Ухвала суду № 136562592, 27.04.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/8685/25

2-о/465/4/26

У Х В А Л А

Іменем України

27.04.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи

ІНФОРМАЦІЯ_1 - Кирилюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 20.10.2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

На підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова від 19.01.2026 року залучено до участі в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в якості заінтересованої особи Міністерство оборони України (проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022).

Відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова від 12.03.2026 року залучено до участі в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ). Прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 12.03.2026 року, подану в її інтересах представником адвокатом Дашинич Ольгою Богданівною, про уточнення заявлених вимог та в подальшому розгляд справи вирішено здійснювати в межах уточнених заявницею вимог.

05.02.2026 року представником заінтересованої особи - Міністерства оборони України подано до суду письмові пояснення, відповідно до яких останній просить відмовити у задоволенні вимог заяви. Зазначає, що особа, яка проживала із загиблим військовослужбовцем однією сім`єю без укладення шлюбу, не є суб`єктом, що має право на виплати. Вважає, що надані заявницею докази не підтверджують, що вона перебувала у родинних (сімейних) відносинах з померлим.

У поданих поясненнях також зазначається, що до заяви, як доказ перебування у статусі фактичної «цивільної» дружини загиблого, заявниця долучила ряд копій документів. Проте, навіть за умови доведеності факту спільного проживання заявниці із померлим, цей факт, на перконання Міністерства оборони України, не підтверджує факту проживання однією сім`єю та наявності між ними родинних відносин тощо. Представник заінтересованої особи наголошує, що для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України, якою визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки саме як члени сім`ї.

31.03.2026 року представником ІНФОРМАЦІЯ_4 подано до суду письмові пояснення щодо поданої заяви. Зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання заявниці та ОСОБА_4 як чоловіка і жінки, тобто наявність сім`ї, зокрема, що вони постійно спільно проживали, мали спільний бюджет, харчування, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, брали участь в утриманні житла, ремонті, тобто відсутнє підтвердження реальності сімейних відносин. Відтак, просить суд в задоволенні заяви відмовити.

В судовому засіданні заявник та її представник просили вимоги заяви задоволити. Додатково зазначили, що у даній справі відсутній спір про право, відтак вказана заява може бути розглянута в рамках окремого провадження.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не є розпорядником коштів, з яких здійснюються виплати сім`ям загиблих військовослужбовців. Вказане рішення приймається ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з`явився, заявив клопотання про розгляд справи без його участі.

Представники заінтересованих осіб - Військової частини НОМЕР_1 та Міністерства оборони України у судове засідання не з`явилися.

Заінтересована особа ОСОБА_3 на розгляд справи не прибула, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд доходить переконання про наявність підстав для залишення заяви без розгляду.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

З вищенаведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Вирішуючи вимогу про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки, слід врахувати, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61 20968сво21).

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку з цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне проживання чоловіка і жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення чоловіком і жінкою спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому, має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка і жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак, не можуть свідчити, що між чоловіком і жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю. Наведені правові висновки повністю узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18), від 09.11.2020 року у справі № 757/8786/15-ц (провадження № 61-5362св19), від 03.11.2022 року у справі № 361/4744/19 (провадження № 61-2851св22).

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова Верховного Суду від 30.10.2019 року у справі № 643/6799/17 (провадження № 61-1623св19).

У судовому засіданні 19.01.2026 року надала особисті пояснення матір померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 . Остання зазначила, що не може підтвердити той факт, що її син проживав та мав спільний побут із заявницею. При цьому, вказала, що син жодного разу в розмовах не згадував про ОСОБА_1 . Також пояснила, що заявницю особисто не знає, незважаючи на те, що перебувала в хороших стосунках із сином та щодня з ним спілкувалася. ОСОБА_1 бачила лише раз у військовому госпіталі, де син лікувався від пневмонії, фактично за день до його смерті.

На переконання суду, вказане свідчить про те, що в даному випадку наявний спір про право, адже матір, яка також є потенційним суб`єктом отримання допомоги у зв`язку із загибеллю сина в період проходження ним військової служби, не підтверджує те, що її син проживав із заявницею без реєстрації шлюбу до моменту смерті. Відповідно факт, який просить встановити заявниця, не може вважатися безспірним.

Більш того, судом також враховується те, що стороною заявника подано до суду заяву про уточнення вимог заяви, відповідно до якої ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що вона та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживали однією сім`єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу в період з 27.02.2018 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 . Водночас при зверненні до суду із заявою заявник просила суд встановити факт її проживання без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 в період з 2016 року по 13.09.2025 року. Така зміна мотивована тим, що ОСОБА_1 до 26.02.2018 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком. Наведене суд оцінює як неоднозначний підхід заявника до юридичного факту, який вона просить встановити суд, та зміну нею своїх вимог в залежності від позиції інших учасників справи.

Суд зважає на те, що не може бути підставою для залишення без розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, з посиланням на існування спору про право, саме по собі заперечення заінтересованої особи, зокрема Міноборони України, проти наявності у заявника права на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, оскільки між заявником та Міноборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, враховуючи, що Міноборони України не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 року у справі № 560/17953/21).

Отже, наявність в даному випадку спору про право зумовлене не запереченнями Міністерства оборони України, а наявністю спору між заявницею та матір`ю щодо проживання її сина із ОСОБА_1 , а також перебування заявниці в офіційно зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком у період первісно заявленого часу проживання із померлим ОСОБА_4 . Як наслідок, між зазначеними учасниками справи в дійсності наявний спір про право на отримання від держави допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 в період проходження ним військової служби, враховуючи, що ОСОБА_1 , як і матір померлого, також звернулася за одержанням такої допомоги, фактичне отримання якої залежить від встановлення факту спільного проживання із померлим військовослужбовцем, що, у свою чергу, безпосередньо впливає на розподіл суми допомоги між обома особами, які звернулися за її отриманням. Тому з огляду на те, що в ході судового розгляду з`ясовано, що юридичний факт, який просить встановити заявниця, не є безспірним, вимоги заявника не підлягають вирішенню в порядку окремого провадження, водночас можуть бути предметом розгляду в рамках позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

За змістом ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

З огляду на вищевикладене, із заявлених заявником вимог вбачається спір про право і дані вимоги не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні, відповідно, такий спір належить вирішувати у порядку позовного провадження, а тому, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, слід залишити без розгляду, роз`яснивши заявнику, що вона вправі звернутися до суду із позовом у порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 42, 76, 83, 95, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що заявлені нею вимоги можуть бути розглянуті у порядку позовного провадження.

Ухвалу суду може бути оскаржено у порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України, безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали складено 04.05.2026 року.

Суддя Величко О.В.