Рішення № 136569412, 12.03.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/13294/25

провадження № 2/361/5182/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

12 березня 2026 р.

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ведмідь Н.В.

за участю секретаря Чуняк В.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Центр комерційних рішень», третя особа ОСОБА_2 , приватний виконавець Бурко Арсен Мохаммед про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2025 року позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просив визнати виконавчий напис від 22.07.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №2794, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 151539,03 грн., таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати про сплату судового збору, та за наданням правничої допомоги.

Свій позов обґрунтовував тим, що 22 липня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною вчинено виконавчий напис № 2794 про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 151539,03 грн., згідно договору застави, посвідченого 07.04.2017 року приватний нотаріусом Київського міського округу Іщук Л.А. на користь ТОВ «Центр фінансових рішень», а саме: автомобіль марки Chevrolet, модель Lacetti, тип легковий седан В, KLINF19BE7K678812, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №VIN НОМЕР_1 .

08 грудня 2021 року приватним виконавцем Бурко Арсеном Мохаммед відкрите виконавче провадження № 67820293 та винесено постанову про арешт майна боржника.

01 грудня 2022 року приватним виконавцем Бурко Арсеном Мохаммед винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

27 січня 2023 року між ТОВ «ФК «Центр комерційних рішень» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги №20230127, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №5581767334, сума заборгованості 149039,03 грн.

09 липня 2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області винесено рішення, яким частково задоволено позов та стягнуто на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №5581767334 від 07.04.2017 року в розмірі 108378,13 грн. та судові витрати.

На підставі вказаного рішення видані виконавчі листи, які виконані, а борг погашено. Оскільки виконавче провадження № 67820293 відкрите та залишене в статусі невиконаним з цим же зобов`язанням, це порушує права заявника вільно володіти та розпоряджатися своїм майном.

З листа відповіді приватного виконавця Бурка А.М. вбачається, що він змінив свій округ діяльності, а тому не має можливості здійснювати будь які дії по виконавчому провадженню, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

24 листопада 2025 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

08 грудня 2025 року недоліки позовної заяви усунуто.

Згідно з ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.12.2025 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без їх участі, позов задовольнити.

Відповідач та треті особи в судові засідання 05.02.2026 та 12.03.2026 не з`являлись про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Відповідач ТОВ «ФК «Центр комерційних рішень» не скористалось процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву і доказів, на підтвердження своїх заперечень.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що представник позивача скористався своїм правом і подав заяву про розгляд справи без його участі, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, в установлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено договір застави, посвідченого 07.04.2017 року приватний нотаріусом Київського міського округу Іщук Л.А. предметом якого є автомобіль марки Chevrolet, модель Lacetti, тип легковий седан В, KLINF19BE7K678812, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №VIN НОМЕР_1 . (а.с. 10-11)

22 липня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною вчинено виконавчий напис № 2794 про звернення стягнення на рухоме майно, а саме: автомобіль марки Chevrolet, модель Lacetti, тип легковий седан В, KLINF19BE7K678812, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №VIN НОМЕР_1 , яке належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 27 лютого 2008 року Броварським РЕВ ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області та яке передано в заставу ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень». За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного рухомомого майна запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» за період з 20 травня 2017 року по 01 квітня 2021 року включно, в тому числі: 67945,91 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9238,95 грн. заборгованість за річними процентами; 40660,90 грн. заборгованість за щорічними процентами; 31193,27 грн. заборгованість за штрафом/пенею; 2500,00 грн. плата нотаріусу за вчинення виконавчого напису; що становить загальну суму 151539,03 грн. (а.с. 13)

08 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Бурко Арсеном Мохаммедом винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67820293 та постанову про арешт майна боржника.(а.с. 20, 21)

01 грудня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Бурко Арсеном Мохаммедом винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. (а.с. 22)

27 січня 2023 року між ТОВ «ФК «Центр комерційних рішень» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги №20230127, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №5581767334, сума заборгованості 149039,03 грн. (а.с. 23-25)

07 вересня 2023 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №5581767334 від 07.2017 року в розмірі 1490,39,03 грн. та судових витрат (а.с. 31-34)

09 липня 2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області винесено рішення по справі № 361/7665/23, яким частково задоволено позов та стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованість за кредитним договором № 5581767334 від 07 квітня 2017 року в розмірі 108 378 грн. 13 коп. Крім того вирішено стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати: - з ОСОБА_1 у розмірі 1 342,00 грн.; - з ОСОБА_3 у розмірі 1 342,00 грн. (а.с.14-16)

12 листопада 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським Олексієм Анатолійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76530449 та солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №5581767334 від 07.2017 року у розмірі 108378,13 грн. за виконавчим листом № 361/7665/23 виданий 18.10.2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області. (а.с. 17)

10 березня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським Олексієм Анатолійовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №76530449, посилаючись на те, що виконавчий лист № 361/7665/23 виданий 18.10.2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області виконано в повному обсязі. (а.с. 18)

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Згідно пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат», до нотаріальних дій відноситься, у тому числі, вчинення виконавчих написів.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено умови вчинення виконавчих написів. За положеннями цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні за змістом умови вчинення виконавчих написів визначає Порядок: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду (пп. 1.1-1.3 пункту 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно пп. 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп. 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік). Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (пп. 3.1-3.5 пункту 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

При цьому, Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Аналіз зазначених норм дає підстави для таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16 та Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.

Таким чином, нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Таку правову позицію викладено в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2017 року № 201/1662/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості боржника ОСОБА_1 перед стягувачем ТОВ «ФК «Центр комерційних рішень» в розмірі 151539,03 грн., чим порушено вимоги Закону України «Про нотаріат» та Порядку, а відтак оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що з ОСОБА_1 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським Олексієм Анатолійовичем стягнуто даний борг на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2024 року.

Крім зазначеного, постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року Перелік було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року в частині, у тому числі, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст. 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст. 87 цього Закону.

Згідно з п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, отже і п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

Верховний Суд у постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

До аналогічних по суті висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.10.2020 року у справі № 172/1652/18 та від 15.04.2020 року у справі №158/2157/17.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом 22.07.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, в редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.

Однак, вчиняючи виконавчий напис, Приватний нотаріус Барбуляк Х.М. не врахувала зазначених вище вимог закону, зокрема, що вчинення виконавчого напису було можливо лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

З огляду на вищевказані вимоги закону та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Приватний нотаріус Барбуляк Х.М. вчинила оспорюваний виконавчий напис з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку, а відтак оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про обґрунтованість позову.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт (детальний опис робіт, наданих послуг).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату цих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, акту виконаних робіт, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження надання йому правової допомоги надано ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, крім того не зазначена розмір витрат на правову допомогу, тому суд відмовляє в стягненні витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», статтями 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Центр комерційних рішень», третя особа ОСОБА_2 , приватний виконавець Бурко Арсен Мохаммед про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі № 2794, вчинений 22 липня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 151 539,03 грн., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Центр комерційних рішень» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Ведмідь Н.В.