Рішення № 13657133, 13.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.11 Справа № 13/22

За позовом Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Енерго-Імпульс”, м. Луганськ

про стягнення 6 010,15 грн.

Суддя: Яресько Б.В.

за участю представників:

від заявника - не прибув;

від позивача - Шинкарьова О.А., дов. №01/03-30/5449/0/2/-10 від 24.11.10.;

від відповідача - не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: подано позов про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 5 845, 59 грн., пені в сумі 164,56 грн., за договором оренди землі від 15.04.2008, який зареєстрований 24.07.2008 № 040840200292.

Заявник витребувані судом документи не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив.

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами по справі договору оренди землі від 15.04.2008 № 536, державна реєстрація від 24.07.2008 № 040840200292 (надалі Договір), позивач (орендодавець) надав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,2968 га, під розміщену споруду, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Фрузне, 121-в.

Факт передачі вказаної земельної ділянки підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 25.07.2008, актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 13.03.2008.

Умовами договору встановлена річна орендна плата у розмірі 54 925,20 грн., яку відповідач зобов’язаний сплачувати щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, з врахуванням щорічного корегування на індекс інфляції та інших змін розмірів земельного податку.

Договором про внесення змін до договору оренди землі від 03.11.2008 розмір річної орендної плати зменшено до 17 344,80 грн.

Заявником 09.12.2010 до господарського суду подано позов про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 5 845, 59 грн., яка виникла за період з 01.02.2010 по 30.09.2010. Крім того, за несвоєчасне виконання зобов’язань по Договору, заявник просить стягнути з відповідача пеню в сумі 164,56 грн., нараховану за період з 01.05.2010 по 31.10.2010.

У судовому засіданні 23.12.2010 позивачем подано виписку з банку, з якої вбачається, що відповідачем 01.12.2010 сплачено 9 851,00 грн., як орендна плата за землю за 2010 рік.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати пені не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи учасників судового процесу та надані ними докази суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до правил ст.ст. 526,629 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Нормами ст.ст. 759-763 ЦК України встановлено обов‘язок наймача (відповідача) сплачувати орендну плату у встановленому законом та умовами договору порядку і розмірі.

На підставі правил ст.2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним, за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Правилами ст. 21 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди, орендар (відповідач) зобов’язаний сплачувати орендодавцю (позивачу) орендну плату у розмірі та в строки, встановлені у договорі.

Судом встановлено, що заявлена до стягнення заборгованість з орендної плати за землю в сумі 5 845,59 грн. відповідачем сплачена 01.12.2010, тобто до звернення заявником до суду з даним позовом -09.12.2010.

Відтак вимога про стягнення заборгованості в сумі 5 845,59 грн. є необґрунтованою, тому в її задоволенні слід відмовити.

Вимоги про стягнення пені правомірні, підтверджується наданим суду розрахунком (а.с. 6) та обґрунтовані правилами ст.232 ГК України, та умовами договору оренди землі від 15.04.2008, яким встановлено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідач прострочив внесення плати з оренди земельної ділянки. Доказів сплати пені відповідачем не надано. Відтак, вимога про стягнення пені в сумі 164,56 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід розподілити пропорційно розміру задоволених вимог, а саме з відповідача підлягає стягнути державне мито в сумі 27,93 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 6,46 грн.

Керуючись ст. 44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Енерго-Імпульс”, м. Луганськ, Жовтневий район, вул. Фрунзе, буд. 121В, ідентифікаційний код 32539038, на користь Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 26070794, на рахунок місцевого бюджету Жовтневого району, банк –УДК у Луганській області, МФО: 804013, код: 24046538, р/р 33216812700004, код платежу: 13050200, пеню в сумі 164,56 грн. Наказ видати позивачу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Енерго-Імпульс”, м. Луганськ, Жовтневий район, вул. Фрунзе, буд. 121В, ідентифікаційний код 32539038, в доход державного бюджету України:

- державне мито у розмірі 27,93 грн., на рахунок 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач – УДК у м. Луганську, ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200;

- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 6,46 грн., на рахунок - 31217264700006, банк - ГУДКУ в Луганській області, одержувач - УДК у м. Луганськ, МФО –804013, ОКПО –24046582, код бюджетної класифікації –22050003, символ звітності банку –264, видати наказ.

4. В решті вимог відмовити.

У судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Б.В.Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

17.01.2011