Ухвала суду № 136567845, 06.05.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1540/26

провадження № 1-кс/405/972/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2026 м. Кропивницький

Слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , представників власника майна адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 кримінальному провадженні, відомості про які внесені 23.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72023110100000011 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про арешт майна,-

встановив:

23.03.2026 до Подільського районного суду міста Кропивницького від старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , за допомогою засобів поштового зв`язку, надійшло клопотання про арешт майна, яке 19.03.2026 тимчасово вилучено під час обшуку офісу №305 розташованого за адресою м. Київ бульвар Лесі Українки, буд. 34, а саме:

-ноутбук «Lenovo 81Y4», серійний номер PF3DL1V6 та зарядний пристрій до нього,

-Копія наказу №78 від 20.12.2023 на 4 арк.;

-Копія листа від 24.10.2025 №883/01-16 на 2 арк.

-Копія план робіт з експлуатаційного утримання доріг відповідно договору підряду від 19.10.2021 №308/21 на 3 арк.;

-Копія листа від 15.09.2025 №749/01-16 на 2 арк.

-Копія листа від 09.09.2025 №735/01-16 на 2 арк.

-Копія листа від 10.09.2025 №738/01-16 на 1 арк.

-Копія плану робіт з експлуатаційного утримання доріг відповідно договору підряду від 19.10.2021 №308/21 на 1 арк.

-Копія листа від 04.08.2025 №615/01-16 на 1 арк.

-Копія листа від 14.07.2025 №557/01-16 на 1 арк.

-Копія листа від 20.08.2025 № 674/01-16 на 2 арк.

-Копія листа від 31.08.2025 №691/01-16 на 2 арк.

-Копія плану робіт з експлуатаційного утримання доріг відповідно договору підряду від 19.10.2021 №308/21 на 1 арк. з додатком на 1 арк.

-Копія листа від 16.07.2025 №562/01-16 на 2 арк.

-Копія листа від 10.07.2025 №543/01-16 на 1 арк.

-Копія листа від 12.06.2025 №436/01-16 на 2 арк.

-Копія листа від 24.06.2025 №461/01-16 на 1 арк.

-Копія протоколу випробувань матеріалів на 2 арк.

-Копія плану робіт з експлуатаційного утримання доріг відповідно договору підряду від 19.10.2021 №308/21 на 2 арк.

-Копія листа від 28.04.2025 №342/01-16 на 1 арк.

-Копія плану робіт з експлуатаційного утримання доріг відповідно договору підряду від 19.10.2021 №308/21 на 2 арк.

-Копія листа від 10.06.2025 №425/01-16 на 1 арк.

-Копія листа №06/25/06 від 25.06.2025 на 1 арк.

-Копія листа від 01.07.2025 №499/01-16 на 1 арк.

-Копія листа від 07.07.2025 №520/01-16 на 1 арк.

-Копія листа №07/08/06 від 08.07.2025 на 1 арк.

-Копія листа від 10.07.2025 №546/01-16 на 1 арк.

-Копія листа №07/11/01 від 11.07.2025 на 1 арк.

-Копія листа від 14.07.2025 № 558/01-16 на 1 арк.

-Копія листа №07/16/01 від 16.07.2025 на 1 арк.

-Копія листа від 31.07.2025 №610/01-16 на 1 арк.

-Копія листа від 04.08.2025 №615/01-16 на 1 арк.

-Копія плану робіт з експлуатаційного утримання доріг відповідно договору підряду від 19.10.2021 №308/21 на 1 арк.

-Копія листа №02/09/01 від 09.02.2026 на 1 арк.

-Копія листа 23.01.2026 №65/01-16 на 1 арк.

-Копія листа 30.01.2026 №79/01-16 на 1 арк.

-Копія листа від 04.02.2026 №84/01-16 на 1 арк.

-Копія Припису №2 від 26.01.2026 на 2 арк.

-Копія інформації про вартісні показники основних видів робіт з поточного дрібного та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в розрізі підрядних організацій по кожному окремому договору на 1 арк. з додатком

-Копія листа від 11.02.2025 №137/01-16 на 1 арк.

-Копія листа №33/1/07-01/01.1/13 від 06.01.2025 на 1 арк.

-Копія листа №464/1/07-01/01.1/13 від 11.02.2025 на 1 арк. з додатком на 2 арк.

-Копія листа №02/11/01 від 11.02.2025 на 1 арк. з додатком на 2 арк.

-Копія листа від 02.04.2025 №262/01-16 на 1 арк.

-Копія листа від 29.11.2024 №967/01-16 на 1 арк.

-Копія листа від 01.10.2024 №748/01-16 на 1 арк. з додатком на 1 арк.

-Копія план робіт з експлуатаційного утримання доріг відповідно договору підряду від 19.10.2021 №308/21 на 1 арк.

-Копія листа від 18.12.2025 №1065/01-16 на 1 арк.

-Копія листа від 12.12.2025 №1044/01-16 на 2 арк.

-Копія листа від 04.12.2025 №1020/01-16 на 2 арк.

-Копія листа від 20.11.2025 №976/01-16 на 2 арк.

Клопотання про арешт майна слідчий обґрунтовує тим, що речі та документи, які 19.03.2026 тимчасово вилучено під час обшуку офісу АДРЕСА_1 , мають ознаки речових доказів, з метою забезпечення збереження речових доказів, просить накласти на них арешт.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити за підстав, які у ньому викладені та додала, що у вилученим ноутбуком користувався саме ОСОБА_7 , тому відносно цього ноутбука призначено експертизу.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 заперечив відносно задоволення клопотання слідчого про арешт тимчасового вилученого майна, за такого:

1.Згідно відповіді керівника експертної установи від 06.04.2026 до експертної установи не надходила експертиза від 23.03.2026;

2.Постанова про експертизу винесена 30.03.2026, а клопотання про арешт майна 20.03.2026, тому вважає це штучним створення підстав для арешту майна;

3.Слідчим не надано доказів того, що вилучені речі та документи є доказом у кримінальному провадженні;

4.Ухвалою слідчого судді, якою надано дозвіл на обшук зазначено вичерпний перелік документів, дозвіл на відшукання яких надано, однак слідчим вилучено майно, дозвіл на відшукання яких не надавався;

5.На думку представника власника майна в клопотанні відсутні обґрунтування необхідності арешту тимчасово вилученого майна;

6.Доступ до ноутбука надано під час обшуку, підстав для вилучення цього ноутбука не було;

7.З моменту звернення слідчого з клопотання арешт майна минуло 72 години, тому відсутні, на думку представника, підстави для подальшого утримання тимчасово вилученого майна та накладення на нього арешту, а тому це майно підлягає поверненню власнику;

8.Слідчим не доведено зв`язку вилученого майна з доданим кримінальним провадженням.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив. В матеріалах справи наявні письмові заперечення.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив відносно задоволення клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна, оскільки вважає, що у даному кримінальному провадженні порушено підслідність та відсутність необхідності вилучення ноутбука, якщо до нього добровільно надано доступ.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання слідчого про арешт майна, дослідивши матеріали, які надані слідчим в обґрунтування клопотання про арешт майна, врахувавши доводи слідчого, заперечення представників власника майна, дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 23.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72023110100000011 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 16.03.2026 надано дозвіл на обшук офісу, який використовує ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР», що розташований за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 305, який займає увесь третій поверх з кабінетами, що на праві власності належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, з метою відшукання: мобільних терміналів /в тому числі яким користуються ОСОБА_7 , ОСОБА_9 /, жорстких дисків, флеш накопичувачів, чорнових записів, бухгалтерської документації, що стосується договору № 308/21 від 19.01.2021 р.

19.03.2026 слідчим на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 16.03.2026 проведено обшук офісу №305 розташованого за адресою м. Київ бульвар Лесі Українки, буд. 34, в ході якого вилучено назване в клопотанні майно, яке постановою слідчого від 20.03.2026 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, що саме по собі не є вирішальним, однак у сукупності з іншими встановленими обставинами підтверджує наявність підстав вважати, що зазначене майно відповідає критеріям статті 98 КПК України.

Метою арешту тимчасово вилученого майна слідчим визначено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) (п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України).

Так, за версією органу досудового розслідування співзасновники ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» ОСОБА_10 ( НОМЕР_1 ) та ОСОБА_11 ( НОМЕР_2 ) є засновниками ПП «ЛІДЕР» (31563452) та ТОВ «ЛІС ТРАНС» (37824090). В свою чергу, ПП «ЛІДЕР» (31563452) та ТОВ «ЛІС ТРАНС» (37824090) використовують при веденні фінансово-господарської діяльності спільні IP-адреси (95.67.111.194; 212.42.77.73;212.42.77.154; НОМЕР_3 ; 212.42.77.73) з наступними суб`єктами-контрагентами ТОВ «ВІЛАРС ГРУП» (44028177), ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС» (40593676), ТОВ «РОАД-ЛАЙН» (39272818). Також, у ТОВ «РОАД-ЛАЙН» (39272818) бухгалтером значиться ОСОБА_12 , який також є бухгалтером ТОВ «ТНУ» (42958761) та ТОВ «ІНФОДОРЕКСПЕРТ» (42952581), засновником яких є директор та співзасновник ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» ОСОБА_7 ( НОМЕР_4 ).

Крім цього, директор ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» ОСОБА_7 за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «ВІЛАРС ГРУП», ТОВ «Дорбуд Сервіс» (код ЄДРПОУ 40593676), ПП «Лiдер» (код ЄДРПОУ 31563452), ТОВ «Роад-Лайн» (код ЄДРПОУ 39272818), ТОВ «Ліс Транс» (код ЄДРПОУ 37824090), ТОВ «Лівайн торг» (код ЄДРПОУ 41449359) та низки інших підприємств з ознаками фіктивності та ризиковості, в порушення вимог статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», нівелюючи принципами максимальної економії та ефективності, шляхом внесення до звітних форм недостовірних даних щодо виконання робіт, вартості витратних матеріалів та зловживання службовим становищем, розтратили за період 20.01.2021 12.09.2023, бюджетні кошти на суму 40 697 964,22 грн.

З огляду на характер кримінального правопорушення, яке розслідується, а також на те, що за версією сторони обвинувачення ОСОБА_7 є директором ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР», тому вилучений у робочому приміщенні ОСОБА_7 ноутбук, може містити в собі інформацію, яка має значення для кримінального провадження.

Отже, вилучений за місцем роботи ОСОБА_7 ноутбук, може містити в собі відомості, які можуть свідчити про обставини вчинення злочину, а саме: документи щодо діяльності ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР», листування, передані через електронну пошту файли, чорнові записи, видалені файли, тощо, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Також слідчим суддею враховується і те, що постановою слідчого від 30.03.2026 призначено комп`ютерно-технічну експертизу відносно вилученого ноутбука «Lenovo 81Y4», серійний номер PF3DL1V6.

Вирішуючи клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя дійшов до висновку, що вилучений в ході обшуку ноутбук, має значення для кримінального провадження як доказ, оскільки за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» може бути причетним до вчинення злочину; вилучений ноутбук необхідний для проведення призначеної у кримінальному провадженні експертизи; за наведеного слідчим суддею встановлено про наявність достатніх підстав вважати, що вилучений ноутбук має значення для кримінального провадження та можливість його використання в якості речового доказу та відповідність його критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Водночас, слідчий суддя відхиляє наведені у судовому засіданні пояснення представників власника майна, щодо підстав для відмови у задоволенні клопотання за таких обставин:

1.Згідно відповіді від 06.04.2026 на адвокатський запиту від 01.04.2026 до Кіровоградського науково дослідного експертного-криміналістичного центру МВС України не надходила постанова слідчого ОСОБА_3 про призначення комп`ютерно технічної експертизи від 23.03.2026 відносно ноутбука «Lenovo 81Y4», серійний номер PF3DL1V6, тому представником власника майна стверджується, що постанова слідчого від 23.03.2026 не перебуває на виконанні у експертній установі. Проте, за наявними у справі матеріалами, слідчим призначено комп`ютерно технічну експертизу відносно ноутбука «Lenovo 81Y4», серійний номер PF3DL1V6 та зарядний пристрій до нього, постановою від 30.03.2026, тому на виконанні у експертній установі не може перебувати постанова від 23.03.2026;

2.Доводи про нібито штучний характер кримінального провадження виходять за межі предмета розгляду клопотання про арешт майна та не підлягають оцінці на даній стадії;

3.Ухвалою слідчого судді від 16.03.2026, якою надано дозвіл на обшук приміщення за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» зазначалось, що органом досудового розслідування здобути докази, які можуть свідчити про причетність до вчинення злочину директором ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» - ОСОБА_7 , тому, наведені обставини у сукупності свідчать про можливість використання вилученого ноутбука як речового доказу.

З метою встановлення усіх даних, які містять в цих речах, слідчим постановою від 30.03.2026 призначено комп`ютерно-технічну експертизу;

4.Доводи представників власника майна щодо спливу сімдесяти двох годин слідчий суддя враховує, однак не вважає їх безумовною підставою для відмови у накладенні арешту.

Так, 23.03.2026 до Подільського районного суду міста Кропивницького від старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , за допомогою засобів поштового зв`язку, надійшло клопотання про арешт майна, яке 19.03.2026 тимчасово вилучено під час обшуку офісу №305 розташованого за адресою м. Київ бульвар Лесі Українки, буд. 34. Згідно відомостей по трекінгу поштового відправлення 2500601210428 з офіційного веб сайту Укрпошти (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html), вказане поштове відправлення було подано 20.03.2026, тобто у строк, передбачений ч. 5 ст.171 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 173 КПК України ухвала про арешт тимчасово вилученого майна постановлюється слідчим суддею не пізніше сімдесяти двох годин із дня надходження до суду клопотання, інакше відповідне майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Дійсно, клопотання слідчого про арешт майна розглянуто понад строки, тобто 06.05.2026, які визначені ч. 1 ст. 172 КПК України, однак це зумовлено виключно поведінкою учасників справи, оскільки саме на підставі клопотання слідчого відкладено розгляд справи, який був призначено на 24.03.2026 ; 01.04.2026 та 08.04.2026 розгляд справи відкладено за клопотанням представника власника майна адвоката ОСОБА_8 ; 13.04.2026 клопотання не розглядалось у зв`язку із надходженням відводу слідчому судді, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 30.04.2026.

Однак, це не свідчить, що на таке майно не може бути накладено арешт, тим більше коли вирішується доля арешту майна в якості речового доказу. Незважаючи на пропущення строків, значення такого майна як доказу для встановлення суттєвих обставин кримінального провадження не втрачається, а тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту.

Так, з одного боку порушення передбаченого частиною 6 статті 173 КПК строку, є юридичним фактом, з яким закон пов`язує припинення режиму тимчасового вилучення майна (пункт 3 частини 1 статті 169 КПК «Припинення тимчасового вилучення майна»), встановлює обов`язок негайно повернути майно особі, в якої воно було тимчасово вилучене, а з іншого - не є підставою для відмови в арешті майна.

Правові інститути тимчасово вилученого майна (глава 16 КПК) та арешту майна (глава 17 КПК) є пов`язаними, але відносно самостійними, з різними цілями та правовими наслідками. Отже, вирішення питання щодо арешту майна залежить від того, чи має воно значення в кримінальному провадженні, а не від процесуального строку розгляду відповідного клопотання. У протилежному випадку вирішення питання щодо арешту майна (арешт майна чи відмова в арешті майна) залежно від строків розгляду клопотання матиме формальне значення та суперечитиме суті та призначенню правового інституту арешту майна.

Водночас, на переконання слідчого судді, саме по собі порушення строку розгляду клопотання слідчого про арешт майна не може бути підставою для відмови у його задоволенні або для відмови від розгляду такого клопотання. Законодавець чітко визначив випадки, за яких слідчий суддя має відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, зокрема у ч. 3 ст. 132 КПК України та ч. 1 ст. 173 КПК України, і серед таких підстав відсутня така, як розгляд клопотання після спливу встановленого строку.

При вирішенні цього питання слідчий суддя враховує, що вилучене майно постановою слідчого вже визнано речовими доказами, а щодо ноутбука призначено комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої об`єктивно потребує збереження самого ноутбука.

Отже, незалежно від дотримання строку, передбаченого ч. 6 ст. 173 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний перевірити, чи існують на момент розгляду клопотання достатні правові підстави для арешту майна.

За результатами такої перевірки встановлено, що вилучений під час обшуку ноутбук відповідає критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України, а його арешт є необхідним для забезпечення збереження доказів та проведення призначеної експертизи.

На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання доведеності вини особи чи допустимості конкретних доказів, а лише оцінює наявність достатньої сукупності даних, яка дозволяє дійти висновку про ймовірний зв`язок майна із предметом доказування.

Тому сам по собі пропуск строку розгляду клопотання не є безумовною підставою для відмови у його задоволенні;

5.Згідно із ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Повноваження слідчого передбачені ч. 2 ст. 40 КПК України.

Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Постановою слідчого від 30.03.2026 призначено комп`ютерно-технічні експертизу відносно вилученого ноутбука «Lenovo 81Y4», серійний номер PF3DL1V6.

Так, законодавцем встановлено стислі строки звернення з клопотання про арешт майна, яке тимчасово вилучено на підставі ухвали слідчого судді під час обшуку. В даному випадку, це є наступним днем після обшуку, який проведено 19.03.2026, а клопотання слідчим подано 20.03.2026. Частиною 2 ст. 171 КПК України зобов`язано слідчого, прокурора навести у клопотанні про арешт майна відомості, які вимагає вказане положення закону. Також зазначено, що до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Отже, на момент подачі клопотання про арешт майна, підготовка якого також вимагала певного часу, слідчим дотримано вимоги процесуального закону.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 172 КПК України під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

В даному випадку, з метою встановлення інформації, в тому числі видаленої, на вилученому ноутбуці, слідчим постановою від 30.03.2026 призначено комп`ютерно-технічну експертизу.

Отже, в даному випадку, слідчим, з метою встановлення усіх обставин кримінального провадження, реалізовано право проведення такої слідчої дії, як призначення експертизи, а саме комп`ютерно-технічної, а не копіювання інформації з вилученого ноутбука. Копіювання інформації з вилученого ноутбука є правом, а не обов`язком слідчого. Тому, з метою досягнення цілей кримінального провадження, слідчий має отримати висновок експерта відносно вилученого ноутбука, враховуючи, що слідчим поставлено перед експертом питання щодо копіювання усієї, в тому числі і вилученої інформації.

З огляду на це, слідчий суддя вважає, що наразі у контексті потреб досудового розслідування існує необхідність у проведенні детального огляду вмісту вилученого ноутбука, в тому числі шляхом проведення експертного дослідження, яке дозволить у повному обсязі скопіювати наявні на ньому файли та перевірити на предмет наявності видалених.

У такому випадку суттєвим для отримання такої інформації є наявність самого пристрою, який становитиме предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).

Тому, враховуючи обставини вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень, механізму їх вчинення та дії ймовірно причетних осіб, слідчий суддя доходить висновку, що відомості, які можуть бути виявлені на вилученому ноутбуці, можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно ноутбук, як матеріальний носій цих відомостей, також має ознаки речового доказу і може бути використаний сторонами кримінального провадження як таке процесуальне джерело доказів.

Слідчий суддя враховує, що розгляд клопотання відбувся не одразу після вилучення майна, що зумовлено об`єктивними обставинами, зокрема відкладенням судових засідань, оголошенням перерв, заявленням відводу слідчому судді. Разом з тим, зазначені обставини не впливають на збереження доказового значення вилученого майна та не усувають необхідності його арешту.

Сам по собі факт того, що під час проведення обшуку слідчим не було здійснено копіювання інформації з вилученого електронного пристрою, не свідчить про незаконність їх вилучення, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України вилучення таких пристроїв допускається у разі необхідності проведення експертного дослідження.

У даному випадку постановою слідчого призначено комп`ютерно-технічну експертизу, що об`єктивно потребує дослідження саме оригінальних носіїв інформації;

6. Добровільне надання доступу до ноутбука шляхом повідомлення паролів доступу саме по собі не виключає можливості вилучення такого пристрою, якщо він може містити відомості, що мають значення для кримінального провадження, та є необхідними для проведення експертного дослідження;

Такий підхід узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, відповідно до якої огляд інформації, що міститься у мобільному телефоні, за умови його добровільного надання, не є негласною слідчою (розшуковою) дією та не потребує отримання дозволу слідчого судді, а добровільне розкриття доступу до інформації не впливає на допустимість отриманих доказів та не виключає можливості подальшого вилучення пристрою і проведення його експертного дослідження.

7.Доводи представника власника майна про те, що під час обшуку слідчим не було здійснено копіювання інформації, яка міститься на вилученому ноутбуці, самі по собі не спростовують наявності підстав для накладення арешту на це майно.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 168 КПК України, у випадку коли надання електронного пристрою разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, вилучення такого пристрою допускається.

Як встановлено слідчим суддею, постановою слідчого від 30.03.2026 призначено комп`ютерно-технічну експертизу щодо нього, а тому наявність у розпорядженні органу досудового розслідування саме оригінальних носіїв інформації є необхідною для досягнення мети такого дослідження.

Сам по собі факт нездійснення копіювання інформації під час обшуку не свідчить про відсутність у вилученого майна ознак речового доказу та не усуває необхідності його збереження шляхом накладення арешту.

Окрім цього, ухвалою слідчого судді від 16.03.2026, якою надано дозвіл на проникнення до офісу юридичною адресою ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» не надавався дозвіл на відшукання тих речей, документів, які були вилучені під час обшуку, однак, ч. 7 ст. 236 КПК України вказує на можливість вилучення речей та документів, незалежно від того чи надавався такий дозвіл слідчим суддею чи ні, у разі, якщо слідчим буде встановлено, що такі речі, документи, гроші мають значення для кримінального провадження як доказ.

Як і є неспроможним твердження представника власника майна адвоката ОСОБА_4 щодо порушення правил підсудності розгляду цього клопотання оскільки постановою прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури від 19.11.2025, органом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні визначено є СУ ГУНП в Кіровоградській області, який територіально підсудний слідчому судді Подільського районного суду м. Кропивницького.

У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Інші доводи представника власника майна були предметом перевірки слідчого судді, однак не спростовують встановлених підстав для накладення арешту на майно та не впливають на висновки суду.

Водночас, в ході розгляду клопотання слідчого про арешт майна, слідчим не наведено відомостей про те, що документи, вилучені під час обшуку, містять будь-які індивідуальні ознаки, потребують проведення експертних досліджень саме оригіналів або що використання копій документів, які вже перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, є неможливим чи недостатнім.

Також стороною обвинувачення не наведено обставин, які б свідчили про необхідність подальшого фізичного утримання саме цих документів для досягнення цілей досудового розслідування.

Сам по собі факт вилучення документів під час обшуку та подальше визнання їх речовими доказами не свідчить автоматично про необхідність застосування арешту. Арешт майна не може застосовуватись формально та повинен бути обумовлений реальною необхідністю досягнення завдань кримінального провадження.

У даному випадку стороною обвинувачення не наведено переконливих доводів про те, що без застосування арешту досягнення таких завдань стане неможливим або істотно ускладненим. Не наведено відомостей про індивідуальні ознаки документів, сліди кримінального правопорушення, необхідність проведення експертиз саме оригіналів чи неможливість використання копій.

Відповідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий суддя також враховує принцип співмірності втручання у право мирного володіння майном із завданнями кримінального провадження. Обмеження права власності не може застосовуватись автоматично та має бути належним чином обґрунтоване потребами досудового розслідування.

За відсутності належного обґрунтування необхідності арешту саме оригіналів документів таке втручання не відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

При цьому для арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України, визначальним є не саме існування ризиків приховування, пошкодження чи відчуження майна, а наявність достатніх підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям речового доказу та існує необхідність забезпечення його збереження. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучений під час обшуку ноутбук, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.

Слідчий суддя перевірив можливість досягнення мети досудового розслідування менш обмежувальними заходами, зокрема шляхом копіювання інформації, однак дійшов висновку, що у даному випадку це не забезпечить повноти дослідження, зокрема з урахуванням необхідності перевірки наявності видалених даних, їх можливого відновлення, а також проведення повноцінного експертного дослідження.

Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні кримінальних правопорушень проти власності.

Слідчий суддя дійшов висновку, що втручання у право мирного володіння майном у цьому випадку є тимчасовим, переслідує легітимну мету забезпечення збереження речових доказів та проведення необхідних експертних досліджень, а тому є необхідним, розумним та співмірним меті забезпечення збереження речових доказів і належного проведення досудового розслідування.

Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя також вважає необхідним заборонити користування та розпорядження вилученим ноутбуком із зарядним пристроєм, оскільки їх повернення у володіння чи надання можливості власнику вільно ними користуватися або розпоряджатися до завершення необхідних слідчих дій та експертного дослідження може призвести до зміни, видалення, перезапису, пошкодження, приховування чи відчуження відповідного майна. Щодо електронних носіїв (ноутбуку) така заборона обумовлена ризиком втрати інформації, у тому числі видалених файлів, метаданих, історії листування та інших цифрових слідів, що може перешкодити встановленню обставин кримінального провадження та досягненню мети арешту майна.

За наведених підстав клопотання слідчого про арешт майна є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 170-173, 369-372 КПК України,-

постановив:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке 19.03.2026 тимчасово вилучено під час обшуку офісу №305, який використовується директором ТОВ «Гранбуд Лідер» ОСОБА_7 , що розташований за адресою м. Київ бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 305, а саме: ноутбук «Lenovo 81Y4», серійний номер PF3DL1V6 та зарядний пристрій до нього.

Заборонити користування та розпорядження усім переліченим майном.

В іншій частині вимог клопотання відмовити.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що арешт майна може бути скасований в порядку, визначеному статтею 174 КПК України.

Копію ухвали, негайно після її постановлення вручити учасникам справи.

Ухвала може бути оскарження безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_13