Рішення № 13656829, 10.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.11 Справа № 16/92пн

За позовом Прокурора Слов'яносербського району в інтересах держави в особі Слов'яносербської районної державної адміністрації, смт. Слов'яносербськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АгроЛугань", м. Луганськ

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 41094 грн. 63 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від заявника: прокурор Шидлаускас П.В., посвідчення від 09.10.06 № 129;

від позивача: Гребенюк Д.В., довіреність від 27.10.10 № 01/12-2510;

від відповідача: Ковальчук А.О., довіреність від 01.12.10. № 8,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем подано позов про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка складає 41 094, 63 грн., зобов’язання відповідача звільнити земельну ділянку, яка використовується без правовстановлюючих документів.

Заявник позов підтримав. Листом від 13.12.2010 № 3017 вих-10 зазначив, що перевіркою державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Луганської області Проскуріним С.М., проведеною згідно п.2 ст. 3,2 Наказу Держкомзему України від 12.12.2003 № 312 “Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель” та Закону України “Про державний нагляд за використанням та охороною земель”, встановлений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, про що складено відповідний акт.

Позивач позов підтримав.

У судовому засіданні 10.01.11 прокурор та позивач заявою уточнили вимоги позову і просять суд стягнути збитки в сумі 41094,63грн., зобов’язати відповідача повернути позивачеві земельну ділянку та привести її у належний для використання стан.

Позивач надав до матеріалів справи акт обстеження земельних ділянок від 05.01.11 в підтвердження факту використання земель під вирощування соняшника та в підтвердження того, що земля не оброблена.

Прокурор звернувся з даним позовом до суду, стверджуючи про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки на території Жовтенської сільської ради Слов’яносербського району Луганської області площею 53,9882га з земель сільськогосподарського призначення, на якій вирощувався соняшник та зернові культури.

В позовній заяві вказується, що відповідач не має законних прав на використання зайнятої ним земельної ділянки: позивач не постановляв рішення про надання відповідачеві землі; ділянка не має визначених меж на місцевості, тобто відсутній проект землеустрою; договір оренди земельної ділянки між сторонами спору не укладено; плату за використання землі відповідач не вносить.

Вказані факти прокурор підтверджує актом - перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.08.10, який складено головним держінспектором з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему в Луганській області, та поясненнями управляючого ТОВ НВП «Агро Лугань», в яких вказано про використання відповідачем спірної земельної ділянки.

Обґрунтовано позов в даній частині правилами ст.13 Конституції України, ст.ст.116,125 ЗК України, ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

У зв’язку з незаконним використанням відповідачем землі, прокурор вимагає зобов’язати відповідача привести земельну ділянку у придатний для використання стан та повернути землю позивачеві, як приписано вимогами ст.212 ЗК України.

Крім того, до стягнення заявлено шкоду в сумі 41094,63грн. за самовільне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Факт спричинення збитків прокурор не підтверджує документально і не мотивує нормою права.

В підтвердження правомірності розміру даної вимоги позову прокурор посилається на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.07. №963, якою затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, і на підставі якої держінспектором управління Держкомзему в Луганській області виконано розрахунок збитків (а.с.11,12).

Відповідач відзивом на позовну заяву від 02.12.2010 проти позову заперечує, посилаючись зокрема на наступні обставини.

Відповідач з посиланням на п. 2 ст. 4 Закону України від 05.04.2007 № 877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” зазначає, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства здійснювалась головним державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області сумісно із співробітником відділу податкової міліції Стахановської ОДПІ, при цьому рішення про сумісне проведення перевірки керівниками вищевказаних органів не приймалося. Крім того, відповідач вважає, що питання дотримання вимог земельного законодавства не входять до компетенції органів податкової міліції.

Посилаюсь на п. 3.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений Наказом Держкомзему України від 12.12.2003 № 312 (надалі Порядок № 312), вказує, що відповідача про проведення позапланової перевірки не попередили.

Державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області Проскурін С.М. не мав при собі направлення про проведення перевірки.

В порушення п. 4.2 Порядку № 312 при проведенні перевірки господарської діяльності відповідача був здійснений лише візуальний огляд земельних ділянок.

При проведенні перевірки не дотримані вимоги п. 4.3 Порядку № 312 щодо встановлення особи, яка використовує земельну ділянку площею 30,9 га, на якій вирощувався соняшник.

Також, відповідач зазначає, що в супереч п. 6.1 Порядку № 312, державним інспектором не був складений протокол про адміністративне порушення. Жодних приписів, які встановлені п. 6.2 Порядку № 312, на адресу відповідача від державного інспектора не надходило.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників заявника і позивача, оцінивши надані ними докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача привести земельну ділянку загальною площею 53,9882га у придатний для використання стан та повернути землю позивачеві слід задовольнити частково з огляду на такі приписи законодавства і матеріали та обставини справи.

Конституцією України, ст.ст.13,14, встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, іншими законодавчими органами України.

Відповідно до ст. 12, 83 Земельного кодексу України суб'єктами права державної власності на землю в межах їх території є міські, селищні і сільські ради.

Компетенція позивача по реалізації права власності на землю визначена Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування», Земельним кодексом України та іншими законами.

Використання відповідачем земельної ділянки загальною площею 53,7882га на території Жовтенької сільської ради підтверджено актом - перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.08.10 та поясненнями керівника підприємства-відповідача від 31.08.10.

Вимогами ст.ст.5,6,9,10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», якими встановлено повноваження державних інспекторів Держкомзему України по здійсненню державного контролю за використанням та охороною земель на відповідній території, передбачено право проводити перевірки в сфері дотримання вимог закону по використанню земель та складати акти при встановленні правопорушень.

Тому, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.08.10, який складено головним держінспектором з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему в Луганській області і в якому вказано, що відповідач використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, вчинений з дотриманням ст.19 Конституції України і є належним доказом в підтвердження вказаних обставин.

Доводи відповідача стосовно неправомірності сумісного складання акту спеціалістом Держкомзему України і робітником податкової міліції спростовуються самим актом, який складено саме повноважним фахівцем Держкомзему України в присутності робітника податкової міліції, і приписами вказаного закону. Відсутність протоколу про адмінправопорушення і припису про усунення порушення закону не спростовують факти, встановлені актом перевірки.

Відповідно до приписів Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про оренду землі», Земельного кодексу України - використання землі в Україні є платним і право на використання повинно бути оформлене згідно з вимогами закону. За використання земельних ділянок справляється плата у вигляді податку на землю або у вигляді орендної плати. Право на використання землі надають землекористувачу державний акт на право постійного використання або договір оренди, укладений з міською радою на підставі її рішення про виділення у користування відповідної земельної ділянки.

Відповідач, як було вказано вище, використовував в період серпня 2010 року землю для сільськогосподарських цілей без правовстановлюючих документів і без внесення плати. Тобто, самовільно і безпідставно. Дані доводи не спростовані відповідачем і підтверджені належними доказами - в порядку ст.ст.33,34 ГПК України - та матеріалами справи.

З матеріалів справи – з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.08.10 - вбачається, що Жовтенська сільська рада є землевласником земельної ділянки загальною площею 53,7882га, яку безпідставно використовував відповідач. Між тим, порушення прав Жовтенської сільської ради мало місце при використанні відповідачем не витребуваних паїв на земельних ділянках з кадастровими номерами 394 площею 5,2644га, 395 площею 5,4848га, 414 площею 7,7136га. Земельна ділянка площею 30,9га знаходиться у спільно-сумісному користуванні КСП «Рассвет»і кадастровий номер даної ділянки в акті не визначено.

Земельна ділянка площею 4,4254га складається з угідь: не витребуваний пай з кадастровим номером 213 та частина поля з кадастровим номером 790, яке перебуває у володінні відповідача на праві оренди. Слід вказати, що загальна площа землі у приведеному в акті розмежуванні дорівнює 53,7882га, і в цьому ж акті вказано про незаконне використання відповідачем землі загальною площею 53,9882га, з якої також зроблено розрахунок збитків.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

За таких підстав ТОВ НВП «Агро Лугань»слід зобов’язати привести земельні ділянки на території Жовтенької сільської ради»з кадастровими номерами 394 площею 5,2644га, 395 площею 5,4848га, 414 площею 7,7136га, які відповідач використовував для вирощування соняшника, у придатний для використання стан та повернути землю Слов'яносербській районній державній адміністрації, смт. Слов'яносербськ Луганської області на підставі акту приймання –передачі земельної ділянки і позов в даній частині слід задовольнити.

Позов в частині повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 213, 790 і земельної ділянки площею 30,9га, яку використовує КСП «Рассвет», слід залишити без задоволення і вказати на таке.

Прокурор мав право звернутись за захистом порушеного права Словяносербської РДА і заявляти вимогу тільки про повернення земельних ділянок не витребуваних паїв, а за захистом порушеного права у зв’язку з безпідставним користуванням земельною ділянкою площею 30,9га і з вимогою про її повернення має право звернутись до суду законний землекористувач –КСП «Рассвет».

Вимоги позову про повернення земельних паїв з кадастровими номерами 213 та 790 загальною площею 4,4253га суд залишає без задоволення, оскільки площа кожного паю не визначена і частина невизначеної площі цих ділянок займана відповідачем на законних підставах –на праві оренди, як вказано в акті.

Позов в частині стягнення шкоди в сумі 41094,63грн. слід залишити без задоволення з огляду на таке.

При встановленні факту спричинення збитків позивачем не дотримано вимоги до норми ст.19 Основного закону держави –Конституції України, в якій вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави для відшкодування збитків в сфері земельних правовідносин визначені в ст.ст.156,157 ЗК України. Порядок встановлення факту спричинених збитків, неправомірних дій винної особи встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 №284. Постанова КМУ від 25.07.07. №963 спрямована на визначення розміру шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор просить стягнути з відповідача не отриманий позивачем дохід, керуючись при цьому постановою КМУ від 25.07.07. №963. При цьому необхідно вказати, що застосування відповідних нормативів та коефіцієнтів в наданому розрахунку, не мотивовано і не підтверджено жодною нормою права. Представники заявника та позивача під час розгляду справи пояснень з цього приводу не надали.

Поняття неодержаного прибутку у вигляді не отриманої плати за землю визначає постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.93 №284. Даною постановою визначено, що відшкодуванню підлягає, в тому числі, неодержаний доход. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Даний акт може бути оскаржений до суду.

Доказів того, що позивач не отримав, але міг реально отримати –при умовах платного і законного використання відповідачем або іншою особою спірної землі - доход в сумі 41094,63грн., в матеріалах справи не має, акт комісії по визначенню збитків відсутній.

Також, суд зазначає, що розмір збитків, заявлений до стягнення, виконаний без врахування розбіжностей в акті перевірки: перш за все, неоднозначно визначена займана відповідачем площа земельних ділянок - в акті розмежовані землі на загальну площу 53,7882га, а розрахунок зроблено за 53,9882га, що також вказано в акті.

Таким чином, факт використання відповідачем самовільно та безпідставно земельних ділянок з кадастровими номерами 394 площею 5,2644га, 395 площею 5,4848га, 414 площею 7,7136га для вирощування соняшника підтверджено належними та допустимими доказами –в порядку ст..ст.33,34 ГПК України і позов в частині повернення цих ділянок Слов'яносербській районній державній адміністрації та приведення землі у придатний для використання стан слід задовольнити.

Решту вимог позову слід залишити без задоволення у зв’язку з відсутністю належних доказів і у зв’язку з недотриманням позивачем встановленого законом порядку при встановленні факту спричинення збитків.

Судові витрати в сумі 85грн. та 118грн. (50%) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід стягнути з відповідача в порядку ст..с.44-49 ГПК України, оскільки вимога про зобов’язання повернути землю судом задоволена, а вимога про стягнення шкоди залишена без задоволення.

На підставі викладеного, ст..ст.13,14,19 Конституції України, ст..ст.116,125,156,157,212 ЗК України, постанов КМУ від 19.04.93 №284, від 25.07.07. №963, керуючись ст..ст.33,34,44-49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АгроЛугань", м. Луганськ, вул. ім. Андрія Ліньова, 106, офіс 416, ід. Код 24204339 привести у придатний для використання стан самовільно зайняті земельні ділянки, розташовані на території Жовтеньскої сільської ради Слов'яносербського району Луганської області з кадастровими номерами 394 площею 5,2644га, 395 площею 5,4848га, 414 площею 7,7136га та повернути їх за належністю Слов'яносербській районній державній адміністрації, смт. Слов'яносербськ Луганської області на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АгроЛугань", м. Луганськ, вул. ім. Андрія Ліньова, 106, офіс 416, ід. Код 24204339 на користь:

- державного бюджету України держмито в сумі 85грн. на поточний рахунок 31118095700006, банк ГУДК у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ У Луганській області, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, видати наказ Державній податковій інспекції Слов’яносербського району Луганської області;

- державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 118грн., р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 264, видати наказ.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 11.01.11

Суддя Р. Шеліхіна