Рішення № 136570502, 14.05.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.05.2026Справа № 554/1206/25 Провадження № 2/554/673/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі Титаренко Д.В.

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Полтавської міської ради Вусика М.Ю., представника відповідача Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 Орос Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської міської ради, Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської міської ради про стягнення з відповідачів на його користь солідарно у відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 50 115 грн. 47 коп., та у відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров`я, 100 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказала, що 12.02.2024 року приблизно о 06.00 ОСОБА_1 знаходився на пр-т М.Вавілова у м.Полтаві, рухаючись пішки біля магазину «Фермер», враховуючи, що ще було темно, завчасно не зміг побачити каналізаційний люк, який був розташований на дорозі та на якому була відсутня кришка люка, впав у нього, отримавши тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої і верхньої кінцівки. 12.02.2024 року про подію було повідомлено службу 102, які повідомили у подальшому, що вирішення цього питання належить до цивільно-правових відносин. Після отримання ушкоджень позивача одразу оглянув травматолог та його було госпіталізовано до КП «1-А МКЛ ПМР». Йому було встановлено діагноз: закритий скаловий перелом проксимального відділу правої плечової кістки зі зміщенням. Закритий перелом нижньої третини обох кісток лівої гомілки зі зміщенням. Позивачу була проведена операція лікування складних ушкоджень кісток і суглобів за допомогою імплантів для остеосинтезу плечової кістки, на яку витрачено 36 300 грн. Після операцій йому було рекомендовано нагляд лікарів, перев`язки, обмеження навантаження, приймання препаратів кальцію, проходження відновлювального лікування. З лютого по червень позивачем витрачено 50 115, 47 грн. , які він прохає відшкодувати на підставі ст. 1195 ЦК України. Також вказує, що внаслідок падіння до каналізаційного люку позивач був змушений проходити курс лікування та відновлюватися після операції, йому довелося змінити звичайний спосіб життя , він був обмежений у виконанні повсякденної роботи , втратив можливість працювати, потребував сторонньої допомоги, тому всі обставини спричинили психоемоційні зміни та завдали йому моральної шкоди, яку оцінює у 100 000 грн. Також вказує, що з відповідей УЖКГ слід констатувати відсутність належним чином доведених фактичних даних відносно того, що каналізаційний люк будувався, експлуатувався чи використовувався окремим суб`єктом господарювання на відповідній договірній основі та за умови належним чином розробленої документації. Крім того, відповідачі замовчують головну причину настання даного нещасного випадку, а саме грубу необережність працівників при виконанні ремонтних (аварійних) робіт. Вважає, що дії відповідачів знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням нещасного випадку та заподіяними тілесними ушкодженнями.

Ухвалою суду від 04 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Від представника відповідача Полтавської міської ради до суду надійшов відзив на позов, в якому прохав у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву посилався на те, що позивач зазначає, що причиною настання нещасного випадку стала груба необережність при виконанні ремонтних робіт, які є чітко регламентованими. Разом з тим, за змістом позовної заяви відсутні підтвердження факту проведення ремонтних робіт, тим більше допущення грубої необережності. Також вказує, що компетенція Полтавської міської ради у сфері благоустрою, відповідно до ст. 25 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» обмежується затвердженням місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, а також визначення підприємств, установ та організацій, відповідальних за утримання об`єктів благоустрою. Крім того, відповідно до ч.ч.1 і 2 ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Полтавська міська рада може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. На виконання приписів законодавства Полтавською міською радою було створено Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, яке є органом управління для підпорядкованих комунальних підприємств. Одним із таких підпорядкованих підприємств є КАТП 1628. Відповідно до Статуту останнього, господарська діяльність по утриманню елементів благоустрою полягає у ремонті та утриманні вулиць і доріг населених пунктів, оглядових колодязів зливостоків та інше. Відповідно до Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Полтавської міської територіальної громади на 2024 рік, а саме розділу ІІІ. VІІ «Санітарна очистка загальноміських територій та утримання вулично-дорожньої мережі Полтавської міської територіальної громади», відповідальним за виконання якої є КАТП 1628, передбачається проведення комплексу заходів та ремонт системи дощової (зливової) каналізації вулично-дорожньої мережі, роботи будуть виконуватися по мірі необхідності. Таким чином, саме на КАТП 1628 покладено зобов`язання із забезпечення нормальних умов функціонування оглядових колодязів зливостоків в м.Полтава, відповідно до затвердженої Полтавською міською радою Програми та під контролем УЖКГ. Вважає, що необхідно враховувати положення ст. 1193 ЦК України, згідно якої необхідно враховувати чи є допущена необережність потерпілого грубою для встановлення ступеня вини потерпілого. Встановлено, що відкритий каналізаційний люк знаходився на дорозі за адресою: м.Полтава, просп..Вавілова, 13 біля магазину «Фермер», а саме на проїзній частині. 12.02.2024 року ОСОБА_3 набув статусу учасника дорожнього руху, а саме пішохода та мав переходити проїзну частину дороги по пішохідному переходу, згідно ПДР України. Якщо в його діях був інший намір, ніж перетин відповідної дороги, то в його діях вбачається груба необережність, що сприяла виникненню шкоди. Вважає, що ці обставини мають бути враховані при визначенні розміру моральної шкоди.

Від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказує, що відповідач у відзиві не спростовує правомірність вимог позивача щодо відшкодування матеріальної шкоди. Вказує, що не погоджуються із доводами відповідача, що люк знаходиться на проїжджій частині дороги, а є частиною тротуару. Посилання на закони, що регулюють автомобільні дороги є недоречним, оскільки не враховують реальну ситуацію щодо розташування люка. Наголошує, на відсутності провини потерпілого, вказуючи на грубу необережність працівників, які виконували аварійно-ремонтні роботи, що не були належним чином організовані, зокрема, через відсутність огороджень. Відповідач не надав однозначної відповіді щодо належності каналізаційного люку, зазначивши, що саме КАТП 1628 є відповідальним за підтримку люків. УЖКГ жодних доказів того, що вони не є балансоутримувачем зазначеного люку, не надали. Не погоджується з доводами відповідача, який намагається перекласти відповідальність за спричинену моральну шкоду на потерпілого, оскільки саме УЖКГ не забезпечило належний рівень безпеки при проведенні ремонтних робіт. Таким чином, матеріальна та моральна шкода позивачу спричинена за винних дій відповідачів.

28 березня 2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради про долучення доказів, в якому прохав також відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 31 березня 2025 року вирішено клопотання сторін, викликано свідків, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 (а.с.162).

Від представника відповідача Полтавського КАТП 1628 до суду надійшов відзив на позов, в якому прохав відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішенням позачергової 42 сесії 8 скликання виконавчого комітету Полтавської міської ради від 17.11.2023 року на базі Полтавського КАТП 1628 з 24.11.2023 року створено дільницю вулично-дорожньої мережі та територій загального призначення Полтавської міської територіальної громади, одним із завдань якої було здійснення по мірі необхідності утримання та ремонт системи дощової (зливової) каналізації вулично-дорожньої мережі, оглядових колодязів зливостоків та інших заходів. Підприємство відповідно до «Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Полтавської міської територіальної громади на 2024 рік» відповідальне за обслуговування та утримання дощової зливової каналізації вулично-дорожньої мережі Полтавської територіальної громади. Прохає взяти до уваги, що дана вулично-дорожня мережа не стоїть на балансі підприємства. Крім того, Полтавському КАТП-1628 не передавалася документація схем розміщення зливової каналізації. Обслуговування та утримання вулично-дорожньої мережі проводяться на підставі звернень, заяв, зокрема, від Служби оперативного реагування м.Полтава «15-80». Ремонтні роботи оглядового колодязя зливостоку на проїжджій частині дороги по пр-т Вавілова, 13 в м.Полтава з 15.09.2023 року по 23.11.2023 року Полтавським КАТП 1628 не проводилися, у зв`язку із відсутністю таких повноважень. 14 лютого 2024 року о 11.13 до підприємства вперше надійшла інформація від Служби оперативного реагування м.Полтава №15-80» про відсутність решітки зливової каналізації. Тобто, з моменту створення дільниці жодних скарг до КАТП-1628 щодо цієї справи не надходило, тому питання ремонту не піднімалося. 14 лютого 2024 року працівники підприємства оперативно відреагували, виїхали на місце пригоди, вжили всіх організаційних заходів, а 26.02.2024 року була встановлена решітка.

13 серпня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимоги, в якій прохала стягнути солідарно з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської міської ради, Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 завдану матеріальну шкоду у розмірі 55 858, 23 грн. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. (а.с.196).

Ухвалою суду від 19 вересня 2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивача ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача Полтавської міської ради Вусик М.Ю. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, підтримав доводи, викладені у відзиві на позов та у письмових поясненнях, в яких додатково вказав, що Полтавська міська рада не визначалася виконавцем за здійснення утримання та ефективну експлуатацію об`єктів житлово-комунального господарства, організації благоустрою м.Полтави та утримання і розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури, що покладено на орган УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради, тоді як безпосередньо утримання зливової каналізації м.Полтава забезпечується КАТП 1628.

Представник відповідача Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 Орос Н.Ю. проти задоволення позову заперечувала, з підстав вказаних у відзиві.

Суд, заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач 12.02.2024 року, приблизно о 06.00, в темну пору доби, проходячи пішки біля магазину «Фермер» на просп.Вавілова у м.Полтава, впав у відкритий люк оглядового колодязя зливостоку та отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої і верхньої кінцівки.

З фотозображень, наданих до матеріалів справи, вбачається, що вказаний оглядовий колодязь зливостоку розташований на узбіччі проїзної частини при виїзді з вулиці, яка суміщається із напрямком дороги загального користування державного значення (просп.Вавілова у м.Полтава) (а.с.143-153).

12.02.2024 року про подію було повідомлено службу 102, в подальшому позивач був повідомлений Національною поліцією, що вирішення цього питання належить до цивільно-правових відносин.

Після отримання ушкоджень ОСОБА_1 було госпіталізовано до КП «1-ої Міської клінічної лікарні Полтавської міської ради». Йому було встановлено діагноз: закритий скаловий перелом проксимального відділу правої плечової кістки зі зміщенням. Закритий перелом нижньої третини обох кісток лівої гомілки зі зміщенням. Позивачу була проведена операція із застосуванням металевих пластин та імплантів, що слідує із Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1038 ( період лікування з 12.02.2024 20.02.2024) та Довідки № 4.5 від 14.02.2024 (а.с.10-11, 12 зворот).

Із Виписки КП « 3-ої Міської клінічної поліклініки Полтавської міської ради» вбачається, що ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 21.02.2024 року по 12.08.2024 року (а.с.11-12).

З Видаткових накладних № 1202/13 від 12 лютого 2024 року та № 1502/01 від 15 лютого 2024 року вбачається, що вартість Комплекту імплантів для остеосинтезу великогомілкової кістки становить 18700 грн., а вартість Комплекту імплантів для остеосинтезу плечової кістки становить 17600 грн. (а.с.13 і 13 зворот).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив, що років п`ять тому працював разом із ОСОБА_1 12.02.2024 року в обідній час зустрів дружину ОСОБА_1 , яка повідомила, що ОСОБА_5 готують до операції, так як він упав у зливову яму та отримав переломи. Вона повідомила, що це сталося напроти магазину «Фермер». Свідок вказав, що сам двічі на своєму автомобілі потрапляв туди, ця зливова яма знаходиться на узбіччі дороги. Він особисто приходив до ЖЕО та повідомляв про цей люк.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що з ОСОБА_1 є давніми знайомими. Про події вона знає від свого брата, який повідомив, що ОСОБА_5 отримав множинні переломи. Потім про це розповіла його дружина. Також вказала, що працює у магазині «Фермер» і ця ливнівка знаходиться напроти магазину. Вона була постійно відкрита, туди не раз попадали машини та люди на велосипедах.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні повідомив, що живуть із ОСОБА_1 в одному дворі. В той день йшов на тролейбус і побачив, як лежить ОСОБА_1 , а біля нього швидка. Він підійшов до нього та ОСОБА_1 повідомив, що попав у яму. Яма знаходиться на виїзді від магазину «Фермер».

Вказаними доказами підтверджується факт заподіяння внаслідок падіння в відкритий люк оглядового колодязя зливостоку тілесних ушкоджень позивачу ОСОБА_1 , та, у зв`язку з цим, його тривалого лікування протягом шести місяців.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, у контексті з доводами та запереченнями учасників справи, суд враховує наступні норми права та наводить мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення (ст. 1166 ЦК України), необхідними елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за вказаними нормами права доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією і негативними наслідками.

Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2022 року по справі № 564/973/19 (провадження № 61-17828св20) виснував, що «…особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини. Відповідно до частини другої статті 1166 Цивільного кодексуУкраїни особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач має довести факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана особі і майну громадянина або завданамайну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Розглядаючи спір про відшкодування завданоїшкоди, суд повинен з`ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв`язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками. До істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення;позивач зобов`язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а відповідач має спростувати наявність своєї вини. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди».

Згідно за частиною 1 статті 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Полтавська міська рада складається виключно з депутатів, які обираються жителями Полтавської міської територіальної громади

Статтею 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключна компетенція Полтавської міської ради у сфері благоустрою населених пунктів, відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», обмежується затвердженням місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, а також визначення підприємств, установ та організацій, відповідальних за утримання об`єктів

благоустрою.

Місцеве самоврядування є гарантованим правом територіальних громад самостійно та через утворені органи місцевого самоврядування вирішувати усі питання місцевого значення, не вилученні з їх компетенції, під власну відповідальність. Для цього відповідна сільська, селищна або міська рада наділена повноваженнями самостійно приймати рішення про утворення, у межах затверджених нею структури і штатів, виконавчих органів та розподіл повноважень між цими органами

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Полтавська міська рада у межах затверджених структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать (власні (самоврядні) повноваження): організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

На виконання вищезазначених приписів законодавства Полтавською міською радою створено Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради. Відповідно до Положення про Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, затвердженого рішенням сорок дев`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 26 січня 2024 року Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради є виконавчим органом Полтавської міської ради, є підконтрольним та підзвітним їй у своїй діяльності, згідно до п. 1.1., 1.10 Положення.

До основних завдань Управління належить, зокрема:

· забезпечення в межах територіальної громади реалізації державної політики та міських програм у сфері житлово-комунального господарства, у тому числі програм і планів перспективного розвитку та удосконалення роботи житлово-комунального господарства Полтавської міської територіальної громади (п. 2.1.1)

· Забезпечення в межах повноважень виконання завдань по утриманню, експлуатації, поточному ремонту, капітальному ремонту, будівництву і реконструкції об`єктів міського благоустрою, житлового фонду та інших об`єктів (п. 2.1.3).

За п. 2.2.2 Положення, Управління є органом управління для підпорядкованих комунальних підприємств. Начальник управління, як керівник органу до сфери управління якого належать комунальні підприємства, призначає (обирає) керівників комунальних підприємств шляхом укладення з ними договорів (контрактів), в яких визначаються строки найму, права, обов`язки і відповідальність керівників, умови матеріального забезпечення, умови звільнення з посади, інші умови найму.

Згідно п. 2.2.1 Положення, Управління координує діяльність підпорядкованих комунальних підприємств, щодо яких Управління є органом управління; за п. 2.2.14. - здійснює контроль за виконанням робіт по поточному утриманню елементів благоустрою, кладовищ, санітарній очистці та озелененню Полтавської міської територіальної громади.

Одним з підприємств підпорядкованих Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради є Комунальне унітарне комерційне підприємство Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 (КАТП 1628), що підтверджується п. п. 1.1., 1.4 Статуту Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628, затвердженого рішенням третьої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 15 вересня 2023 року.

Відповідно до п. 2.2.4. Статуту, господарська діяльність по утриманню елементів благоустрою полягає у ремонті та утриманні вулиць і доріг населених пунктів, ремонту дорожнього покриття, ремонту і утримання зупинок громадського транспорту, інженерного обладнання вулиць та доріг, лотків, труб, оглядових колодязів зливостоків, за виключенням автомобільних доріг загальнодержавного значення.

Відповідно до пункту 1.8. пункту 1 Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 № 154, роботи з утримання об`єктів благоустрою населених пунктів полягають у регулярному проведенні заходів щодо запобігання передчасному зносу об`єктів, забезпечення нормальних умов їх функціонування, створенні сприятливих умов пересування для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

На позачерговій сорок шостій сесії восьмого скликання Полтавською міською радою, в межах власних повноважень, прийнято рішення від 29 грудня 2023 року «Про затвердження Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Полтавської міської територіальної громади на 2024 рік». Відповідна програма спрямована, зокрема, на підвищення рівня благоустрою територіальної громади за рахунок належного утримання об`єктів благоустрою, проведення їх поточного, капітального ремонтів, будівництва, реконструкції, реставрації та виконання інших заходів, передбачених Програмою.

Відповідно до розділу ІІІ.VII Програми «Санітарна очистка загальноміських територій та утримання вулично-дорожньої мережі Полтавської міської територіальної громади», відповідальним за виконання якої є КАТП 1628, передбачається проведення комплексу організаційно-технічних заходів по утриманню та ремонт системи дощової (зливової) каналізації вулично-дорожньої мережі, роботи будуть виконуватися по мірі необхідності.

Періодичність проведення заходів визначається наказом по підприємству відповідно до вимог чинного законодавства, згідно наказу Державного комітету з питань житлово-комунального господарства №154 від 23.09.2003 «Про затвердження Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №54 від 14.02.2012 «Про затвердження Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів» та іншими нормативними документами.

Згідно до Додатку 1 до розділу ІІІ.VII Програми, Полтавською міською радою виділено 95 млн. грн. на фінансування заходів, зазначених у відповідному розділі Програми, зокрема 5 млн. на утримання дощової (зливової) каналізації Полтавської міської територіальної громади.

Таким чином, саме на КАТП 1628 покладено зобов`язання із забезпечення нормальних умов функціонування оглядових колодязів зливостоків в м. Полтава, відповідно до Програми, затвердженої Полтавською міською радою та під контролем Управління житлово-комунального господарства Полтавської міської ради.

Крім того, відповідно до статті 18 Закону України «Про автомобільні дороги», складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів у межах смуги відведення, серед іншого, є споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди.

Згідно ст. ст. 17, 19 Закону «Про автомобільні дороги» управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться. Основними обов`язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є забезпечення безпечних та зручних умов руху транспортних засобів і

пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Відповідно до рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №99 від 30.01.2001 «Про ремонт вулиць міста, які суміщаються з напрямками доріг загального користування державного значення» , утримання проспекту Вавілова покладається на Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (том 1 а.с.205).

Пунктом 2 рішення позачергової сорок шостої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання «Про міський бюджет на 2024 рік» від 29.12.2024, що розташований на сайті Полтавської міської ради (https://old.radapoltava. gov.ua/documents/) було затверджено бюджетні призначення головним розпорядникам коштів міського бюджету на 2024 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, згідно з додатком № 3 до цього рішення.

Зокрема, у відповідності до Розподілу видатків міського бюджету на 2024 рік (додаток № 3 до рішення позачергової сорок шостої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання «Про міський бюджет на 2024 рік» від 29.12.2023) було визначено Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради відповідальним виконавцем у м. Полтава за здійснення: організації благоустрою населених пунктів (Код програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 1216030) забезпечення діяльності водопровідно-каналізаційного господарства (Код програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 1216013) утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету (Код програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 1217461) та визначено вказаний виконавчий орган Полтавської міської ради розпорядником коштів місцевого бюджету на виконання зазначених повноважень.

Окрім того, вказані обставини підтверджуються рішенням позачергової сорок шостої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання «Про затвердження Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою м. Полтави на 2024 рік» у відповідності до якої виконавцем вказаної програми визначено Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 03365854) та підпорядковані йому комунальні підприємства.

Таким чином, утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури, водопровідно-каналізаційного господарства в цілому покладається на орган управління, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, тоді як безпосередньо утримання зливової каналізації м. Полтава забезпечується КАТП-1628.

Відповідно до статті 1190 Цивільного кодексу України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

З огляду на викладене, враховуючи, що саме на КАТП 1628 покладено зобов`язання із забезпечення нормальних умов функціонування оглядових колодязів зливостоків в м. Полтава, відповідно до Програми, затвердженої Полтавською міською радою, та під контролем Управління житлово-комунального господарства Полтавської міської ради, суд приходить до висновку, що позивач довів факт спричинення шкоди саме вказаними відповідачами, протиправність дій заподіювачів і їх вину, причинний зв`язок між протиправною дією і негативними наслідками.

Щодо відповідальності Полтавської міської ради, то як встановлено судом, остання є розпорядником коштів і не визначалася відповідальним виконавцем за здійснення утримання та ефективну експлуатацію об`єктів житлово-комунального господарства, організації благоустрою м. Полтави, та утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури, а тому права позивача не порушила та не є належним відповідачем у справі.

Позивач ОСОБА_1 у позовній просив стягнути з відповідачів у відшкодування матеріальної шкоди - 55 858, 23 грн. та моральної шкоди - 100 000 грн., завданої внаслідок ушкодження здоров`я через падіння у відкритий зливовий люк.

Відповідно до ст.ст. 12, 76, 77 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач просить стягнути вартість понесених витрат на лікування, як матеріальну шкоду, у сумі 50 115, 47 грн., які ним понесені з лютого 2024 року по червень 2024 року, а саме: у лютому ним витрачено 1117 грн. 31 коп., що підтверджується фіскальними чеками №163640 від 17.02.2024 року, від 27.02.2024 року, №117046 від 28.02.2024 року; за березень витрати становили 1201, 1 грн, що підтверджується фіскальним чеками № 260 від 21.03.2024 року, №4 від 11.03.2024 року, № 25 від 21.03.2024 року, № 25 від 21.03.2024 року; за квітень витрати становили 1082, 46 грн., що підтверджується фіскальними чеками №25 від 23.04.2024 року, №24 від 29.04.2024 року, №25 від 23.04.2024 року; за травень витрати становили 9975, 8 гривень, що підтверджується фіскальними чеками № 103 від 13.05.2-024 року, № 103 від 13.05.2024 року, №24 від 20.05.2024 року, № 3 від 16.05.2024 року, №24 від 20.05.2024 року; за червень ОСОБА_1 витратив на лікування 438, 8 гривень, що підтверджується товарним чеком № 13097 від 11.06.2024 року, а також витрати на придбання імплантів на суму 36 300 грн, що підтверджується видатковими накладними № 1202/13 від 12.02.2024 року та № 502/1 від 15.02.2024 року (том 1 а.с.13-13 зворот, 26 зворот 28 зворот) та витрати на лікування на суму 5 742 грн. 76 коп. , які підтверджу копіями чеків (а.с.199-200).

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження матеріальної шкоди, суд доходить висновку, що лише частина понесених витрат підтверджена позивачем, а саме на суму 36 300 грн. на придбання імплантів, інші квитанції та чеки не підтверджують придбання позивачем ліків за призначенням лікаря у зв`язку з отриманою ним травмою 12.02.2024 року.

Таким чином, позовна вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню не суму 36 300 грн.

Відносно позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку, що така підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з приписами ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року по справі № 487/6970/20, суд касаційної інстанції дійшов висновків, що гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Абзац другий частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

У справі, що розглядається позивач вказує, що внаслідок падіння до каналізаційного колодязя він проходив тривале лікування, змінив звичний спосіб життя, втратив здатність до самообслуговування, тривалий час не працював, став обмеженим у русі, потребував сторонньої допомоги, завдало йому моральної шкоди, а тому просить суд стягнути на його користь з відповідача 100 000 грн..

Судом встановлено в ході судового розгляду справи, що внаслідок протиправної поведінки відповідачів (бездіяльності) Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 було завдано шкоди здоров`ю позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи медичною документацією.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу дійсно було завдано фізичного болю спричиненого ушкодженням здоров`я та, як наслідок, завдано моральних страждань, що є порушенням законних прав позивача, яке оцінюється судом крізь призму статті 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, суд вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивач пережив і які переживатиме надалі через ушкодження здоров`я.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду наведеною у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц.

Доводи відповідачів щодо порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не впливають на висновки суду щодо протиправної бездіяльності відповідачів, що стало причиною заподіяння йому шкоди, зокрема, враховуючи їх недоведеність. Також суд відхиляє доводи позивача щодо грубої необережності працівників при виконанні ремонтних робіт, оскільки ці обставини судом не встановлені та не перебувають у причинно наслідковому зв`язку із спричиненою шкодою позивачу.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, шляхом солідарного стягнення з відповідачів Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 матеріальної шкоди у розмірі 36 300 грн. та 30 000 грн. моральної шкоди .

У задоволенні позовних вимог до відповідача Полтавської міської ради належить відмовити.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», витрати із сплати судового збору слід стягнути з відповідачів Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 на користь держави у рівних частках, а саме: за позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 787 грн. 03 коп. ( 1211 грн. 20 коп. х 64, 98 % від задоволених заявлених позовних вимог), тобто по 393 грн. 51 коп. з кожного, решту 424 грн. 17 коп. віднести на рахунок держави, а також за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди у сумі 363 грн. 36 коп. (1211 грн. 20 коп. х 30. % від задоволених заявлених позвоних вимог), тобто по 181 грн. 68 коп. з кожного, решту 847 грн. 84 коп. віднести на рахуноу держави. Тобто з кожного відповідача Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 на користь держави необхідно стягнути по 575 грн. 19 коп.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути солідарно із Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 36 300 грн. та у відшкодування моральної шкоди - 30 000 грн., а всього 66 300 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь держави судовий збір у сумі 575 грн. 19 коп.

Стягнути із Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 на користь держави судовий збір у сумі 575 грн. 19 коп.

Решту судового збору віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, місце знаходження: 36000 м.Полтава, вул..Стрітенська, 19, код ЄДРПОУ 03365854.

Відповідач Полтавська міська рада, місце знаходження: 36000 м.Полтава, вул.Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285.

Відповідач - Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628, місце знаходження: 36008, місто Полтава, вул. Володимира В`язуна (Кагамлика), 84, ЄДРПОУ 03351823.

Повне рішення складено 14 травня 2026 року.

Суддя Л.І. Савченко