Рішення № 13656475, 12.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.11 Справа № 27/221/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрснабзбут-3”, м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення 350 043 грн. 43 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Серебрянікова Д.Г., дов. № 2 від 01.03.2010 р.

Від відповідача: не зявився

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрснабзбут-3”, м. Харків звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення 308 480 грн. 31 коп. - ціну отриманого у власність товару, 32382 грн. 87 коп. - інфляційних витрат, 9252 грн. 25 коп. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 19.11.2010 р. порушено провадження у справі № 27/221/10 та призначено судове засідання на 13.12.2010 р.

Ухвалою суду від 13.12.2010 р. у звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з метою надання додаткових доказів, розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України. Судове засідання призначено на 12.01.2011 р.

12.01.2011 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/221/10.

12.01.2011 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 12.01.2011 р. підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві та надав письмову заяву, в якій зазначив, що у тексті позовної заяви арк. 4 абз. 1 прохальної частини допущено помилку при компютерному наборі тексту позовної заяви, а саме замість 308480,31 грн. зазначено 308408,31 грн., дана компютерна помилка не впливає на загальну ціну позову. Враховуючи вищевикладене позивач просить суд виправити допущену помилку та замість 308408,31 грн. зазначити 308480,31 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-00163 від 22.10.2010 р.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 308 480 грн. 31 коп. - ціну отриманого у власність товару, 32382 грн. 87 коп. - інфляційних витрат, 9252 грн. 25 коп. - 3 % річних.

Заява позивача про виправлення компютерної помилки прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 13.12.2010 р. та 12.01.2011 р. не зявився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи міститься оригінал поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчать про те, що ФОП ОСОБА_1 отримано ухвалу суду від 19.11.2010 р. про порушення провадження у справі № 27/221/10.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Господарським судом ухвали суду від 19.11.2010 р. та 13.12.2010 р. було направлено за місцезнаходженням відповідача, на адресу суду поштовим відділенням не поверталися, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Неявка представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного субєктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріальноправова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст.20 ГПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що 23.02.2009 р. між ТОВ “Укрснабзбут-3” (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 12/2302-2009.

Відповідач у справі фізична особа-підприємець ОСОБА_1, має право на здійснення підприємницької діяльності.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється субєктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобовязується передати у власність покупця цемент у кількості та в строки, передбачені даним договором, покупець зобовязується прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку, визначеними даним договором.

Згідно п. 1.2 договору найменування, кількість та асортимент поставленого товару зазначається в додатках (специфікаціях) до даного договору, які є невідємною його частиною.

Згідно п. 3.1 договору поставка товару здійснюється залізничним транспортом, на умовах FСА- станція відправлення, якщо інше не буде встановлено у специфікації.

Відповідно до п. 5.1 договору ціна товару встановлюється у додатках (специфікаціях) до договору, на умовах поставки передбачених договором та визначається у рахунку на оплату. Ціна товару включає в себе транспортні витрати, пов'язані з доставкою товару від вантажовідправника до складу покупця, зазначеного покупцем у заявці, які покладаються на покупця.

Згідно п. 5.3 договору оплата товару і витрат, пов'язаних з перевезенням здійснюється покупцем не пізніше 3 банківських днів з моменту надання рахунку на оплату. Відвантаження товару здійснюється у межах оплаченої кількості товару.

Оплата здійснюється покупцем 100 % грошовими коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок продавця.

Згідно п. 5.4 договору вартість фактично відвантаженого за місяць товару уточнюється у рахунках-фактурах. У випадку перевищення вартості місячної партії поставленого товару над здійсненою покупцем сумою попередньої оплати, покупець зобов'язаний здійснити доплату продавцю протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення продавця.

У якості додатку № 2 до договору сторони підписали дві специфікації: додаток № 2 специфікація №1 з 23.03.2009 р., що передбачала поставку цементу на умовах FСА Шебелинка з 23.02.2009 р.; додаток № 2 специфікація № 2 з 23.04.2009 р., що передбачала поставку цементу на умовах FСА Шебелинка з 23.04.2009р.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Позивач, який є продавцем за договором свої зобов'язання виконав належним чином та у період з 27.02.2009 р. по 29.04.2009 р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1173489 грн. 24 коп. (з урахуванням відшкодування транспортних витрат), що підтверджується підписаними відповідачем та позивачем видатковими накладними: видаткова накладна № РН-0000105 від 27.02.2009 р. на суму 45570,24 грн., видаткова накладна № РН-0000160 від 16.03.2009 р. на суму 41103,36 грн., видаткова накладна № РН-0000189 від 19.03.2009 р. на суму 41103,36 грн., видаткова накладна № РН-0000170 від 19.03.2009 р. на суму 41407,99 грн., видаткова накладна № РН-0000182 від 19.03.2009 р. на суму 43997,76 грн., видаткова накладна № РН-0000192 від 19.03.2009 р. на суму 79517,57 грн., видаткова накладна № РН-0000247 від 01.04.2009 р. на суму 42815,20 грн., видаткова накладна № РН-0000248 від 01.04.2009 р. на суму 41103,36 грн., видаткова накладна № РН-0000275 від 04.04.2009 р. на суму 41276,16 грн., видаткова накладна № РН-000027б від 05.04.2009 р. на суму 48575,20 грн., видаткова накладна № РН-0000285 від 06.04.2009 р. на суму 78415,42 грн., видаткова накладна № РН-0000299 від 06.04.2009 р. на суму 81635,86 грн., видаткова накладна № РН-0000313 від 08.04.2009 р. на суму 43997,76 грн., видаткова накладна № РН-0000387 від 14.04.2009 р. на суму 41103,36 грн., видаткова накладна № РН-0000498 від 15.04.2009 р. на суму 41103,36 грн., видаткова накладна № РН-0000386 від 15.04.2009 р. на суму 82206,72 грн., видаткова накладна № РН-0000436 від 19.04.2009 р. на суму 79865,56 грн., видаткова накладна № РН-0000435 від 19.04.2009 р. на суму 79517,56 грн., видаткова накладна № РН-000048 6 від 22.04.2009 р. на суму 82552,32 грн., видаткова накладна № РН-0000565 від 29.04.2009 р. на суму 96621,12 грн.,

Відповідач у період з 23.02.2009 року по теперішній час у якості відшкодування позивачу транспортних витрат та сплати вартості отриманого товару перерахував позивачу 865009 грн. 93 коп., доказом чого є виписки з банківського рахунка позивача (копії містяться в матеріалах справи).

На день звернення позивача з позовом до господарського суду, за відповідачем значиться заборгованість перед позивачем з відшкодування транспортних витрат та сплати вартості отриманого товару у сумі 308 480,31 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 32382 грн. 87 коп. інфляційних витрат та 9252 грн. 25 коп. 3 % річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок інфляційних витрат та розрахунок 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача про стягнення 32382 грн. 87 коп. інфляційних витрат та 9252 грн. 25 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

01.10.2009р. та 22.10.2010 р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу-повідомлення про сплату заборгованості та рахунок-фактуру № СФ-00163 від 22.10.2010 р. для оплати.

Відповідно до статті 530 ЦК України строк (термін) виконання зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строк (термін) виконання зобовязання може бути встановлений актом цивільного законодавства, договором або випливати із сутності зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Вимога позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

ТОВ “Укрснабзбут-3” правомірно звернулося до господарського суду Запорізької області, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представника позивача, наявні матеріали справи, суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33,34,49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у ТОВ «БМ Банк», МФО 380913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрснабзбут-3” (61202 м. Харків вул. Людвіга Свободи, буд. 39, оф. 398, код ЄДРПОУ 35071473, п/р 26002129499500 у АКБ «Укрсіббанк»м. Харкова, МФО 351005) 308480 (триста вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 31 коп. ціни отриманого у власність товару, 32382 (тридцять дві тисячі триста вісімдесят дві) грн. 87 коп. інфляційних витрат, 9252 (девять тисяч двісті пятдесят дві) грн. 25 коп. 3 % річних, 3501 (три тисячі пятсот одна) грн. 15 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

Міч Рішення оформлено та підписано 14.01.2011р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Бєляєва