Ухвала суду № 136565718, 14.05.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/1397/26

Провадження № 2-а/526/14/2026

У Х В А Л А

іменем України

14 травня 2026 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Черков В.Г., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Одночасно з позовною заявою подано клопотання про поновлення про поновлення пропущеного строку для звернення до суду.

Вирішуючи заяву про поновлення процесуальних строків, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частини другої ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Так, звертаючись 11.05.2026 з даною позовною заявою ініціатор оскаржує постанову від 04.09.2024 № 918 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та від 05.09.2024 № 950 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач в тексті заяви про поновлення процесуальних строків вказує, що про існування оскаржуваних постанов він дізнався 30.04.2026, коли в мобільному додатку свого банку дізнався про арешт рахунку, а також за відомостями Єдиного реєстру виконавчих проваджень.

В той же час, позивач зазначає, що у повсякденному житті переважно користується готівковими коштами та тривалий час не мав потреби заходити у банківський за стосунок, але доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Частиною першою ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Тому, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17.

Окремо суд звертає увагу позивача, що розгляд питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду на стадії відкриття провадження у справі не стосується розгляду позовної заяви по суті, тому за загальним правилом доказування, викладеному у статті 77 КАС України, покладає обов`язок саме на позивача довести належними та допустимими доказами пропуск такого строку, на підставі яких суд визнає їх поважними та його поновить.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Поряд з наведеним суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Позивач доказів, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, суду не надав.

Тому зазначені позивачем підстави для поновлення строку до суду не є поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі позивача та зробили неможливим своєчасне звернення до суду з позовом.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, серед іншого повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Також, згідно з частиною 1 та частиною 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті, а також до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В той же час, відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Частиною 2 цієї статті визначено виключний перелік заяв(скарг) за подання яких судовий збір не справляється. Наразі позовні заяви про оскарження постанов у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності до такого переліку не відносяться.

Суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 надала роз`яснення щодо використання вже існуючої норми права, яка регулює питання сплати судового збору при оскарженні постанови про адміністративну відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові вказує, що до справ, які розглядаються судом в порядку позовного провадження, в тому числі і щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення передбачених ст.ст. 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) слід застосовувати норми ст.ст. 2-5 Закону України «Про судовий збір», якими не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення.

Крім того, у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду зазначає, з метою однакого підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, вказала, що за подання позовної заяви він складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про державний бюджет на 2026 рік", станом на 01.01.2026 року встановлено розмір прожиткового мінімуму 3328,00 грн., то судовий збір за подачу вищевказаної позовної заяви становить 665,60 грн.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При зверненні з позовом до Гадяцького районного суду Полтавської області судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Полт.обл/тг м.Гадяч/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок - № UA118999980313141206000016662; Код класифікації доходів бюджету - 22030101. При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Приклад заповнення графи "Призначення платежу":

101 1234567890;Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , Гадяцький районний суд Полтавської області.

При зверненні до суду позивач не надав копію позовної заяви з додатками для відповідача, а також сплатив судовий збір у розмірі 532,48 грн., мотивуючи тим, що позовна заява подається в електронному вигляді, але позовна заява надійшла до суду поштою (ПШК 1150100512217) та вона містить вимоги щодо скасування двох оскаржуваних постанов, тобто дві позовні вимоги.

Із викладеного слідує, що позивач повинен доплатити судовий збір у розмірі 798,72 грн. (133,12 грн. за подання позовної заяви засобами поштового зв`язку, а не в електронному вигляді + 665,60 грн. за другу позовну вимогу).

Наслідками подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, також є залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву про поновлення процесуальних строків залишити без задоволення.

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позову шляхом подання суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій, а також усунення недоліків, вказаних в тексті даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що наслідками невиконання ухвали суду відповідно до частини 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України є повернення позовної заяви.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та підписаний 14.05.2026.

Головуючий: В. Г. Черков