Ухвала суду № 136570649, 15.05.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/454/26

Провадження №2-а/547/4/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року селище Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області, головуюча суддя Самойленко Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № R108502 від 04.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № R108502 від 04.10.2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), згідно якої на останнього накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що ним з Єдиного реєстру боржників (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) 07.04.2026 були виявлені відомості про виконавче провадження №80668130, що було відкрите за заявою ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно нього, категорія «стягнення у справах про адміністративні правопорушення (крім безпеки дорожнього руху)».

Ознайомившись із постановою, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн, вважає її незаконною та необгрунтованою. В обгрунтування зазначив, що постанова №R108502 була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 04.10.2025. В описі обставин зазначено дослівно: «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, визначене у повістці (ст. 22 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, дана постанова винесена з урахуванням положень ст. 279-9 КУпАП, оскільки містить посилання на заяву особи, що притягується до відповідальності «про згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності», дата надходження «02.10.2025», спосіб надходження заяви «особисто в паперовій формі». Таким чином, відповідач вважав, що позивачем було допущене порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що стало підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Із вказаним описом правопорушення (формулюванням правопорушення) позивач не може погодитись і вважає, що відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення допустив порушення наступних вимог чинного законодавства. Відповідач в описовій частині постанови не вказує яким чином, коли, на яку адресу була надіслана повістка позивачу, не містить дати та часу, мети прибуття позивача до відповідача, тобто доказів належного сповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надано, що не дає можливість встановити обставини вчинення адміністративого правопорушення, як то передбачено ст. ст. 9, 280 КУпАП. Позивач не отримував у будь- який спосіб повістки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про це дізнався лише із відповіді на запит та оскаржуваної постанови. Відповідач в описовій частині своєї постанови посилається на ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», якою встановлюється граничний вік перебування на військовій службі та якою взагалі не передбачена будь-яка відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що також виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності, як то передбачено ст. ст. 2, 9 КУпАП.

Крім того зазначив, що не надавав будь-яким чином згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності, не подавав такої заяви особисто у паперовій формі, ні будь-яким іншим способом до відповідача.

У відповіді на адвокатський запит від 23.04.2026 за вих. №1/2808, за підписом уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 повідомляється, що «позивачу направлялась повістка №333215 з вимогою з`явитись 19.05.2025 о 9:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних», при цьому не повідомляється в який спосіб було направлено повістку позивачу, на яку адресу, чи є дані про її вручення тощо. Далі, у відповіді зазначається, що 25.07.2025 відповідач звернувся до Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області «для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку із неявкою за повісткою», з чого можна зробити висновок, що відповідачем вже було вирішено питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Також у відповіді зазначається, що « ОСОБА_1 , 02.10.2025 самостійно, через електронний кабінет у застосунку «Резерв+» подав заяву про визнання адміністративного правопорушення (не з`явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних) та підписав її електронним підписом. Постанова № R108502 від 04.10.2025 була направлена порушнику електронною поштою, яку він вказав при подачі заяви. ОСОБА_1 штраф не сплатив і квитанцію про сплату штрафу до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав». Але позивач наголошує, що у нього не встановлений мобільний застосунок «Резерв», він ніколи не користувався цим застосунком, не мав доступу до електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, в нього відсутня електронна пошта, він ніколи не звертався до відповідача через електронний кабінет у застосунку «Резерв+», не подавав заяву про визнання адміністративного правопорушення та не підписував її електронним підписом. Таким чином, дії відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення є незаконними, оскільки при винесенні постанови № R108502 від 04.10.2025 було допущено порушення вимог ст.ст. 2,9,245-248, 251, 252, 276-279, 2799, 280, 283, 284 КУпАП, не дотримані вимоги розгляду справи, визначені ст. ст. 210, 210-1 КУпАП, оскільки на момент винесення оскаржуваної постанови позивач вже мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та службу під час мобілізацію», про що відповідач сам зазначає у довідці від 26.09.2025. Таким чином, у відповідача не було жодних беззаперечних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн, оскільки відсутні докази порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідачем була порушена процедура розгляду адміністративної справи, а отже, взагалі відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не може грунтуватись на припущеннях, то провадження у справі повинно бути закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях позивача адміністративної складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 05.05.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов та докази.

Відповідач правом надати відзив на позов не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази, приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19 травня 2024 року набув чинності Закон №3696-ІХ "Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яким статтю 210 КУпАП доповнено частиною 3 щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Згідно постанови № R108502 від 04.10.2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та установлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначене в повістці (ст. 22 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив адміністративне правопорушення, під час дії воєнного стану, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв`язку з чим на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. Зазначено, що постанова набирає законної (юридичної) сили 14.10.2025 (а.с. 16).

В спірній постанові № R108502 від 04.10.2025 зазначено «дата надходження від особи заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності» - 02.10.2025, спосіб надходження заяви особисто в паперовій формі. Копія такої заяви до постанови не долучена.

Але позивач зазначив, що не надавав будь-яким чином згоди на притягнення себе до адміністративної відповідальності, не подавав такої заяви особисто у паперовій формі, ні будь-яким іншим способом до відповідача. Також жодної письмової заяви позивача з таким змістом до матеріалів справи не долучено та суду не надано. За таких обставин твердження, викладені в постанові, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Крім того в спірній постанові не зазначено яким чином, коли, на яку адресу була надіслана повістка позивачу, не вказана дата та час, мету прибуття позивача до відповідача, тобто доказів належного сповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 немає, що не дає можливість встановити обставини вчинення адміністративого правопорушення, як то передбачено ст. ст. 9, 280 КУпАП.

Крім того, позивач зазначив, що не отримував у будь- який спосіб повістки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а дізнався про неї лише з відповіді на запит та оскаржуваної постанови.

Частиною 6 розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 01.01.2024 №3 передбачено, що до протоколу долучаються докази, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.

Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Згідно довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.09.2025 №5/11/1035, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Підстава на відстрочку: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років на строк до 05.11.2025. Довідка дійсна за пред`явлення військо-облікового документа №281220239644089800040 та документа, що посвідчує особу (а.с. 7).

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частина 3 ст. 210-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Згідно з абз.11 ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указами Президента України №64/2022 та №69/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію, які діють і по цей час. Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни повинні з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

З аналізу наведених норм вбачається необхідність військовозобов`язаних з`являтися за викликом - повісткою, в якій має бути вказаний час та годину виклику до органів ТЦК.

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки тощо визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560.

Відповідно до п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Пунктом 30 цього ж Порядку визначено, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 41 Порядку встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі вручення повістки, особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою за декларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

На підставі викладеного суд вважає недоведеним факт належного оповіщення позивача про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки: матеріали справи не містять доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про час, дату і місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 , доказів вручення повістки чи докази її направлення останньому. Вказані обставини є елементами складу адміністративного правопорушення, що підлягають обов`язковому з`ясуванню посадовими особами при розгляді справи, а тому неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стаття 280 КупАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

За правилами ст.268 КупАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена і таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, справа про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП щодо ОСОБА_1 була розглянута у його відсутність, без належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, що унеможливило участь позивача у розгляді даної справи та порушило його право на захист.

Згідно з вимогою п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були

За приписами ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, суд прихожить до висновку, що постанова №R108502 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 04.10.2025, є необґрунтованою, винесена з порушенням чинного законодавства.

Відповідачем доводи позивача не спростовані.

За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 7, 210, 247, 268, 283, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № R108502 від 04.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову №R108502 від 04.10.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 665,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Повне рішення складене 15.05.2026.

Суддя Л.М.Самойленко