верховного Суду, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар (постанова Верховного Суду у справі № 920/1343/21 від 29.04.2020).
Оскільки факт надання послуг підтверджений матеріалами справи, а відповідач визнав наявність боргу, сплативши його основну частину вже після відкриття провадження у справі, вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 337,94 грн. та 3% річних у розмірі 145,96 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
VІ. Розподіл судових витрат.
Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 1612 від 19.03.2026 року. Водночас позивач просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у сумі 9000,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду копію договору № 3 про надання правової допомоги від 01.06.2024 між ТОВ «Управляюча компанія «Дім 9000» (як клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Лігал Кейс»; Акт надання послуг від 25.03.2026; детальний опис за надані правові послуги адвокатами Адвокатського об`єднання «Лігал Кейс». З наведених документів вбачається, що, вартість наданих послуг становить 9 000,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 9 статті 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що відповідач не здійснював оплату послуг протягом тривалого часу, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом своїх прав. Таким чином, спір виник саме внаслідок дій відповідача. Водночас, суд враховує, що відповідач погасив основну суму заборгованості у розмірі 12 983,18 грн. негайно після отримання ухвали про відкриття провадження, що свідчить про відсутність у нього наміру на тривале ухилення від виконання судового рішення.
При визначенні розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню, суд керується принципами співмірності та розумності, закріпленими у статті 137 ЦПК України.
Позивачем заявлено до стягнення 9 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Проте, враховуючи те, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність спору, сталу позицію судів у справах даної категорії, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, факт негайного добровільного погашення відповідачем основної суми боргу, суд приходить до висновку, що заявлена сума є надмірною та не відповідає критерію реальності таких витрат. З огляду на це, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати на правничу допомогу частково, у розмірі 3 000,00 грн., що буде справедливим балансом між інтересами сторін.
Разом із цим, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі на підставі частини 9 статті 141 ЦПК України, оскільки позивач був змушений ініціювати судовий процес для отримання належних йому коштів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 534, 610, 625, 642 ЦК України, ст. ст. 76, 77, 81, 89, 128, 129, 130, 131, 141, 187, 223, 247, 280 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000», в інтересах якого діє представник - адвокат Безсмертний Олександр Олексійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повіністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» (ЄДРПОУ 44162623) суму інфляційних втрат у розмірі 337 (триста тридцять сім) гривень 94 копійок та 3% річних в сумі 145 (сто сорок п`ять) гривень 96 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» (ЄДРПОУ 44162623) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 13.05.2026.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000», адреса: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 17/8, офіс 6, ЄДРПОУ 44162623).
Представник позивача: Безсмертний Олександр Олексійович, адреса: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 17/8, офіс 6, РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 : адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Н.В. Сердюк
Судове рішення № 136572430, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 13.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/8732/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: