Ухвала суду № 136560305, 14.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/42630/25

У Х В А Л А

14 травня 2026 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд:

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) поновити капітана поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області;

визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції в Одеській області №1650 о/с від 09.10.2024 року, яким було звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади старшого інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Одеській області у відповідності до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення);

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) виплатити капітану поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 456 167.20 гривень.

Ухвалою суду від 31.12.2025 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також ухвалою суду 31.12.2025 року позивачу поновлення строк звернення до суду з огляду на те, що станом на день прийняття рішення про відкриття провадження у справі матеріали справи не містили докази ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом раніше ніж 09.12.2025.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року адміністративний позов залишено без руху.

В зазначеній ухвалі суду постановлено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

На виконання ухвали суду від 22.04.2026 року представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви позивач наполягає на тому, що ОСОБА_1 був обізнаний та ознайомлений з наказом ГУНП від 09.10.2024 року № 1650 о/с про звільнення лише 09.12.2025 року, про що свідчить його підпис у верхньому лівому куті паперу, на якому був роздрукована копія цього наказу. В інший спосіб ОСОБА_1 ніяким чином не був обізнаний ні з існуванням наказу ГУНП від 09.10.2024 № 1650 о/с про звільнення, ні з його точним змістом.

Також позивач вказує, що 24.03.2025 року Одеський окружний адміністративний суд у справі № 420/22885/24 суд ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вулиця Єврейська, будинок 12, місто Одеса, 65014, ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказу був задоволений. І єдиними законними та логічними діями з боку Головного управління Національної поліції в Одеській області було б поновлення певним наказом ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № Головного управління Національної поліції в Одеській області. Наслідком скасування наказу по особовому складу №949 о/с повинно бути і скасування залежних (пов`язаних) від нього наказів, в тому числі і наказу Національної поліції в Одеській області №1650 о/с від 09.10.2024 року. ОСОБА_1 пояснював, що посада старшого інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління національної поліції в Одеській області на момент винесення наказу по особовому складу №949 о/с від 25.06.2024 року, не існувала (стрілецький батальйон створений наказом ГУНП № 2095 від 12.08.2024 року). Цей батальйон не існував, не було відомо місце його дислокації, ОСОБА_1 керівництво відмовило пояснити те, де саме географічно позивач повинен проходити службу (невідоме робоче місце).

Адвокат у листопаді 2025 року звернувся з адвокатським запитом до Головного управління Національної поліції в Одеській області. У відповіді на адвокатський запит було зазначено зокрема, що: «…наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1650 о/с від 09.10.2024 його було звільнено зі служби в поліції у відповідності до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення). Наразі зазначений наказ не оскаржувався та є чинним.». І ця відповідь ГУНП є першим документом, з якого позивач дізнався про існування наказу Національної поліції в Одеській області №1650 о/с від 09.10.2024 року про звільнення з посади, на яку його перевели також через звільнення. Потім було звернення адвоката до ГУНП в Одеській області про отримання копії документів (в тому числі і оскаржуваного наказу) зі звільнення ОСОБА_1 , які ОСОБА_1 отримав 09.12.2025 року. Лише в грудні 2025 року з боку ГУНП в Одеській області було заявлено категоричну відмову поновити позивача на посаді старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Позивач наполягає на тому, що жодних листів від відповідача він не отримував, кабінету в підсистемі Електронний суд не має, а тому про наявність оскаржуваного наказу обізнаний не був.

Тези відповідача про те, що доказом ознайомлення позивача про звільнення зі служби є подання ним 08.11.2024 року декларації при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на переконання позивача, не заслуговують на увагу, так як ОСОБА_1 повинен був подавати декларацію як державний службовець. Наслідком було подання відповідних декларацій, які стосувалися першого наказу ГУНП №949 о/с від 25.06.2024 року, а не наказу №1650 о/с від 09.10.2024 року.

Позивач стверджує, що причина пропуску строку ОСОБА_1 для визнання протиправним та скасування наказу Національної, поліції в Одеській області №1650 о/с від 09.10.2024 року, яким було звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції, є поважною, так як вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування

З урахуванням вищевикладеного, позивач просить поновити строк на звернення до суду.

Вирішуючи дане питання, суд виходить з такого.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьої статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №1650 о/с від 09.10.2024 року звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади старшого інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Одеській області у відповідності до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення).

Згідно із наявної в матеріалах справи копії наказу вбачається, що позивач отримав його 09.12.2025 року.

До адміністративного суду з позовною заявою позивач звернувся 25.12.2025 року.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон № 2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01 травня 2022 року, зокрема, запроваджено інші строки звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Отже, законодавець обумовив виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення та обчислення строку на таке оскарження з моментом ознайомлення особи з наказом про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (пункт 1).

При цьому, надалі відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні неодноразово продовжено, такий правовий режим триває й на сьогодні.

внесення відповідних змін до Дисциплінарного статуту спрямовані на забезпечення діяльності поліції та ефективного виконання нею завдань в умовах воєнного стану, а також задля швидкого та оперативного реагування на дії (бездіяльність) поліцейського, у разі кваліфікування їх як такі, що можуть виразитися у грубому порушенні службової дисципліни в умовах посиленого варіанту службової діяльності та (або) підриву авторитету Національної поліції України в цілому.

У випадку наявності колізії між загальним (КАС України) та спеціальним законом (Дисциплінарний статут) застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі № 120/7567/22, від 31 травня 2023 року у справі № 160/9356/22, від 31 жовтня 2023 року у справі № 340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі № 500/1224/23, від 28 березня 2024 року у справі № 420/22052/23, від 30 вересня 2024 року у справі № 520/5571/24, від 04 жовтня 2024 року у справі № 580/4340/24, від 27 грудня 2024 року у справі № 420/13235/24.

Отже, до правовідносин, які склались у цій справі, необхідно застосовувати положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту, які передбачають оскарження наказу про звільнення у 15-ти денний термін з дня ознайомлення з відповідним наказом.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Таким чином, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

Підсумовуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що для визначення дати ознайомлення з наказами про застосування до особи дисциплінарного стягнення недостатньо лише факту вчинення відповідачем дій, спрямованих на ознайомлення поліцейського з таким наказом, так як суди зобов`язані повно та всебічно з`ясувати усі обставини справи.

Враховуючи викладене у сукупності з обставинами, викладеними в заяві про усунення недоліків, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причини пропуску строку звернення до суду поважними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строк звернення до суду.

В свою чергу, в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з ч. 14 ст.171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

За таких обставин, суд продовжує розгляд справи зі стадії на якій прийнято рішення про залишення адміністративного позову без руху, тобто зі стадії розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.

Поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Продовжити розгляд справи №420/42630/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала окремо від судового рішення оскарженню не підлягає.

Суддя П.П. Марин