Рішення № 136565229, 15.05.2026, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/999/26

справа № 294/1600/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

03.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» через представника звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором у розмірі 412 370 грн. 59 коп., а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 6 185, 56 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 16.11.2021 між АТ «Креді Агріколь Банк» та відповідачкою був укладений кредитний договір № 1/4229682, згідно якого їй було надано кредит в сумі 299 999,00 грн. строком на 72 місяці за процентною ставкою 12% річних. 23.01.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір про відступлення права вимоги № 3-2023, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №1/4229682 від 16.11.2021 перейшло до ТОВ «Глобал Спліт». Внаслідок невиконання умов кредитного договору у відповідачки перед позивачем станом на 21.07.2023 утворилась заборгованість в загальному розмірі 412 370, 59 грн., яка складається зі строкової заборгованості у розмірі 257 173,89 грн.; простроченої заборгованості у розмірі 39 951,09 грн.; відсотків у розмірі 990,42 грн.; прострочених відсотків у розмірі 38 655, 47 грн.; комісії у розмірі 5 399,98 грн.; простроченої комісії у розмірі 70 199,74 грн.

Ухвалою судді від 30.01.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2025 головуючим у справі визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою судді від 23.02.2026 справу прийнято до провадження судді, вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до її розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 31.03.2026.

Ухвалою суду від 31.03.3036 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 15.05.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання, в якому позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, а розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином за місцем реєстрації її місця проживання, причини неявки суду не повідомила, будь яких заяв чи клопотань за увесь час перебування позову на розгляді Чуднівського районного суду Житомирської області не подавала.

За змістом п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12.02.2019 у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01.04.2021 у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10.11.2021 у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29.07.2022 у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за його відсутності у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з`явлення в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, неподання ним відзиву, наявність згоди позивача на заочне вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, зібрані у ній докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15.11.2021 ОСОБА_1 було власноручно підписано заяву-анкету №0100440-15112021-001 на отримання готівкового кредиту «Свобода», в якій вказано суму кредиту 299 999 грн, строк кредитування 72 місяці, відсоткова ставка 12% річних, комісійна винагорода 1,80% (а.с.27).

16.11.2021 між АТ «Креді Агріколь Банк» та відповідачкою укладено кредитний договір № 1/4229682, за умовами якого банком відповідачу надано кредит у сумі 299 999,00 грн. на 72 місяці, тобто з 16.11.2021 до 15.11.2027, який підписано власноручно.

Пунктом 1.4.1 договору сторони обумовили фіксовану процентну ставу -12% річних, пунктом 1.4.2 комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,80% від суми кредиту.

Позичальник зобов`язався сплачувати платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток №1 до Договору, що є його невід`ємною частиною), як День повернення кредиту (п. 1.1. Договору) (а.с. 19-20).

З метою обслуговування кредиту банк відкриває позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості НОМЕР_1 в банку (надалі рахунок погашення заборгованості) (пункт 1.2 Договору).

Додатком № 1 до Договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (в т.ч. Графік платежів по кредиту, ануїтет) (а.с. 19-20).

До позовної заяви додано копію паспорту споживчого кредиту із додатком №1 (а.с. 21-24).

Факт видачі (перерахування на рахунок) відповідачу кредиту підтверджується копією виписки з рахунку (первинним бухгалтерським документом), згідно якої 16.11.2021 на картку ОСОБА_1 нзараховано суму 299 999,00 грн (а.с.7).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, внаслідок невиконання умов кредитного договору у відповідача станом на 26.01.2023 виникла заборгованість за кредитним договором № 1/4229682 в розмірі 412 370,59 грн, яка складається зі строкової заборгованості у розмірі 257 173,89 грн.; простроченої заборгованості у розмірі 39 951,09 грн.; відсотків у розмірі 990,42 грн.; прострочених відсотків у розмірі 38 655,47 грн.; комісії у розмірі 5 399,98 грн.; простроченої комісії у розмірі 70 199,74 грн (а.с. 6).

23.01.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір №3-2023 про відступлення прав вимог до боржника за кредитним договором №1/4229682 від 16.11.2021 (а.с. 30-33).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 26.01.2023 ТОВ «Глобал Спліт» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1/4229682 від 16.11.2021 в розмірі 412 370, 59 грн (а.с.48).

26.01.2023 АТ «Креді Агріколь Банк» надіслав відповідачу повідомлення, за яким проінформував останнього про відступлення права вимоги на користь ТОВ «Глобал Спліт» та про необхідність сплатити суму заборгованості у розмірі 412 370,59 (а.с. 28).

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Взяті на себе зобов`язання за договором № 1/4229682 від 16.11.2021 банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, однак в порушення зазначених умов договору відповідачка зобов`язання за договором належним чином не виконувала, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості та виписками по рахунку боржника, які є первинними документами та підтверджують здійснені по банківському рахунку операції.

Таким чином, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення строкової та простроченої заборгованості в сумі 297 124,98 грн, а також нарахованих та прострочених відсотків на суму 39 645,89 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за комісією та простроченою комісією в сумі 75 599,72 грн суд виходить з наступного.

Як вбачається з Пункту 1.4.2 кредитного договору, підписанням договору позичальник замовляє у банку супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості, що включає в себе: послуги з розрахунку суми чергового та наступних платежів, списання та зарахування коштів з метою погашення заборгованості, розрахунково-касове обслуговування заборгованості за договором та надання інформаційно-консультаційних послуг, під якими розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через системи дистанційного обслуговування в режимі 24/7, тощо.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862 сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звернув увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12.04.2022 у справі №640/14229/15 (провадження № 61-16739св20) та від 15.12.2021 у справі №209/789/15 (провадження № 61-16561св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, оскільки за змістом пункту 1.4.2 кредитного договору супутні послуги з обслуговування кредитної заборгованості полягають у виконанні функцій банком, які пов`язані із необхідними операціями (діями) щодо кредиту, при цьому сторони не передбачили періодичність надання таких послуг, виходячи із принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку, що плата за такі послуги суперечить принципам споживчого кредитування, а пункт договору, який передбачає сплату такої винагороди, є нікчемним.

Отже, нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є необґрунтованим, а тому вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

З виписки по рахунку за кредитним договором відповідача вбачається, що банком неправомірно нараховано позичальнику щомісячне списання за комісією та простроченою комісією на загальну суму 75 599,72 грн, яка підлягає вираховуванню із загального розміру заборгованості, а позовні вимоги ТОВ «Глобал Спліт» у цій частині задоволенню не підлягають.

Оскільки позовні вимоги товариства задоволено частково на 81,67 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову у розмірі 5 051,75 грн.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12,19,81,141,258-260,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (ЄДРПОУ 41904846, адреса: вул. Жилянська, 5 Б, оф. 5) заборгованість за кредитним договором у розмірі 336 770 (триста тридцять шість тисяч сімсот сімдесят) грн. 87 коп.,

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (ЄДРПОУ 41904846, адреса: вул. Жилянська, 5 Б, оф. 5) судовий збір в розмірі 5 051 (п`ять тисяч п`ятдесят одна) грн. 75 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І. В. БІЛЕРА