Рішення № 136571096, 15.05.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/498/25

Провадження № 2/697/45/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Колісник Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Румини М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Канівської державної нотаріальної контори про розірвання спадкового договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , Канівської державної нотаріальної контори про розірвання спадкового договору. Позивач просила розірвати спадковий договір, укладений 15.03.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений державним нотаріусом Шатило Л.А.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.03.2024 між ОСОБА_1 та відповідачем у справі був укладений спадковий договір, за яким Набувач зобов`язується виконувати передбачені в ньому розпорядження Відчужувача і в разі його смерті набуває право власності на належне Відчужувачу майно квартиру АДРЕСА_1 . Згідно зазначеного спадкового договору Відповідач зобов`язалася виконувати такі розпорядження Відчужувача: щотижнево забезпечувати купівлю продуктів харчування за свій рахунок; забезпечувати проведення прибирання квартири не менше одного разу на тиждень; забезпечувати купівлю Відчужувачу ліків та забезпечувати надання йому медичної допомоги у випадку захворювання за рахунок своїх коштів; в разі смерті Відчужувача, поховати її на кладовищі в м. Каневі, Черкаського району, Черкаської області. ОСОБА_1 надала відповідачу свої власні кошти, що зберігала на рахунок власної смерті, щоб було за які кошти здійснити поховання та які тримала на лікування. Відповідач здійснювала нерегулярне виконання вказаних в договорі умов, а також здійснювала психологічний тиск та на заборону Позивача припинити здійснювати відео та фотозйомки, Відповідач продовжувала їх здійснювати, таким чином чинивши тиск на учасника договору. Після цього ОСОБА_1 взагалі заборонила прибувати та здійснювати так зване прибирання та заборонила приносити продукти харчування так, як надані грошові кошти Відповідач витрачала на забезпечення власного лікування, а не на користь Позивача. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово просила повернути грошові кошти, а також документи на квартиру, на що Відповідач відмовилася. Тому ОСОБА_1 змушена була звернутися до органів поліції, а також до адвоката за правовою допомогою. Позивач вважає, що спадковий договір, укладений 15.03.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений державним нотаріусом Шатило Л.А., повинен бути розірваний на підставі рішення суду, оскільки Відповідачем не вчиняється жодної дії щодо виконання його умов. Дана обставина може бути підтверджена поясненнями Позивача, показами свідків.

04.04.2026 представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Семенюк О.Г. подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Відзив на позов обгрунтовувала тим, що ОСОБА_4 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Після виходу на пенсію в 2022 вона стала більше часу проводити на вулиці та спілкуватися із мешканцями будинку, серед яких була і ОСОБА_1 . Під час розмов позивач дізналася, що ОСОБА_1 мешкає сама, а близькі родичі, серед яких і онучка, її не доглядали, а відвідували працівники Червоного Хреста. Оскільки відповідачу стало шкода ОСОБА_1 , вона стала запитувати останню, які їй купити продукти харчування чи ліки. За придбані нею, відповідачем, продукти та медикаменти позивач віддавала їй гроші. З 01.08.2023 ОСОБА_1 повідомила відповідача про те, що працівниця з Червоного Хреста пішла у відпустку і почала просити її, ОСОБА_4 , купувати їй ліки та продукти харчування майже кожного дня, і вона їй допомагала. ОСОБА_1 також повідомила її, що придивляється до неї, бо їй потрібна людина, яка догляне її до смерті. 17.10.2023 ОСОБА_1 склала на неї заповіт та заповіла квартиру, хоча про це вона її не просила і повідомила, що не готова витрачати на ОСОБА_1 свої гроші для придбання ліків і їжі, оскільки заповіт можна скасувати. Також вона, ОСОБА_4 повідомила, що якщо потрібно, і надалі допомагатиме, чим зможе. Після цього вона продовжувала допомагати ОСОБА_1 , допомогла полагодити кран на кухні, їздила купувати бойлер та організувала його встановлення, прибирала, купувала їжу та ліки.

Позивач вирішила врегулювати їх права та обов`язки, і 09.02.2024 вони разом отримали консультацію нотаріуса щодо укладення спадкового договору і переліку документів, необхідних для цього. 19.02.2024 вони замовили документи в БТІ та оцінку квартири. 15.03.2024 був укладений спадковий договір. З цього часу вона, ОСОБА_4 стала купувати продукти харчування та ліки за власний рахунок і приносити їх ОСОБА_1 , готувала їжу і майже щовечора приносила готову їжу, робила консервацію, щотижня прибирала у квартирі ОСОБА_1 , купувала ліки за її списком. Жодних нарікань з боку ОСОБА_1 не було. ОСОБА_1 також дала їй 40000,00 грн і попросила після її смерті купити пам`ятник і встановити огорожу. Ставлення ОСОБА_1 до неї стало погіршуватися з того моменту, коли позивач невдало продала гараж, який належав її чоловіку, та хотіла його повернути, попросила її вирішити це питання, але вона відмовилась та порадила викликати поліцію. Через деякий час ОСОБА_1 звинуватила її у крадіжці шлангу від пилососу, хоча цього вона не робила, скаржилась, що вона її не жаліє. З вересня 2024 року вона, ОСОБА_4 , почала робити фото та відео для підтвердження добросовісності виконання нею обов`язків за договором. ОСОБА_1 це не сподобалось і вона стала через це сваритися. Також вона, ОСОБА_4 , стала зберігати чеки про те, що вона придбавала, бо хвилювалася через поведінку позивача. Крім обов`язків, передбачених у договорі, вона, ОСОБА_4 , додатково переклеїла шпалери у кухні, вимила кухню, змінила тюль на вікнах, скатертину, купила холодильник та зробила на нього заземлення. На прохання ОСОБА_1 з допомогою сина вона, відповідач, винесла та почистила на снігу всі килими з квартири позивача. Вона принесла позивачу матрац, оскільки ОСОБА_1 спала на зламаному дивані, але остання через декілька днів попросила забрати матрац назад. Позивач стала поступово відмовлятися від прибирання, а коли вона приносила їжу, то позивач не завжди відчиняла двері. Тоді відповідач залишала їжу під дверима, попередивши про це позивача. Також тиждень вона, відповідач, на прохання позивача натирала їй спину «Живокістю», хоча це не входило в обов`язки за договором. Навіть після подання позову вона, відповідач, продовжує виконувати свої обов`язки по договору. Але виконати їх повністю не може, оскільки ОСОБА_1 не впускає її до квартири, не повідомляє про стан свого здоров`я та ліки, які їй необхідно купити. Жодного разу не надала рецепту лікаря. Лист із проханням повідомити про її потреби повернувся відповідачу без вручення відповідачу за закінченням строку зберігання. Відповідач вважає, що позивач рік безкоштовно користувалася її послугами, харчувалася та отримувала допомогу по дому і тепер має намір розірвати спадковий договір, оскільки не має обов`язку відшкодувати витрати. Вважає, що підстави для розірвання договору відсутні.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Підготовче провадження продовжувалося у зв`язку із вирішенням клопотань учасників.

Ухвалою від 18.09.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, суду пояснила, що вона захворіла, та вийшла на вулицю до сусідів поспілкуватися. Поки ОСОБА_4 не доглядала її, то сусіди для неї купували продукти. З Червоного Хреста до неї ходила працівник поки вона уклала договір із ОСОБА_4 . До укладення договору ОСОБА_4 до неї не ходила, але на вулиці пригощала і її і інших сусідів приготованими нею стравами і її всі хвалили, тому вона й повірила ОСОБА_4 , а всі радили, щоб взяла її опікуном. ОСОБА_4 також запропонувала бути опікуном, а вона, ОСОБА_1 , сказала, що платити немає чим, а за квартиру хай доглядає. Порадившись з онучкою, яка сказала, що не може доглядати за нею, зважилась підписати договір. Заповіт склала на свою невістку, а тоді на працівника Червоного Хреста. Вона, ОСОБА_1 , з документами сама нікуди не зверталася, заповіту на ОСОБА_4 не складала. Коли ОСОБА_4 запропонувала її доглядати, вона через деякий час погодилась. ОСОБА_4 після цього забрала документи на квартиру, а через декілька днів зателефонувала та повідомила, що вони разом їдуть до нотаріуса оформляти спадковий договір. На це вона, ОСОБА_1 , стала заперечувати та повідомила, що хоче, щоб ОСОБА_4 побула опікуном декілька місяців, щоб зрозуміти чи будуть вони підходити одне одному. ОСОБА_4 сказала, що немає різниці, коли оформити договір. Коли вони приїхали до нотаріуса, то їй, ОСОБА_1 надали договір, який вона не читала, оскільки не взяла окуляри. Нотаріус пояснила, що це спадковий договір і ОСОБА_4 буде за ним опікуном. ОСОБА_4 переконувала ОСОБА_1 , що вона їй буде допомагати та не покине її. Тому вона, ОСОБА_1 , повірила та підписала договір. ОСОБА_4 забрала собі заповіт, договір і документи на квартиру та не надала на її, ОСОБА_1 , прохання для з`ясування обов`язків за договором. Було три примірники спадкового договору, які після підписання забрала ОСОБА_4 . Коли вона дуже захворіла, то віддала на зберігання ОСОБА_4 40000 грн. Згодом вона просила повернути ці гроші, але ОСОБА_4 їх не повернула. ОСОБА_4 приносила сім днів продукти, ліки. Потім наступних чотирьох тижнів приносила раз в тиждень приготовану нею їжу. Кожного тижня ОСОБА_4 носить їй батон, пакет молока, сир, півкілограма крупи. ОСОБА_4 її образила тим, що взяла із собою доньку, яка її стала фотографувати. Коли вона захворіла, то ОСОБА_4 зателефонувала їй і довідавшись, що вона захворіла, порадила їй лежати, а сама не прийшла та їй не принесла навіть тарілку супу. Тоді до неї заходили сусіди. За сім місяців ОСОБА_4 купила їй лише кілограм картоплі, тоді коли вона просила купити 3-4 кг, пояснивши, що їй не можна піднімати важкого. Вона перестала пускати ОСОБА_4 у квартиру. ОСОБА_4 не мила вікон, дверей, не варила у неї в кухні їжу, лише пилосолила доріжку, але сміття не виносила. ОСОБА_4 її не купала та не прала речі. Раз із сином витрусила на вулиці килими. Де подівся шланг від пилососа вона не знає, від матрацу, який пропонувала ОСОБА_6 , відмовилася. Спочатку вона замовляла їй продукти, і ОСОБА_4 приносила їй по списку, носила і яйця, і вино для приготування настоянки з трав, морозиво, ліки по рецепту, а інші не купила, сказала що таких немає таких в аптеці. Відповідач носила продукти і ліки за її гроші, та не віддавала решту. Потім вона дізналася, що ОСОБА_4 мала купувати їх за власний рахунок. ОСОБА_4 і в подальшому приносила пакети з продуктами, хоча вона, ОСОБА_1 , ображена на неї, та не хоче, щоб ОСОБА_4 була опікуном. Чеки ОСОБА_4 на придбання продуктів харчування та ліків їй не давала, а почала фотографувати і знімати відео. Продукти, які приносила ОСОБА_7 та клала під дверима, вона, ОСОБА_1 , викидала на смітник, віддавала людям, а потім стала відносити їх назад ОСОБА_4 і вішати на ручку її дверей. Продукти відповідач їй носить, але після того як її почали фотографувати в листопаді 2024 року, то вона, ОСОБА_1 , вирішила не брати продукти. Зрештою вона, ОСОБА_1 , вирішила розірвати договір, хоче щоб відповідач повернула їй гроші, документи та ключі від квартири. На прохання не носити продукти ОСОБА_4 не реагує, продовжує носити продукти, але вона їх не їсть, а у квартиру ОСОБА_4 не впускає. Вона звернулася до нотаріуса і отримала копію спадкового договору, вимагала повернути гроші, але ОСОБА_4 не віддала їх. У зв`язку з чим вона викликала поліцію, яка за словами ОСОБА_4 опечатала ці гроші. ОСОБА_4 прибирала спочатку раз у місяць, а тоді - раз у тиждень. У кухні поклеїла півтора метри шпалер, розчинювачем витирала на її прохання стіну, раз помила кухню, а син відповідачки витрусив килими. Бойлер купила ОСОБА_7 за її, ОСОБА_1 , гроші. Зараз вона не пускає прибирати ОСОБА_7 до себе у квартиру з минулого року. Ліки ОСОБА_4 купувала два рази, після того як вона була в лікаря, натирала їй спину маззю. Якось їй стало погано, а ОСОБА_4 сказала, що начебто телефонувала в швидку, але вони не приїдуть. Тоді вона, ОСОБА_1 , звернулася до своєї сусідки, яка була колись лікарем, і остання надала їй медичну допомогу та порадила звернутися в лікарню. На другий день вона пішла в лікарню і купила за рецептом ліки. Пізніше просила купити ці ліки ОСОБА_4 , записавши їх назву на аркуші паперу, але відповідач сказала, що то не за рецептом лікаря, та не купила їх, а інші ліки. Вона не зверталася до ОСОБА_4 із проханням купити ліки після того, як перестала впускати її в квартиру. Вона не хоче бачити ОСОБА_4 і не хоче, щоб вона виконувала спадковий договір, бо вона забрала документи на квартиру, яка була на ім`я її чоловіка. ОСОБА_4 каже, що документи їй віддавала, хоча такого не було. Вона, ОСОБА_1 , не знала, що ОСОБА_7 хвора, має інвалідність, бо остання приховала це. Про хворобу відповідача дізналася, коли попросила купити картоплю, а ОСОБА_4 повідомила, що їй не можна важкого підіймати Вважає, що через це ОСОБА_4 не може бути опікуном. Її буде доглядати онука.

Під час розгляду справи 11.12.2025 Позивач подала уточнення до позовної заяви, в яких зазначила, що відповідачка відмовилась викликати позивачу швидку медичну допомогу, посилаючись на те, що на її дзвінок отримала відмову від працівників швидкої медичної допомоги, на прохання не носити їй продукти харчування не реагує, носить продукти, які позивачу протипоказані за станом зоров`я, про прибирання житла мова не заходила взагалі. Своїми діями відповідачка створює на позивача тиск, залишає пакети з харчами на ручці дверей, надіслала копії чеків на купівлю продуктів харчування, які позивач не отримувала.

25.02.2026 та 24.03.2026 до суду надійшли письмові пояснення позивача та заява, в яких вона вказала, що між нею та відповідачем 15.03.2024 укладено спадковий договір, посвідчений державним нотаріусом Шатило Л.А. Нотаріус роз`яснила зміст, умови спадкового договору. Договір позивач уклала, оскільки ОСОБА_4 ввійшла до неї в довіру, викликала для неї таксі, щоб поїхати до нотаріуса. Така турбота була приємна позивачці, оскільки довгий час вона була одинокою. Розпорядження, визначені спадковим договором, ОСОБА_4 системтично не виконувала, хоча позивач їй не перешкоджала у цьому. ОСОБА_4 частково виконувала свої обов`язки: купувала харчі і ліки з умовою, що позивач поверне їй кошти за них, тому кожного разу приносила товарні чеки на їх придбання. В подальшому позивачу було роз`яснено, що ОСОБА_4 повинна забезпечувати її ліками та продуктами харчування за власний рахунок. Також були випадки, коли відповідач не викликала швидку медичну допомогу, пославшись на те, що на її дзвінок отримала відмову від працівників швидкої медичної допомоги. Позивач зазначила, що у той час коли вона була відсутня в кімнаті декілька хвилин, так як понесла продукти на кухню, ОСОБА_4 викрала у неї із квартири 40000,00 грн, які позивач зберігала на поховання. Позивач стверджує, що має задовільний стан здоров`я та добру пам`ять. З приводу викрадення коштів та документів вона зверталася до ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області. Відповідач продовжує вішати на ручку дверей продукти харчування, які протипоказані позивачу за станом здоров`я. Позивач просить врахувати її діагноз, стан здоров`я та потребу у допомозі та догляді. Спадковий договір укладала з метою отримання турботи та повіривши ОСОБА_4 . Спадковий договір передбачає догляд, спілкування, моральну підтримку, а не лише матеріальні дії, зацікавленість набувача. Позивач стверджує, що замість нормального людського спілкування отримала моральний тиск, приниження та цинічне ставлення з боку ОСОБА_4 . На її прохання припинити приносити харчі, які їй протипоказані, відповідач продовжувала це робити, у зв`язку з чим позивач зверталася в поліцію. У поясненнях позивач просила розірвати спадковий договір, зобов`язати ОСОБА_4 повернути документи на квартиру і сплатити судовий збір.

Оскільки позивач заяви про зміну підстав та предмету позову у строки та порядку, визначеному ЦПК України, не подавала, суд розцінює такі вимоги саме як додаткові письмові пояснення позивача, надані нею як обгрунтування заявлених у позові вимог.

Представник позивача Бовшик М.Ю. позов підтримав позов з підстав, які викладені в позові та які повідомила ОСОБА_1 .

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що відеозаписи надані відповідачем, не є доказами у справі, адже вони здійснювалися з метою психологічного тиску на позивача, яка змушена була після цього викликати поліцію через неправомірні дії відповідача. Відповідач придбавала ліки не повністю, приносила продукти харчування, яких було не достатньо, забрала гроші в сумі 40000,00 грн., які ОСОБА_1 хотіла використати за цільовим призначенням. Крім того, спадковий договір необхідно розірвати через визначення в ньому обмежених обов`язків набувача, оскільки позивач потребує догляду. Враховуючи також стан здоров`я сторін і не бажання позивача приймати виконання за договором, не можна примушувати сторони і в подальшому бути пов`язаними умовами договору, а тому спадковий договір необхідно розірвати.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала, суду пояснила, що ОСОБА_1 знає давно. Вийшовши на пенсію, вона, ОСОБА_4 , спілкуючись на вулиці із мешканцями будинку, дізналася від ОСОБА_1 що її внучка не допомагає, і її ніхто не хоче доглядати. Вона запропонувала доглянути її, пояснила, що буде ходити до неї декілька разів у тиждень, а якщо буде така потреба, то і більше, або ж переїде до неї, якщо виникне необхідність у постійному догляді, попросить допомагати і дітей. Під час їхніх наступних розмов про необхідність догляду за ОСОБА_1 , їхня сусідка запропонувала їм укласти договір, на що вона, відповідач, погодилась. ОСОБА_1 запропонувала їй походити до неї, коли працівниця Червоного Хреста піде у відпустку, і вона, ОСОБА_4 , стала ходити до ОСОБА_1 та купувати все, що вона просила. Потім ОСОБА_1 надала аркуш паперу із переліком документів, які за її словами, необхідно надати нотаріусу, та повідомила, що їм необхідно з`явитися до нотаріуса на визначену дату. Коли вони з`явилися до нотаріуса, ОСОБА_1 повідомила, що хоче скласти заповіт на ОСОБА_4 , на що вона, відповідач, не погодилась та повідомила, що й далі буде купувати продукти, якщо ОСОБА_1 попросить, але доглядати за заповіт відмовляється. У грудні вона, ОСОБА_4 , була у гостях тиждень. Після цього ОСОБА_1 висунула претензії, що вона не зателефонувала, хоча на неї складено заповіт. Вона пояснила, що не буде за заповітом доглядати ОСОБА_1 , бо його можна скласти знову на іншу особу, а буде доглядати лише за договором. Через декілька місяців ОСОБА_1 прийшла до неї додому, сказавши, що вона нікому не потрібна, запропонувала укласти договір, після чого вони удвох звернулися до нотаріуса, а ОСОБА_1 надала нотаріусу документи. Коли документи були підготовлені, вони знову удвох звернулися до нотаріуса, де нотаріус перед підписанням надала їм примірники договорів. ОСОБА_1 довго читала та перечитувала текст договору, після чого вони підписали договір. Документи на квартиру залишилися у ОСОБА_1 . Одного разу вона забула куди їх поклала, а згодом знайшла їх. Документів ОСОБА_1 , у неї, ОСОБА_4 немає, крім одного примірника спадкового договору. На прохання ОСОБА_1 про забезпечення її гарячою водою, вона, ОСОБА_4 купила та організувала встановлення бойлера. Також вона забезпечувала її за власних кошт продуктами харчування, овочами, кожен день носила їй готові страви, робила консервацію та приносила ОСОБА_1 , прибирала, поставила безперебійник на холодильник. Кожен день телефонувала до неї і купувала все, що вона замовляла. Вона також мила кухню на прохання ОСОБА_1 , переклеїла шпалери, мила двері, полиці, вікна, підлогу і все, що вона дозволяла, планувала замінити двері та труби у її квартирі. Потім вона, ОСОБА_4 , запропонувала ОСОБА_1 самій давати завдання, які вона виконувала. Після продажу гаража ОСОБА_1 звернулася до неї, ОСОБА_7 , щоб допомогла забрати гараж назад у покупців, але вона відмовилась, порадила звернутися в поліцію. Після цього, ОСОБА_1 була завжди не задоволена всім, що вона, відповідач, робила. Також вона, ОСОБА_1 , писала на аркуші назву ліків, які спочатку вона, ОСОБА_4 , купувала, а згодом почала просили давати рецепт лікаря чи ходити до лікаря разом, бо не хотіла купувати ліки не за призначенням лікаря, проте позивач відмовилась. ОСОБА_1 почала звинувачувати у тому, що вона викрала пилосос, щоб не прибирати, хоче її отруїти. Після чого, вона ОСОБА_4 повідомила, що не буде приносити їй готові страви, а лише продукти з магазину, які позивач замовляла, та почала фотографувати те, що вона виконувала, бо хвилювалась через ставлення ОСОБА_1 . Коли ОСОБА_1 перестала впускати її у квартиру і говорити, що їй купити, вона, ОСОБА_4 , не перестає купувати продукти харчування самостійно та приносити їх позивачу, але позивач їх викидає, не впускає її прибирати у квартиру.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію відповідача з підстав, викладених у відзиві, пояснила, що відповідач забезпечує позивача продуктами харчування, але позивач їх не приймає, що підтверджується відеозаписами. Ліки та продукти харчування відповідач купувала за власний рахунок, прибирала у квартирі. Але наразі не може виконувати цей обов`язок, бо позивач не впускає її у квартиру. Умовами договору не передбачено обов`язок набувача купати позивача та прати речі. В ньому визначені конкретні обов`язки, які відповідач виконувала в повному обсязі. Той факт, що ОСОБА_4 перестала подобатися ОСОБА_1 не є підставою для розірвання договору.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 і їй відомо, що ОСОБА_1 не хоче, щоб ОСОБА_4 доглядала її, оскільки розчарувалася в ній, не довіряє. Вона, ОСОБА_8 , була свідком, коли ОСОБА_1 передавала ОСОБА_4 40000,00 грн на поховання і відповідач їх перераховувала, бачила копюри по 200 грн. При ній ОСОБА_4 нічого не робила у квартирі, бачила лише, що приносила продукти харчування, підмітала підлогу, не знає, чи приносила ліки. Також коли була у квартирі у ОСОБА_1 , то бачила, що ОСОБА_4 приносила пакет із продуктами, яких не достатньо для харчування на тиждень. Зі слів ОСОБА_1 три дні вона лежала хвора, а ОСОБА_4 лише зателефонувала, але не прийшла, забрала всі документи на квартиру. Коли ж ОСОБА_1 вирішила розірвати договір із ОСОБА_4 , то не впустила останню у квартиру, сказала, що викличе поліцію. ОСОБА_1 перестала впускати відповідачку у квартиру прибирати, але ОСОБА_4 продовжує носити кожен тиждень продукти, серед яких були молоко та хліб, і прив`язувати на двері ОСОБА_1 , та фотографувати, хоча ОСОБА_1 відмовляється від них, та відносить їх назад ОСОБА_4 . ОСОБА_1 не знала, що ОСОБА_4 , яка згодилась її доглядати, є хворою, поки не почула від інших. Хвора людина не може доглядати іншу хвору людину.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 . У 2023 вона та деякі інші жителі, серед яких була ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , зустрічалися під будинком і розмовляли. ОСОБА_1 скаржилася, що її немає кому доглянути і хотіла, щоб хтось здійснював за нею догляд, після чого всі неодноразово пронували їй ОСОБА_4 . ОСОБА_4 при цьому мовчала. ОСОБА_1 відповіла, що подумає. Пізніше вона побачила, що ОСОБА_4 ходить до їхнього під`їзду, яка на її, ОСОБА_9 , запитання відповіла, що ходить до ОСОБА_1 та допомагає їй по господарству, скуповується їй. Бачила, що ОСОБА_4 два рази на тиждень приходила до ОСОБА_1 , купувала їй кров`янку та інші продукти. ОСОБА_4 також запитувала, чим помили кухню ОСОБА_1 від нальоту. Вона, ОСОБА_9 , запропонувала ОСОБА_4 кислоту, яка відмивала все. Увечері ОСОБА_4 повідомила, що кислота відмила все, навіть шпалери, через що ОСОБА_1 сказала, що вона зіпсувала їй кухню. На наступний день ОСОБА_4 знайшла шпалери, але ОСОБА_1 не захотіла, щоб вона їх клеїла. Вона, ОСОБА_9 постійно бачила, що ОСОБА_4 носила ОСОБА_1 продукти харчування, лотки та тарілки із їжею, пакети із продуктами. В пакетах, яких вона, свідок, особисто бачила був хліб, макарони, сметана, крупи. Також бачила, як ОСОБА_1 давала ОСОБА_4 списки із назвами продуктів. Одного разу ОСОБА_4 їздила із ними на базар і купувала продукти для ОСОБА_1 . Вона, ОСОБА_9 , порадила відповідачу купувати лише в магазині, щоб були чеки. Спочатку ОСОБА_1 впускала ОСОБА_4 в квартиру. Останнім часом перестала впускати. Два рази при ній, ОСОБА_9 , коли ОСОБА_4 прийшла до ОСОБА_1 , остання відчилила двері та почала ображати ОСОБА_4 нецензурною лексикою і зіпхнула зі сходів ОСОБА_4 , яка ледь не впала. Причину погіршення їх стосунків їй не відомо. До цього часу ОСОБА_4 носить продукти харчування раз у тиждень та залишає їх біля дверей ОСОБА_1 , а до вечора ці пакети зникають. Кожного такого разу весь під`їзд чує, як лається ОСОБА_1 та ображає нецензурною лексикою ОСОБА_4 , виганяючи її.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що знає позивача та відповідача, з якими зустрічалися біля будинку за столиком та спілкувалися. Неодноразово бачила, що ОСОБА_4 часто ходить до будинку, де живе позивач, оскільки їх під`їзди навпроти. Не раз на її, свідка, запитання відповідач говорила, що несе якісь страви для ОСОБА_1 . Згодом вона, свідок, дізналася, що ОСОБА_4 доглядає за ОСОБА_1 . Вона,, свідок, часто брала з собою ОСОБА_4 на базар і вона по списку купувала ОСОБА_1 сало чи кров`янку, крупи, печиво, цукерки чи інші продукти. Кожен день бачила, що ОСОБА_4 ходила до ОСОБА_1 і в них були гарні стосунки. Пізніше почула від людей, що вони посварилися, але причина їй не відома. Бачила, що приїздили поліцейські до ОСОБА_4 , але не знає з яких причин. ОСОБА_4 продовжує ходити до ОСОБА_1 із продуктами, це бачать всі в будинку. На її пораду не ходити до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 повідомила, що буде ходити і носити продукти, щоб не порушити договір, хоч позивач буде їх викидати.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що бачила, як ОСОБА_4 ходила із ОСОБА_1 до банкомату, бачила як щонайменше раз в тиждень носила їй їжу в тарілках, лотках, морозиво. На її, свідка, запитання, ОСОБА_4 пояснила, що доглядає за ОСОБА_1 . Від ОСОБА_9 дізналася, що ОСОБА_4 прибирала у ОСОБА_1 . Також ОСОБА_4 попросила у неї, свідка, матрац, як згодом дізналася, для базирь ОСОБА_12 , що після відвідування аптеки ОСОБА_4 заходила до ОСОБА_1 . Згодом вона почула, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 посварилися. Бачить, як ОСОБА_4 продовжує ходити до ОСОБА_1 та носить пакети, які ОСОБА_1 відносить назад до будинку ОСОБА_4 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що ОСОБА_4 є її сусідкою, а ОСОБА_1 живе в будинку навпроти. Вона разом із іншими мешканцями часто сиділи на лавочках, і ОСОБА_1 скаржилась, що її немає кому доглядати. Згодом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 домовилися, що відповідач буде доглядати позивача. Спочатку ОСОБА_1 хотіла скласти тільки заповіт, а потім вони вирішили підписати спадковий договір, який дала почитати і їй, свідку. ОСОБА_4 носила продукти ОСОБА_1 та ліки. Але сусіди їй порадили, щоб ішли до лікаря і купували ліки за призначенням лікаря. Раз в тиждень ОСОБА_4 ходила прибирати, і прибирала в кімнатах, де дозволяла їй ОСОБА_1 . Також влітку ОСОБА_4 робила для ОСОБА_1 консервацію. Стосунки у них були хороші, причини розірвання договору їй не відомо. Бачить, як ОСОБА_4 продовжує носити кожен тиждень продукти ОСОБА_1 . Також бачила, як позивач принесла ОСОБА_4 назад продукти і кинула сумку з продуктами, де вона, свідок, бачила хліб та зробила останній зауваження, щоб не кидала хліб. Потім бачила як ОСОБА_1 стала повертати продукти ОСОБА_4 , поклавши їх під двері а потім - прив`язувати до ручки її дверей.

Судом встановлено, що 15.03.2024 між ОСОБА_1 (відчужувач) та ОСОБА_4 (набувач) був укладений спадковий договір, відповідно до умов якого Набувач зобов`язується виконувати передбачені в ньому розпорядження Відчужувача і в разі його смерті набуває право власності на належне Відчужувачу майно квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно п.2.1 Спадкового договору ОСОБА_4 зобов`язалася виконувати такі розпорядження Відчужувача: щотижнево забезпечувати купівлю продуктів харчування за свій рахунок; забезпечувати проведення прибирання квартири не менше одного разу на тиждень; забезпечувати купівлю Відчужувачу ліків та забезпечувати надання йому медичної допомоги у випадку захворювання за рахунок своїх коштів; в разі смерті Відчужувача, поховати її на кладовищі в м. Каневі, Черкаського району, Черкаської області.

Спірні правовідносини врегульовуються нормами Цивільного кодексу України (глава 90 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Спадковий договір має подвійну правову природу: він одночасно є і розпорядженням на випадок смерті, і договором, змістом якого обумовлюються його істотні умови.

Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (стаття 1304 ЦК України).

Згідно зі ст. 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Відповідно до частини першої статті 1308 ЦК України Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша, друга статті 614 ЦК України).

Сторони визнають, що між ними був укладений спадковий договір, копію якого позивач додала до позову, тому у суду не виникає сумнівів щодо його дійсного укладення між сторонами та на умовах, які визначені в ньому.

Оскільки позивач, обгрунтовуючи вимоги про розірвання спадкового договору посилається на неналежне виконання Набувачем ОСОБА_4 умов договору, необхідно з`ясувати чи виконувала відповідач належним чином свої обов`язки за спадковим договором та чи вжила вона всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Позивач у своїх доводах зазначає, що відповідач неналежним чином забезпечувала її продуктами харчування, не варила у неї вдома їсти, купувала та приносила їй продукти у невеликій кількості, що не могло вистачити їй на тиждень, купила меншу кількість картоплі, ніж вона попросила, не принесла супу, коли позивач хворіла. Позивач також стверджує, що за всі продукти, які купувала ОСОБА_4 вона останній повертала власні кошти, а решти від неї не отримувала.

На підтвердження своїх заперечень проти доводів позивача щодо виконання умов договору в частині щотижневого забезпечення відчужувача купівлі продуктів за власний рахунок відповідач надала копії чеків, на придбання продуктів харчування які в судовому засіданні перевірені на їх відповідність оригіналам (а.с. 37 66), та які свідчать про придбання різноманітних продуктів харчування з 21.03.2024 до квітня 2025 року включно з періодичністю їх придбання декілька разів щотижня.

Позивач не оспорювала придбання таких продуктів харчування ОСОБА_4 для неї, проте зазначала, що відповідач купувала їх за кошти позивача.

На підтвердження своїх доводів позивач не надала жодного доказу, який би підтверджував неналежне виконання ОСОБА_4 умов договору в частині щотижневого забезпечення відчужувача купівлі продуктів за власний рахунок.

Водночас сторони визнають, що ОСОБА_4 продовжує приносити продукти харчування ОСОБА_1 , яка ці продукти від відповідача приймати категорично відмовляється, викидаючи їх чи повертаючи їх назад, оскільки бажає розірвати спадковий договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З огляду на визнання сторонами обставини щодо забезпечення відчужувача щотижневої купівлі продуктів для ОСОБА_1 , враховуючи надані відповідачем фіскальні чеки на придбання продуктів харчування як до подання позову (а.с. 37 66) так і під час розгляду справи (а.с. 151-159), покази свідків, які підтвердили факт придбання відповідачем та забезпечення продуктами харчування із ринку та магазинів, готовими стравами ОСОБА_1 , є доведеним, що ОСОБА_4 належним чином виконувала умови договору в частині щотижневого забезпечення відчужувача купівлею продуктів за власний рахунок.

Суд відхиляє доводи сторони позивача про те, що продукти харчування ОСОБА_4 придбавала за кошти ОСОБА_1 , оскільки відсутні будь-які докази на підтвердження вказаних доводів.

Враховуючи, що і на час розгляду справи ОСОБА_4 не менше одного разу в тиждень приносить продукти харчування позивачу ОСОБА_1 , яка відмовляється їх приймати, що також визнається сторонами і підтверджується показаннями свідків, суд дійшов висновку про доведеність придбання відповідачем таких продуктів для позивача за власний рахунок.

Позивач також стверджує, що відповідач спочатку раз у місяць прибирала у її квартирі, а потім раз в тиждень, однак здійснювала прибирання неякісно, не мила підлогу, вікна, двері, водночас не заперечувала, що ОСОБА_4 пилососила у її квартирі, переклеїла частину шпалер у кухні та вимила кухню кислотою, син відповідачки допоміг почистити килими, але вона перестала впускати відповідачку, бо не хоче, щоб вона її доглядала вподальшому.

На підтвердження забезпечення проведення прибирання квартири не менше одного разу на тиждень відповідач надала відеозаписи та фотографії із фіксуванням процесу прибирання ОСОБА_4 у квартирі ОСОБА_1 , які сторона позивача не спростувала.

Свідок ОСОБА_8 підтвердила про те, що особисто бачила, як ОСОБА_4 підмітала у квартирі ОСОБА_1 , а коли дізналася, що відповідач хвора, перестала її впускати в квартиру прибирати.

Про те, що ОСОБА_1 перестала впускати ОСОБА_4 до своєї квартири для прибирання зазначають як позивач так і відповідач, а тому у відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України суд приймає таку обставину, як таку, що не підлягає доказуванню.

Крім того, відповідач надала відеозаписи її візитів до ОСОБА_1 , що підтверджують відмову ОСОБА_1 впускати ОСОБА_4 до своєї квартири, а отже і можливість здійснювати прибирання у квартирі відповідача.

Як вбачається з поданої позовної заяви, долучених до матеріалів справи відзиву на позовну заяву, інших письмових доказів, пояснень сторін та свідків, ОСОБА_4 взяла на себе обов`язок забезпечувати купівлю Відчужувачу ліків та забезпечувати надання йому медичної допомоги у випадку захворювання за рахунок своїх коштів.

Позивач стверджує, що спочатку відповідач купувала їй ліки, назви яких ОСОБА_1 самостійно їй вказувала. Проте одного разу відповідач купила інші ліки, ніж вона їй вказала. За доводами позивача, ліки ОСОБА_4 їй купувала за кошти позивача та позивач має сумніви у тому, що відповідач викликала швидку медичну допомогу, коли позивач про це попросила.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 19.07.2005 № 360, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.07.2005 за №782/11062, затверджено правила виписки медичних рецептів, та встановлено їх форму.

П.3 правил визначено, що рецепти виписуються хворому за наявності відповідних показань з обов`язковим записом про призначення лікарських засобів чи медичних виробів в медичній документації (історія хвороби, медична карта амбулаторного чи стаціонарного хворого).

Розділом 2 наказу визначено вимоги щодо форми та змісту медичного рецепту.

Позивачем до матеріалів справи не було надано жодної медичної документації, яка б підтверджувала необхідність отримання медичної допомоги та ліків (історія хвороби, медична карта амбулаторного чи стаціонарного хворого, рецепти лікаря тощо).

Відповідач ОСОБА_4 надала суду копії чеків про придбання ліків (а.с.67-76) як докази виконання умов спадкового договору в частині забезпечення купівлі Відчужувачу ліків та забезпечувати надання йому медичної допомоги у випадку захворювання за рахунок своїх коштів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо потреби у медичній допомозі та ліках, за відсутності належних медичних документів не можуть свідчити про невиконання ОСОБА_4 передбачених п. 21. спадкового договору обов`язку щодо забезпечення купівлі Відчужувачу ліків та забезпечення надання йому медичної допомоги у випадку захворювання за рахунок своїх коштів.

Також в матеріалах справи відсутні будь які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 ухилялася від виконання цього обов`язку.

У відповідності з вимогами ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи позивача про те, що відповідач хворіє і приховала від неї свою хворобу на час укладення спадкового договору, не є підставою для розірвання спадкового договору.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4 порушила умови спадкового договору.

Враховуючи всі надані сторонами докази, їхні доводи та показання свідків, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання за спадковим договором. ОСОБА_1 .

Врахувавши зміст спадкового договору, визначені ним обов`язки набувача, суть спору між сторонами, дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для розірвання спадкового договору, оскільки ОСОБА_4 відповідно до статті 614 ЦК України довела відсутність своєї вини у неналежному виконанні умов пункту 2.1 спадкового договору, з огляду на те, що ОСОБА_1 не бажає отримувати від відповідача продукти харчування, ліки та медичну допомогу з її рахунок та впускати її у квартиру для здійснення прибирання.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання спадкового договору.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Канівської державної нотаріальної контори суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права.

Звертаючись до суду із позовом про розірвання спадкового договору позивач в позовних вимогах визначила як співвідповідача Канівську державну нотаріальну контору.

У постанові від 19.01.2021 у справі № 227/5540/18 Верховний Суд відзначив, що нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між учасниками нотаріальної дії. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб учасників нотаріальної ді

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 Постанови від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто, ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи чи виключати неналежного відповідача зі складу учасників справи.

З огляду на предмет позову, Канівська державна нотаріальна контора не може бути притягнута до цивільної відповідальності у справі, що розглядається, та є неналежним відповідачем.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 у зв`язку з недоведеністю підстав для розірвання спадкового договору, та відмову у задоволенні позовних вимог до Канівської державної нотаріальної контори у зв`язку із заявленням позову до неналежного відповідача.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати, повязані з розглядом справи необхідно віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12-13, 78, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Канівської державної нотаріальної контори про розірвання спадкового договору - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач1: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2: Канівська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 33879564, адреса: вул. Шевченка,6, м.Канів, Черкаський район Черкаська область.

Повний текст рішення складений 15.05.2026.

Головуючий Л . О . Колісник