Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 373/176/26
Провадження № 2/373/728/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2026 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебедя В.В.,
за участі секретаря судових засідань Герасько К.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Усенко М.І. звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 993163 від 11.09.2023 у розмірі 88511,96 грн, понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.09.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір № 993163, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти в розмірі 16000,00 грн на строк 360 днів зі сплатою процентів в розмірі 2,2% в межах строку кредитування. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
21.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 21062024, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 993163 від 11.09.2023 перейшло до позивача.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на загальну суму 88511,96 грн, з яких: 15999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 72512,01 грн - заборгованість за процентами.
Ухвалою судді від 27.01.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою судді від 27.02.2026 здійснено перехід у справі з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду з викликом сторін.
24.03.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, судові витрати залишити за позивачем. Відзив на позов мотивує тим, що позовна заява подана неповноважним представником, оскільки доданий до позову ордер є неналежно оформленим. Долучена до позову копія кредитного договору не містить підпису відповідача у виді одноразового ідентифікатора. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи кредитний договір було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», що він був підписаний його сторонами (з можливістю ідентифікації підписантів договору). Вказує, що він не укладав кредитний договір у редакції, яка була долучена до позову. Вважає розмір відсотків завищеним, непропорційним розміру заборгованості за основним зобов`язанням, що створює дисбаланс прав та обов`язків сторін договору. Зазначає про відсутність належних доказів перерахування кредитних коштів та доказів на підтвердження переходу права вимоги за вказаним кредитним договором на користь позивача. Також вважає завищеним заявлений розмір витрат на правову допомогу. У зв`язку з ненаданням позивачем платіжного документа на підтвердження оплати вартості витрат на професійну правничу допомогу у цій справі вважає, що у їх стягненні слід відмовити. Крім того, у відзиві на позов просив витребувати від позивача оригінали електронного кредитного договору № 993163 від 11.09.2023 з додатками та сертифікат ЕЦП/КЕП), що підтверджує підписання вказаного договору сторонами.
26.03.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Посилається на те, що ним подані належні та допустимі докази на підтвердження факту укладення вказаного кредитного договору та його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором. Підписавши договір, відповідач засвідчив свою обізнаність з його істотними умовами. Крім того, здійснення часткової оплати за договором свідчить про визнання заборгованості за ним. Поданий на підтвердження факту переказу коштів лист платіжної організації містить усі необхідні реквізити, тому може вважатися первинним бухгалтерським документом. Крім того, позивачем було ініційовано витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк», яке проводило вказану фінансову операцію. Відсотки за кредитним договором були нараховані у відповідності до умов договору, які були погоджені його сторонами. Заперечуючи проти розміру нарахованої заборгованості, відповідачем власного розрахунку надано не було. Вважає, що набуття позивачем права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором підтверджено належними та допустимими доказами. Зазначає про сума витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн є співмірною зі складністю справи та підтверджена належними доказами. Вважає, що відсутність платіжного документа не може бути підставою для відмови у задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за умови наявності інших доказів надання такої допомоги.
Ухвалою від 14.04.2026 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення в справі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.
11.09.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 993163 (далі - договір, кредитний договір), за умовами якого товариство надало позичальнику в кредит грошові кошти у розмірі 16000,00 грн на строк 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,2% у день (п.1.3, 1.4, 1.5.1 договору).
Із довідки про ідентифікацію вбачається, що відповідач підписав кредитний договір із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором - А954, який був направлений 11.09.2023 на мобільний номер телефону НОМЕР_1 .
Номер телефону НОМЕР_1 зазначений і у розділі 10 кредитного договору.
Також до позову додано копії паспорта споживчого кредиту та інформаційного повідомлення від споживача фінансових послуг.
Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .
Із копії листа ТОВ «Пейтек Україна» № 20251020-5744 від 20.10.2025 слідує, що 11.09.2023 о 10:15:38 було успішно здійснено перерахування коштів на суму 16000,00 грн на платіжну карту № НОМЕР_3 , призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4731219123994851.
Із листа АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260211/44212-БТ від 15.02.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 , на яку 11.09.2023 були зараховані грошові кошти у розмірі 16000,00 грн.
Із доданого до позову розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Селфі Кредит», вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 993163 від 11.09.2023 станом на 21.06.2024 складає 88511,96 грн, з яких: 15999,95 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 72512,01 грн - заборгованість за відсотками.
Із вказаного розрахунку вбачається, що відповідачем було здійснення часткове погашення заборгованості за кредитним договором, а саме: за основним зобов`язанням - 0,05 грн, за процентами за користування кредитними коштами - 18479,99 грн.
21.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 21062024, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступає, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, за плату та на умовах, визначених цим договором.
До позову додані копії акту приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу від 21.06.2024, платіжної інструкції № 3392 від 21.06.2024, витягу з реєстру боржників до договору факторингу.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на загальну суму 88511,96 грн.
05.01.2026 на адресу відповідача була направлена досудова вимога № 23687220, в якій вказано про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором на користь позивача та про необхідність негайної сплати заборгованості за ним.
Крім того, на виконання ухвали суду від 14.04.2026 надійшли електронні докази на диску для лазерних систем зчитування, які суд уважає належними, допустимими та достовірними та в сукупності з іншими доказами достатніми для встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Законом України «Про платіжні послуги» визначаються поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Відповідно до п. 53 ст. 1 цього Закону переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.
Згідно з п. 54 ст. 1 цього Закону платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.
Як зазначено в п. 6 ч. 1 ст. 5 цього Закону до фінансових платіжних послуг належать послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 46 цього Закону надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників. Надавачі платіжних послуг виконують платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, установлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунку платника, крім випадків виконання платіжної операції за рахунок наданого платнику кредиту.
Згідно з частиною 8 ст. 46 цього Закону надавач платіжних послуг вважається таким, що виконав належним чином платіжну операцію, якщо така операція виконана на користь отримувача відповідно до унікального ідентифікатора, зазначеного ініціатором у платіжній інструкції.
Як зазначено в частині 1 ст. 49-1 цього Закону надавачі платіжних послуг виконують миттєвий кредитовий переказ відповідно до вимог, встановлених цим Законом. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги та обмеження щодо виконання миттєвого кредитового переказу.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 49-1 цього Закону надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після отримання платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний перевірити дотримання всіх необхідних умов для виконання такої платіжної інструкції та наявність і доступність коштів на рахунку платника. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після вчинення всіх дій щодо перевірки блокує суму коштів платіжної операції, необхідну для виконання миттєвого кредитового переказу, або списує суму коштів платіжної операції з рахунку платника.
Моментом прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу є зафіксований в операційно-обліковій системі надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку час надходження до нього такої платіжної інструкції від платника, незалежно від години або календарного дня її прийняття.
Згідно з частиною 5 ст. 49-1 цього Закону надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний протягом 10 секунд з моменту прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача, доступність для отримувача зарахованих коштів та повідомити надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку про завершення платіжної операції.
Надавач платіжних послуг отримувача після зарахування на рахунок отримувача суми коштів за платіжною операцією з виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний невідкладно безкоштовно повідомити отримувача про таке зарахування коштів у спосіб, передбачений договором між ними.
Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Згідно з пунктами 153, 154 розділу VIIІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженому постановою Правління Національного Банку України від 29.07.2022 № 164, документи за операціями з використанням платіжних інструментів можуть бути в паперовій та/або електронній формі.
Пунктом 160 цього розділу передбачено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних інструментів повинні містити такі обов`язкові реквізити:
1) ідентифікатор еквайра або інші реквізити, за допомогою яких є можливість ідентифікувати еквайра; 2) ідентифікатор отримувача: 3) ідентифікатор платіжного пристрою; 4) дату та час здійснення операції; 5) суму та валюту операції; 6) суму комісійної винагороди еквайра (за наявності); 7) унікальний номер платіжного інструменту; 8) призначення платіжної операції; 9) унікальний код операції.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд, аналізуючи зібрані письмові докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження укладення 11.09.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем кредитного договору № 993163 та перерахування на виконання умов договору кредитних коштів у розмірі 16000,00 грн.
Договір укладався дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідач, підписавши договір одноразовим ідентифікатором, погодився з його істотним умовами. Здійснення переказу кредитних коштів на виконання умов укладеного кредитного договору із використанням платіжної системи узгоджуються з приписами Закону України «Про платіжні послуги». Крім того, часткове погашення відповідачем заборгованості за вказаним договором свідчить про визнання відповідачем кредитного договору, розміру нарахованої за ним заборгованості. Доказів спростування розміру заборгованості відповідачем подано не було.
Позивачем було долучено належні та допустимі докази, з яких вбачається, що у відповідності до вимог закону ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за цим кредитним договором.
Разом з тим, 22.11.2023 було прийнято Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023. Вказаним Законом внесено зміни та доповнення до Закону України № 1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування».
Зокрема, статтею 8 Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
протягом перших 120 днів (тобто з 24.12.2023 по 21.04.2024) - 2,5 %;
протягом наступних 120 днів (тобто з 22.04.2024 по 19.08.2024) - 1,5 %.
Кредитний договір № 993163 був укладений між сторонами по справі 11.09.2023, тобто до набрання чинності вказаним законом
Розмір нарахованих за період із 24.12.2023 до 21.04.2024 процентів за вказаним кредитним договором відповідає вимогам вищезазначених законодавчих норм.
Розмір процентів, нарахованих за період із 22.04.2024 до 21.06.2024, суперечить цим вимогам, оскільки позивачем здійснено нарахування процентів за ставкою 2,2% (352,00 грн х 61 день = 21472,00 грн).
Судом у відповідності до вимог вищезазначеного закону та в межах строку, протягом якого здійснено нарахування процентів позивачем, в межах строку кредитування, визначено суму заборгованості за процентами за користування кредитом за період із 22.04.2024 до 21.06.2024 в розмірі 14640,00 грн (15999,95 грн : 100% х 1,5% х 61 день).
Загальний розмір заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом, що підлягає стягненню із відповідача, становить 65680,01 грн (51040,01 грн + 14640,00 грн).
Враховуючи викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 993163 від 11.09.2023 у розмірі 81678,96 грн, з яких: 15999,95 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 65680,01 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стосовно твердження відповідача про подання позовної заяви неповноважним представником без належно оформленого ордера, слід зазначити таке.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У частині 4 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
З правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 20.01.2025 у справі № 761/5870/24 вбачається, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги. Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою і змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв`язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
Враховуючи наявність у матеріалах справи договору про надання правової (правничої) допомоги та адвокатського ордера, суд дійшов висновку про повноважність адвоката Усенка М.І. на представництво інтересів позивача у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд, задовольняючи позовні вимоги у розмірі 81678,96 грн (92,28% від ціни позову), стягує з відповідача судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2456,86 грн (2662,40: 100% х 92,28%).
Відповідно ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст. 15 ЦПК України.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача були подані наступні докази в копіях: договір про надання правничої (правової) допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт наданих послуг № 420 від 12.01.2026, детальний опис наданих послуг до акту № 420 від 12.01.2026, ордеру серії ВС № 1381377 від 02.07.2025.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), «Двойних проти України» (заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі № 756/2114/17 від 13.02.2019, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.
У постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті141 ЦПК України).
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого ним часу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн, що узгоджується з принципом розумності та об`єктивності.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 993163 від 11.09.2023 у розмірі 81679,96 грн (вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят дев`ять гривень 96 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2456,86 грн (дві тисячі чотириста п`ятдесят шість гривень 86 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м.Львів, 79029; код ЄДРПОУ 35234236;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ
Судове рішення № 136569789, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 14.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 373/176/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: