Рішення № 13656376, 31.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.01.11 р.                     Справа № 6/279                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» м.Луганськ

до відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ, Донецької області

про стягнення 3 368грн. 04коп.

за участю

представників сторін:

від позивача –не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» м.Луганськ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ, Донецької області суми основного боргу 2223грн. 56коп., інфляційних нарахувань у розмірі 355грн. 94коп., 3% річних у розмірі 102грн. 82коп., штрафної неустойки (пені) у розмірі 650грн. 49коп. на підставі договору купівлі-продажу №14/09/533 від 14.09.2009р. (Усього 3332грн. 81коп.)

Крім того, просить суд стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з правовою допомогою, наданою адвокатом ОСОБА_2 у розмірі 1000грн. відповідно угоди про надання адвокатських послуг №63 від 01.09.2010р. та видаткового касового ордеру від 26.11.2010р.

Позивач у поясненнях до позовної заяви вих.№543 від 20.12.2010р., в яких зазначив, що при оформленні документів, які додані до позовної заяви були допущені описки, зокрема, при оформлені угоди №63 від 01.09.2010р. та довіреності №63 від 01.09.2010р. були зроблені описки при вказані року. Суд приймає до уваги дані прояснення.

У клопотанні вих.№17 від 19.01.2011р. позивач просить суд розглянути справу без участі представника, у зв’язку з необхідністю присутності його у судовому засіданні в господарському суді Київської області 31.01.2011р. Суд задовольняє дане клопотання та розглядає справу без участі представника позивача.

Позивач неодноразово збільшував позовні вимоги, але остаточними вимогами позивача є стягнення з відповідача основного боргу 2223грн. 56коп., інфляційних у розмірі 380грн. 40коп., 3% річних у розмірі 113грн. 59коп., штрафної неустойки (пені) у розмірі 650грн. 49коп. на підставі договору купівлі-продажу №14/09/533 від 14.09.2009р. (Усього 3 368грн. 04коп.), про що було викладено позивачем у клопотанні про збільшення позовних вимог №17а від 19.01.2011р. на підставі ст.22 ГПК України. Суд приймає до уваги дане клопотання та розглядає справу по суті.

31 січня 2011р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 15.12.2010р. була направлена відповідачу 16.12.2010р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 11.01.2011р. була надіслана на адресу відповідача 13.01.2011р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були надісланні відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі купівлі-продажу №14/09/533 від 14.09.2009р., витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Відповідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки сторін наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд –

в с т а н о в и в :

14 вересня 2009р. між Товариство з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» м.Луганськ та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 м.Краматорськ, Донецької області був укладений договір купівлі-продажу №14/09/533, згідно умов якого позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання передати покупцю у визначені договором строки товар, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Продавець передає по даному договору покупцю партіями наступний товар: господарські товари, побутову техніку та інші товари народного споживання в асортименті, кількості, по цінам за одиницю товару згідно накладних, які є невід’ємною частиною даного договору. Партією товару вважається його кількість, яка вказана в одній накладній (п.1.2 договору).

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань, де він у виконання умов укладеного договору у період з 02.10.-16.10.2009р. по видатковим накладним №396800 від 02.10.2009р., №396985 від 02.10.2009р., №404308 від 15.10.2009р., №403720 від 16.10.2009р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на загальну суму 4 260грн. 93коп. Розпискою від 02.10.2009р. відповідач підтвердив факт одержання товару на суму 2863грн. 02коп. У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду докази поставки товару, а саме: розписку, видаткові накладні по яким відповідач отримав товар, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ, Донецької області.

Пунктом 2.1.1 договору купівлі-продажу №14/09/533 від 14.09.2009р. сторони встановили, що покупець зобов”язаний перерахувати оплату за товар на розрахунковий рахунок продавця на протязі 14 календарних днів з моменту поставки партії товару відповідно п.1.2 даного договору. Оплата здійснюється в національній грошовій одиниці України.

10.11.2009р. відповідачу було направлено досудове попередження (претензія) №90 від 06.11.2009р. із вимогою сплатити вказану вище заборгованість після чого відповідачем було здійснено часткове погашення боргу.

В результаті чого у Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ, Донецької області перед позивачем виник борг у сумі 2223грн. 56коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованість у сумі 2223грн. 56коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Пунктом 5.2 укладеного договору сторони передбачили, що за кожен день прострочення платежу покупцю нараховується штрафна неустойка у розмірі 0,6% від суми неоплаченого товару. Нарахування штрафної санкції припиняється через двонадцять місяців зі дня, коли зобов”язання повинно було бути виконано. Фактично цим пунктом договору сторони встановили, що нарахування пені можливе на протязі 12 місяців, тобто відійшли від положень ч.6 ст.232 ГК України. Позивачем здійснений розрахунок пені з урахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996р. №543/96ВР, але він є арифметично не вірним.

Отже, арифметичний підрахунок вимог щодо пені, здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Ліга”, встановив, що розмір пені:

- за період з 16.10.2009р. по 16.10.2010р. (за 366днів) з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, відносно початкової заборгованості у сумі 2 530грн. 02коп.(з урахуванням часткової оплати відповідачем) за видатковою накладною №396800 від 02.10.2009р. складає 292грн. 89коп.;

- за період з 16.10.2009р. по 16.10.2010р. (за 366днів) з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, відносно заборгованості у сумі 80грн. за видатковою накладною №396985 від 02.10.2009р. складає 15грн. 35коп.;

- за період з 01.11.2009р. по 30.10.2010р. (за 364дні) з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, відносно заборгованості у сумі 321грн. 20коп. за видатковою накладною №404308 від 15.10.2009р. складає 60грн. 65коп.;

- за період з 01.11.2009р. по 30.10.2010р. (за 364дні) з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, відносно заборгованості у сумі 1 329грн. 71коп. за видатковою накладною №403720 від 16.10.2009р. складає 251грн. 06коп.

На підставі вищевикладеного, сума пені, яку відповідач зобов”язаний сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» м.Луганськ складає 619грн. 95коп.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у розмірі 380грн. 40коп. та 3% річних у розмірі 113грн. 59коп. Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок судом встановлено, що він арифметично не вірний.

Отже, арифметичний підрахунок вимог щодо 3% річних здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Ліга”, встановив, що розмір 3% річних за періоди з 16.10.2009р.-03.12.2010р., з 12.01.2011р. по 31.0.2011р. відносно початкової заборгованості у сумі 2 530грн. 02коп.(з урахуванням часткової оплати відповідачем) за видатковою накладною №396800 від 02.10.2009р. складає 31грн. 17коп.; за період з 12.01.2011р. по 31.0.2011р. складає 81коп.;

- за період з 16.10.2009р. по 03.12.2010р. відносно заборгованості у сумі 80грн. за видатковою накладною №396985 від 02.10.2009р. складає 2грн. 72коп.; за період з 12.01.2011р. по 31.0.2011р. складає 13коп.

-          за період з 01.11.2009р. по 03.12.2010р. відносно заборгованості у сумі 321грн. 20коп. за видатковою накладною №404308 від 15.10.2009р. складає 10грн. 51коп.; за період з 12.01.2011р. по 31.0.2011р. складає 53коп.

-          за період з 01.11.2009р. по 03.12.2010р. відносно заборгованості у сумі 1 329грн. 71коп. за видатковою накладною №403720 від 16.10.2009р складає 43грн. 50коп.; за період з 12.01.2011р. по 31.0.2011р. складає 2грн. 18коп.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково та стягує з відповідача 3% річних у сумі 91грн. 55коп.

Згідно арифметичного підрахунку вимог щодо інфляційних здійсненого судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Ліга”, встановлено, що розмір інфляційних за зазначені періоди в розрахунках складає 373грн. 73коп.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення інфляційних задовольняє частково та стягує з відповідача інфляційні у сумі 373грн. 73коп

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача підлягаючими частковому задоволенню з вищевикладених підстав.

До матеріалів справи позивачем додана угода про надання адвокатських послуг №63 від 01.09.2010р. укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» м.Луганськ та адвокатом ОСОБА_2

Відповідно умов угоди адвокат взяв на себе зобов”язання надавати правову допомогу позивачу, а останій сплатити адвокатський гонорар за весь період у розмірі 1 000грн. до 03.12.2010р.

Відповідно видаткового касового ордеру від 26.11.2010р. адвокатом ОСОБА_2 прийнято від позивача 1 000грн. Але суд вважає необхідним обмежити розмір сум, які підлягають стягненню з відповідача, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи. Крім того, сума послуг занадто значна відповідно до суми боргу. Позивач жодного разу не був присутнім у судовому засіданні, а також останнім були допущені помилки при оформлені угоди №63 від 01.09.2010р., довіреності №63 від 01.09.2010р., а також у розрахунку пені, 3% річних та інфляційних. На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що дані вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 350грн.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» м.Луганськ до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ, Донецької області про стягнення 3 368грн. 04коп. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (84303 АДРЕСА_1, ідентиф.номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» (91047 м.Луганськ, 1-й.Оборонний проїзд, буд.2, п/р2600401611324 в ЛФ ВАТ „Укрексімбанк” м.Луганськ, МФО 304289, ЄДРПОУ 31594936) основний борг 2223грн. 56коп., інфляційні у розмірі 373грн. 73коп., 3% річних у розмірі 91грн. 55коп., пеню у розмірі 619грн. 95коп., витрати по сплаті держмита у сумі 100грн. 20коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 231грн. 85коп. та витрати пов”язані з наданням адвокатських послуг у сумі 350грн.

В решті частині позову відмовити.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» м.Луганськ у адвокатських послугах у сумі 650грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 31.01.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.