Рішення № 136566050, 14.05.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/3133/25

2/532/766/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В.,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,

учасники справи:

позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»,

представник позивача Андрухов В. М.,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача Цокало-Зливко Т. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 77560,77 грн.

У позовній заяві зазначено, що 12.05.2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №10.05.2025-100001779 в електронній формі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 25000 грн на строк, вказаний у заявці та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти, комісію.

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредит на умовах строковості, платності та поворотності.

Натомість ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, заборгованість не погашає, у зв`язку з чим станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 77560,77 грн, що складається із тіла кредиту в розмірі 25000 грн, процентів у розмірі 38250 грн, комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 1810,77 грн та неустойки у розмірі 12500 грн.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача прохає суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 10.05.2025-100001779 від 12.05.2025 року у розмірі 77560,77 грн і судові витрати по справі.

23 лютого 2026 року та 16 квітня 2026 року від представника відповідача, ОСОБА_1 адвоката Цокало Т. М. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором зазначає, що нараховані проценти, комісія та неустойка за кредитним договором не підлягають стягненню, оскільки відповідач наразі перебуває на військовій службі та на момент укладення кредитного договору вже був військовослужбовцем, а тому з урахуванням положень п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", відсотки за користування кредитами з нього стягненню не підлягають, оскільки має право на звільнення від нарахування процентів за користування кредитом. Таким чином, відповідач має право на перерахунок процентів за користування кредитними коштами в період нарахування процентів за користування кредитом у зв`язку з його перебуванням на військовій службі в Збройних Силах України. Враховуючи часткову сплату коштів відповідачем по кредитного договору на суму 10939,23 грн, загальний розмір заборгованості по тілу кредиту складає 14060,77 грн, яку відповідач прохає стягнути за кредитним договором. В задоволенні решти позовних вимог прохає відмовити. Розподіл судових витрат прохає здійснити пропорційно задоволених позовних вимог. Також прохає стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати в зв`язку з розглядом цієї справи витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 грудня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 лютого 2026 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Заочним рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 лютого 2026 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року заочне рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 лютого 2026 року скасовано. Призначено цивільну справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача, товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак зі змісту позовної заяви вбачається, що останній прохав розглянути справу без участі позивача та його представника за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач, ОСОБА_1 та його представник, адвокат Цокало-Зливко Т. М., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак остання подала до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що 12.05.2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) (кредитної лінії) №10.05.2025-100001779, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 25000 грн, строком на 184 дні із кінцевою датою повернення (виплати) кредиту 11.11.2025 року, зі сплатою процентів та комісії, неустойки, на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти.

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на яких надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, що становить 0,88%. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та становить 5000 грн. Неустойка в розмірі 250 грн нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с. 18-23).

Згідно п. 3.1 Договору, за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача.

Згідно п. 4.3 Договору днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1 Договору, позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором,- негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, яка в свою чергу є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), підтверджено укладення кредитного договору та 12.05.2025 року отримав на свою платіжну картку кошти у розмірі 25000 гривень (а.с. 32), а отже акцептовано умови Договору.

Факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та позичальником ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження. та не заперечується і самим відповідачем. До того ж ніким не оспорюється та не заперечується і самим відповідачем.

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за Договором виконав в пов- ному обсязі і надав позичальнику кредитні кошти на платіжну картку в сумі 25000грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с. 32).

Відповідно до наданої довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №10.05.2025-100001779 від 12.05.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає: 25000 грн основного боргу, 38250 грн проценти, 1810,77 грн комісія за надання кредиту, 12500 грн неустойка, що разом становить 77560,77 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 12.05.2025 по 11.11.2025 року (а.с. 12). Детального розрахунку із зазначенням періодів нарахування чи сплати/несплати відповідачем заборгованості суду не надано.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч. 3, 6, 12 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомлен- нями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» установлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що ОСОБА_1 уклав кредитний договір та отримав кредитні кошти на суму 25000 грн відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується і самим відповідачем, однак не виконав в повному взяті на себе зобов`язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач прохає стягнути на свою користь.

Також суд бере до уваги, що відповідачем ОСОБА_1 було здійснено часткове погашення боргу по кредиту на суму на суму 10939,23 грн 11.06.2025 року, про що зазначалося самим позивачем.

Щодо розміру заборгованості за нарахованими відсотками, комісією та неустойкою за кредитним договором за користування кредитом суд зазначає таке.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є військовослужбовцем на перебуває на військовій службі у військовій частині з 25 лютого 2022 року і по теперішній час (Наказ командира в/ч НОМЕР_1 №25 від 25.02.2022 р.), що підтверджується довідкою форми №5 від 26.12.2025 року.

На час розгляду справи він перебуває на військовій службі. Крім того, Відповідач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Це підтверджується витягом із наказу командира військової частини та довідкою про безпосередню участь (а.с. 88).

Також, ОСОБА_1 під час перебування на військовій службі отримував травми, що підтверджується наданими суду Виписками з медичної картки пацієнта, довідками військово-лікарської комісії (а.с. 68-87, 89-101).

Відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

Згідно із роз`ясненнями Національного банку України у листі від 02.09.2014 №18-112/48620 для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

З огляду на те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, наведені обставини свідчать про те, що на відповідача поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей",пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов`язань за кредитним договором.

При цьому п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №522/12270/15, від 14.05.2021 у справі №502/1438/18, від 24.02.2022 у справі №591/4698/20, від 12.05.2022 у справі №336/512/18, від 18.01.2023 у справі №642/548/21.

Застосування приписів п. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Таким чином чином, на момент укладення кредитного договору №10.05.2025-100001779 від 12.05.2025 року відповідач вже був військовослуж- бовцем, та на час розгляду справи ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто, до нього не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій і пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом та комісії.

Враховуючи вищевикладене, слід зробити розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №10.05.2025-100001779 від 12.05.2025 р., відповідно до якого, загальний розмір заборгованості складає 14060,77 грн.: 25000,00 грн. (розмір тіла

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 отримав в кредит грошові кошти у сумі 25000,00 грн, при цьому здійснив часткове погашення боргу на суму 10939,23 грн, залишок непогашеного боргу становить 14060,77 грн (25000 грн (розмір тіла кредиту) - 10939,23 грн (розмір оплати відповідача), відповідно ця ж сума з урахуванням норм матеріального права може бути стягнута із нього на користь позивача, в іншій же частині позову щодо стягнення заборгованості за процентами потрібно відмовити, враховуючи пільги відповідача.

З урахуванням викладено вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При вирішенні питання щодо понесених сторонами судових витрат, суд дійшов таких висновків.

В порядку ст. 141 ЦПК України здійснити розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, за правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом установлено, що позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги позивача задоволено частково. Заявлені позовні вимоги на суму 77560,77 грн, а задоволено на 14060,77 грн.

Із урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача, необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 439,15 грн (виходячи з розрахунку: 14060,77 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн (сума витрат) / 77560,77 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Крім цього, відповідачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу.

На підтвердження витрат представником відповідача, адвокатом Цокало-Зливко Т. М. надано: Договір № 1476 про надання правничої допомоги від 19 лютого 2026 року, укладений між ОСОБА_1 і адвокатом Цокало Тетяною Михайлівною (після зміни прізвища ОСОБА_3 ); детальним описом робіт (наданих послуг) від 20 лютого 2026 року, зі змісту якого встановлено, що ОСОБА_4 виконала, а Литвинов Е. О. прийняв послуги: ознайомлення із матеріалами позовної заяви, надання усної консультації, підготовка та написання заяв по суті відзив на позовну заяву. Станом 19.02.2026 року надано правничої допомоги на суму 9000 грн; квитанцію № 1476 від 19 лютого 2026 року про сплату коштів у розмірі 9000 грн (а.с. 63-65, 67, 115-117, 122-124).

Відповідно до п.1.1 Договору про надання правничої допомоги № 1476, у відповідності до статті 59 Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору на умовах визначених даним договором.

Згідно із п. 3.2 Договору, порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються даним договором про надання правничої допомоги, детальним описом робіт (наданих послуг) або додатковою угодою до даного договору.

Детальний опис наданих послуг за Договором №1476 про надання правової допомоги від 19.02.2026 року містить фіксовану оплату, що відповідає вимогам доказування надання правничої допомоги та не ускладнює перевірку обґрунтованості витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Відповідач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн, який сплачено адвокату, що підтверджується наданою квитанцією про сплату гонорару.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Перевіривши надані суду докази та матеріали цивільної справи, суд вважає понесені відповідачем витрати обґрунтованими, такими, що відповідають критерію розумності, складності та конкретним обставинам справи.

Підстав передбачених положеннями статті 141 ЦПК України для зменшення вказаних витрат судом не встановлено.

Заяв чи клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від позивача не надходило.

За таких обставин, із позивача на користь відповідача, підлягають стягненню понесені витрати на правничу допомогу в сумі 9000 грн.

Керуючись статтями 7, 12, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, статтями 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» суму заборгованості за тілом кредут згідно з кредитним договором №10.05.2025-100001779 від 12.05.2025 року в розмірі 14060,77 (чотирнадцять тисяч шістдесят гривень сімдесят сім копійок) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 439,15 (чотириста тридцять дев`ять гривень п`ятнадцять копійок) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені судові витрати з правничої допомоги в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Сторони:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя