Рішення № 136569672, 15.05.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6594/25

Провадження № 2/369/3731/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15.05.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді- Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

встановив:

У квітні 2025 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24.04.2023 ОСОБА_1 та НАСК «ОРАНТА» уклали Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс 214257119), яким було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «КІА», д.р.н. НОМЕР_1 .

28.03.2024 сталася автопригода за участю забезпеченого транспортного засобу «КІА», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та транспортного засобу «Нісан», д.р.н. НОМЕР_2 .

Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області 02.09.2024 по справі № 369/11150/24, відповідач самовільно залишив місце ДТП. Цією ж постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст.122-4, 124 КУпАП.

Відповідно до Зведеної калькуляції, короткого висновку №24-29-5535 від 19.06.2024, страхового акту №К-24-29-5535/2 від 04.11.2024, розрахунку страхового відшкодування та платіжної інструкції №60149 від 04.11.2024, позивачем була здійсненна виплата страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб «Нісан», д.р.н. НОМЕР_2 в розмірі 9053,42 грн.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» суму страхового відшкодування в розмірі 9053,42 грн. та судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.04.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву та подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.

Судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та забезпечення його процесуальних прав, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, а також заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження, доказів на підтвердження своїх заперечень, та, за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 24.04.2023 між ОСОБА_1 та НАСК «ОРАНТА» укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №214257119), відповідно до якого було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «KIA», державний номерний знак НОМЕР_1 .

28.03.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «KIA», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та транспортного засобу «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.09.2024 у справі №369/11150/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ст.122-4 КУпАП, а саме у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, та у самовільному залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено відповідну постанову, у питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт вчинення відповідачем дорожньо-транспортної пригоди та факт самовільного залишення ним місця події встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, а тому не підлягають повторному доказуванню у даній справі.

Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

За приписами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а шкода, завдана таким джерелом, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або повинна зробити для відновлення свого порушеного права.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з настанням страхового випадку позивачем на підставі зведеної калькуляції та короткого висновку №24-29-5535 від 19.06.2024, страхового акту №К-24-29-5535/2 від 04.11.2024, розрахунку страхового відшкодування та платіжної інструкції №60149 від 04.11.2024 здійснено виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 9053,42 грн.

Згідно з п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, визначених полісом, відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну майну третьої особи.

Водночас відповідно до абз. «в» пп.38.1.1 п.38.1 ст.38 зазначеного Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право звернутися з регресним позовом до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди.

Отже, у зв`язку з виплатою страхового відшкодування у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача як водія забезпеченого транспортного засобу, який після вчинення дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце події.

Оцінюючи надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт настання страхового випадку, здійснення виплати страхового відшкодування, а також наявність передбачених законом підстав для реалізації права регресної вимоги.

Відповідачем належних і допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача або свідчили про відсутність підстав для покладення на нього обов`язку відшкодувати виплачене страхове відшкодування, суду не надано.

З огляду на встановлені обставини справи, досліджені докази та норми матеріального права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача у користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст.512,526,530,610,612,625,1054,1077 ЦК України, ст.ст.12,13,81,89,141,263-265,280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» суму страхового відшкодування в розмірі 9053,42 грн.(дев`ять тисяч п`ятдесят три гривні 42 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» судовий збір в розмірі 3028,00 грн.(три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Інформація про учасників справи:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», код ЄДРПОУ 00034186, адреса: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15 травня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ