Рішення № 13657179, 10.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.11 Справа № 4/299пд

Розглянувши матеріали справи за позовом

Дочірнього підприємства «Рубіжанський ринок», м.Рубіжне Луганської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Рубіжне Луганської області

про стягнення 2609 грн. 55 коп. та розірвання договору

Суддя: Батюк Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача не прибув;

від відповідача не прибув.

Суть справи: позивачем заявлені вимоги:

- про стягнення з відповідача суми основного боргу 23824 грн. 50 коп., пені у сумі 2274 грн. 05 коп.;

- договори № 410 від 01.04.2008 та № 411 від 01.08.2008, укладені між Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 розірвати;

- зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити надані їй торгівельні місця.

Представником позивача надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, здану до суду 10.01.2011, в порядку ст. 22 ГПК України, якою зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 15934 грн. 00 коп.

Вказана заява, здана до суду 10.01.2011, оцінюється судом, як заява про зменшення розміру позовних вимог у розумінні ст.22 ГПК України та приймається судом повністю.

Таким чином, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, зданої до суду 10.01.2011, позовними вимогами слід вважати вимоги :

- про стягнення з відповідача суми основного боргу 15934 грн. 00 коп.;

- договори № 410 від 01.04.2008 та № 411 від 01.08.2008, укладені між Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 розірвати;

- зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити надані їй торгівельні місця.

Представником позивача надане клопотання, здане до суду 10.01.2010, про доручення до матеріалів справи документів. Клопотання судом приймається та задовольняється, надані документи залучаються до матеріалів справи.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 34 від 16.04.2007, свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та Статуту Дочірнього підприємства «Рубіжанський ринок»Луганської обласної спілки споживчих товариств повна назва позивача - Дочірнього підприємства «Рубіжанський ринок»Луганської обласної спілки споживчих товариств

На підставі викладеного позивачем у справі слід вважати Дочірнє підприємство «Рубіжанський ринок»Луганської обласної спілки споживчих товариств

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

в с т а н о в и в:

Заява про зменшення позовних вимог, здана до суду 10.01.2011, підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 23824 грн. 50 коп., пені у сумі 2274 грн. 05 коп.; договори № 410 від 01.04.2008 та № 411 від 01.08.2008, укладені між Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 розірвати; зобов'язати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 звільнити надані їй торгівельні місця.

Новою ціною позову (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, зданої до суду 10.01.2011) слід вважати вимоги :

- про стягнення з відповідача суми основного боргу 15934 грн. 00 коп.;

- договори № 410 від 01.04.2008 та № 411 від 01.08.2008, укладені між Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 розірвати;

- зобов'язати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 звільнити надані їй торгівельні місця.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств (далі Сторона-1, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі Сторона-2, відповідач) укладено договір № 410 від 01.04.2008. ( далі Договір № 410 від 01.04.2008).

Згідно п. 1.1 Договору, Сторона -1 зобов'язана надавати Стороні- 2 торгівельне місце у кількості 15 на торгівельній площі ринку (площею 15м2) (одне місце равно 1м2) для встановлення тимчасової металевої споруди для торгівлі непродовольчими товарами (далі- МАФ- мала архітектурна форма) Під торговим місцем у цьому договорі розуміється торгова площа, яка відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю і здійснення продажу продукції МАФ № 419 (п.1.1 договору) .

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за надання послуг по наданню торгівельного місця проводиться до 5 числа місяця в якому надана послуга, в сумі за одне торгівельне місце (1м2) на добу. Всього загальна сума до сплати складає 337 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ.

Позивач у позові зазначив, що пунктом 1.3 договору визначено строк чинності цього договору до 31.12.2008, але, згідно відсутності заяви сторони про намір розірвати договір у місячний термін до закінчення дії договору, дія договору була продовжена на 2009 рік та 2010 рік автоматично.

Також, позивач зазначив, що 01.08.2008 між позивачем ( далі- Сторона-1)та відповідачем (Сторона-2) укладено договір № 411 (далі Договір № 411 від 01.08.2008).

Згідно п. 1.1 Договору, Сторона -1 зобов'язана надавати Стороні- 2 торгівельне місце у кількості 13 на торгівельній площі ринку (площею 13м2) (одне місце дорівнює 1м2) для встановлення тимчасової металевої споруди для торгівлі промтоварами (далі- МАФ- мала архітектурна форма) Під торговим місцем у цьому договорі розуміється торгова площа, яка відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю і здійснення продажу продукції МАФ № 257 А (п.1.1 договору) .

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за надання послуг по наданню торгівельного місця проводиться до 5 числа місяця в якому надана послуга, в сумі за одне торгівельне місце (1м2) на добу. Всього загальна сума до сплати складає 429 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ.

Позивач у позові зазначив, що пунктом 1.3 договору визначено строк чинності цього договору до 31.12. 2008, але, згідно відсутності заяви сторони про намір розірвати договір у місячний термін до закінчення дії договору, дія договору була продовжена на 2009 рік та 2010 рік автоматично.

Позивач вказує на те, що ним згідно вимог спірних договорів надав відповідачу послуги в повному обсязі за період з 01 квітня 2008 року по листопад 2010 року, але відповідач не оплатив належним чином надані послуги на загальну суму 15934 грн. 00 коп. ( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує на те, що зобов'язання відповідачем відповідно до умов договорів та в строки, встановлені п. 3.1. договорів № 410 від 01.04.2008 та № 411 від 01.08.2008 не виконані, та посилаючись на ч.6 ст.193 Господарського кодексу України, вважає, що внаслідок неналежного виконання умов договору в частині оплати, виконання зобов'язання відповідача на даний час втратило інтерес для позивача. Не сплачуючи у встановлений строк вартість наданих послуг відповідач порушує права та законні інтереси позивача, а також порушує положення Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Позивачем 19.11.2010 подано позов до суду, яким просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 23824 грн. 50 коп., пені у сумі 2274 грн. 05 коп.; договори № 410 від 01.04.2008 та № 411 від 01.08.2008, укладені між Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 розірвати; зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити надані їй торгівельні місця (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).Позов обґрунтовано умовами Договору та положеннями ст.ст.525,526, 629, 651, 901, 903 ЦК України .

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог частково виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як свідчать матеріали справи, між Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств (далі-Сторона-1, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі Сторона-2, відповідач) укладено договір № 410 від 01.04.2008. ( далі Договір № 410 від 01.04.2008) , згідно якого Сторона -1 зобов'язана надавати Стороні- 2 торгівельне місце у кількості 15 на торгівельній площі ринку (площею 15м2) (одне місце дорівнює 1м2) для встановлення тимчасової металевої споруди для торгівлі промтоварами (далі- МАФ- мала архітектурна форма) - МАФ № 419 (п.1.1 договору) (а.с.10).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за надання послуг по наданню торгівельного місця проводиться до 5 числа місяця в якому надана послуга, в сумі за одне торгівельне місце (1м2) на добу. Всього загальна сума до сплати складає 337 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що строк надання торгівельних місць встановлюється з 01.04.2008 по 31.12.2008.

Відповідно до п. 2.1.7 Договору Сторона-1 (позивач) зобовязана на протязі 3-х днів надати Стороні-2 (відповідачу) торгівельні міста у кількості 15, загальною площею 15м2 для розміщення МАФ.

Як вбачається, 01.08.2008 між позивачем ( далі- Сторона-1) та відповідачем (Сторона-2) укладено договір № 411 (далі Договір № 411 від 01.08.2008, згідно якого, Сторона -1 зобов'язана надавати Стороні- 2 торгівельне місце у кількості 13 на торгівельній площі ринку (площею 13м2) (одне місце дорівнює 1м2) для встановлення тимчасової металевої споруди для торгівлі непродовольчими товарами (далі- МАФ- мала архітектурна форма) - МАФ № 257 А (п.1.1 договору) (а.с.11).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за надання послуг по наданню торгівельного місця проводиться до 5 числа місяця в якому надана послуга, в сумі за одне торгівельне місце (1м2) на добу. Всього загальна сума до сплати складає 429 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що строк надання торгівельних місць встановлюється з 01.08.2008 по 31.12.2008.

Відповідно до п. 2.1.7 Договору Сторона-1 (позивач) зобовязана на протязі 3-х днів надати Стороні-2 (відповідачу) торгівельні міста у кількості 13, загальною площею 13м2 для розміщення МАФ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надане клопотання, здане до суду 10.01.2010, про доручення до матеріалів справи документів, у тому числі розрахунки заборгованості відповідача перед позивачем за договорами № 410 від 01.04.2008 на суму 5762 грн. 50 коп. та № 411 від 01.08.2008 на суму 10171 грн. 50 коп., всього на загальну суму 15934 грн. 00 коп.( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, зданих до суду 10.01.2011).

Ствердження позивача про те, що пунктом 1.3 договорів визначено строк чинності цього договору до 31.12. 2008, але, згідно відсутності заяви сторони про намір розірвати договір у місячний термін до закінчення дії договору, дія договорів була продовжена на 2009 рік та 2010 рік автоматично не приймається судом до уваги, оскільки норми законодавства на які посилається позивач застосовуються до договорів найма .

Статтею 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

На підставі викладеного суд вважає, що дія договору № 410 від 01.04.2008 з 01.04.2008 по 31.12.2008 та договору № 411 від 01.08.2008 з 01.08.2008 по 31.12.2008, тобто термін дії спірних договорів встановлений -31.12.2008.

Як вбачається, позивачем надані до суду акт приймання передачі торгівельних місць від 01.08.2008, яким зазначено, що даний акт є невідємною частиною договору на надання торгових місць № 419 від 01.08.2008, який є додатком № 1 до договору на надання торгових місць № 411 від 01.08.2008 та акт приймання передачі торгівельних місць від 01.08.2008 на надання торгових місць № 257А від 01.08.2008, який є додатком № 1 до договору на надання торгових місць № 411 від 01.08.2008 .

Суд не приймає як належний доказ акт приймання передачі торгівельних місць від 01.08.2008 яким зазначено, що даний акт є невідємною частиною договору на надання торгових місць № 419 від 01.08.2008, який є додатком № 1 до договору на надання торгових місць № 411 від 01.08.2008, оскільки в матеріалах справі є договір № 410 від 01.04.2008 на МАФ № 419 (а.с.10).

Суд вважає, що позивачем не надано належних доказів приймання передачі торгового місця за договором № 410 від 01.04.2008 на малу архітектурну форму № 419,

Вимоги позивача щодо розірвання договорів № 410 від 01.04.2008 та № 411 від 01.08.2008, укладених між Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 судом відхиляється за необґрунтованість, оскільки строк дії вищевказаних договорів сплинув 31.12.2008, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Судом встановлено, що вимога позивача щодо зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 звільнити надані їй торгівельні місця не підлягає до задоволення, оскільки вказана вимога суперечить вимог ст.212 Земельного кодексу України а також позивачем не надано до суду належних доказів, що відповідач до теперішнього часу займає спірні торговельні місця, тому у задоволенні зазначеної вимоги слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суму основного боргу 15934 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) слід зазначити наступне.

Позивачем заявлені вимоги суму основного боргу 15934 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог)

З матеріалів справи вбачається, що згідно розрахунку позивача до договору № 411 від 01.08.2008 сума боргу за надані послуги складає 1683 грн. 00 коп. за період серпень.2008 року по грудень 2008 року (включно).

Суд вважає, що оскільки позивачем не надані докази продовження дії договору № 411 від 01.08.2008 на 2009 рік та 2010 рік, тому згідно розрахунку позивача та з урахуванням сплати відповідачем за надані послуги за 2008 рік заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 411 від 01.08.2008 складає 1683 грн. 00 коп. (2145 грн. (сума боргу за договором) - 4 62 грн.( сума сплати відповідачем) =1683 грн.

У стягненні решти суми боргу за договором № 411 від 01.08.2008 та № 410 від 01.04.2008 слід відмовити.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 411 від 01.08.2008 у сумі 1683 грн. 00 коп., підтверджені матеріалами справи і підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача.

Також, слід звернути увагу позивача на те, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зміни або зменшення розміру позовних вимог позивачем .

У судовому засіданні 10.01.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,44,49, 75, 82,84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Дочірнього підприємства «Рубіжанський ринок»Луганської обласної спілки споживчих товариств, вул.. Визволителів, 94, м.Рубіжне Луганської області, код ЄДРПОУ 01547924, заборгованість у сумі 1683 грн. 00 коп., державне мито у сумі 16 грн. 83 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 15 грн. 21 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог щодо розірвання договорів № 410 від 01.04.2008 та № 411 від 01.08.2008, укладених між Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 відмовити.

5. У задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити надані їй торгівельні місця відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 17.01.2011.

Суддя Г.М. Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева