Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №372/6841/25
Провадження 2-др/372/21/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Сташків Т.Г.,
за участю секретаря судового засідання Таценка М.Д.,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» - адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 372/6841/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 квітня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», відповідно до договору про надання грошових коштів у позику № 7902610425 від 21.04.2025 року, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп., заборгованість за процентами у розмірі 14 060 (чотирнадцять тисяч шістдесят) грн 00 коп., а всього стягнуто 22 060 (двадцять дві тисячі шістдесят) грн 00 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (ЄРДПОУ: 44127243) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 404 (одна тисяча чотириста чотири) грн 05 коп.
01.05.2026 року представник позивача Андрущенко М.В. через підсистему «Електронний суд» звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.
Вказана заява обґрунтовується тим, що питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу рішенням суду від 22 квітня 2026 року не вирішувалося.
У судове сторони не з`явилися.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи та розглянувши подану заяви, дійшов до наступного висновку.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 квітня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», відповідно до договору про надання грошових коштів у позику № 7902610425 від 21.04.2025 року, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп., заборгованість за процентами у розмірі 14 060 (чотирнадцять тисяч шістдесят) грн 00 коп., а всього стягнуто 22 060 (двадцять дві тисячі шістдесят) грн 00 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (ЄРДПОУ: 44127243) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 404 (одна тисяча чотириста чотири) грн 05 коп.
Питання про розподіл між сторонами судових витрат на правничу допомогу, не вирішувалося.
Зазначене судове рішення на час розгляду даних заяв про ухвалення додаткового судового рішення не набрало законної сили.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.3 п.1 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 3 статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 134 ЦПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 369/7551/21 зазначено, що виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Представником позивача адвокатом Андрущенком М.В. заявлено суму до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
На підтвердження вказаних витрат до заяви додано: копію договору надання правничої допомоги від 06.05.2025 р. № 06-05/2025 укладеного між адвокатом Андрущенком М.В. та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС»; копію акту приймання-передачі наданих послуг правової допомоги від 06.05.2025 р. до Договору надання правничої допомоги від 06.05.2025 р. № 06-05/2025, у якому наведено перелік наданих послуг; копію заявки про надання послуг № 3801410171; платіжну інструкцію № 115 від 28.04.2026 року, у якій підтверджено переказ у сумі 5 000 грн відповідно до договору про надання правничої допомоги від 06.05.2025 р. № 06-05/2025.
Згідно постанови Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року, за умови належного підтвердження витрати на професійну правничу допомогу стягуються і у випадку, коли фактично ще не сплачені стороною, а тільки мають бути сплачені. Верховний Суд прийшов до висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат сторони позивача на професійну правничу допомогу адвокатів, суд виходить з того, що відповідні витрати мають надмірний характер, а також не відповідають критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру з урахуванням обставин справи.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Таким чином, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру та обсягу наданих послуг, приймаючи до уваги ціну позову, конкретні обставини, суд дійшов висновку зменшити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 2 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 135, 141, 263, 270 , 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 372/6841/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» - адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя : Т.Г.Сташків
Судове рішення № 136565460, Обухівський районний суд Київської області було прийнято 11.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 372/6841/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: