Рішення № 136565196, 14.05.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/1807/26

провадження у справі №2/0285/1619/26

14 травня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельтепло» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

26.03.2025 КП «Звягельтепло» звернулось до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідачів в дольовому порядку заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг в сумі 4 125 грн 29 коп., з яких: заборгованість за послуги постачання теплової енергії опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку (за періоди: з 01.11.2023 до 29.03.2024; з 14.10.2024 до 13.04.2025; 28.10.2025 до 28.02.2026) в розмірі 3 331 грн 19 коп.; заборгованість із оплати за абонентське обслуговування (за період з 01.11.2023 до 28.02.2026) в розмірі 794 грн 10 коп., тобто 1 375 грн 10 коп. з кожного із відповідачів, а також стягнути судовий збір в сумі 3 328 грн, тобто 1 109 грн 33 коп. з кожного із відповідачів.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Позивач надає послуги постання теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, однак відповідачі належним чином не виконують свої зобов`язання, у зв`язку із чим виникли заборгованість з оплати зазначених житлово-комунальних послуг, яку позивач просить стягнути із відповідачів.

Доводи сторін у справі

Представник позивача просив проводити розгляд справи без його участі.

Короткий зміст відзиву на позов

У відзиві на позов відповідачі зазначають, що позов КП ЗМР «Звягельтепло» є безпідставним, оскільки квартира була законно відключена від централізованого опалення ще у 1999 році за погодженням теплопостачальної організації, після чого послуги з теплопостачання фактично не надавалися. Вони вказують, що квартира має індивідуальне опалення, не містить стояків чи труб центрального опалення, а будинок загалом спочатку був спроєктований для пічного опалення та не має опалюваних допоміжних приміщень. Крім того, відповідачі наголошують, що до 2024 року жодних рахунків чи вимог про оплату теплопостачання їм не надходило. Також відзив зводиться до того, що між сторонами відсутні належні договірні правовідносини, оскільки відповідачі не укладали договору про постачання теплової енергії та не вчиняли жодних дій, які б свідчили про приєднання до публічного договору чи користування послугами. На думку відповідачів, позивач не довів факту надання послуг, наявності загальнобудинкових витрат на опалення чи підстав для нарахування заборгованості, а тому заявлені вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами (а.с. 111-143).

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 (а.с. 85, 87).

Відповідачі зареєстровані у зазначеній квартирі та є фактичними споживачами житлово-комунальних послуг (а.с. 99-101).

Квартира АДРЕСА_1 відключена від внутрішньобудинкової системи опалення (а.с. 42).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати за надані послуги, виникла заборгованість в сумі 4 125 грн 29 коп., з яких: заборгованість за послуги постачання теплової енергії опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку (за періоди: з 01.11.2023 до 29.03.2024; з 14.10.2024 до 13.04.2025; 28.10.2025 до 28.02.2026) в розмірі 3 331 грн 19 коп.; заборгованість із оплати за абонентське обслуговування (за період з 01.11.2023 до 28.02.2026) в розмірі 794 грн 10 коп. (а.с. 48).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору або закону.

Згідно зі ст. 162 ЖК України, наймач (власник) квартири зобов`язаний укласти договори про надання житлово-комунальних послуг, підготовлені виконавцем відповідно до Типового договору, своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 9 та ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, що включає забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів тощо, купівлю електричної енергії; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх споживання боржником.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 р. № 1022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830» було затверджено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Відповідно до п. 4 Публічного договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Хоча відповідачі заяву-приєднання до Публічного договору не підписували, проте вони продовжують споживати послуги з постачання теплової енергії опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку , які надає позивач, а тому вважаються такими, що приєдналися до умов Публічного договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 22.12.2020 № 311/3489/18 висловлено правову позицію про те, що споживачі зобов`язані оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування у багатоквартирному будинку, незалежно від того, чи їхні квартири опалюються індивідуально або централізовано. Це стосується, зокрема, витрат на опалення підвалів, горищ, сходин, тамбурів та інших спільних зон.

Таким чином суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованими і підтверджується належними доказами у справі.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково підтверджуються належними та допустимими доказами, є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підтверджуються належними і допустимими доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь комунального підприємства «Звягельтепло» Звягельської міської ради (вул. І.Франка, 15-А, м. Звягель Житомирської області, 11700, ЄДРПОУ 35824365) заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг в сумі в сумі 4 125 грн 29 коп., з яких: заборгованість за послуги постачання теплової енергії опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку (за періоди: з 01.11.2023 до 29.03.2024; з 14.10.2024 до 13.04.2025; 28.10.2025 до 28.02.2026) в розмірі 3 331 грн 19 коп.; заборгованість із оплати за абонентське обслуговування (за період з 01.11.2023 до 28.02.2026) в розмірі 794 грн 10 коп., тобто 1 375 грн 10 коп. з кожного із відповідачів, а також стягнути судовий збір в сумі 3 328 грн, тобто 1 109 грн 33 коп. з кожного із відповідачів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.05.2026.

Суддя Т.Б. Сташків