Рішення № 136570772, 15.05.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4549/25

15 травня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Ажнюк О.С.

представника позивача адвоката Рекши О.І. (дистанційно)

представника відповідача адвоката Романчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАГЛЕР» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 14 листопада 2022 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ «ХАГЛЕР» укладено договір поставки товару № 11/22-1, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язався поставити у власність покупця твердопаливні матеріали (гранула паливна пелета), а позивач, у свою чергу, оплатити їхню вартість.

У відповідності до умов пункту 1.2 договору ФОП ОСОБА_2 зобов`язався поставити товар окремими партіями.

На виконання умов зазначеного правочину позивач сплатив ФОП ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 870975,00 грн.

Натомість, ФОП ОСОБА_2 було поставлено позивачеві товар лише на суму 650475,00 грн.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 було недопоставлено позивачеві товар на суму 220500,00 грн.

08 серпня 2025 року з інформації, наданої Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на адвокатський запит представника позивача, останньому стало відомо, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Того ж дня зі змісту відомостей, які містяться у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що спадкоємцем до майна померлого ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину № 2464 від 18 липня 2024 року є ОСОБА_1 , яка успадкувала після смерті ОСОБА_2 житловий будинок по АДРЕСА_1 .

08 серпня 2022 року позивач звернувся до відповідача, як до спадкоємця боржника, з претензією, якою вимагав сплатити на його користь у строк 14 днів, з дня її отримання, суму коштів, сплачену останнім ФОП ОСОБА_2 , за товар, який фактично поставлений не був, у сумі 220500,00 грн.

28 серпня 2025 року відповідач відмовила позивачу у задоволенні його вимог, посилаючись на те, що ним, як кредитором, було пропущено встановлений законом строк пред`явлення вимог до спадкоємця боржника.

Вказав, що позивач, як кредитор, був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про факт прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, а відтак реалізувати свої права у зв`язку з незалежними від нього обставинами.

При цьому покликався на те, що директором та одноосібним працівником позивача є ОСОБА_3 , який з 03 березня 2022 року по 11 червня 2025 року був увільнений із займаної посади у зв`язку з мобілізацією та призовом до лав Збройних Сил України.

Упродовж вказаного періоду ОСОБА_3 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

16 липня 2024 року ОСОБА_3 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини отримав важке поранення, внаслідок чого проходив тривале лікування та реабілітацію і 11 червня 2025 року за станом здоров`я (інвалідністю) був звільнений з лав ЗСУ.

У зв`язку з цим ОСОБА_3 , як директор та єдиний працівник ТОВ «ХАГЛЕР», не мав змоги здійснювати управління цим підприємством, підписувати документи, укласти договір на представництво задля ініціювання пред`явлення вимог до відповідача, вести листування, отримувати поштові повідомлення чи запити.

Позивач об`єктивно не мав можливості дізнатися про факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та про одержання відповідачем свідоцтва про право на спадщину, і остання, в свою чергу, такої інформації позивачу не повідомляла.

Покликаючись на положення ст. 629, 526, 620, 639, 1218, 1281 ЦК України, просив звернути на користь ТОВ «ХАГЛЕР» стягнення на майно, успадковане ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_2 , а саме на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у рахунок погашення заборгованості в сумі 220500,00 грн. за договором поставки товару № 11/22-1 від 14 листопада 2022 року, в межах вартості успадкованого майна.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказала, що відповідачу не відомо про боргові зобов`язання її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10.01.2024 проведено державну реєстрацію припинення ФОП ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю.

ТОВ «ХАГЛЕР», як учасник цивільно-господарських правовідносин міг достовірно та без жодних перешкод дізнатися про смерть ОСОБА_2 та про виключення його Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, починаючи з 10.01.2024.

Вважає, що позивачем не надано доказів того, що він не знав і не міг знати про смерть боржника ОСОБА_2 , прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину та відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України, у зв`язку з пропуском визначених законом строків пред`явлення вимоги, позбавлений права вимоги до спадкоємця боржника.

Вказала також на не необгрунтованість покликань представника позивача, що у зв`язку з мобілізацією до лав Збройних Сил України позивач не міг реалізувати свої права як кредитора, не мав змоги здійснювати управління ТОВ «ХАГЛЕР», підписувати документи, укладати договори на представництво, оскільки у період з 03.03.2022 до 11.06.2025 був увільнений із займаної посади.

Разом із цим договір поставки 11/22-1 між ТОВ «ХАГЛЕР» та ФОП Ревуцьким укладений 14.11.2022, тобто в період, коли ОСОБА_3 вже був мобілізований до лав Збройних Сил України, однак брав участь у здійсненні господрської діяльності цим товариством.

Крім того, з податкової звітності вбачається, що ОСОБА_3 , як директор ТОВ «ХАГЛЕР», особисто її заповнював та через електронно-цифоровий підпис подавав до податкового органу, починаючи з 2022 року, у статусі припиненого не перебував, підприємницької діяльності не зупиняв, мав можливість користуватися засобами зв`язку, інтернетом, а також уповноважити іншу особу на здійснення від його імені значимих для ТОВ «ХАГЛЕР» юридичних дій.

Із сайту «Судова влада» за пошуковим запитом « ОСОБА_3 » вбачається, що 30.01.2025 до Коростишівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_3 до адміністратвиної відповідальності, справа № 935/242/25, представником останнього був адвокат Рекша О.І., який із січня 2025 мав можливість отримати через адвокатські запити відомості про смерть ОСОБА_2 та дату отримання свідоцтва про право на спадщину.

Покликаючись на викладені обставини, просила у задовленні позову відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що відповідач не виконала свій імперативний обов`язок повідомити кредитора боржника про прийняття нею спадщини, хоча об`єктивно знала про існування невиконаного зобов`язання за договором поставки. Доступність інформації в реєстрі не є рівносильним обов`язку кредитора постійно моніторити реєстр на випадок смерті контрагента. Вказав, що позивач довів дату фактичного отримання інформації про смерть боржника саме 08.08.2025. Директор ТОВ «ХАГЛЕР» ОСОБА_3 був мобілізований, поранений та проходив лікування, що є винятковими обставинами, які об`єктивно унеможливлювали виконання цивільних правочинів, відповідають критерію «не міг знати» у розумінні ст. 1281 ЦК України.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача вказала, що відповідачу не було відомо про наявність боргових зобов`язань у спадкодавця за договору поставки №11/22-1 від 14.11.2022. Доказів протилежного суду не надано. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємницьку діяльність ОСОБА_2 було припинено 10.01.2024 у зв`язку із державною реєстрацією припинення ФОП у разі його смерті, номер запису 2005980070006001206, і ця інформація перебувала в загальному доступі. Позивач, як суб`єкт господарювання був зобов`язаний вживати розумних та доступних заходів для перевірки надійності та правосуб`єктності свого контрагента. Сплив визначених ст. 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредира права вимоги за зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

У судовому засіданні представник позивача Рекша О.І. заявлені вимоги підтримав, покликаючись на викладені у позовній заяві обставини, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Романчук О.М. у судовому засіданні позов не визнала, просила у задоволенні позову відмовити, покликаючись на те, що позивачем пропущено визначений ч. 2, ч. 3 ст. 1282 ЦК України строк звернення до суду з вимогами до спадкоємця.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги необгрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 14.11.2022 між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ХАГЛЕР» укладено договір поставки товару №11/22-1, строк дії якого до 31.12.2022.

Згідно платіжних інструкцій № 431 від 15.11.2022, № 443 від 30.11.2022, № 445 від 02.12.2022, № 447 від 02.12.2022 ТОВ «ХАГЛЕР» здійснило переказ коштів на загальну суму 870975 грн. 00 коп. в рахунок оплати товару гранули паливної (пелета) на рахунок ФОП ОСОБА_2 .

Відповідно до акта звіряння взаємних розрахунків між ТОВ «ХАГЛЕР» і ОСОБА_2 заборгованість за непоставлений товар станом на 24.07.2025 становить 220500 грн. Однак, зазначений акт підписаний лише представником ТОВ «ХАГЛЕР».

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.01.2024.

Із довідки ЄДР вбачається, що підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 припинена 10.01.2024 у зв`язку зі смертю, номер запису 2005980070006001206.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

У ході судового розгляду не знайшло своє підтвердження те, що своїх зобов`язань за договором поставки товару № 11/2201 від 14.11.2022 ФОП ОСОБА_2 належним чином не виконав. Акт звіряння взаємних розрахунків, який підписаний лише однією стороною договору ТОВ «ХАЛГЕР», не може слугувати належним доказом наявності невиконаного зобов`язання.

Пунктом 4 договору поставки товару передбачено, що поставка товару здійснюється протягом строку дії договору.

Пунктом 8.1 зазначеного договору визначено, що строк його дії до 31.12.2022.

Доказів того, що у період із 01.01.2023 до 31.12.2023, дня смерті постачальника ФОП ОСОБА_2 , позивачем вживалися заходи щодо належного виконання зобов`язання останнім не надано.

Таким чином відсутні підстави вважати, що до складу спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_2 , входять його зобов`язання за вказаним кредитним договором. Позивачем не доведено дійсний розмір вимог кредитора та достатніх доказів у підтвердження існування боргу в сумі 220500 грн. не надано.

Із матеріалів спадкової справи № 59/24 від 18.03.2024, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , вбачається, що 18.07.2024 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 звернулася його дружина ОСОБА_1 , відповідач у справі.

18.07.2024 ОСОБА_1 приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Дідовець А.Г. видано свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , зареєстровано в реєстрі за № 2461, 2462, 2463, 2464, 2465, у тому числі на частку житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ч. 1 ч. 4 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 1282 ЦК України визнаечно, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Разом із тим, доказів того, що спадкоємцю ОСОБА_1 було відомо про борги спадкодавця не надано, як і не доведено наявність боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед ТОВ «ХАГЛЕР».

Із матеріалів справи вбачається, що 08.08.2025 представник позивача звернувся до відповідача ОСОБА_1 із претензією сплатити на рахунок ТОВ «ХАГЛЕР» заборгованість за невиконаним договором поставки товару № 11/2201 від 14.11.2022 у сумі 220500 грн. 00 коп.

У відповіді на досудову претензію від 28.08.2025 відповідач вказала, що їй не відомо про боргові зобов`язання ФОП ОСОБА_2 , діяльність якого припинена з 10.01.2024 у зв`язку з його смертю. Крім того, покликалася на те, що ТОВ «ХАГЛЕР» було пропущено визначений ч. 2 ст. 1281 ЦК України строк для пред`явлення вимог до спадкоємця, який прийняв спадщину, та в силу ч. 4 ст. 1281 ЦК України ТОВ «ХАГЛЕР» позбавлений права вимоги.

Також суд вважає не доведеними покликання позивача на те, що про смерть ОСОБА_2 йому стало відомо лише 08 серпня 2025 року з інформації, наданої Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на адвокатський запит представника позивача та про прийняття спадщини відповідачем ОСОБА_1 18.07.20204 зі змісту відомостей, що містяться у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Достатніх доказів того, що позивач не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не надано.

Покликання на те, що директором та одноосібним працівником ТОВ «ХАГЛЕР» є ОСОБА_3 , який з 03 березня 2022 року по 11 червня 2025 року був увільнений із займаної посади у зв`язку з мобілізацією та призовом до лав Збройних Сил України є недосттніми в обгрунтування об`єктивної неможливості з`ясувати стан виконання зобов`язань за договором поставки контрагентом ОСОБА_2 .

При цьому суд звертає увагу на те, що договір поставки товару № 11/22-1 був укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ХАГЛЕР» 14.11.2022 року, тобто у період проходження ОСОБА_3 військоовї служби, що вказує на те, що останній господарську діяльність не припиняв. Наведене також підтверджується наявною в матеріалах справи податковою звітністю за період 2022-2024 років, яку подавало ТОВ «ХАГЛЕР» до Головного управління ДПС у Житомирській області, за підписом ОСОБА_5 .

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач мав об`єктивну можливість дізнатися про порушення своїх прав, а також про припинення діяльності контрагента ФОП ОСОБА_2 10.01.2024 у зв`язку зі смертю, а також про прийняття спадщини та видачу свідоцтв про право на спадщину після його смерті.

Визначені ст. 1281 ЦК України строки для пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємця, який прийняв спадщину, є преклюзивними, їх сплив позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Стаття 1282 ЦК України застосовується у випадку дотримання кредитором статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. У свою чергу, недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), має наслідком позбавлення кредитора права вимоги до спадкоємців, а, отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права.

Позивач повинен був звернутися з вимогами до спадкоємця не пізніше шести місяців з дня одержання ним свідоцтва про право на спадщину, тобто з 18.07.2024 до 18.01.2025. Проте, з вказанаю вимогою звернувся лише 08.08.2025, тобто після закінчення встановленого ст. 1281 ЦК України строку, пропустивши визначений законом шестимісячний строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 615/473/20 (провадження №61-9358св21) зазначено, що одним із основних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статтях 12, 81 ЦПК України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ураховуючи предмет спору у зазначеній справі, до обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного ст. 1281 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника.

Дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами під час розгляду справи та на вимогу суду, заслухавши пояснення учасників, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено як існування невиконаного зобов`язання, наявність заборгованості, так і пред`явлення вимоги кредитора спадкодавця до спадкоємця, який прийняв спадщину, у строки, визначені в ч. 2 та ч. 3 ст. 1281 ЦК України та в порядку, передбаченому ст. 1282 ЦК України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у позовних вимогах необхідно відмовити в повному обсязі.

Також встановлено, що ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 10.11.2025 у забезпечення вказаного позову накладено арешт на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , із забороною її відчуження.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову у зв`язку з повною відмовою у задоволенні позову підлягають скасуванню.

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАГЛЕР» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно відмовити.

Заходи забезпечення позову у виді накладеного ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 10.11.2025 арешту на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , із забороною її відчуження, після набрання рішенням законної сили - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАГЛЕР», вул. Мала Бердичівська,6/3, м. Житомир, ЄДРПОУ 40084332.

Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 15 травня 2026 року.

Суддя: Снітчук Р.М.